- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
- •48. Американська школа маржиналізму , Кларк.
- •10. Історичні передумови виникнення і зага-льна харристика класичної пе.
- •56. Сус-но-ек-ні погляди м. Драгоманова
- •54. Пе в Росії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •51. Ек-ні погляди декабристів Герцена й Огарьова.
- •57. Революційно-демократична ек-на думка в Україні.
- •52. Ек-ні погляди Чернишевського.
- •55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. Метод аналізу історії ек-них вчень
- •58. Ек-ні погляди с.Подолинського
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
- •5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
- •6.Ек-на думка Середньовіччя.
- •79. Неолібералізм у Німеччині. Теорії “соц-ого ринкового госп-ва” та “сформованого сус-ва”.
- •80. В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.
- •65. Основні напрямки розв-ку ек-ної теорії у хх ст. Та їх еволюція.
- •7.Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розв-ку меркантелізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. Менгер, Бем-Баверк,Візер
- •36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
- •47. Ек-на теорія Маршалла
- •49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
- •22. Ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.
- •23. Економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
- •24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
- •27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
- •26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
- •28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
- •25. Критичний напрям в пе
- •60. Ліберальне народництво в Україні. П. Чернвінський, т. Осадчий, м. Левитський.
- •63. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.
- •44. Формування неоклас. Традиції в ек-ній те-орії. Австрійська,кембрідзька, Американська школи.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •66. Історичні передумови виникнення та суть кейнсіанства.
- •12. Виникнення класичної пе в Англії Уільям Петті
- •70. Неокейнсіанські теорії ек-ого зростання. Р. Харрод. Є. Домар.
- •76. Виникнення і загальна хар-ка неолібералі-зму. Школи неолібералізму.
- •75. Неокласичні теорії ек-ого зростання. Р.Со-лоу, Дж.Мід.
- •71. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон і п.Сра-ффа, н.Калдор.
- •72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хХст.
- •21.Еволюція класичної пе в Англії в і пол. 19ст. Завершення класичних традицій в працях Джона Стюарта Мілля.
- •19. Еволюція класичної пе в Англії в 1-ій пол. 19ст. Т.Р.Мальтус.
- •20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
- •17. Еко-не вчення д. Рікардо.
- •31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена
- •34. Теоретичні проблеми 2-го тому «Капіталу»
- •38.Марксизм і сучасність
- •35. Теоретичні проблеми 3-го тому «Капіталу».
- •11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
- •13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
- •14. Ек-не вчення фізіократів.
- •16. Теорія в-сті а. Сміта
- •15. Ек-не вчення а. Сміта
- •30. Ек-не вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фур`є.
- •81. Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •87. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
- •82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
- •90. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •68. Неокейнсіанство. С. Харріс. Е. Хансен.
- •85. Теорія “раціональних очікувань”. Р. Лукас, т. Сарджентс.
- •84. Теорія “ек-ки пропозицій”. А. Лаффер, к. Мендель
- •83. Неокласичне відродження. Теорії “ек-ки пропозицій” та “раціональних очікувань”.
- •41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брен-тано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •78.Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •86. Досвід застосування рекомендацій нео-класичної теорії в ек-ці різних країн.
- •77. Англ. Неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •40. Історична школа в Німеччині в 1-ій пол. 19ст. В. Рошер, к. Кніс, б. Гіальдебранд.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
- •64. Загальна характеристика розв-ку ек-ної теорії у хх ст., її основні напрями.
- •39. Започаткування сис-ми нац-ної пе в Ні-меччині
- •94. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •89. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелб-рейт .
- •92. Теорії «індустріального сус-ва»
- •93. Концепції футурології
- •91. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •96.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
- •74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •61. Пt в Україні у хіх-поч.Хх ст. Та її еволюція.
- •59. Революційно-демократична думка на захі-дноукр землях. В. Навроцький, о.Терлецький, м. Павлик, і. Франко.
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •97. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •99. Розв-к рядяньської ек-ної науки в 30—90-ті рр.
- •98. Радянська ек-на думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20— 30-х рр.
- •53. Соц-но-ек-ні ідеї революційного та лібера-льного народництва в Росії
100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
Післяжовтневий розв-к ек-ної теорії в Укр. поз-нач.:розквітом 20-30рр, занепадом 30-60рр, пері-одом відродж. в 60-х і кризою 70-80х, періодом відрод. 2-ої пол.80-х. В 20-х рр. розв. ек –ної на-уки відображає цівілізаційні особливості нац-ної ек-ки, Ленінська программа побудови держ. соці-алізму не знайшла підтримки. У 1918р. створено Укр.академ.наук яку очолив Туган-Барановський (уважав,щоб для вивч.закономірн.розв-ку сус-ва провадились досл-ня в галузі соціології, статис-тики, теорет.економії і наполягав на прикладному хар-рі їх щодо окремих галузей). В 1918р створ. інститут ек-ної коньюктури, який мав на меті про-ведення ек-них досл-нь закономірностей розв-ку та опрацювання рекомендацій щодо соц-но-ек-ого стимулювання. Рекоменд.цього інст. базува-лись на досягненнях світової ек-ної думки в галу-зі ек-ної теорії і спочатку були спрямовані проти ек-ної прогр. більшовизму, на розроб.плану само-стійного розв-ку Укр., а згодом - на створення на-укової концепц. планування, сис-ми фін., єдиної сис-ми Укр.с-г кооперації. У1920р.-засноване То-вариство ек-стів, що займались теоретико-ек-ним і прикладни аналізом. Воно координ.діяльність дослідників, спрямовуючи її на створення конце-пціїєдиної Укр. госп-кої сис-ми, побуд.на засадах ек-ної відкритості та саморег. У теорет.розробках тієї доби обстоюється думка про регул.роль рин-ку та ринк.цін, про неможл.зведення їх в ек-ні від-носини тільки до сис-ми натур.та труд.обліку. Критикувались ідеї централіз.соц.планування за умов, коли не має загал.ціннісних орієнтирів. За-мість цього пропон.ідея плану-прогнозу. Орі-єнт.владних структур на тоталітаризм поклала край розв-ку ек-ної науки в Укр. Було закрито інстит., припин.ек-ні досл-ня. З 30-х р. змістом наук.досл-нь стає доведення переваг ек.політ., що буд.за «класовим принц.» Всі досл-ня були просякнуті ідеями планув., директивності, цент-ралізму. Деякі вчені вказували на можл.кризи збуту за умов монополіз.торг., про те їхні перед-баченя були розкритиковані ек-стами-«марк-сист.». У1928р. Волобуєв пропаганду вав пере-ваги самостійного ек-ого розвку Укр., тому роз-поч.боротьба ортодоксальних марксист. Із «во-лобуєвщиною». В 60-ті рр. вчені наполяг.на зміні підходів до визн.ролі ПЕ в соц-но-ек-ні перетвор. На прикінці 80-хрр почин.формування засад суч.концепц.сусп. розв.
74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
Класична і неокласична теорії протягом тривало-го часу продовжують користуватися поняттям до-сконалої конкуренції. А.Маршалл досконалу конкуренцію трактує як ситуацію на ринку, за якої існує велика к-ть продавців (покупців) і кожен продає (купує) визначену й обмежену частину од-норідного продукту. Ні продавець, ні покупець не можуть диктувати ціни на ринку, вони можуть ті-льки пристосовуватись до них. Продавці змагаю-ться між собою за покупців, а покупці – за кращо-го продавця товарів, за якісніший товар. Конкуре-нція також є характерною рисою взаємовідносин між продавцями і покупцями. Досконала конкуре-нція за класичною теорією виконує кілька ф-цій: ціноутворюючу, стимулює скорочення граничних витрат В, сприяє безперебійному руху капіталів, їхньому переливаню із галузі в галузь, раціоналі-зує структуру В, урівноважує й регулює розв-к сус-ної ек-ки.
Сучасне трактування конкуренції за умов моно-полізації В ввібрало всі попередні досягнення та-ких теоретиків, як Дж.Робінсон, Е.Чемберлін, П. Самуельсон, а також врівнова- жуючих сил Дж. Гелбрейта.
Теорія ндосконалої конкуренції. Джоан Вайо-лет Робінсон ставить собі на мету довести, що конкуренція за умов монополізації В видозмінює-ться, але зберігається. Категорія досконалої кон-куренції є абстрактною моделлю, яка ідеалізує реальне становище на ринку. Її увагу приверта-ють інші ринкові ситуації: чиста монополія, моно-псолія, олігополія та зв’язані з ними форми моно-полізації ринку. Їхню природу виводить із відно-шення ек-них агентів до факторів В та диферен-ціації товарного світу.
Чиста (абсолютна) монополія - володіння про-дуктом, для якого немає близького замінювача. Покупець у такому разі позбавлений можливості вибору і змушений купувати товар у монополіста (1 продавець – багато покупців). Цілу галузь реп-резентує 1 виробник, котрий і диктує ціну на рин-ку. Він повністю контролює обсяги В товару і його ціну, отримуючи надприбуток. Але абсолютний контроль є можливим тільки за умови, що сам ви-робник є власником мат факторів В. Ще 1 суттє-вий чинник, що обмежує владу монополіста на ринку, - це спадання попиту зі зростанням ціни, а отже, зменшення обсягів збуту.
Монопсонія – ситуація, протилежна чистій моно-полії (1 покупець – багато продавців). Показує, що монопсоніст також може застосовувати ціно-ву дискримінацію і в такий спосіб контролювати ринок. Але і його влада на ринку обмежується багатьма факторами.
Реальним для ринку є щось промжне між чистою конкуренцією та чистою монополією і такий стан наочніше відображає чинники поведінки монопо- лістів на ринку. Це тип ринку, який контролюєть-ся кількома фірмами, - оліго полія. Фірми об’єд-нуються і перешкоджають вступу ін. фірм на ри-нок. У рез-ті там панує обмежена к-ть виробників однородного або взаємозамінного продукту. Це уможливлює контроль за ціноутворенням, збере-ження напівмонопольного становища, отримання надприбутку і дає змогу позбутись негативних для нагромадження капіталів наслідків конкурен-ції. Конкуренція зберігається, але в особливих формах: її ф-ції, зокрема стимулювання й врівно-важування ек-ки, обмежуються, що призводить до часткової втрати конкурентного ефекту. Тому Робінсон називає її недосконалою конкурен-цією.
Ціноутворення Особливістю олігополії є взає-мозалежність рішень панівних фірм у галузі ціно-вої політики. Діяльність фірм-конкурентів – це до-даткове обмеження, котре фірми мусять урахову-вати, визнчаючи оптимальні ціни й обсяги В. Во-на робить ряд висновків про те, що за умов оліго-полії у під-ців є можливість впливати на рівень цін факторів В, оск вони є монопсоністами – єди-ними спож-чами специфічних факторів. На ціну робочої сили, тобто на рівень зар-пл, немає пот-реби впливати: вона встановлюється за іншими з-нами – під впливом попиту і пропозиції на ринку робочої сили, і є виявом протистояння робітни-ків-продавців та окремого під-ця-покупця. Оліго-поліст, який отримує виграш лише за рахунок ни-жчих ніж у конкурентів витрат, змушений заміню-вати цей фактор ін. – мат, тобто олігополія сприяє зростанню безробіття. Цінова конкуренція в олігополії не припиняється, вона здійснюється за рахунок якісної модифікації товару, змни його функціональності, поліпшення реклами, заправа-дження нових форм торгівлі. 1 продукт може бути замінений іншим того самого виду, але вищого готунку, тобто дорожчим.
Але Робінсон не приділяла окремої уваги аналізу проблеми диференціації товару, в сус-ві кожен виробник є наперед визначеним монополістом. Диференціація продукту є не єдиною і не визна-чальною умовою влади монополіста на ринку. Передумава виникнення олігополії і недоскона-лої конкуренції - концентрація В. За наявності монополії в будь-якій формі вільної конкуренції немає, ціни встановлюються вище за середні й граничні витрати, стають джерелом монопольно-го прибутку, а конкуренція припиняє виконання ф-ції врівноваження ринку.
Пропонуючи свою теоретичну концепцію, Робін-сон дотримувалася антимонополістичної позиції, виступала проти засилля монополії. Вона вважа-ла за необхідне антимонопольне втручання дер-жави в процеси концентрації та централізації ка-піталів.
Теорія монополістичної конкуренції. Провідна ідея ек-ної теорії Едварда Хейстінгса Чемберлі-на - в процесі монополізації В виникає нове яви-ще, не властиве ринковим ситуаціям чистої кон-куренції та чистої монополії. Воно є рез-том син-тезу цих ситуацій і породжує монополістичну кон- куренцію, яка відрізняється від уже відомих форм тим, що дає можливість контролювати як пропо-зицію, так і попит. Будує модель, за допомогою якої аналізує дії незалежних продавців однорід-ного продукту. Підставою для встановлення їх-ньої монополії стають ознаки диференціації това-ру:виняткові якісні характеристики продукту; мар-ка фірми; особлива упаковка; місцезнаходження фірми; особливі форми обслуговування; рекла-ма, що підкреслює винятковість товару.
Монопольна конкуренція – це конкуренція, що відповідає таким вимогам: к-ть продавців однорі-дного товару є достатньо великою, щоб їхня ек-на діяльність не справляла особливого впливу на ін. конкурентів, на відміну від недосконалої конку-ренції не зачіпала їхніх ек-них інтересів; продукт і справді якісно різнорідний, диференційований, і покупець може вільно вибрати конкурентного продавця; будь-хто має право безперешкодно виробляти товар даної групи, ринок не є закри-тим. Якщо продукт і ринок диференційовано – ко-жен продавець одночасно є й монопорлістом і конкурентом. Ознакою диференціації є різнорід-ність навіть однойменних товарів різних виробни-ків, завдяки чому покупці віддають перевагу яко-мусь конкретному товару.
Аналізує 3 напрямки монополістичної конкурен-ції: цінової (маніпулювання цінами), неціновий (внесення якісних змін у продукт), рекламний.
Цінова конкуренція. Пропонуючи диференційо-ваний товар, кожен продавець формує власне коло покупців – мікроринок, що контролює ціну товару, певною мірою підвищуючи її за рахунок обмеження обсягів В. Монопольний прибуток – головна мета ринкової стратегії виробника. Його максимізація досягається зменшенням обсягів В та підвищенням цін.
Інструментами нецінової конкуренції є підвище-ння якості товарів, випуск нових моделей, дос-коналий дизайн, поліпшення умов обслуговуван-ня клієнтів, удосконалення сис-ми збуту. Попит визначається не тільки прибутками, інтересами та вподобаннями покупців – його організовують постачальники товарів.
Ек-на рівновага досягається за рахунок вільно-го ціноутворення. Монополістична конкуренція диференційованих продуктів включає елементи досконалої конкуренції і сприяє досягненню ек-ної рівноваги. Диференціація призводить до того, що утворюється мережа відособлених ринків.
Але ситуація рівноваги не завжди є корисною для сус-ва, адже її порушення часто супроводжує Ін-новаційну перебудову ек-ки. Диференціація дає покупцям свободу вибору.
Ек-ка саморегулюється і за умов монополії, але врівноважуючі сили з часом трансформуються – управління попитом і пропозицією поступово ви-тискає колишній саморегулятор – об’єтивне спів-відношення попиту і пропозиції.
Чемберлін і Робінсон переглянули класичну тео-рію ринку, пристосувавши її до сучасних умов.
На відміну від Маршалла, вони у своїх теоретич-них розробках намагалися тісно пов’язати аналіз цін конкуренції з реаліями ек-ної дійсності. Вони виступили проти твердження, що виробник не має можливості впливати на ціну, і довели, що він отримує цю можливість, коли займає винятко-ве становище на ринку.
Теорія ефективної конкуренії. Усебічне вивчен-ня історії ек-ого аналізу привело Йозефа Шум-петера до висновку, що найдосконалішою на той час концепцією в ПЕ була теорія загальної ек-ної рівноваги Вальраса, яка відбивала статичний стан ек-ки і не враховувала факторів розв-ку ек-них процесів. В центр свого досл-ня поставив са-ме розв-к сис-ми ті чинники, які стають рушійни-ми силами такого розв-ку. Рушійна сила розв-ку – під-ць. Під-ць є головним суб’єктом технічного прогресу, створюючи надлишок в-сті, забезпечу-ючи своєю діяльністю розв-к ек-ки. % є ціною, сплачуваною за придбання нових прод-них сил з прибутку. Прибуток є винагородою за активність під-ця. Він має тимчасовий хар-р. Принциповою рисою кап-зму він вважав діяльність під-ця-нова-тора. Кап-зм він розумів надто обмежено – як приватно-під-ку си-му класичного типу, що базує-ться на дрібній і середній власності. Нова фаза хар-ся руйнування його соц-ної бази під впливом масового акціонування власності.
Досконала конкуренція для сус-ва – це стимул для мініиізації витрат і максимального наближен-ня оплати праці до її граничної прод-ті. Для під-ця – це стимул для мінімізації витрат і максиміза-ції прибутку. Називає таку ек-ну ситуацію і такий прибуток статичними, а конкурентну боротьбу не-ефективною. Ефективна конкуренція можлива тільки за умов ек-ної динаміки - це конкуренція нового типу, побудована на новаторстві. Її голов-ним агентом є під-ць-новатор, а її важливою умо-вою – монополізація В.
Монополія. Монополії у чистому вигляді не іс-нує. Це лише тимчасове явище. Більш важливою для ринку, для ек-ки в цілому вважає ситуацію об’єднання групи конкурентів – олігополію, яка сприяє технічному прогресу. Вона дає змогу виді-ляти кошти для НДР, збільшує впевненість інвес-торів у отриманні високих прибутків за допомо-гою випуску нових товарів, розширення асорти-менту.
Ек-нарівновага. Ефективна конкуренція веде до розбалансування, перебудови ек-ки, стрибка у розв-ку прод-них сил.
Теорія інновацій Шумпетера створила можли-вість узгодження таких явищ, як вільна конкуре-нція й монополія. Він виводить поняття конкурен-ції за межі товарного світу й ринкових відносин.
Проте Шумпетер вказував на існування такого явища, як еволюція ек-ної динаміки, коли немає місця досконалій конкуренції, її замінено альтер-нативною формою – недосконалою конкурент-цією.
Теорія ефетивної конкуренії пояснює загальні причини циклічного розв-ку.
Ф.Хайєк включив в модель ефективної конкурен-ції дещо ін. чинник – монополію на інформацію. Підкреслював, що така конкуренція дає стимули до виявлення вже накопичених знань або до по-шуку нових, які можуть мати високу ек-ну цін-ність. Ринок є каталізатором і координатором по-шукової активності. Монополія надає незрівнянно більші можливості, передусім мат, для цього по-шуку.