- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
- •48. Американська школа маржиналізму , Кларк.
- •10. Історичні передумови виникнення і зага-льна харристика класичної пе.
- •56. Сус-но-ек-ні погляди м. Драгоманова
- •54. Пе в Росії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •51. Ек-ні погляди декабристів Герцена й Огарьова.
- •57. Революційно-демократична ек-на думка в Україні.
- •52. Ек-ні погляди Чернишевського.
- •55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. Метод аналізу історії ек-них вчень
- •58. Ек-ні погляди с.Подолинського
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
- •5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
- •6.Ек-на думка Середньовіччя.
- •79. Неолібералізм у Німеччині. Теорії “соц-ого ринкового госп-ва” та “сформованого сус-ва”.
- •80. В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.
- •65. Основні напрямки розв-ку ек-ної теорії у хх ст. Та їх еволюція.
- •7.Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розв-ку меркантелізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. Менгер, Бем-Баверк,Візер
- •36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
- •47. Ек-на теорія Маршалла
- •49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
- •22. Ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.
- •23. Економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
- •24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
- •27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
- •26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
- •28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
- •25. Критичний напрям в пе
- •60. Ліберальне народництво в Україні. П. Чернвінський, т. Осадчий, м. Левитський.
- •63. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.
- •44. Формування неоклас. Традиції в ек-ній те-орії. Австрійська,кембрідзька, Американська школи.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •66. Історичні передумови виникнення та суть кейнсіанства.
- •12. Виникнення класичної пе в Англії Уільям Петті
- •70. Неокейнсіанські теорії ек-ого зростання. Р. Харрод. Є. Домар.
- •76. Виникнення і загальна хар-ка неолібералі-зму. Школи неолібералізму.
- •75. Неокласичні теорії ек-ого зростання. Р.Со-лоу, Дж.Мід.
- •71. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон і п.Сра-ффа, н.Калдор.
- •72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хХст.
- •21.Еволюція класичної пе в Англії в і пол. 19ст. Завершення класичних традицій в працях Джона Стюарта Мілля.
- •19. Еволюція класичної пе в Англії в 1-ій пол. 19ст. Т.Р.Мальтус.
- •20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
- •17. Еко-не вчення д. Рікардо.
- •31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена
- •34. Теоретичні проблеми 2-го тому «Капіталу»
- •38.Марксизм і сучасність
- •35. Теоретичні проблеми 3-го тому «Капіталу».
- •11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
- •13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
- •14. Ек-не вчення фізіократів.
- •16. Теорія в-сті а. Сміта
- •15. Ек-не вчення а. Сміта
- •30. Ек-не вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фур`є.
- •81. Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •87. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
- •82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
- •90. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •68. Неокейнсіанство. С. Харріс. Е. Хансен.
- •85. Теорія “раціональних очікувань”. Р. Лукас, т. Сарджентс.
- •84. Теорія “ек-ки пропозицій”. А. Лаффер, к. Мендель
- •83. Неокласичне відродження. Теорії “ек-ки пропозицій” та “раціональних очікувань”.
- •41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брен-тано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •78.Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •86. Досвід застосування рекомендацій нео-класичної теорії в ек-ці різних країн.
- •77. Англ. Неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •40. Історична школа в Німеччині в 1-ій пол. 19ст. В. Рошер, к. Кніс, б. Гіальдебранд.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
- •64. Загальна характеристика розв-ку ек-ної теорії у хх ст., її основні напрями.
- •39. Започаткування сис-ми нац-ної пе в Ні-меччині
- •94. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •89. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелб-рейт .
- •92. Теорії «індустріального сус-ва»
- •93. Концепції футурології
- •91. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •96.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
- •74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •61. Пt в Україні у хіх-поч.Хх ст. Та її еволюція.
- •59. Революційно-демократична думка на захі-дноукр землях. В. Навроцький, о.Терлецький, м. Павлик, і. Франко.
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •97. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •99. Розв-к рядяньської ек-ної науки в 30—90-ті рр.
- •98. Радянська ек-на думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20— 30-х рр.
- •53. Соц-но-ек-ні ідеї революційного та лібера-льного народництва в Росії
82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
Наприкінці 70-х рр. різниця між кейнсіанською та неокласичною школами мала більше історичний, ніж концептуальний хар-р. Однак ще задовго до того, як на засаді теорій ек-ого зростання відбу-лося органічне поєднання 2-х напрямків ек-ної теорії, було проголошено принцип «неокласично-го синтезу». Такий підхід було запропоновано Джоном Хіксом ще 1937 р., у 40—50-х рр. підт-римано Франко Модільяні та остаточно обгрунтовано Полом Самуельсоном. Вони розглядали працю Кейнса як окремий випадок традиційної неокласичної теорії, модифікованої лише запро-вадженням певних обмежень у галузі ціноутворе-ння, ставки зар-пл та норми процента. З ін. боку, Кейнс уважав неокласичну школу окремим випа-дком загальної теорії зайнятості, хар-ним для ум-ов повної зайнятості. Він підкреслював, що коли з допомогою централізованого контролю пощасти-ить забезпечити повну зайнятість, то неокласич-ний аналіз знову набере виняткового значення.
Суть синтезу - залежно від стану ек-ки пропону-валось використовувати або кейнсіанські методи регулювання, або рецепти ек-стів, які стояли на позиціях обмеження втручання держави в ек-ку та вважали найліпшими регуляторами грошово-кредитні механізми, що діють за умов вільного ринку, забезпечуючи рівновагу між попитом і про-позицією, В і спож-ням.
Пол А. Самуельсон. Спромігся об'єднати в 1-у теорію всі досягнення ек-ної думки від А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса до Д. М. Кейнса, М. Фрідме-на, Д. Тобіна та Р. Лукаса, тобто доктрини, здава-лося б, цілком протилежні за змістом, і тим сам-им накреслив сучасні підходи до вивчення ек-них проблем. Найбільш узагальнюючим він уважає визн-ня предмета ек-ної теорії через проблему вибору, тобто досл-ня способу раціонального ви-користання обмежених факторів В для створення благ з метою забезпечення потреб сус-ва та ін-дивідів. Таке визначення обов'язково включає ви-вчення всіх сторін сус-ого життя, впливу всіх фа-кторів на ек-ний розв-к, усіх причин, що спонука-ють до вибору. Методи, які є в розпорядженні ек-ної теорії, — це рез-т розв-ку багатьох наук: істо-рії, філософії, психології, статистики, математи-ки. Визначає прикладне значення ек-ної теорії як основи ек-ної політики, зміст її нормативної та позитивної ф-цій, основні макроек-ні показники розв-ку сус-ва, спеціально виокремлюючи катего-рію якості життя, яку оцінює через низку явищ ек-ого та позаек-ого хар-ру — від ВНП та способу його розподілу до якості навкол. середовища. Він наголошує, що сучасне ек-не життя не існує поза зв'язком з ін. проблемами, воно зумовлюється ними і зумовлює їх. Зазначаючи, що ек-ний розв-к базується на раціональному виборі, він указує на те, що цей вибір залежить від умов функ-ня В, тобто від реального ек-ого порядку. Він користує-ться неоліберальним визн-ням моделей організа-ції ек-ки: ринкової та командної, зазначаючи, що їх поєднання дає феномен змішаної ек-ки, яка будується на основі ринкової організації госп-ких відносин та регулюючого впливу держави на ек-ні процеси. Порівнює ознаки ринкової та команд-ної ек-ки і віддає перевагу ринковому механізму, що здатний автоматично підтримувати ек-ку в стані рівноваги. Ринкову ек-ку підпорядковано дії природних сил і вона є ек-кою суворого порядку. Однак на певному етапі стає необхідним втруча-ння держави, яке має відповідати 3-м принципам — бути ефективним, стабільним та справедли-вим. Ця необхідність зумовлена виникненням мо-нополій, недосконалою конкуренцією, загострен-ням ек-них та соц-них суперечностей. Дії держа-ви мають спрямовуватися проти монополізації ек-ки, на підтримку стабілізаційних заходів щодо пом'якшення ділового циклу, стримування безро-біття та інфляції, стимулювання ек-ого зростан-ня. Підтримує впровадження державних програм перерозподілу нац-ого доходу з метою ліквідації соц-них негараздів. Аналізуючи механізми ринко-вої ек-ки, її здатність до саморегулювання з нео-класичних позицій, указує на те, що, крім ф-цій забезпечення ефективності та справедливості, держава має здійснювати також і макроек-не ре-гулювання стабільності за методом Кейнса та йо-го послідовників. Ринковий механізм визначає ці-ни та обсяги В, а держава регулює ринок з допо-могою податків, державного субсидування та ін. ек-них методів. Теорію факторів В Самуельсон доповнює визначенням ролі капіталу, яка змінює-ться з розв-ком сус-ва. Розглядає капітал не тіль-ки як продукт праці та складову витрат В, а і як фактор особливого роду, і стверджує, що за умов приватної власності капітал є основою стихійного розв-ку, підвладною лише ринковим силам, тоді як за сус-ної власності держава визначає прави-ла його розподілу, а тому він втрачає основну як-ість — стимулювати розв-к. Тобто капітал — це багатство, яке є рез-том минулої праці, перебу-ває в приватній власності і дає дохід. Якщо він не відповідає цим вимогам, то перестає забезпечу-вати стабільне динамічне зростання ек-ки. У центр аналізу ринкового механізму саморегулю-вання ставить урівноважування попиту та про-позиції, а також цін за умов конкурентної ек-ки. Він показує, як ринкові сили повертають ек-ку до стану рівноваги, як досягається часткова та пов-на рівновага, досліджує сукупний попит та сукуп-ну пропозицію. Значну увагу приділяє хар-тиці ке-йнсіанської моделі регулювання ек-ки, узагалі-нює висновки кейнсіанської теорії та доповнює їх. Проаналізувавши ефект мультиплікатора, він ро-бить висновок, що зростання купівельної спромо-жності може впливати на коливання інвестицій (ефективного попиту), що матиме своїм наслідк-ом коливання в розвитку ек-ки в циклі кон'юнкту-ри. Відповідно до кейнсіанської моделі безробіт-тя та інфляція — це явища несумісні, але з 70-х рр. спостерігається явище стагфляції. Аналізує його природу та визначає способи подолання з монетаристських позицій. Велику увагу звертає на аналіз функ-ня ринкової ек-ки на рівні під-ва, зазначаючи, що без розуміння того, від чого за-лежить цикл ділової активності суб'єкта, неможливі макроек-ні узагальнення. Він критикує тео-рію витрат В К. Маркса за надто складний підхід до пояснення формування цін, що складаються з витрат В та прибутку. На його думку, основну ув-агу треба звертати на функціональну залежність між попитом та пропозицією, граничною кор-стю та витратами факторів В. Цей принцип він бере за основу визначення витрат В та їхнього впливу на В. Він розрізняє сумарні витрати, граничні та альтернативні, які формуються за рахунок гро-шових витрат (інакше кажучи, за рахунок витрат капіталу), а також під впливом чинників ін. поряд-ку. У межах мікроек-ого аналізу досліджує проб-лему попиту та пропозиції як факторів ділової активності. Він формулює основи теорії спож-кої поведінки, яка регулює попит на товари і через нього — обсяги В, граничні та сумарні витрати.
Досліджується вплив конкуренції на ділову по-ведінку фірм, конкурентної пропозиції на граничні витрати. У зв'язку з цим аналізуються форми кон-курентної боротьби, вплив монополізації В на стабільність ек-ого стану фірми. Робить висновок про малу ефективність законодавчого втручання держави в процес формування монополій і під-креслює доцільність використання ек-них важелів
Розподіл доходів – ф-цію факторів В — землі, праці та капіталу. Визнаючи прибуток основою ек-ого розв-ку під-ва, він трактує його з позицій теорії «прод-сті» капіталу, згідно з якою прибуток є рез-том його функ-ня; теорії «утримання» — прибуток є винагородою капіталіста за утриман-ня від спож-ння та за під-ку активність, а згодом, теорії «виробничої функції» та ін., сформульова-них неокласиками та кейнсіанцями. Він зазначає, що прибуток є також ф-цією НТП: у разі браку но-вовведень за умов статики, повної та вільної кон-куренції прибуток не буде створено, власники ка-піталу отримають лише зар-пл за під-ку діяль-ність та позичковий процент на капітал. Щодо грошової теорії, то прихильники неокласичного синтезу поділяють погляди монетаристів на зале-жність цін від грошової маси, але доповнюють її аналізом взаємовпливу факторів, що приводять-ся в рух попитом на гроші. Вони не погоджуються з монетаристами, що не визнають ідеї постійної рівноваги між інфляцією та безробіттям, уважа-ють показовою «криву Філліпса» для визн-ня точ-ки стабільності, використовують отримані з її до-помогою висновки для формування основ соц-не орієнтованої грошової політики. Щоправда, теорією «природного рівня безробіття» Фрідмена вони також користуються для обгрунтування соц-них програм. В основу забезпечення Принципу від-критої ек-ки та міжнародних ек-них відносин пок-ладено коливання валютного курсу під дією різ-номанітних факторів. Вони виходять з того, що плаваючі курси валют зв'язані з міграцією фіна-сових ресурсів, їхні коливання важко прогнозува-ти, але закономірність полягає в тім, що вони зу-мовлюють перепади в динаміці фінансових інвес-тицій, що, у свою чергу, призводить до кон'юнкту-рних коливань валютних курсів. Тобто валютний курс, на їхню думку, залежить від ситуації на між-народному ринку капіталів. Попит на цінні папери та пропозиція їх (що репрезентують капітальні активи) визначають норму процента. Капітал мі-грує в пошуках більшого процента, що веде до вирівнювання доходів. На міжнародному ринку капіталів регулятором прогресу вирівнювання є зміна валютних курсів. Їх співвідношення колива-ється так, що інвестору стає байдуже, в якій саме країні розміщувати капітал, оск високий прибуток приведе до припливу капіталів і підвищить курс грошової од., а значить, різницю у прибутку буде нівельовано за рахунок курсу валюти. З погляду неокласичного синтезу, світова ек-на сис-ма є сталою, незалежно від спрямування нац-них по-літичних курсів. Вона функціонує за з-нами рин-кової ек-ки, які відбивають зіткнення ек-них інте-ресів. Тому умовою її успішного розв-ку є досяг-нення ринкової рівноваги за мінімального міжде-ржавного регулювання. Вони вважають за необ-хідне обмеження протекціоністського втручання, яке заважає вільному рухові капіталів.