- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
- •48. Американська школа маржиналізму , Кларк.
- •10. Історичні передумови виникнення і зага-льна харристика класичної пе.
- •56. Сус-но-ек-ні погляди м. Драгоманова
- •54. Пе в Росії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •51. Ек-ні погляди декабристів Герцена й Огарьова.
- •57. Революційно-демократична ек-на думка в Україні.
- •52. Ек-ні погляди Чернишевського.
- •55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. Метод аналізу історії ек-них вчень
- •58. Ек-ні погляди с.Подолинського
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
- •5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
- •6.Ек-на думка Середньовіччя.
- •79. Неолібералізм у Німеччині. Теорії “соц-ого ринкового госп-ва” та “сформованого сус-ва”.
- •80. В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.
- •65. Основні напрямки розв-ку ек-ної теорії у хх ст. Та їх еволюція.
- •7.Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розв-ку меркантелізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. Менгер, Бем-Баверк,Візер
- •36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
- •47. Ек-на теорія Маршалла
- •49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
- •22. Ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.
- •23. Економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
- •24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
- •27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
- •26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
- •28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
- •25. Критичний напрям в пе
- •60. Ліберальне народництво в Україні. П. Чернвінський, т. Осадчий, м. Левитський.
- •63. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.
- •44. Формування неоклас. Традиції в ек-ній те-орії. Австрійська,кембрідзька, Американська школи.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •66. Історичні передумови виникнення та суть кейнсіанства.
- •12. Виникнення класичної пе в Англії Уільям Петті
- •70. Неокейнсіанські теорії ек-ого зростання. Р. Харрод. Є. Домар.
- •76. Виникнення і загальна хар-ка неолібералі-зму. Школи неолібералізму.
- •75. Неокласичні теорії ек-ого зростання. Р.Со-лоу, Дж.Мід.
- •71. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон і п.Сра-ффа, н.Калдор.
- •72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хХст.
- •21.Еволюція класичної пе в Англії в і пол. 19ст. Завершення класичних традицій в працях Джона Стюарта Мілля.
- •19. Еволюція класичної пе в Англії в 1-ій пол. 19ст. Т.Р.Мальтус.
- •20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
- •17. Еко-не вчення д. Рікардо.
- •31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена
- •34. Теоретичні проблеми 2-го тому «Капіталу»
- •38.Марксизм і сучасність
- •35. Теоретичні проблеми 3-го тому «Капіталу».
- •11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
- •13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
- •14. Ек-не вчення фізіократів.
- •16. Теорія в-сті а. Сміта
- •15. Ек-не вчення а. Сміта
- •30. Ек-не вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фур`є.
- •81. Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •87. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
- •82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
- •90. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •68. Неокейнсіанство. С. Харріс. Е. Хансен.
- •85. Теорія “раціональних очікувань”. Р. Лукас, т. Сарджентс.
- •84. Теорія “ек-ки пропозицій”. А. Лаффер, к. Мендель
- •83. Неокласичне відродження. Теорії “ек-ки пропозицій” та “раціональних очікувань”.
- •41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брен-тано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •78.Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •86. Досвід застосування рекомендацій нео-класичної теорії в ек-ці різних країн.
- •77. Англ. Неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •40. Історична школа в Німеччині в 1-ій пол. 19ст. В. Рошер, к. Кніс, б. Гіальдебранд.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
- •64. Загальна характеристика розв-ку ек-ної теорії у хх ст., її основні напрями.
- •39. Започаткування сис-ми нац-ної пе в Ні-меччині
- •94. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •89. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелб-рейт .
- •92. Теорії «індустріального сус-ва»
- •93. Концепції футурології
- •91. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •96.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
- •74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •61. Пt в Україні у хіх-поч.Хх ст. Та її еволюція.
- •59. Революційно-демократична думка на захі-дноукр землях. В. Навроцький, о.Терлецький, м. Павлик, і. Франко.
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •97. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •99. Розв-к рядяньської ек-ної науки в 30—90-ті рр.
- •98. Радянська ек-на думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20— 30-х рр.
- •53. Соц-но-ек-ні ідеї революційного та лібера-льного народництва в Росії
11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
Класична ПЕ зародилася в Англії в кінці XVII ст. та у Франції на початку XVIII ст., прийшовши на зміну меркантилізму. Уперше термін «класична ПЕ» ужив Маркс стосовно школи, яка розпочала досл-ня внутрішніх закономірнос тей буржуазно-го сус-ва. Класики проголосили ідею природного порядку, дію об'єктивних ек-них з-нів. Класична школа проголосила принцип ек-ної свободи, ек-ого лібералізму. Класики були противниками про-текціонізму. Представники -У.Петті, П’єр де Бу-агільбер, А.Сміт, Д.Рікардо - зробили спробу нау-кового аналізу сучасних їм виробничих відносин, використовуючи метод наукової абстракції. Дово-дили, що в ек-ому житті панують об’єктивні з-ни. Вони не залежать від волі людини, але можуть бути нею пізнані. Класична ПЕ проголосила прин-цип ек-ної свободи, максимального обмеження впливу держави на ек-не життя. ПЕ стала наукою про категорії й з-ни ек-ого життя. В працях пред-ставників КПЕ був дан глибокий аналіз основних категорій товарного госп-ва: товару, грошей, цін-ності (в-сті), капіталу, прибутку зар-пл, ренти.
13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
У 1-ій пол. XVIII ст. зі втратою військової могутно-сті Франція втрачає і свої позиції у зовнішній тор-гівлі. Відтак ідеї меркантилізму також втрачають своє значення. У Франції формується класична ПЕ як альтернатива меркантилізму. П’єр де Бу-агільбер (1646—1714) — засновник класичної ПЕ у Франції. Праці: «Докладний опис станови-ща Франції...» (1696), «Роздрібна торгівля Франції» (1699), «Міркування про природу багатства, грошей і податків» (1707). Виступає з гострою критикою меркантилізму. Джерелом багатства вважає не обіг, а В, зокрема с-г. Він оголошує се-бе «адвокатом с-г» і вимагає від уряду всілякого сприяння аграріям. Теоретично обґрунтовуючи питання реформування ек-ної політики, як і Петті, ставить кілька проблем: чим визначається ек-не зростання країни, дією яких з-нів забезпечується, що є джерелом багатства, що лежить в основі ці-ни. Проти втручання держави в ек-не життя. Справжнє багатство нації — це різні корисні ре-чі, а передовсім продукти землеробства. Джере-лом_багатства є праця. Виділяє ринкову ціну і «істинну», або «справедливу» в-сть товару. Ве-личину останньої він визначає витратами праці. Робочий час, який припадає на 1-у од. товару за умов такого поділу, і становить його «істинну в-сть». Теорія грошей. Бере за основу прямий то-варообмін, а не гроші. Він вважає, що гроші вза-галі порушують природну рівновагу товарного об-міну відповідно до «істинної в-сті». Бачить у гро-шах джерело всіх нещасть товаровиробників. Єдина корисна ф-ція грошей — це полегшення обміну. Саме тому не має значення, який товар виконує ф-цію засобу обігу. Отже, золото і срібло можна замінити паперовими знаками.
Ек-ні ідеї Буагільбера сприйняли й розвинули да-лі фізіократи.
14. Ек-не вчення фізіократів.
Фізіократи — французькі ек-сти 2-гої пол. XVIII ст., представники класичної ПЕ. Назва цієї науко-вої школи походить від грецьких слів «фізіс» — природа і «кратос» — влада. Виступаючи проти меркантилізму, висували на 1-ий план аграрну проблему, розробили основи, хоча й суперечли-вої, проте прогресивної реформи, суть якої поля-гала в кап-ній реорганізації с-г. Основа вчення – чистий продукт. Казали, що багатство створюєть-ся у землеробстві і праця землеробства прод-на. Так досл-ня джерела багатства перенесли у сфе-ру В. Наукова обмеженість фізіократів полягала в тому, що прод-ною сферою вважалося лише зе-млеробство. Утворилась школа фізіократів нап-рикінці 50-х рокій-18ст. її представниками були: Франсуа Кене, Мерсьє де Ла Рів'єр, Жак Тюрбо.
Визнаним главою школи фізіократів був Ф.Кене. (1694-1774) Основний твір Кене – «Ек-на табли-ця». Фах і професійна діяльність Кене як лікаря визна-чили його методологічні підходи шодо досл-ня ек-них питань. Розглядав сус-во як жи-вий організм, розрізняв здоровий та хворий стан. Коли сус-во в здоровому стані – воно має рівно-вагу. Кене зробив спробу показати стан рівнова-ги в своїй «Ек-ній таблиці» Великою заслугою є досл-ня ек-них процесів як природних, що мають свої внутрішні закономірності . Основою фізіокра-тів є теорія «чистого продукту». Чистий про-дукт – надлишок в-сті с-г продуктів над витрата-ми В. Пром-сть вважали безплідною тому, що тут не створюється чистий продукт, тобто відбуває-ться лише зміна форми багатства, але немає йо-го зростання. У землеробстві на відміну від пром-сті працює земля та природа. В «Ек-ній таблиці » вперше була спроба розглянути В як процес від-творення і була встановлена класова структур-ра тогочасного сус-ва, в якій Кене виділив:
1 Прод-ний клас - в землеробстві
2 Клас власників – монарх, церква, землевласни-ки
3 Безплідний – всі хто не зайняті в землеробстві, тому, що їх праця лише повертає витрати на В ні-чого не створюючи.
Кене проаналізував можливості простого відтво-рення, можливості реалізації сус-ого продукту, ек-ні зв’язки між класами. Це було значним внес-ком в ек-ну теорію тому, що до Кене відтворення на макрорівні не досліджувалося. Послідовником і представником Ф. був А. Тюрго (1727-1781)
Ідеї Ф. одержали подальшого розв-ку, а теорети-чна сис-ма набула найбільш розвинутого вигля-ду. Твір – “Роздуми про створення та розподіл багатств”. Зар-пл – мінімум засобів для існуван-ня. Умова виникнення найманої праці – відокрем-лення виробника від землі як основного засобу В.
Чистий продукт – рез-т більшої прод-сті праці робітника в с-г. Цінність зв’язана з кор-стю речі, суб’єктивна оцінка кор-сті. Капітал – нагромад-жена цінність, рухоме багатство (засоби В, гроші, предмети). Прибуток – самотійний вид доходу
Гроші – звичайний товар для полегшення обмі-ну. Будь-який товар може стати грошима. Тюрго був також практиком, намагався втілити в життя фізіократичні ідеї. Він був міністром фінансів Лю-довіка XVI Провів низку буржуазних реформ, що призвели до незадоволення знаті і краху фізіок-ратії.