- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
- •48. Американська школа маржиналізму , Кларк.
- •10. Історичні передумови виникнення і зага-льна харристика класичної пе.
- •56. Сус-но-ек-ні погляди м. Драгоманова
- •54. Пе в Росії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •51. Ек-ні погляди декабристів Герцена й Огарьова.
- •57. Революційно-демократична ек-на думка в Україні.
- •52. Ек-ні погляди Чернишевського.
- •55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. Метод аналізу історії ек-них вчень
- •58. Ек-ні погляди с.Подолинського
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
- •5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
- •6.Ек-на думка Середньовіччя.
- •79. Неолібералізм у Німеччині. Теорії “соц-ого ринкового госп-ва” та “сформованого сус-ва”.
- •80. В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.
- •65. Основні напрямки розв-ку ек-ної теорії у хх ст. Та їх еволюція.
- •7.Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розв-ку меркантелізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. Менгер, Бем-Баверк,Візер
- •36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
- •47. Ек-на теорія Маршалла
- •49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
- •22. Ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.
- •23. Економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
- •24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
- •27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
- •26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
- •28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
- •25. Критичний напрям в пе
- •60. Ліберальне народництво в Україні. П. Чернвінський, т. Осадчий, м. Левитський.
- •63. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.
- •44. Формування неоклас. Традиції в ек-ній те-орії. Австрійська,кембрідзька, Американська школи.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •66. Історичні передумови виникнення та суть кейнсіанства.
- •12. Виникнення класичної пе в Англії Уільям Петті
- •70. Неокейнсіанські теорії ек-ого зростання. Р. Харрод. Є. Домар.
- •76. Виникнення і загальна хар-ка неолібералі-зму. Школи неолібералізму.
- •75. Неокласичні теорії ек-ого зростання. Р.Со-лоу, Дж.Мід.
- •71. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон і п.Сра-ффа, н.Калдор.
- •72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хХст.
- •21.Еволюція класичної пе в Англії в і пол. 19ст. Завершення класичних традицій в працях Джона Стюарта Мілля.
- •19. Еволюція класичної пе в Англії в 1-ій пол. 19ст. Т.Р.Мальтус.
- •20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
- •17. Еко-не вчення д. Рікардо.
- •31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена
- •34. Теоретичні проблеми 2-го тому «Капіталу»
- •38.Марксизм і сучасність
- •35. Теоретичні проблеми 3-го тому «Капіталу».
- •11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
- •13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
- •14. Ек-не вчення фізіократів.
- •16. Теорія в-сті а. Сміта
- •15. Ек-не вчення а. Сміта
- •30. Ек-не вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фур`є.
- •81. Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •87. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
- •82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
- •90. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •68. Неокейнсіанство. С. Харріс. Е. Хансен.
- •85. Теорія “раціональних очікувань”. Р. Лукас, т. Сарджентс.
- •84. Теорія “ек-ки пропозицій”. А. Лаффер, к. Мендель
- •83. Неокласичне відродження. Теорії “ек-ки пропозицій” та “раціональних очікувань”.
- •41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брен-тано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •78.Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •86. Досвід застосування рекомендацій нео-класичної теорії в ек-ці різних країн.
- •77. Англ. Неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •40. Історична школа в Німеччині в 1-ій пол. 19ст. В. Рошер, к. Кніс, б. Гіальдебранд.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
- •64. Загальна характеристика розв-ку ек-ної теорії у хх ст., її основні напрями.
- •39. Започаткування сис-ми нац-ної пе в Ні-меччині
- •94. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •89. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелб-рейт .
- •92. Теорії «індустріального сус-ва»
- •93. Концепції футурології
- •91. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •96.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
- •74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •61. Пt в Україні у хіх-поч.Хх ст. Та її еволюція.
- •59. Революційно-демократична думка на захі-дноукр землях. В. Навроцький, о.Терлецький, м. Павлик, і. Франко.
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •97. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •99. Розв-к рядяньської ек-ної науки в 30—90-ті рр.
- •98. Радянська ек-на думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20— 30-х рр.
- •53. Соц-но-ек-ні ідеї революційного та лібера-льного народництва в Росії
37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
Розвиток Леніним теорії марксизму полягав в до-веденні винятковості марксистського ек-ого вчен-ня, його справедливості щодо всіх етапів розв-ку кап-ого сус-ва. Повністю поділяв марксистське формаційне розуміння розв-ку сус-ва, в основу якого покладався, класовий принцип. В 1-ших своїх статтях він пише про зародження кап-них відносин в с-г та розшарування селянства на класи внаслідок розв-ку товарного В. Він указує на невідворотність наступу кап-зму і його проник-нення в усі сфери ек-ого життя. Виходячи з тези про особливості розв-ку кап-зму в Росії, аграрній країні, в якій процес переходу від феодального устрою ще не завершився, Ленін намагається ви-значити перспективи розв-ку внутрішнього ринку. На прикладі с-гдосліджує процес відокремлення безпосереднього виробника товару від засобів В, що знаменує собою утвердження кап-них віднос-ин. Висновок про те, що внутрішній ринок для кап-зму створюється самим кап-мом в процесі його розв-ку, обґрунтовує у працях «З приводу так званого питання про ринки» (1893), «До хара-ктеристики ек-ого романтизму» (1897), «Розв-к кап-зму в Росії» (1899), «Зауваження щодо пита-ння про теорії ринків» (1898) та «Ще до питання про теорію реалізації» (1899). Розкривши взаємо-зв'язок внутрішнього ринку і генези кап-зму, ана-лізує процес становлення кап-них відносин у с-г Росії, характеризуючи механізм цього становлен-ня. У згаданих працях Ленін доповнив теорію від-творення Маркса міркуваннями про суть та особ-ливості кап-ого відтворення і криз за нових істо-ричних умов. У межах досл-ня суті кап-ого відтво-рення звертається до категорії в-сті сус-ого про-дукту, до питання про роль його натуральної фо-рми, категорії нац-ого доходу, до характеристики відносин В і спож-ня за кап-зму, умов і наслідків розширеного кап-ого відтворення. Схему реаліза-ції продукту він моделює з урахуванням впливу динамічних факторів на цей процес у часі. Він до-сліджує, як зростання органічної будови капіталу, що відображає процес розв-ку прод-них сил, впливає на пропорції сус-ого відтворення. Сфор-мулював з-н про визначальну роль В засобів В щодо В предметів спож-ня та вплив 1-го під-розділу на формування загальної структури сус-ого В. Особливу увагу він звертає на аналіз супе-речностей кап-ого В, зауважуючи слідом за Мар-ксом, що вони не зводяться лише до проблем пропорційності, тобто співвідношення В та спож-ня. Ленін також досліджує процес формування внутрішнього та зовнішнього ринків, що зв'язує з розв-ком сус-ого та міжнародного поділу праці. Він уважав, що зовнішній ринок не має нічого спі-льного з проблемою реалізації, а розвивається відповідно до існуючих традицій міжнародної то-ргівлі, внутрішніх диспропорцій, а також перерос-тання розширеним В меж окремої країни. Тобто суперечності відтворення, а не проблеми реалі-зації, породжують боротьбу за зовнішні ринки.
Значне місце у творах Леніна присвячується до-веденню однотипності дрібнотоварного та кап-ого госп-ва, що було наслідком полеміки з народ-никами. Використавши метод Маркса, показав ге-нетичні джерела кап-ого товарного В. Внеском Леніна в розв-к ек-ної теорії можна вважати його аналіз монополістичної стадії кап-зму. Щопра-вда, метод та мету досл-ня запозичено в Маркса, а ек-ну теорію спрямовано на доведення справе-дливості революційної доктрини. Ця теорія була органічно вписана в марксистську класову, фор-маційну ек-ну теорію. Її висновки збігалися з вис-новками «Капіталу». Вона була його прямим про-довженням і розв-ком його ідей. Водночас ця те-орія містить ряд положень і узагальнень, які ма-ють самостійну наукову вагу. Основні положення теорії викладено в його книжці «Імперіалізм як вища стадія кап-зму» (1917). Виходить з того, що монополістичний кап-зм не є новою сус-но-ек-ною формацією, оск він зберігає всі основні озна-ки кап-зму: приватну власність, анархію В, кризи та ін. Але ті зміни, що відбулися в ек-ній сфері, сприяли трансформації надбудови. За основну ознаку зміни стадій узяв перехід від вільної кон-куренції у сфері В та збуту до панування монопо-лій, що спричинило відповідні якісні перетворен-ня. Він простежує, як концентрація та централіза-ція В сприяють виникненню монополій, і зазна-чає, що конкуренція є одночасно чинником і наслідком цього процесу. Досліджуючи форми мо-нополістичних утворень у пром-ті, розглядає при-чини і напрямки монополізації як реакцію на об-меженість ринків сировини, збуту, як боротьбу за сталі гарантовані прибутки, як засіб уникнення конкурентного протистояння. Тобто, суть монопо-лії — це можливість контролю над В та збутом.
Доводить, що монополія не знищує конкуренції, а лише змінює форми конкурентної боротьби, в рез-ті чого остання стає ще більш жорстокою.
Особливим видом панування монополій називає фінансову олігархію. Її організаційною формою є фінансова група, що репрезентує і контролює мережу корпорацій, об'єднаних між собою взаєм-ними інтересами. Головні методи панування фі-нансової олігархії — це сис-ма участі, що зв'язує окремі під-ва в єдине ціле, та особиста унія (вза-ємозалежність її членів). Існування фінансового капіталу зумовлює узурпацію ек-ної та політичної влади. Не бачить інших способів протистояння цьому процесу, що загрожує демократії в політи-ці та ек-ці, крім соціалістичної революції. Він виз-нає, що ціноутворення за умов вищої стадії кап-зму зазнає суттєвої зміни, але намагається пояс-нити його з позицій в-сті і додаткової в-сті, аби довести, що воно відбувається за об'єктивними ек-ими законами кап-ого В, довести, що основний з-н кап-зму — В додаткової в-сті, з-н експлуатації — справедливий і для цієї стадії. Досліджуються й інші ознаки та наслідки монополістичної ста-дії кап-зму. Це — вивезення капіталів, ек-ний та територіальний поділ світу, формування колоніа-льної сис-ми та перетворення кап-зму на світову ек-ну сис-му. Проблему вивезення капіталів вирі-шує, слідом за Марксом, з класичних позицій. Він розглядає причини вивезення капіталу як наслі-док його надлишку в експортуючій країні. Надли-шковий капітал вивозиться у 3-х основних фор-мах —товаринїй, прод-ній (робоча сила та засо-би В) і грошовій — приватними власниками та державою. Активізація процесу вивезення капіта-лу відбувалась одночасно зі зростанням к-ті та могутності монополій. Тому Ленін назвав експорт капіталу 1-єю з головних ознак цієї стадії кап-зму, її типовою рисою. Ек-ним наслідком вивезення капіталів є інтернаціоналізація ек-ки, що веде до утворення міжнародних монополістичних союзів і поділу світу між ними. Ці процеси сприяють по-ширенню кап-них відносин та загостренню їхніх суперечностей, що для країн, котрі імпортують капітал, означає деформацію ек-ної структури, збільшення залежності від ек-ки розвинених кра-їн та перетворення на сировинний придаток ос-танніх. Він також визначає соц-ні наслідки цього процесу виходячи з тези про посилення експлуа-тації. Утворення монополістичних союзів як нової форми концентрації капіталу Ленін розглядає у контексті поділу світу між союзами капіталістів і зазначає, що боротьба за його переділ є визна-чальною рисою імперіалістичної стадії розв-ку кап-зму. Досл-ня імперіалізму завершує виснов-ками узагальнюючого хар-ру, визначаючи 5 його основних рис, що свідчать про приреченість кап-зму, оск в ек-ому відношенні цьому сприятиме монополізація, що означає перехід від свободи конкуренції до повного усуспільнення, а в політи-чному — війни, як засіб вирішення ек-них проб-лем. Аналізуючи ознаки та явища імперіалізму, постійно протиставляв марксистські методи ана-лізу ін. Ортодоксальне спрямування ленінських теорій вплинуло на рівень науковості досл-ня, зу-мовило його певне обмеження. Так, Ленін не по-годжувався, що вивезення капіталу виконує ф-ції «переливання» капіталу і сприяє пом'якшенню циклічності розв-ку, що монополізація ек-ки ство-рює основи для її усуспільнення та плановості, що розв'язання окремих проблем кап-зму та його загальне вдосконалення може виключити необхі-дність революційного перетворення сус-ва. Вод-ночас у книжці «Імперіалізм як вища стадія кап-зму» наводиться низка суттєвих ознак монополі-стичної стадії, наголошується на завершенні про-цесу формування світової кап-ної сис-ми та супе-речливості її госп-кої будови, коли з монополісти-чними співіснують відносини вільної конкуренції і сама монополія посилює їх. Безперечно правиль-но визначається причина війн як засобу реалі-зації ек-них інтересів. У наступних працях, осо-бливо в «Державі і революції» (1917), визначає ще одну рису, притаманну цій стадії, — зародже-ння державно-монополістичної ек-ки, поєднання сили монополій із силою держави, створення пе-редумов для регулювання ек-ки з 1-го центру.
Одержавлення ек-ки характеризує як процес поглиблення сус-ого хар-ру праці, створення умов для виконання державою нових ек-них, політич-них та соц-них ф-цій. Державно-монополістичний кап-зм створює для соціалізму готові форми.
Наступні праці було спрямовано на розв-к марк-систської теорії про ек-ні та політичні основи соц-іалістичного сус-ва, які грунтувалися на викорис-танні марксистського методу та на догматизації положень Маркса і Енгельса щодо структури виробничих відносин майбутнього сус-ва.