62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.

Сприйняття і пропаганду суб'єктивно-психологіч-ної теорії цін­ності австрійської школи в Росії й Україні було доповнено спробами поєднати її з трудовою теорією в-сті. Цю спробу зробив видат­ний український економіст Михайло Іванович Туган-Барановський (1865—1919). Під впливом прогресивної професури університету (К. Гаттен-бергер, Г. Цехановецький) сприймає ідеї класич-ної школи, захоплюється марксизмом.

Став першовідкривачем сучасної інвес­тиційної теорії циклів. Ще 1894 р. він опублікував працю «Пром-ві кризи в сучасній Англії, їх причини і вплив на народне життя», яку захистив як магіс-терську дисертацію у Московському універси­теті. Це досл-ня (доповнене й перероблене) було зго-дом видано майже всіма європейськими і навіть японською мовами.

Критично проаналізував сучасні йому теорії рин-ку та криз і високо оцінив теоретичні засади «тео-рії реалізації» Сея, яка стверджувала, що пропо-зиція породжує попит.

Він підкреслював правильність думки Рікардо і Сея про те, «що межа В визначається прод-ими силами людства і аж ніяк не розмірами його спож-ня». Великого значення у про­блемі відтво-рення він надавав виробничому спож-ню. Він пи-сав, що «попит на товари створюється самим В і жодних зо­внішніх меж для розширеного відтво-рення, крім браку прод-­них сил, не існує» .

Як підставу для своєї теорії він бере ідею про зв'язок пром-­вих коливань з періодичним зроста-нням основного капіталу. Розглядає проблему криз, аналізуючи ек-ні коливання, рух «ек-ної ак-тивності», а також фактори, що зу­мовлюють таку активність. Звертає увагу на виявлення головно-го внутрішнього рушія «ек-них активнос­тей» і ро-бить висновок, що таким є рух інвестицій. Він 1-им сформулював основний з-н інвестиційної те-орії циклів: фази пром-ого циклу визначаються активністю ін­вестування. Саме збільшення інвес-тицій у галузях, що виготовляють засоби В поро-джує мультиплікаційний процес всіх елементів ек-ної активності.

Підкреслює анархічний характер кап-ого В, дисп-ропорційність у розміщенні вільних грошових ка-піталів у різних сферах їх застосування, що й спричиняє кризи. Він писав, що причина криз криється «у сфері нагромаджен­ня і витрачання сус-ого капіталу» за порушення пропорційності його розподілу в різних сферах застосування капіталу.

Регулювання інвестицій, правильний їх розподіл хоча б тільки в галузях, що виготовляють капіта-льні блага відкриває можливості для безмежного розширення кап-ого В. Інвестиційна теорія циклів М. Туган-Барановського мала величе­зний вплив на роз-ток ПЕї.

Критичний аналіз ПЕ шкіл, і передовсім німецької історичної та австрійської, а також марксистської теорії дав йому змогу розробити власну ек-ну ко-нцепцію в дусі прогресивного роз-ку світової ек-ної думки.

Спочатку був прихильником Маркса. Але згодом в його працях з'являються критичні нотки. Він не сприйняв трудової теорії в-сті, назвав «фікцією» трудову в-сть і «малозначущою» категорію дода-ткової в-сті. Заперечував марксистське положен-ня, що нова в-сть створюється робочою силою. Джерелом прибутку він називає весь капітал. Проте він не відкидає марксизм, а прагне розви-вати його наукові елементи.

Визнаючи методологію Маркса, його ідеї про виз-начальну роль ек-них явищ у розв-ку сус-ва, кри-тикує Маркса за ек-ний детермінізм, за ігноруван-ня пси­хології людей, їхньої моралі.

У багатьох досл-нях: «Учення про граничну кор-сть госп-ких благ» (1890), «Основна помилка аб-страктної тео­рії кап-зму К. Маркса» (1898), «На-риси з новітньої історії ПЕ і соціалізму» (1903), «Теоретичні основи марксизму» (1905), «Основи ПЕ» (1909) — уче­ний намагався переорієнтувати ПЕ в Росії і в Україні на позиції суб'єктивно-пси-хологічної школи та неокласицизму. Уже 1890 р. у «Вченні про граничну кор-сть госп-ких благ, як причину їхньої цінності» він зробив порівняльний аналіз класичної та австрійської шкіл і заявив про можливість їхнього синтезу.

Велику увагу приділив питанню роз-ку кап-зму в Росії, що в останнє десятиріччя XIX ст. стало го-ловним теоретичним питанням у країні. У 1898 р. було опубліковано його докторську дисертацію «Російська фабрика в минулому та сучасному Історико-ек-не досл-ня». Загальновизнаним у сві-товій ек-ній літературі є внесок М.Туган-Баранов-ського в розробку таких проблем, як теорія роз-по­ділу, теорія кооперації, теорія соціалізму та ін.