- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
- •48. Американська школа маржиналізму , Кларк.
- •10. Історичні передумови виникнення і зага-льна харристика класичної пе.
- •56. Сус-но-ек-ні погляди м. Драгоманова
- •54. Пе в Росії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •51. Ек-ні погляди декабристів Герцена й Огарьова.
- •57. Революційно-демократична ек-на думка в Україні.
- •52. Ек-ні погляди Чернишевського.
- •55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. Метод аналізу історії ек-них вчень
- •58. Ек-ні погляди с.Подолинського
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
- •5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
- •6.Ек-на думка Середньовіччя.
- •79. Неолібералізм у Німеччині. Теорії “соц-ого ринкового госп-ва” та “сформованого сус-ва”.
- •80. В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.
- •65. Основні напрямки розв-ку ек-ної теорії у хх ст. Та їх еволюція.
- •7.Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розв-ку меркантелізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. Менгер, Бем-Баверк,Візер
- •36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
- •47. Ек-на теорія Маршалла
- •49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
- •22. Ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.
- •23. Економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
- •24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
- •27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
- •26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
- •28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
- •25. Критичний напрям в пе
- •60. Ліберальне народництво в Україні. П. Чернвінський, т. Осадчий, м. Левитський.
- •63. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.
- •44. Формування неоклас. Традиції в ек-ній те-орії. Австрійська,кембрідзька, Американська школи.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •66. Історичні передумови виникнення та суть кейнсіанства.
- •12. Виникнення класичної пе в Англії Уільям Петті
- •70. Неокейнсіанські теорії ек-ого зростання. Р. Харрод. Є. Домар.
- •76. Виникнення і загальна хар-ка неолібералі-зму. Школи неолібералізму.
- •75. Неокласичні теорії ек-ого зростання. Р.Со-лоу, Дж.Мід.
- •71. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон і п.Сра-ффа, н.Калдор.
- •72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хХст.
- •21.Еволюція класичної пе в Англії в і пол. 19ст. Завершення класичних традицій в працях Джона Стюарта Мілля.
- •19. Еволюція класичної пе в Англії в 1-ій пол. 19ст. Т.Р.Мальтус.
- •20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
- •17. Еко-не вчення д. Рікардо.
- •31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена
- •34. Теоретичні проблеми 2-го тому «Капіталу»
- •38.Марксизм і сучасність
- •35. Теоретичні проблеми 3-го тому «Капіталу».
- •11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
- •13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
- •14. Ек-не вчення фізіократів.
- •16. Теорія в-сті а. Сміта
- •15. Ек-не вчення а. Сміта
- •30. Ек-не вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фур`є.
- •81. Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •87. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
- •82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
- •90. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •68. Неокейнсіанство. С. Харріс. Е. Хансен.
- •85. Теорія “раціональних очікувань”. Р. Лукас, т. Сарджентс.
- •84. Теорія “ек-ки пропозицій”. А. Лаффер, к. Мендель
- •83. Неокласичне відродження. Теорії “ек-ки пропозицій” та “раціональних очікувань”.
- •41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брен-тано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •78.Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •86. Досвід застосування рекомендацій нео-класичної теорії в ек-ці різних країн.
- •77. Англ. Неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •40. Історична школа в Німеччині в 1-ій пол. 19ст. В. Рошер, к. Кніс, б. Гіальдебранд.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
- •64. Загальна характеристика розв-ку ек-ної теорії у хх ст., її основні напрями.
- •39. Започаткування сис-ми нац-ної пе в Ні-меччині
- •94. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •89. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелб-рейт .
- •92. Теорії «індустріального сус-ва»
- •93. Концепції футурології
- •91. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •96.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
- •74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •61. Пt в Україні у хіх-поч.Хх ст. Та її еволюція.
- •59. Революційно-демократична думка на захі-дноукр землях. В. Навроцький, о.Терлецький, м. Павлик, і. Франко.
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •97. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •99. Розв-к рядяньської ек-ної науки в 30—90-ті рр.
- •98. Радянська ек-на думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20— 30-х рр.
- •53. Соц-но-ек-ні ідеї революційного та лібера-льного народництва в Росії
20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
Нассау Сеніор (1790-1864) англієць, праці були присвячені проблемам грошового обігу та мето-дології ПЕ. Підтримував класичну традицію і мав власний погляд на природу деяких ек-них явищ. На відміну від Сміта він не ставив перед собою зав-ня побудови повної соц-ної філософії, а об-межував предмет ПЕ як науки вивчення приро-ди В та розподілу багатства, наслідуючи Рікардо та Мальтуса. Теорія в-сті Об’єктом досл-ня ПЕ є багатство, що виступає у вигляді речей, які мо-жуть обмінюватись або мають в-сть. Розрізняє 3 властивості речей: в-сть, кор-сть та обсяг пропо-зиції, кожна з яких по різному впливає на процес обміну, але в сукупності вони визначають цін-ність багатства. Гранична (спадна) кор-сть: існує межа задоволення потреб, що її може забезпе-чити товар відповідного типу, і задоволення швидко зменшується задовго до досягнення цієї межі. Формулюючи теорію в-сті, великого значе-ння надає кор-сті, але не можна вважати заснув-ником суб’єктивної теорії в-сті, окреслює проб-лему в цілому, не вдаючись до детального ана-лізу. 1-им чинником в-сті (цінності) він вважає кор-сть, тобто попит; 2-им – рівень доступності блага, його пропозиція. Критикує обмежене визн-ня в-сті Смітом та Рікардо, які зводять фак-тори в-сті лише до витрат праці. Він вважає, що трудова теорія в-сті звужує можливості пояснен-ня багатьох ек-них явищ. Витрати В включають 2 елементи – працю та капітал. Визначає їх че-рез суб’єктивну категорію утримання, тобто жер-товності обох суб’єктів В – капіталіста та найма-ного робітника. Праця – це пожертва робітника, який втрачає свій час та спокій, а капітал – це пожертва капіталіста, який відмовляє собі в ра-дощах спож-ня й перетворює частину свого осо-бистого доходу на капітал. Утримання само по собі не створює багатства, але дає право на ви-нагороду як капіталісту (прибуток), так і робітни-кам (зар-пл). В-сть – синтез категорій мінової в-сті та ціни. Ціноутворення. Ціна товару – сума утримання капіталіста та робітника, сума капіта-лу та праці, або сума зар-плат та прибутків капі-таліста, які треба сплатити, щоб виробники про-довжували свою діяльність. Сума зар-плат та прибутків залежить від цін, що визначаються спі-ввідношенням попиту та пропозиції. Стверджує, що витрати В є лише регулятором цін, а остато-чне визн-ня їх залежить від попиту та пропозиції, але це лише за умов вільної конкуренції. Моно-полізація В визначає, який із 3-ох факторів (витрати, попит чи пропозиція) більше впливає на ціну. Ціна, визначена під впливом конкуренції між виробниками, є базовою на ринку. Але в рез-ті протистояння виробника і спож-ча ціна за-фіксується на рівні в-сті чи витрат В. Підійшов до визн-ня в-сті через витрати В, які фіксуються в ціні величинами утримання з боку спож-ча та виробника. Капітал. Людську працю та природні ресурси він розглядав як первинні фактори В, 3-ім (вторинним) фактором є утримання. Капітал – це поєднання 3-х факторів: землі, праці та утри-мання. Природні ресурси – це мат його напов-нення, а утримання – це відмова від його неви-робничого використання, праця ж – спосіб його зберігання та формування. Доходи. Теоретично обґрунтовував правомірність видів доходу: зар-пл, ренти, процента, а особливо – прибутку, який включає 2 види винагороди, а, отже, Сеніор розрізняє 2 види доходу капіталіста – під-кий (плата за працю) і процент (плата за капітал). У визн-ні ренти звернувся до монополії, як часто робив при поясненні суперечливих категорій. Отже, рента – залишок, різниця між ціною і в-стю В, яка привласнюється завдяки повній або част-ковій монополії, не зв’язана з жертовністю, тобто із власними зусиллями. Висвітлив положення про взаємозв’язки прибутку, процента і зар-пл. Основою зростання В є прибуток, який перство-рюється на заощадження, а згодом – на витрати В.Тому зростання прибутку й зар-пл залежить від утримання капіталіста. Оск з часом ціни зафі-ксовуються на рівні витрат В, то зар-пл відпові-дає витратам праці, і її формування залежить від розмірів прибутку капіталіста. Теорія гро-шей. Гроші є товаром, який набрав особливої форми в процесі еволюції обміну. Основне їх призначення – обслуговувати кредит, оск гроші є виразником в-сті, універсальним засобом обмі-ну, універсальним вимірювачем в-сті, що робить можливим майбутні платежі. Вважав, що лише держава має здійснювати емісію, що контролю-вати в-сть паперових грошей через формування податкової сис-ми та підтримання постійного співвідношення з міжнародними обмінними кур-сами.
Джеймс Мілль(1773-1836) в своїх теоріях відш-товхувався від потреб дійсності, базувався на фактах. “Історія Британської Індії”(1817) та ”Еле-менти ПЕ”. Суворо дотримувався доктрини Рікад-ро, але вніс деякі доповнення. Теорія в-сті Як і Рікардо, не бачить різниці між в-стю та ціною В. Праця та капітал є різнорідними учасниками ви-робничого процесу, бо капітал – це колишня на-громаджена, уречевлена праця, що також є дже-релом в-сті, створює її. Трудове походження в-сті пояснював, що не праця обмінюється на капітал, а товар на товар. Робітник і капіталіст спочатку виступають співвласниками ще не створеного то-вару, 1-а частина якого належить капіталісту, який авансує капітал, а інша – робітнику, що ава-нсує власну працю, тобто продає її капіталісту за зар-пл, тобто за грошовий еквівалент, що буде відшкодований капіталістом після реалізації час-тини товару, створеного живою працею. Зар-пл. Міль є прихильником теорії фонду зар-пл, який формується за рахунок авансованої частки капі-талу, яка призначена на придбання праці, тому середня зар-пл залежить від розмірів цієї частки та к-ті зайнятих. Прибуток. У процесі розподілу 2-гу частину в-сті товару отримує капіталіст у виг-ляді доходу, що містить у собі прибуток – продукт функня капіталу. Прибуток і зар-пл протистоять один одному як рез-т 2-х форм праці і виконують різні ф-ції: прибуток використовується для від-творення уречевленої, а зар-пл – живої праці. Рента утворюється без участі землевласника, є наслідком ціноутворення, і тим вища, чим більше перешкод існує на шляху до обробітку земель, і вказує, що землевласнику вигідно створювати ці перешкоди. Теорія грошей. К-ть грошей у обігу має важливе значення для стабільності ек-ого розв-ку. Вказував на закономірні наслідки збіль-шення к-ті грошей у обігу – зростання цін, падіння в-сті паперових грошей, дестабілізація В. Описав згубні для В наслідки інфляції, зазначив, що з-ни грошового обігу діють на всьому ринковому прос-торі однаково, а інфляція в 1-ій країні може спро-вокувати інфляцію в інших. Мілль погоджувався з теорією народонаселення та ренти Мальтуса.