- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
- •48. Американська школа маржиналізму , Кларк.
- •10. Історичні передумови виникнення і зага-льна харристика класичної пе.
- •56. Сус-но-ек-ні погляди м. Драгоманова
- •54. Пе в Росії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •51. Ек-ні погляди декабристів Герцена й Огарьова.
- •57. Революційно-демократична ек-на думка в Україні.
- •52. Ек-ні погляди Чернишевського.
- •55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. Метод аналізу історії ек-них вчень
- •58. Ек-ні погляди с.Подолинського
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
- •5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
- •6.Ек-на думка Середньовіччя.
- •79. Неолібералізм у Німеччині. Теорії “соц-ого ринкового госп-ва” та “сформованого сус-ва”.
- •80. В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.
- •65. Основні напрямки розв-ку ек-ної теорії у хх ст. Та їх еволюція.
- •7.Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розв-ку меркантелізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. Менгер, Бем-Баверк,Візер
- •36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
- •47. Ек-на теорія Маршалла
- •49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
- •22. Ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.
- •23. Економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
- •24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
- •27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
- •26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
- •28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
- •25. Критичний напрям в пе
- •60. Ліберальне народництво в Україні. П. Чернвінський, т. Осадчий, м. Левитський.
- •63. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.
- •44. Формування неоклас. Традиції в ек-ній те-орії. Австрійська,кембрідзька, Американська школи.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •66. Історичні передумови виникнення та суть кейнсіанства.
- •12. Виникнення класичної пе в Англії Уільям Петті
- •70. Неокейнсіанські теорії ек-ого зростання. Р. Харрод. Є. Домар.
- •76. Виникнення і загальна хар-ка неолібералі-зму. Школи неолібералізму.
- •75. Неокласичні теорії ек-ого зростання. Р.Со-лоу, Дж.Мід.
- •71. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон і п.Сра-ффа, н.Калдор.
- •72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хХст.
- •21.Еволюція класичної пе в Англії в і пол. 19ст. Завершення класичних традицій в працях Джона Стюарта Мілля.
- •19. Еволюція класичної пе в Англії в 1-ій пол. 19ст. Т.Р.Мальтус.
- •20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
- •17. Еко-не вчення д. Рікардо.
- •31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена
- •34. Теоретичні проблеми 2-го тому «Капіталу»
- •38.Марксизм і сучасність
- •35. Теоретичні проблеми 3-го тому «Капіталу».
- •11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
- •13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
- •14. Ек-не вчення фізіократів.
- •16. Теорія в-сті а. Сміта
- •15. Ек-не вчення а. Сміта
- •30. Ек-не вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фур`є.
- •81. Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •87. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
- •82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
- •90. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •68. Неокейнсіанство. С. Харріс. Е. Хансен.
- •85. Теорія “раціональних очікувань”. Р. Лукас, т. Сарджентс.
- •84. Теорія “ек-ки пропозицій”. А. Лаффер, к. Мендель
- •83. Неокласичне відродження. Теорії “ек-ки пропозицій” та “раціональних очікувань”.
- •41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брен-тано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •78.Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •86. Досвід застосування рекомендацій нео-класичної теорії в ек-ці різних країн.
- •77. Англ. Неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •40. Історична школа в Німеччині в 1-ій пол. 19ст. В. Рошер, к. Кніс, б. Гіальдебранд.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
- •64. Загальна характеристика розв-ку ек-ної теорії у хх ст., її основні напрями.
- •39. Започаткування сис-ми нац-ної пе в Ні-меччині
- •94. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •89. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелб-рейт .
- •92. Теорії «індустріального сус-ва»
- •93. Концепції футурології
- •91. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •96.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
- •74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •61. Пt в Україні у хіх-поч.Хх ст. Та її еволюція.
- •59. Революційно-демократична думка на захі-дноукр землях. В. Навроцький, о.Терлецький, м. Павлик, і. Франко.
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •97. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •99. Розв-к рядяньської ек-ної науки в 30—90-ті рр.
- •98. Радянська ек-на думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20— 30-х рр.
- •53. Соц-но-ек-ні ідеї революційного та лібера-льного народництва в Росії
24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
Амер-ська ек-на наука 19ст. розвивалася під впливом англ.-кої класичної ПЕ, але водночас мала певні особливості, зумовлені специфікою розв-ку кап-зму в США: він панував на Півночі, тоді як Південь усе ще залишався рабовласник-цьким. Виникла необхідність довести прогресив-ність кап-зму. Оптимістично змалювати його пер-спективи, оголосити побудову кап-зму загально-сус-ною метою. Засновником ліберальної ек-ної теорії в США вважається Генрі Чарльз Кері (1793-1879), у працях якого кап-зм розглянуто як ек-ний устрій, що керується об`єктивними ек-ни-ми з-нами і не потребує втручання держави. ПЕ Кері була поєднанням обґрунтованої критики іс-нуючих ек-них теорій із власними науковими пог-лядами. Вона заслуговує на увагу завдяки оригі-нальності підходів до трактування основних ек-них категорій, запропонованих класичною шко-лою, а також оптимістичному баченню перспек-тив сус-ва, заснованого на принципах індивідуа-лізму та конкуренції.
Основні праці - "Нариси про норму зар-пл", "Принципи ПЕ", "Минуле, сучасне, майбутнє", "Гармонія інтересів", "Основи соц-ної науки", "Принципи соц-ної науки".
Проблема в-сті є 1-єю з основних, він визнає роль в-сті в процесі обміну та розподілу і вважає, що “причина існування в людському розумі ідеї в-сті... це просто наша оцінка опору, який потрібно подолати перед тим, як ми оволодіємо бажаною річчю”. В-сть збільшується чи зменшується, коли збільшується чи зменшується опір. Оцінку розмі-рів цього опіру пропонує орієнтувати на витрати В. Визнає ідею кор.-сті, але трактує її тільки як ко-рисну властивість. Використовує ідею протис-тояння для пояснення основ взаємо обміну. Тор-гівля товарами - це обмін на підставі врахування витрат В: ніхто не запропонує за товар більше, ніж він вартий на даний момент, а не в минуло-му. Оск витрати В зменшуються з часом, бо при-рода все менше протистоїть спільноті людей. 2-а фактори визн-ють в-сть: природа та праця люди-ни. Однак визн-ня розмірів в-сті узалежнює від 2-х факторів не з погляду врахування витрат, а з по-зиції праці, що її було збережено завдяки перемо-зі людини над природою. Найбільш науковою що-до цього є його теорія земельної ренти. Спрос-товує те, що в-сть с-г продукції з часом має зрос-тати, бо зменшуєть к-ть родючих земель і люди повинні звертатись до обробітку гірших. Вважає, що “найбагатша земля є прокляттям для першо-прохідця”, і тимчасово, до отримання віддачі від неї, він оселяється на чистій ділянці. Вважав цю теорію справедливою не лише для амер-ких піо-нерів, а в історичному плані і для старих земель. Зазначає, що основою в-сті й ренти є ті труднощі в протистоянні природі, які люди долають у даний момент у даному сус-ві. В-сть - це оцінка товару з позиції зусиль усього сус-ва, тобто вона вимірює-ться сус-ними витратами. А в-сні відносини мають значення, як об`єкт ПЕ лише тому, що лежать в основі розподілу національного багатства, але з погляду В сама в-сть є рез-том об`єднання усього сус-ва.
Теорія «гармонії інтересів». Базується на дум-ці, що сус-ний поділ праці потребує якнайтісніше-го єднання всіх членів сус-ва і не індивідуальний, а саме загальносус-ний інтерес має стати визна-чальним. Теорія є оригінальною, оскільки факти, які він аналізує, хар-рні лише для Америки. Від-так його ек-ні погляди були в меншій мірі космо-політичними, ніж у європейських ек-тів, чиї погля-ди він поділяв. Поєднавши 2-і тези: про пріорітет сус-них інтересів та прод-ну силу єдності сус-ва, він фор-муює теорію «гармонії інтересів». Наго-лошує на тім, що кап-зм створює умови для все-бічного роз-ку сус-ва: В розширюється, прод-сть праці й дохо-ди зростають, розвивається ринок. Багатство сус-ва стає основою для зростання добробуту кожно-го його члена. Тому праця та інтереси кожного ма-ють бути підкорені загальній меті-роз-ку сус-ого В.
Розподіл. Проявом гармонії інтересів є справед-ливий розподіл, який ураховує внесок кожного у В. Цей природний з-н притаманний кап-змові й регулює відносини обміну та спож-ня.
Відкрив з-н зростання частки робітника у нац-ому продукті, відповідно до якого зростан-ня прод-сті праці призводить до знецінення колиш-ніх зусиль, оск сила природного опору зменшує-ться, а нові, асоційовані зусилля посилюють свій вплив. Відбувається переоцінювання внеску ка-піталіста у В і його відносна частка на момент розподілу зменшується. Це спричиняє зниження норми прибутку, хоча й не зменшує абсолютних розмірів доходу власників капіталів. Водночас доходи робітників зростають як абсолютно, так і відносно. Використовує свою теорію «гармонії інтересів» для оцінки внеску праці та капі-талу в сус-ний роз-к. Вважав працю та капітал однако-вими претендентами на створене ними благо. Дбаючи про власні цілі, капіталісти змушені по-ліпшувати умови В і становище робітничого кла-су. Їхній власний внесок оцінюється з позиції па-діння кор-сті капіталу та зростання розмірів зао-щадженої на його В праці. Цінність праці при цьому зростає, тому в процесі розподілу зростає частка робітника. Землевласник виступає капіта-лістом. Отже, кожен агент В отримує те, що сам він вкладає в нього, а тому кап-ний розподіл є ці-лком справедливим і не створює підстав для соц-них суперечностей, забезпечує гармонійний роз-к кап-ного сус-ва. Вважав, що земля адаптується до потреб населення так само, як і капітал. Зрос-тання населення сприяє роз-ку В так, щоб В за-собів існуван-ня завжди випереджало приріст на-селення.
Міжнародна торгівля. Вважає, що для прогре-сивного роз-ку важливо враховувати всі чинники, які можуть впливати на стан національної ек-ки. 1-м із них є зовняшня торгівля. Яка стимулює або стримує В залежно від тієї політики, яку прово-дить держава. На його думку, невтручання дер-жави в міжародні відносини під гаслом міжнарод-ного поділу праці може призвести національну ек-ку до пром-вої залежності, перетворити країну на постачальника сировини для розквіту якоїсь ін. Сус-во має розвиватися за принципом замкне-ної виробничої асоціації, у межах якої виробляю-ться всі види продукції і тим самим готуються ри-нки для них. Протекціонізм сприяє раціонально-му розміщенню В-в, організації центрів, де най-краще сполучаються інд-рія та с-г, тим самим за-безпечуються ринки збуту продуктів В і зменшую-ться витрати на транспортування. Стверджує, що внутрішня конкуренція забезпечить зростання зар-пл. Головний аргумент - це можливість збе-регти для виробника внутрішній ринок за рахунок автономізації ек-ки.
Кері майже не мав послідовників, не створив школи, і лише на його теорії нац-ної ек-ки та про-текціонізму можна знайти посилання у деяких ні-мецьких авторів.