- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
- •48. Американська школа маржиналізму , Кларк.
- •10. Історичні передумови виникнення і зага-льна харристика класичної пе.
- •56. Сус-но-ек-ні погляди м. Драгоманова
- •54. Пе в Росії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •51. Ек-ні погляди декабристів Герцена й Огарьова.
- •57. Революційно-демократична ек-на думка в Україні.
- •52. Ек-ні погляди Чернишевського.
- •55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. Метод аналізу історії ек-них вчень
- •58. Ек-ні погляди с.Подолинського
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
- •5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
- •6.Ек-на думка Середньовіччя.
- •79. Неолібералізм у Німеччині. Теорії “соц-ого ринкового госп-ва” та “сформованого сус-ва”.
- •80. В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.
- •65. Основні напрямки розв-ку ек-ної теорії у хх ст. Та їх еволюція.
- •7.Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розв-ку меркантелізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. Менгер, Бем-Баверк,Візер
- •36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
- •47. Ек-на теорія Маршалла
- •49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
- •22. Ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.
- •23. Економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
- •24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
- •27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
- •26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
- •28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
- •25. Критичний напрям в пе
- •60. Ліберальне народництво в Україні. П. Чернвінський, т. Осадчий, м. Левитський.
- •63. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.
- •44. Формування неоклас. Традиції в ек-ній те-орії. Австрійська,кембрідзька, Американська школи.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •66. Історичні передумови виникнення та суть кейнсіанства.
- •12. Виникнення класичної пе в Англії Уільям Петті
- •70. Неокейнсіанські теорії ек-ого зростання. Р. Харрод. Є. Домар.
- •76. Виникнення і загальна хар-ка неолібералі-зму. Школи неолібералізму.
- •75. Неокласичні теорії ек-ого зростання. Р.Со-лоу, Дж.Мід.
- •71. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон і п.Сра-ффа, н.Калдор.
- •72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хХст.
- •21.Еволюція класичної пе в Англії в і пол. 19ст. Завершення класичних традицій в працях Джона Стюарта Мілля.
- •19. Еволюція класичної пе в Англії в 1-ій пол. 19ст. Т.Р.Мальтус.
- •20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
- •17. Еко-не вчення д. Рікардо.
- •31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена
- •34. Теоретичні проблеми 2-го тому «Капіталу»
- •38.Марксизм і сучасність
- •35. Теоретичні проблеми 3-го тому «Капіталу».
- •11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
- •13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
- •14. Ек-не вчення фізіократів.
- •16. Теорія в-сті а. Сміта
- •15. Ек-не вчення а. Сміта
- •30. Ек-не вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фур`є.
- •81. Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •87. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
- •82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
- •90. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •68. Неокейнсіанство. С. Харріс. Е. Хансен.
- •85. Теорія “раціональних очікувань”. Р. Лукас, т. Сарджентс.
- •84. Теорія “ек-ки пропозицій”. А. Лаффер, к. Мендель
- •83. Неокласичне відродження. Теорії “ек-ки пропозицій” та “раціональних очікувань”.
- •41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брен-тано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •78.Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •86. Досвід застосування рекомендацій нео-класичної теорії в ек-ці різних країн.
- •77. Англ. Неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •40. Історична школа в Німеччині в 1-ій пол. 19ст. В. Рошер, к. Кніс, б. Гіальдебранд.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
- •64. Загальна характеристика розв-ку ек-ної теорії у хх ст., її основні напрями.
- •39. Започаткування сис-ми нац-ної пе в Ні-меччині
- •94. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •89. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелб-рейт .
- •92. Теорії «індустріального сус-ва»
- •93. Концепції футурології
- •91. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •96.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
- •74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •61. Пt в Україні у хіх-поч.Хх ст. Та її еволюція.
- •59. Революційно-демократична думка на захі-дноукр землях. В. Навроцький, о.Терлецький, м. Павлик, і. Франко.
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •97. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •99. Розв-к рядяньської ек-ної науки в 30—90-ті рр.
- •98. Радянська ек-на думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20— 30-х рр.
- •53. Соц-но-ек-ні ідеї революційного та лібера-льного народництва в Росії
46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
Спираючись на нові методологічні принципи марж. створили цілісну теоретичну сис-му. У 90-х рр. 19ст. вона будучи доповненою А. Маршаллом елементами Рікардіанства, а також оснащена розробленим матем. апаратом одержала назву неокласичного напряму. Вважається, що саме Кемб.шк. поклала початок цьому новому напряму в ек. теорії. Головна проблема – задоволення потреб людини.
Визначаючи цілі ек-ні науки неокл. говорили про вплив різних факторів на ек-ний добробут. На 1-ий план висували кор-сть благ і попит на ці блага з боку спож-ча. Виходили з того, що ек-ні з-ни є однаковими для будь-якого сус-ва, як для індиві-дуального госп-ва так і для сучасних досить складних ек-них сис-м
Центральною є ідея ек-ної рівноваги, яка досягається завдяки мех-му ціноутворення у ринковому госп-ві. У цілому до вчених неокл. відносять усіх ек-тів, які починаючи з 2пол. 19ст. Використовували постулати класичн.шк. про ек-ну свободу, про автоматичне саморегулювання ек-ної системи та небажаність втручання держави.
Неокл. напрям не є однорідним. Теорія неокл. не являє собою якоїсь єдиної завершеної концепції, хоча й виробила, певною мірою, апарат загаль-них понять та спирається на деякі принципи, які визнаються більшістю її представників. Ек-ти-неокл. займаються розробкою різних проблем і являють практично не 1-ну, а різні школи зі свої-ми теоріями. Вони розрізняються сферою інте-ресів, глибиною аналізованих проблем, виснув-ками, рекомендаціями.
Засновник та голова кембріджської школи був Маршалл(1842-1924). А. Маршалл (слідом за Джевонсом) запропонував замість поняття «ПЕ» поняття «економікс» і дав власне визначення цієї науки: ПЕ, або економікс, — це наука, що вивчає людство в його повсякденному житті; вона роз-глядає ту частину індивідуальних або сус-них дій, котра «якнайтісніше зв'язана з придбанням і спож-ням мат атрибутів добробуту» . Це визн-ня суттєво відрізнялось від тих, що давали його попередники, які обмежували предмет ПЕ лище наукою про багатство. Маршалл підходить до трактування її предмета ширше. У центрі нау-кових пошуків Маршалла — ціна продукту, яку він розглядав як найважливіший елемент ринкової ек-ки. Суть його теорії ціни полягає в синтетичному поєднанні 2-х груп факторів, що впливають на ринкову ціну. З 1-го боку, є ціна по-питу. Вона формується під впливом попиту на товар, який визначається кор-стю продукту. Ця група факторів має ринкове походження. З іншого — є ціна пропозиції, яка залежить від витрат В, тобто зв'язана з процесом В. Середню ціну (в-сть) Маршалл трактує як рез-т ціноутво-рення, коли перетинаються на ринку ціна попиту і пропозиції.
Фактори В — земля, праця, капітал і організатор-ські здібності — визначають ціну пропозиції. Він визнає наявність певних труднощів формування ціни пропозиції на деякі товари і фактори В, які зв'язані з так званою фіксованою пропозицією. Так, земля є одним із факторів, пропозиція якого фіксована, і контролювати її людина не в змозі. Але елемент часу, вважає він, допомагає пояснити відмінності між фіксованою й еластичною пропозиціями.
Поряд з теорією ціни ек-не вчення А. Маршалла суттєвого значення надає теорії розподілу. Головні її моменти: кожний із факторів В — земля, праця, капітал і під-ка діяльність — також підлягають дії попиту і пропозиції. Використання факторів визначається загальними умовами попиту щодо пропозиції, виходячи з того, що кожний з них використовується тільки до моменту, коли його гранична прод-сть стане = його граничній в-сті. Кожний фактор В має ціну попиту, яка встановлюється його граничною прод-стю, і, з іншого боку, ціну пропозиції, яка встановлюється граничними витратами на нього.
Важливим чинником організації та ефективного управління ек-кою є людський капітал. Маршалл дотримувався думки, що здібності людини є так само важливі, як засоби В, як і будь-який інший вид капіталу. Визнання освіти, фахової підго-товки, навичок та здібностей капіталом дало йому змогу по-іншому трактувати рікардіанську динаміку капіталу, що базувалася на неухильному спаданні граничної прод-сті капіта-лу. Кінцевий рез-т залежить від способу застосування знань. Якщо капітал потрапить до рук обдарованих людей, то вони примножать його , якщо ні — вони його знищать. Отже, Маршалл диференційовано підходив до аналізу динаміки капіталу. Спадання граничної прод-сті капіталу він зв'язував із його уречевленою формою і стверджував, що ця тенденція спостерігається в тих галузях і видах В, де природні фактори відіграють велику роль. У технологічно складних галузях обробної пром-сті, в яких значну роль відіграє людина, діє з-н зростання віддачі капіталу. Внесок А. Маршалла у розв-к ек-ної теорії справді важко переоцінити. Його книга «Принципи ПЕ» є одним з найвизначніших творів з ек-ної теорії за останні сто років, і її спра-ведливо вважають класичною.