- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
- •48. Американська школа маржиналізму , Кларк.
- •10. Історичні передумови виникнення і зага-льна харристика класичної пе.
- •56. Сус-но-ек-ні погляди м. Драгоманова
- •54. Пе в Росії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •51. Ек-ні погляди декабристів Герцена й Огарьова.
- •57. Революційно-демократична ек-на думка в Україні.
- •52. Ек-ні погляди Чернишевського.
- •55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. Метод аналізу історії ек-них вчень
- •58. Ек-ні погляди с.Подолинського
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
- •5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
- •6.Ек-на думка Середньовіччя.
- •79. Неолібералізм у Німеччині. Теорії “соц-ого ринкового госп-ва” та “сформованого сус-ва”.
- •80. В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.
- •65. Основні напрямки розв-ку ек-ної теорії у хх ст. Та їх еволюція.
- •7.Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розв-ку меркантелізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. Менгер, Бем-Баверк,Візер
- •36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
- •47. Ек-на теорія Маршалла
- •49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
- •22. Ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.
- •23. Економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
- •24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
- •27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
- •26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
- •28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
- •25. Критичний напрям в пе
- •60. Ліберальне народництво в Україні. П. Чернвінський, т. Осадчий, м. Левитський.
- •63. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.
- •44. Формування неоклас. Традиції в ек-ній те-орії. Австрійська,кембрідзька, Американська школи.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •66. Історичні передумови виникнення та суть кейнсіанства.
- •12. Виникнення класичної пе в Англії Уільям Петті
- •70. Неокейнсіанські теорії ек-ого зростання. Р. Харрод. Є. Домар.
- •76. Виникнення і загальна хар-ка неолібералі-зму. Школи неолібералізму.
- •75. Неокласичні теорії ек-ого зростання. Р.Со-лоу, Дж.Мід.
- •71. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон і п.Сра-ффа, н.Калдор.
- •72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хХст.
- •21.Еволюція класичної пе в Англії в і пол. 19ст. Завершення класичних традицій в працях Джона Стюарта Мілля.
- •19. Еволюція класичної пе в Англії в 1-ій пол. 19ст. Т.Р.Мальтус.
- •20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
- •17. Еко-не вчення д. Рікардо.
- •31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена
- •34. Теоретичні проблеми 2-го тому «Капіталу»
- •38.Марксизм і сучасність
- •35. Теоретичні проблеми 3-го тому «Капіталу».
- •11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
- •13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
- •14. Ек-не вчення фізіократів.
- •16. Теорія в-сті а. Сміта
- •15. Ек-не вчення а. Сміта
- •30. Ек-не вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фур`є.
- •81. Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •87. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
- •82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
- •90. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •68. Неокейнсіанство. С. Харріс. Е. Хансен.
- •85. Теорія “раціональних очікувань”. Р. Лукас, т. Сарджентс.
- •84. Теорія “ек-ки пропозицій”. А. Лаффер, к. Мендель
- •83. Неокласичне відродження. Теорії “ек-ки пропозицій” та “раціональних очікувань”.
- •41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брен-тано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •78.Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •86. Досвід застосування рекомендацій нео-класичної теорії в ек-ці різних країн.
- •77. Англ. Неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •40. Історична школа в Німеччині в 1-ій пол. 19ст. В. Рошер, к. Кніс, б. Гіальдебранд.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
- •64. Загальна характеристика розв-ку ек-ної теорії у хх ст., її основні напрями.
- •39. Започаткування сис-ми нац-ної пе в Ні-меччині
- •94. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •89. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелб-рейт .
- •92. Теорії «індустріального сус-ва»
- •93. Концепції футурології
- •91. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •96.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
- •74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •61. Пt в Україні у хіх-поч.Хх ст. Та її еволюція.
- •59. Революційно-демократична думка на захі-дноукр землях. В. Навроцький, о.Терлецький, м. Павлик, і. Франко.
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •97. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •99. Розв-к рядяньської ек-ної науки в 30—90-ті рр.
- •98. Радянська ек-на думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20— 30-х рр.
- •53. Соц-но-ек-ні ідеї революційного та лібера-льного народництва в Росії
27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
П`єр Жозеф Прудон (1809-1865). Праці: "Що та-ке власність", "Сис-ма ек-них суперечностей або Філософія злиденності".
Методології Прудона притаманний ідеалізм і су-б`єктивізм. Ек-ні категорії розглядає як втілення "абсолютного розуму", як вічні ідеї, відірвані від реальної дійсності. Намагаючись застосувати в досл-ні гегелевський діалектичний метод, обме-жує його, по суті, намаганням виявити в катюгорі-ях і ек-них процесах "добрі" і "погані" сторони. Отже, ек-ні категорії та ек-ні явища він розглядає не як єдність суперечностей, а як механічне поє-днання протилежних властивостей. Керуючись таким підходом, вважав, що завжди можна збе-регти добрі сторони і позбутися паганих. Це сто-сується як ек-них категорій, так і кап-ного В в ці-лому.
Теорія цінності. Цінність розглядає як вічну абс-трактну категорію, що є носієм 2-х абстрактних протилежних ідей: ідеї спож-ної цінності й ідеї мі-нової цінності. Між спож-ною цінністю і міновою цінністю існує "антиномія" - тобто протилежність. Спож-на цінність виступає як втілення достатку, багатства, а мінова - як відображення винятково-сті. Примирення цих суперечливих сторін синте-зом спож-ної і мінової цінностей виступає консти-туйована або синтетична цінність. Вона встанов-люється в обміні, який об`єднує елементи багатс-тва, створені різними галузями В, в одне ціле. Але обмін робить цінність конституйованою. У процесі обміну, на ринку, відбувається своєрід-ний добір продуктів. Одні з них сус-во визнає за цінності і включає до складу сус-ого багатства. Інші - ні. Створює і комбінує елементи багатства згідно із "з-ном пропорційності цінності" лише праця. Виходячи з цього з-н називає конституйо-вану синтетичну цінність пропорційною. Отже, ко-нституйована цінність виникає в обміні та обов`я-зково реалізується на ринку. Вона є конституйо-ваною тому, що передбачає злиття, комбінуван-ня окремих елементів багатства в одне ціле, син-тетичне тому, що знімає протилежність спож-ної й мінової цінностей, пропорційною, оск виникає в рез-ті встановлення працею пропорцій - що в них відбувається комбінування елементів багатс-тва. Для подолання труднощів В потрібно кожний товар наділити конституйованою цінністю, гаран-тувати його реалізацію. Своєю теорію конституй-ованою цінністю намагається усунути суперечно-сті кап-ого товарного В, суперечність між това-ром і грошима, надавши самому товару власти-востей, притаманних грошам. Теорія цінностей поєднує мінову концепцію цінностей з трудовою коцепцією і визнаю 2 джерела цінності - обмін і працю.
Ек-на програма Прудона. Зв`язував причини труднощів дрібного виробника з недоліками обмі-ну, з проблемами збуту. Основною причиною зу-божіння є несправедливості він оголошує обмін і гроші. І саме з цих позицій опрацьовує ек-ну про-граму реформування кап-зму через реформуван-ня обміну. Хоче зберегти товарне В, в якому ба-чить вершину людської свободи й особистої не-залежності. Він обстоює дрібну в-сть і передачу великих виробництв у в-сть їхніх колективів. Па-нування дрібних товаровиробників зумовить об-мін продуктами праці за трудовим еквівалентом. Для сприяння дрібним виробникам у реалізації продукції пропонував і зробив спробу створити обмінний банк - "Народний банк". Банк приймав би від товаровиробників товари і видавав би їм трудові талони, "робочі гроші", які засвідчували б к-сть праці, витраченої на виготовлення товару. За ці "робочі гроші" товаровиробник і одержував би в банку потрібні йому інші товари. Заправад-женням "робочих грошей" замість реальних він сподівався встановити в сус-ві рівність і справед-ливість, позбутися експлуатації, оск кожен одер-жував би стільки, ск виробив сам, залишити "до-брі" сторони товарного В й ліквідувати "погані".
Капітал він переважно трактує як гроші, вважаю-чи провідною його формою тільки капітал позич-ковий. Процент - це та єдина форма, в якій втіле-но неоплачену парцю робітника. Прибуток він розглядає як різновид зар-пл.
Оск ек-ною основою експлуатації у нього є про-цент, то зниження ставки процента "примусовими з-нами" і зведення її до нуля - це шлях до одер-жання робітниками повного продукту своєї праці. Керуючись такою логікою, він розвиває ідею "да-рового кредиту". Виступаючи проти грошей, про-понував надавати через банк робітникам і това-ровиробникам безпроцентний кредит в грошовій формі. Надання "дарового кредиту" усуває мож-ливість позичати гроші під проценти і тим самим ліквідує експлуатацію. Внаслідок такої реформи здійсниться не лише "злиття класів", бо залиша-тимуться лише трудящі, які обмінюватимуться продуктами відповідно до їхньої ціни, уряд теж чтане непотрібним, оск буде гарантовано справе-дливість у процесі обміну, усі будуть рівними, і зникнуть джерела конфліктів. Він є противником як буржуазної демократії і монархії, так і комуніз-му. Рушійно силою сус-ва він вважає клас дріб-них виробників, ек-ну основу якого становить дрі-бна в-сть і якому притаманна певна відокремле-ність, ізольованість. Його члени не повинні об`єд-нуватися в жодні державно-сус-ні організації. Він взагалі виступає проти держави. Зв`язок між ок-ремими госп-вами має здійснюватися через об-мін і взаємодопомогу.
Дрібнобуржуазний соц-зм Прудона мав значне поширення в 2-ій пол. 19ст. в багатьох європей-ських країнах. Його ідеї сприйняли бакуністи, а згодом анархо-синдикалісти.