- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
- •48. Американська школа маржиналізму , Кларк.
- •10. Історичні передумови виникнення і зага-льна харристика класичної пе.
- •56. Сус-но-ек-ні погляди м. Драгоманова
- •54. Пе в Росії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •51. Ек-ні погляди декабристів Герцена й Огарьова.
- •57. Революційно-демократична ек-на думка в Україні.
- •52. Ек-ні погляди Чернишевського.
- •55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. Метод аналізу історії ек-них вчень
- •58. Ек-ні погляди с.Подолинського
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
- •5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
- •6.Ек-на думка Середньовіччя.
- •79. Неолібералізм у Німеччині. Теорії “соц-ого ринкового госп-ва” та “сформованого сус-ва”.
- •80. В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.
- •65. Основні напрямки розв-ку ек-ної теорії у хх ст. Та їх еволюція.
- •7.Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розв-ку меркантелізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. Менгер, Бем-Баверк,Візер
- •36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
- •47. Ек-на теорія Маршалла
- •49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
- •22. Ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.
- •23. Економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
- •24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
- •27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
- •26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
- •28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
- •25. Критичний напрям в пе
- •60. Ліберальне народництво в Україні. П. Чернвінський, т. Осадчий, м. Левитський.
- •63. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.
- •44. Формування неоклас. Традиції в ек-ній те-орії. Австрійська,кембрідзька, Американська школи.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •66. Історичні передумови виникнення та суть кейнсіанства.
- •12. Виникнення класичної пе в Англії Уільям Петті
- •70. Неокейнсіанські теорії ек-ого зростання. Р. Харрод. Є. Домар.
- •76. Виникнення і загальна хар-ка неолібералі-зму. Школи неолібералізму.
- •75. Неокласичні теорії ек-ого зростання. Р.Со-лоу, Дж.Мід.
- •71. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон і п.Сра-ффа, н.Калдор.
- •72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хХст.
- •21.Еволюція класичної пе в Англії в і пол. 19ст. Завершення класичних традицій в працях Джона Стюарта Мілля.
- •19. Еволюція класичної пе в Англії в 1-ій пол. 19ст. Т.Р.Мальтус.
- •20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
- •17. Еко-не вчення д. Рікардо.
- •31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена
- •34. Теоретичні проблеми 2-го тому «Капіталу»
- •38.Марксизм і сучасність
- •35. Теоретичні проблеми 3-го тому «Капіталу».
- •11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
- •13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
- •14. Ек-не вчення фізіократів.
- •16. Теорія в-сті а. Сміта
- •15. Ек-не вчення а. Сміта
- •30. Ек-не вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фур`є.
- •81. Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •87. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
- •82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
- •90. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •68. Неокейнсіанство. С. Харріс. Е. Хансен.
- •85. Теорія “раціональних очікувань”. Р. Лукас, т. Сарджентс.
- •84. Теорія “ек-ки пропозицій”. А. Лаффер, к. Мендель
- •83. Неокласичне відродження. Теорії “ек-ки пропозицій” та “раціональних очікувань”.
- •41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брен-тано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •78.Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •86. Досвід застосування рекомендацій нео-класичної теорії в ек-ці різних країн.
- •77. Англ. Неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •40. Історична школа в Німеччині в 1-ій пол. 19ст. В. Рошер, к. Кніс, б. Гіальдебранд.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
- •64. Загальна характеристика розв-ку ек-ної теорії у хх ст., її основні напрями.
- •39. Започаткування сис-ми нац-ної пе в Ні-меччині
- •94. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •89. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелб-рейт .
- •92. Теорії «індустріального сус-ва»
- •93. Концепції футурології
- •91. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •96.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
- •74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •61. Пt в Україні у хіх-поч.Хх ст. Та її еволюція.
- •59. Революційно-демократична думка на захі-дноукр землях. В. Навроцький, о.Терлецький, м. Павлик, і. Франко.
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •97. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •99. Розв-к рядяньської ек-ної науки в 30—90-ті рр.
- •98. Радянська ек-на думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20— 30-х рр.
- •53. Соц-но-ек-ні ідеї революційного та лібера-льного народництва в Росії
28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
Карл Йоганн Родбертус-Ягецов (1805-1875)
Праці: "До пізнання нашого державно-ек-ого ста-ну", "Соц-ні листи до Кірхмана", "Капітал".
Виступає з проповіддю соц-них ідей. Проте його соц-зм, на відміну від марксистського мирно спі-віснує з німецькою монархією. Він прихильник су-то ек-них форм боротьби, виступає проти політи-чних дій пролетаріату. Погоджується з тим. що можливості втілення ідей соц-зму на той час бу-ли надто обмеженими. Але це не стосується тео-рії. Тут не повинно бути компромісів. Саме тому він гостро критикує теоретичні засади так званого катедерсоц-зму і разом з тим стає 1-м з осново-положних теорій "державного соц-зму". Рефор-мування сус-ва він сподівався здійснити з допо-могою зрівняльного розподілу. Захищаючи пере-важно інтереси дрібної буржуазії, він, проте, вис-тупає за виплату робітникові повного продукту його праці. Еволюція кап-ого В відбуватиметься через перетворення кап-ної власності на трудо-ву. Здійснити соц-ні реформи має держава.
Теорія в-сті. Стоїть на позиціях трудової теорії в-сті, хоч розробка і формування її є в нього де-що специфічне. У своєму аналізу ви-сті він виді-ляє такі категорії: "уживаність", "речі, придатні до вжитку", "споживні цінності" і "блага". "Ужива-ність"- це здатність речі бути засобом досягнення мети, задоволення потреби. Вона має об`єктивну основу. "Речі, придатні для вжитку" - ті, які мають названу об`єктивну здатність. Але не всі " речі, придатні для вжитку" є "споживним цінностями". "Споживної цінності" набувають лише ті речі, що в них є потреба. "Споживна цінність" є категорією суб`єктивною. "Блага" - це речі, що мають спожи-вну цінність і є рез-том людської діяльності. В-сть благ визн-ся лише працею. Ставить питання: чи включаються у в-сть, крім праці, безпосередньо вкладеної у В блага, також витратами матеріалу і знаряддя В? Відповідь є позитивною: включають-ся, але теж як попередні витрати праці. Матеріал сам по собі не може бути відненсений до в-сті блага. У в-сть блага включається праця, витрата-ми якої визначається в-сть матеріалу. Праця, що визначає в-сть знарядь В, включається у в-сть блага або частково, залежно від міри його вико-ристання. Заслугою Родбертуса є те, що він виз-нає порівнювання цінностей, тобто визн-ня міно-вої цінності і самої цінності, її величини. Єдиною мірою цінності є праця, а одиницею її вимірюван-ня є час. Виходячи з трудової теоріїї в-сті, визнає за нетрудові доходи прибуток та земельну ренту. Він їх об`єднує в єдину категорію "ренти взагалі", яку визнає рівноцінною категорії додаткової в-сті.
Земельна рента. У його працях закладено осно-ви теорії абсолютної ренти. Середні ціни всіх то-варів, як пром-их, так і с-г, збігаються з їхніми трудовими в-стями. К-ть додаткової в-сті ("рен-ти") в обох галузях пропорційна створеним у них сумам в-стей. Проте в с-г та сама сума в-стей, а отже і додаткової в-сті, створюється меншим ка-піталом, ніж у пром-сті, тому що тут немає сиро-вого матеріалу, сировини. Норма прибутку визн-ся пром-стю. Через те в с-г виникає певний над-лишок над прибутком, який і становить земельну ренту. Земельну ренту приносять усі ділянки зе-млі. Що ж до диференційної ренти, то він її запе-речував, хоч і визнавав, що різниця в прод-ності і розміщенні земельних ділянок збільшує ренту. В його трактування ренти є певні заперечності. Не відповідає дійсності його твердження про те, що сировина відсутня в с-г В, насправді там теж ви-користовують насіння, добриво. Водночас сиро-вина відсутня в деяких галузях пром-сті, але там не виникає земельної ренти. Основою утворення земельної ренти називає приватну власність на землю. Вона є нетрудовим доходом власника землі. А привласнюється земельна рента земле-власниками на основі "позитивного права" через постійний примус. Розробляючи теорію земель-ної ренти, заперечував з-н спадної родючості гру-нту.
Проблема розподілу. Розглядаючи сус-во як ці-лісний соц-ний організм, утворений поділом пра-ці, наголошує на необхідності виконання сус-вом певних сос-них функцій. Одна з найважливіших - це справедливий розподіл сус-ного продукту. Справедлвий розподіл він називає основною проблемою, яку має вирішувати наука. Під спра-ведливим розумінням такий розподіл, який забез-печує одержання кожним робітником повного продукту своєї праці. Він підкреслює, що лишу робітник створює всі продукти. Власники землі і капіталу одержуюють частину продукту у вигляді процента і ренти. Отже, виділяє 2 сторони в роз-поділі багатства - ек-ну і соц-ну. Ек-на (через дію ринкових відносин) дає змогу власникам землі та капіталу привласнювати частину сус-ого про-дукту. А соц-на - забирає у робітників частину створеного ним продукту, що є порушення спра-ведливого розподілу. Не приділяючи особливої уваги з`ясуванню пропорцій, які складаються в процесі розподілу між факторами В, основний наголос робить на проблемі пропорцій між трудо-вими і нетрудовими доходами в нац-ному проду-кті. Він робить висновок, що частка робітників у нац-ому продукті зменшується на користь капіта-лістів і землевласників. Виходячи з цього, визнає необхідність ліквідації приватної власності, що забезпечить ліквідацію трудових доходів. Але це справа далекого майбутнього. Намагається знай-ти компроміс між сучасним йому кап-зму і колек-тивістським сус-вом майбутнього. Цей компроміс він бачить в посиленні ролі держави в розподілі нац-ого продукту.