- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
- •48. Американська школа маржиналізму , Кларк.
- •10. Історичні передумови виникнення і зага-льна харристика класичної пе.
- •56. Сус-но-ек-ні погляди м. Драгоманова
- •54. Пе в Росії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •51. Ек-ні погляди декабристів Герцена й Огарьова.
- •57. Революційно-демократична ек-на думка в Україні.
- •52. Ек-ні погляди Чернишевського.
- •55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. Метод аналізу історії ек-них вчень
- •58. Ек-ні погляди с.Подолинського
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
- •5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
- •6.Ек-на думка Середньовіччя.
- •79. Неолібералізм у Німеччині. Теорії “соц-ого ринкового госп-ва” та “сформованого сус-ва”.
- •80. В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.
- •65. Основні напрямки розв-ку ек-ної теорії у хх ст. Та їх еволюція.
- •7.Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розв-ку меркантелізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. Менгер, Бем-Баверк,Візер
- •36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
- •47. Ек-на теорія Маршалла
- •49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
- •22. Ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.
- •23. Економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
- •24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
- •27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
- •26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
- •28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
- •25. Критичний напрям в пе
- •60. Ліберальне народництво в Україні. П. Чернвінський, т. Осадчий, м. Левитський.
- •63. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.
- •44. Формування неоклас. Традиції в ек-ній те-орії. Австрійська,кембрідзька, Американська школи.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •66. Історичні передумови виникнення та суть кейнсіанства.
- •12. Виникнення класичної пе в Англії Уільям Петті
- •70. Неокейнсіанські теорії ек-ого зростання. Р. Харрод. Є. Домар.
- •76. Виникнення і загальна хар-ка неолібералі-зму. Школи неолібералізму.
- •75. Неокласичні теорії ек-ого зростання. Р.Со-лоу, Дж.Мід.
- •71. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон і п.Сра-ффа, н.Калдор.
- •72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хХст.
- •21.Еволюція класичної пе в Англії в і пол. 19ст. Завершення класичних традицій в працях Джона Стюарта Мілля.
- •19. Еволюція класичної пе в Англії в 1-ій пол. 19ст. Т.Р.Мальтус.
- •20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
- •17. Еко-не вчення д. Рікардо.
- •31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена
- •34. Теоретичні проблеми 2-го тому «Капіталу»
- •38.Марксизм і сучасність
- •35. Теоретичні проблеми 3-го тому «Капіталу».
- •11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
- •13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
- •14. Ек-не вчення фізіократів.
- •16. Теорія в-сті а. Сміта
- •15. Ек-не вчення а. Сміта
- •30. Ек-не вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фур`є.
- •81. Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •87. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
- •82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
- •90. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •68. Неокейнсіанство. С. Харріс. Е. Хансен.
- •85. Теорія “раціональних очікувань”. Р. Лукас, т. Сарджентс.
- •84. Теорія “ек-ки пропозицій”. А. Лаффер, к. Мендель
- •83. Неокласичне відродження. Теорії “ек-ки пропозицій” та “раціональних очікувань”.
- •41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брен-тано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •78.Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •86. Досвід застосування рекомендацій нео-класичної теорії в ек-ці різних країн.
- •77. Англ. Неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •40. Історична школа в Німеччині в 1-ій пол. 19ст. В. Рошер, к. Кніс, б. Гіальдебранд.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
- •64. Загальна характеристика розв-ку ек-ної теорії у хх ст., її основні напрями.
- •39. Започаткування сис-ми нац-ної пе в Ні-меччині
- •94. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •89. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелб-рейт .
- •92. Теорії «індустріального сус-ва»
- •93. Концепції футурології
- •91. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •96.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
- •74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •61. Пt в Україні у хіх-поч.Хх ст. Та її еволюція.
- •59. Революційно-демократична думка на захі-дноукр землях. В. Навроцький, о.Терлецький, м. Павлик, і. Франко.
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •97. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •99. Розв-к рядяньської ек-ної науки в 30—90-ті рр.
- •98. Радянська ек-на думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20— 30-х рр.
- •53. Соц-но-ек-ні ідеї революційного та лібера-льного народництва в Росії
26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
Початок 19ст. ознаменувався бурхливим розв-ком кап-зму, що був прискорений пром-мим пере-воротом. Розв-к кап-них відносин супроводжува-вся занепадом і розкладом дрібного В, майновим розшаруванням і зубожінням значної частини населення. Кап-ну ек-ку починають розхристува-ти ек-ні кризи. Ідеї класиків ек-ого лібералізму щодо гармонії приватних і сус-них інтересів не пі-дтверджувались у реальному житті. За цих умов учні й послідовники класиків виступають з крити-кою кап-зму і класичної ПЕ.
Жан Шарль Леонард Сімонд де Сісмонді (1773-1842) Праці: "Про комерційне багатство, або Про принципи ПЕ в їхньому застосуванні до торгового законодавства", "Нові начала ПЕ, або Про багатства в його відношенні до народонасе-лення".
Він заперечує класичне визн-ня предмета й ме-тоду ПЕ. Предметом ПЕ вважає "мат добробут людей, оск. він залежить від держави". Ек-ні про-цеси намагався дослідити як такі, що регулюють-ся державою. Його цікавить, як уряд повинен сприяти В й розподілу. ПЕ перетворюється у ньо-го з науки, що вивчає причинні зв`язки явищ, на найку, що визначає етичні норми госп-кої діяль-ності людей. Застосовувати також інші методи досл-ня. Критикує абстрактний метод класики, іг-норування ними конкретно-історичних обставин. Ставить в центр своїх досл-нь становище люди-ни, наголошує на необхідності всебічного вивчен-ня історичного розв-ку країни, де ця людина жи-ве. Відтак його можна вважати попередником іс-торичної школи. Виступає з безкомпромісною критикою кап-зму. Звернув увагу на тяжке і без-правне життя робітників. Спостерігаючи кап-не сус-во, він бачить формування 2-х абсолютно протилежних класів - робітників і власників - або багатіїв і бідників. Свободна конкуренція посилює цей процес. Саме вона призводить до руйнуван-ня дрібного В, тобто до відокремлення власності від праці. У цьому відокремленні вбачає головну небезпеку, оск. цей процес відбувається не лише в пром-ті, а охоплює й с-г, деформується велика земельна власність і селяни перетворюються на с-г робітників. Отже, Сісмонді вперше поставив питання, яких ПЕ раніше не розглядала. Він про-голосив протилежність інтересів багатих і бідних, що посилюватиметься із розв-ком В. Він розроб-ляє проект реформування кап-зму. Якщо розв-ток В за умов конкурентної боротьби посилює не-рівність у сус-ві, призводить до загострення супе-речностей, то немає сенсу дотримуватись ідеї ек-ого лібералізму, що її пропагували класики. Дер-жава має втручатися в ек-не життя. Передовсім треба відновити поєднання праці та власності. Для цього він пропонує поділити В між дрібними власниками, повернутись до дрібного В і в с-г, і в пром-ті. Однак шляхів реального здійснення цієї програми він не тільки не запропонував, а й не бачив. Він був проти радикальних реформ, ог-олошує себе противником комунізму, а його соц-ні вимоги обежуються необхідністю запровад-ження робітничого законодавства.
Теорія в-сті, капіталу і доходів. Вважав, що праця є єдиним джерелом багатства. В нього не-має визначення субстанції в-сті. Мінова в-сть то-вару визн-ся витратами праці на його В. Викорис-товує теорію в-сті здебільшого для того, щоб провести чітке розмежування між трудовими і не-трудовими доходами, підкреслити експлуататор-ський хар-р останніх. Капітал трактує як вироб-чи запаси, переважнго як засоби В. Видляє основ-ний і оборотний капітал. Нагромадження капіталу зв`язує з ощадливістю. Прибуток визначає як від-рахування від продукту праці робітника, підкрес-люючи його експлуатарську природу. Зар-пл і факторів, що її визн-ть, він спецально не дослід-жував, але ставить її у залежність від нагромад-ження капіталу і зростання народу населення. Ренту він розглядає як винагороду природи за виробничу діяльність. Критично ставився до тези Рікардо про те, що гірші землі ренти не дають.
Теорія відтворення і кризи. Метою кап-ого В називає спож-ня, а суперечність між В і спож-ням є основною суперечністю кап-зму. Такої супереч-ності не існує в ізольованому госп-ві Робінзона, не існує її у дрібному товарному госп-ві. Супереч-ність між В і спож-ням за умов кап-зму проявляє-ться у труднощах збуту товарів, у кризах. Вва-жає, що товари купуються на доходи. Звівши в-сть до суми доходів, він робить рацівника. Висно-вок, що для реалізації всіх виготовлених товарів необхідно, щоб В відповідало доходам сус-ва. Зменшення доходів відповідно зменшить попит на товари, і частина їх залишиться нереалізова-ною. З розв-ком кап-зму звужується внутрішній ринок. Зменшується дохід робітників, тому що частина їх витискується з В машинами, а зайня-тим у В капіталісти намагаються платити якомога менше. Не зростає ринок і за рахунок попиту з боку капіталістів, які частини свого доходу, що її мали б використати на спож-ня, нагромаджують. За цих обставин усе більшу й більшу частину сус-ого продукту стає неможливо реалізувати на внутрішньому ринку. Зовнішні ринки у зв`язку з розв-ком кап-зму в інших країнах також звужую-ться. До кап-зму такої проблеми не існувало, то-му що була велика маса спож-чів - дрібних това-ровиробників. Але кап-зм руйнує дрібне В, зву-жуючи тим самим внутрішній ринок. Він пород-жує загальне надВ, а відтак і кризи. Кризи - це рез-т внутрішніх суперечностей кап-зму, рез-т загального надВ і відповідно недоспож-ня, а не диспропорцій в окремих галузях. Трактує кризи кап-зму як перманентні, що взагалі унеможлив-люють його розв-к. Теорія відтворення має назву теорії " третіх осіб", оск кап-не В для реалізаціїї продукту не може обмежитись робітниками і капі-талістами, а потребує ще й наявності дрібних ви-робників.
Ідеї Сісмонді хоч і не мали великого впливу на сучасників, проте сприяли певною мірою розви-ткові 3-х напрямків ек-ної думки. Його симпатії до робітничого класу, критику кап-зну сприйняли представники соц-них учень, а ідеї щодо предме-ту і методу ПЕ - представники історичної школи. Його заклик до втручання держави в ек-не життя, критика ролі особистого інтересу як єдиної спону-кальної сили ек-ного розв-ку започаткували кри-тичне ставлення до ек-ного лібералізму.