- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
- •48. Американська школа маржиналізму , Кларк.
- •10. Історичні передумови виникнення і зага-льна харристика класичної пе.
- •56. Сус-но-ек-ні погляди м. Драгоманова
- •54. Пе в Росії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •51. Ек-ні погляди декабристів Герцена й Огарьова.
- •57. Революційно-демократична ек-на думка в Україні.
- •52. Ек-ні погляди Чернишевського.
- •55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. Метод аналізу історії ек-них вчень
- •58. Ек-ні погляди с.Подолинського
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
- •5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
- •6.Ек-на думка Середньовіччя.
- •79. Неолібералізм у Німеччині. Теорії “соц-ого ринкового госп-ва” та “сформованого сус-ва”.
- •80. В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.
- •65. Основні напрямки розв-ку ек-ної теорії у хх ст. Та їх еволюція.
- •7.Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розв-ку меркантелізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. Менгер, Бем-Баверк,Візер
- •36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
- •47. Ек-на теорія Маршалла
- •49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
- •22. Ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.
- •23. Економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
- •24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
- •27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
- •26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
- •28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
- •25. Критичний напрям в пе
- •60. Ліберальне народництво в Україні. П. Чернвінський, т. Осадчий, м. Левитський.
- •63. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.
- •44. Формування неоклас. Традиції в ек-ній те-орії. Австрійська,кембрідзька, Американська школи.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •66. Історичні передумови виникнення та суть кейнсіанства.
- •12. Виникнення класичної пе в Англії Уільям Петті
- •70. Неокейнсіанські теорії ек-ого зростання. Р. Харрод. Є. Домар.
- •76. Виникнення і загальна хар-ка неолібералі-зму. Школи неолібералізму.
- •75. Неокласичні теорії ек-ого зростання. Р.Со-лоу, Дж.Мід.
- •71. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон і п.Сра-ффа, н.Калдор.
- •72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хХст.
- •21.Еволюція класичної пе в Англії в і пол. 19ст. Завершення класичних традицій в працях Джона Стюарта Мілля.
- •19. Еволюція класичної пе в Англії в 1-ій пол. 19ст. Т.Р.Мальтус.
- •20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
- •17. Еко-не вчення д. Рікардо.
- •31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена
- •34. Теоретичні проблеми 2-го тому «Капіталу»
- •38.Марксизм і сучасність
- •35. Теоретичні проблеми 3-го тому «Капіталу».
- •11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
- •13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
- •14. Ек-не вчення фізіократів.
- •16. Теорія в-сті а. Сміта
- •15. Ек-не вчення а. Сміта
- •30. Ек-не вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фур`є.
- •81. Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •87. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
- •82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
- •90. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •68. Неокейнсіанство. С. Харріс. Е. Хансен.
- •85. Теорія “раціональних очікувань”. Р. Лукас, т. Сарджентс.
- •84. Теорія “ек-ки пропозицій”. А. Лаффер, к. Мендель
- •83. Неокласичне відродження. Теорії “ек-ки пропозицій” та “раціональних очікувань”.
- •41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брен-тано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •78.Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •86. Досвід застосування рекомендацій нео-класичної теорії в ек-ці різних країн.
- •77. Англ. Неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •40. Історична школа в Німеччині в 1-ій пол. 19ст. В. Рошер, к. Кніс, б. Гіальдебранд.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
- •64. Загальна характеристика розв-ку ек-ної теорії у хх ст., її основні напрями.
- •39. Започаткування сис-ми нац-ної пе в Ні-меччині
- •94. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •89. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелб-рейт .
- •92. Теорії «індустріального сус-ва»
- •93. Концепції футурології
- •91. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •96.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
- •74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •61. Пt в Україні у хіх-поч.Хх ст. Та її еволюція.
- •59. Революційно-демократична думка на захі-дноукр землях. В. Навроцький, о.Терлецький, м. Павлик, і. Франко.
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •97. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •99. Розв-к рядяньської ек-ної науки в 30—90-ті рр.
- •98. Радянська ек-на думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20— 30-х рр.
- •53. Соц-но-ек-ні ідеї революційного та лібера-льного народництва в Росії
47. Ек-на теорія Маршалла
У своїх працях, особливо у книжці «Принципи ПЕ» (1890), він намагався розробити універсаль-ну ек-ну концепцію, об'єднавши різні ек-ні теорії. Найбільшою його заслугою є створення синтети-чної теорії, яка поєднала елементи трудової тео-рії в-сті і «теорії граничної кор-сті», що збагатило науку більш глибоким аналізом взаємозв'язку В й обміну на підставі функціонального методу досл-ня. Зборов суперечності теорії граничної кор-сті й теорії факторів В і сконцентрував основну увагу на розробці теорії ціни. Основні його теоретичні надбання витримали іспит часом і користуються популярністю й дотепер.
А. Маршалл запропонував замість поняття «ПЕ» поняття «економіко» і дав власне визначення цієї науки: — це наука, що вивчає людство в його по-всякденному житті; вона розглядає ту частину ін-дивідуальних або сус-них дій, котра «якнайтісні-ше зв'язана з придбанням і спож-ням мат атрибу-тів добробуту. Це визн-ня суттєво відрізнялось від тих, що давали його попередники, які обмежу-вали предмет ПЕ лище наукою про багатство. Маршалл підходить до трактування її предмета ширше. У центрі наукових пошуків — ціна про-дукту, яку він розглядав як найважливіший еле-мент ринкової ек-ки. Суть його теорії ціни полягає в синтетичному поєднанні 2-х груп факторів, що впливають на ринкову ціну. З 1-о боку, є ціна по-питу, яка формується під впливом попиту на то-вар, що визначається кор-стю продукту. Ця група факторів має ринкове походження. З ін. — є ціна пропозиції, яка залежить від витрат В, тобто зв'я-зана з процесом В. Середню ціну (в-сть) трактує як рез-тат ціноутворення, коли перетинаються на ринку ціна попиту і пропозиції.
Був переконаний, що його теорію ціни спрямова-но на пошук усіх факторів, які ціну визначають. Він заявляв, що оск ринкові ціни складаються під впливом попиту та пропозиції, це, у свою чергу, потребує виокремлювання суми факторів, від яких залежать зміни як попиту, так і пропозиції, їхнього взаємозв'язку на будь-якому ринку. Підк-реслювалося, що дія як попиту, так і пропозиції щодо ціни є однаковою за умови вільної конкуре-нції. Незаперечна його заслуга полягає також у тім, що він визначив умови, необхідні для пере-ведення попиту в ціну. У нього граничною ціною попиту стає ціна, за яку було придбано останній куплений товар.
Аналізуючи фактори, що впливають на величину попиту на товар на ринку, він виводить головний з-н попиту: чим більша к-ть товару, який треба продати, тим нижча має бути ціна його пропону-вання з тим, щоб товар знайшов покупця; або, інакше кажучи, потрібна к-ть товару збільшується зі зниженням ціни і зменшується з її зростанням . А. Маршалл 1-им із 1-их зв'язав із ціною товару еластичність попиту на нього. Він склав діагра-ми, які показують зміни в ціні й к-ті продукту для товарів з різним ступенем еластичності: від низь-кої до високої.
Виводить поняття споживчого надлишку – додат-кова сума до сплачуваної ціни, яку спож-ч згоден виплатити замість того, щоб відмовитися від речі. Фактори В — земля, праця, капітал і організато-рські здібності — визначають ціну пропозиції. Він визнає наявність певних труднощів формування ціни пропозиції на деякі товари і фактори В, які зв'язані з так званою фіксованою пропозицією. Так, земля є одним із факторів, пропозиція якого фіксована, і контролювати її людина не в змозі. Але елемент часу допомагає пояснити відміннос-ті між фіксованою й еластичною пропозиціями.
Ринок - високоорганізована інституція, де взає-модіють попит і пропозиція і встановлюються ці-ни. На ринку в процесі й під час обміну товарами пропозиція й попит перебувають у тимчасовій рівновазі.
Розрізняв дію 3-х періодів часу. Протягом коро-ткого періоду пропозиція товару обмежується йо-го запасом. Ціна визначається цим запасом і не відбувається змін у обсязі В. Протягом тривалі-ших проміжків часу пропозиція залежатиме від витрат на В товару. У процесі В можливі підви-щення його ефективності й залучення додатко-вих виробничих факторів. У дуже тривалих часо-вих масштабах ціна залежатиме від витрат на підготовку робочої сили і виготовлення обладна-ння, необхідного для В цього товару. Це дає змо-гу вносити зміни у витрати на всіх стадіях В. От-же, чим коротший період, тим більший вплив по-питу на в-сть, і навпаки — за більш тривалих пе-ріодів зростає значення витрат у в-сті продукту.
Зветається до з-ну заміщення: виробники завж-ди, коли це можливо, замінятимуть дорогі факто-ри й методи В дешевшими. Тому міра можливого заміщення фактора визначає його еластичність. Цей з-н можна застосовувати майже в усіх сфе-рах ек-ого досл-ня. У сукупності з еластичністю цінового попиту й залежністю пропозиції від часу він становить макроекономічну основу діяльності власника чи розпорядника капіталу. Припускає, що сили попиту і пропозиції працюють цілком ві-льно і що ні з боку продавців, ні з боку покупців немає жодних спеціальних домовленостей; обом сторонам ціни відомі настільки добре, що підсум-кова ціна саме і буде ціною рівноваги. Звертає увагу на залежність ціни від граничних витрат з боку пропозиції і від граничної кор-сті з боку по-питу; витрати на В граничної од. товару і виторг від його продажу будуть однакові.
Суттєвого значення надає теорії розподілу. Го-ловні моменти: кожний із факторів В — земля, праця, капітал і під-ка діяльність — також підля-гають дії попиту і пропозиції. Використання фак-торів визначається загальними умовами попиту щодо пропозиції, виходячи з того, що кожний з них використовується тільки до моменту, коли його гранична прод-сть стане = його граничній в-сті. Кожний фактор В має ціну попиту, яка вста-новлюється його граничною прод-стю, і ціну про-позиції, яка встановлюється граничними витратами на нього.
Зар-пл по відношенню до праці, процент до капі-талу і рента — до землі визначаються таким самим способом. Прибуток, проте, не можна про-аналізувати так однозначно, як віддачу від ін. фа-кторів В. Він змінюється зі зміною цін, і його роз-мір визначається багатьма причинами, серед яких не останнє місце належить «природним вла-стивостям» адміністратора або бізнесмена. При-буток не є гарантованим доходом під-ця.
Капітал вкладається в під-во переважно з метою «перспективи вигоди», яка приваблює вкладників до цього починання. Вкладники мають бачити ймовірність прибутку від такого вкладення, нехай навіть у довгостроковому масштабі. Необхідні або мінімальні прибутки входять до витрат В, то-ді як чисті прибутки є надлишком щодо них.
Указував на те, що земля, праця, капітал як фак-тори В виконують подвійну ф-цію. Вони й конку-рують, і доповнюють 1-н 1-ого; часом вони ста-ють суперниками у пошуках зайнятості, допуска-ючи обмежену взаємозамінність, але, з ін. боку, вони забезпечують «поля зайнятості» 1-н 1-ому. Загальний національний дохід є рез-том дії всіх факторів і зростає зі збільшенням пропозиції фа-кторів. Фактори В (включаючи працю) створюють справжню в-сть В, яку відображено в ціні їх про-позицій. Ціна попиту відображає їхню граничну прод-сть. Розроблена для пояснення формуван-ня в-сті теорія стала застосовною до будь-якого фактора В. Таким чином, теорія розподілу є до-повненням до загальної теорії в-сті. Рушійною силою ек-ки вважав свободу й конкуренцію. Ве-ликого значення він надавав також грошам.
Важливим чинником організації та ефективного управління ек-кою є людський капітал. Дотриму-вався думки, що здібності людини є так само ва-жливі, як засоби В, як і будь-який інший вид капі-талу. Визнання освіти, фахової підготовки, нави-чок та здібностей капіталом дало йому змогу по-іншому трактувати рікардіанську динаміку капіта-лу, що базувалася на неухильному спаданні гра-ничної прод-сті капіталу. Кінцевий рез-т залежить від способу застосування знань. Якщо капітал по-трапить до рук обдарованих людей, то вони при-множать його , якщо ні — вони його знищать.
Отже, Маршалл диференційовано підходив до аналізу динаміки капіталу. Спадання граничної прод-сті капіталу він зв'язував із його уречевле-ною формою і стверджував, що ця тенденція спостерігається в тих галузях і видах В, де природні фактори відіграють велику роль. У технологічно складних галузях обробної промисловості, в яких значну роль відіграє людина, діє з-н зростання віддачі капіталу.
Цей принцип визначає різницю між великим і ма-лим бізнесом. Малі під-ці домагаються економії за рахунок наближення їхнього В до ринку, неве-ликого бухгалтерського штату, заміни праці най-маних робітників власною. Великі під-ці, у свою чергу, мають переваги завдяки масштабам В, спеціалізації праці тощо. У цілому ці взаємні пе-реваги майже врівноважуються.
Аналогічний підхід застосовується і щодо викори-стання знань (інновацій). Головна ф-ція під-кої діяльності — полегшити вільне здійснення вели-кого принципу заміщення.
Внесок А. Маршалла у розвиток ек-ної теорії справді важко переоцінити. Його книга «Принци-пи ПЕ» є одним з найвизначніших творів з ек-ної теорії за останні сто років, і її справедливо вва-жають класичної.