- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
- •48. Американська школа маржиналізму , Кларк.
- •10. Історичні передумови виникнення і зага-льна харристика класичної пе.
- •56. Сус-но-ек-ні погляди м. Драгоманова
- •54. Пе в Росії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •51. Ек-ні погляди декабристів Герцена й Огарьова.
- •57. Революційно-демократична ек-на думка в Україні.
- •52. Ек-ні погляди Чернишевського.
- •55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. Метод аналізу історії ек-них вчень
- •58. Ек-ні погляди с.Подолинського
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
- •5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
- •6.Ек-на думка Середньовіччя.
- •79. Неолібералізм у Німеччині. Теорії “соц-ого ринкового госп-ва” та “сформованого сус-ва”.
- •80. В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.
- •65. Основні напрямки розв-ку ек-ної теорії у хх ст. Та їх еволюція.
- •7.Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розв-ку меркантелізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. Менгер, Бем-Баверк,Візер
- •36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
- •47. Ек-на теорія Маршалла
- •49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
- •22. Ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.
- •23. Економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
- •24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
- •27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
- •26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
- •28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
- •25. Критичний напрям в пе
- •60. Ліберальне народництво в Україні. П. Чернвінський, т. Осадчий, м. Левитський.
- •63. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.
- •44. Формування неоклас. Традиції в ек-ній те-орії. Австрійська,кембрідзька, Американська школи.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •66. Історичні передумови виникнення та суть кейнсіанства.
- •12. Виникнення класичної пе в Англії Уільям Петті
- •70. Неокейнсіанські теорії ек-ого зростання. Р. Харрод. Є. Домар.
- •76. Виникнення і загальна хар-ка неолібералі-зму. Школи неолібералізму.
- •75. Неокласичні теорії ек-ого зростання. Р.Со-лоу, Дж.Мід.
- •71. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон і п.Сра-ффа, н.Калдор.
- •72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хХст.
- •21.Еволюція класичної пе в Англії в і пол. 19ст. Завершення класичних традицій в працях Джона Стюарта Мілля.
- •19. Еволюція класичної пе в Англії в 1-ій пол. 19ст. Т.Р.Мальтус.
- •20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
- •17. Еко-не вчення д. Рікардо.
- •31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена
- •34. Теоретичні проблеми 2-го тому «Капіталу»
- •38.Марксизм і сучасність
- •35. Теоретичні проблеми 3-го тому «Капіталу».
- •11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
- •13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
- •14. Ек-не вчення фізіократів.
- •16. Теорія в-сті а. Сміта
- •15. Ек-не вчення а. Сміта
- •30. Ек-не вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фур`є.
- •81. Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •87. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
- •82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
- •90. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •68. Неокейнсіанство. С. Харріс. Е. Хансен.
- •85. Теорія “раціональних очікувань”. Р. Лукас, т. Сарджентс.
- •84. Теорія “ек-ки пропозицій”. А. Лаффер, к. Мендель
- •83. Неокласичне відродження. Теорії “ек-ки пропозицій” та “раціональних очікувань”.
- •41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брен-тано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •78.Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •86. Досвід застосування рекомендацій нео-класичної теорії в ек-ці різних країн.
- •77. Англ. Неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •40. Історична школа в Німеччині в 1-ій пол. 19ст. В. Рошер, к. Кніс, б. Гіальдебранд.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
- •64. Загальна характеристика розв-ку ек-ної теорії у хх ст., її основні напрями.
- •39. Започаткування сис-ми нац-ної пе в Ні-меччині
- •94. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •89. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелб-рейт .
- •92. Теорії «індустріального сус-ва»
- •93. Концепції футурології
- •91. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •96.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
- •74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •61. Пt в Україні у хіх-поч.Хх ст. Та її еволюція.
- •59. Революційно-демократична думка на захі-дноукр землях. В. Навроцький, о.Терлецький, м. Павлик, і. Франко.
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •97. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •99. Розв-к рядяньської ек-ної науки в 30—90-ті рр.
- •98. Радянська ек-на думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20— 30-х рр.
- •53. Соц-но-ек-ні ідеї революційного та лібера-льного народництва в Росії
49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
Артур Пігу ( 1877-1959 ) – представник Кембрид-жскої ек-ної школи, 1-н з послідовників та учнів Маршалла. Пігу – автор концепції ек-ки добро-буту. Його концепція розглядає соц-ний добро-бут як суму добробуту окремих індивідів, а його основою є ек-ний добробут, що трактується як к-ть задоволення, котре можна виразити в грошов-ому еквіваленті. Стверджував, що ек-ні причини діють на ек-ний добробут будь-якої країни не прямо, а через створення й використання об’єк-тивного додаткового ек-ного добробуту, що його ек-сти називають нац-ним доходом.
Виходячи з принципу спадної кор-сті, що за ним сума задоволення потреб бідних верств населен-ня зростає швидше, ніж зменшується сума задо-волення багатих, запропонував ідею перерозпо-ділення доходів через активну податкову політи-ку держави. Він обгрунтував необхідність прогре-сивної сис-ми податків, яка передбачає збільше-ння ставки оподаткування пропорційно зростан-ню доходу, а також запровадження значного по-датку на спадщину. Він проаналізував форми де-ржавного втручання в ек-ку: пряму та опосеред-ковану. 1-а передбачає державний контроль над цінами та обсягами випуску продукції, 2-а – вико-ристання податків і субсидій як інструментів регу-лювання ек-ки. Вважав, що за умов вільної конку-ренції достатньо опосередкованих методів, а з посиленням позицій монополій в ек-ному житті виникає необхідність прямого втручання держа-ви.
Значну увагу він приділяв проблемі зайнятості населення, яку зв’язував з рівнем зар-пл і реаль-ним попитом на працю. Якщо номінальна зар-пл скорочується повільніше, ніж падають ціни, то зростає реальна зар-пл, що веде до збільшення сукупного попиту і випуску продукції. У наслідок цього зростає зайнятість або нац-ний дохід – за-гальний обсяг товарів та послуг, що виготовляю-ться в сусп-ві протягом року, тобто та частка мат доходу сусп-ва, яка може бути виражена в гро-шах, - товари та послуги для кінцевого спож-ня.
Ральф Джорж Хоутрі ( 1879-1975 ), англ. Ек-ст, представник кембріджскої школи. Праці - “ Добра й погана торгівля” (1913), “Капітал і зайнятість” (1937).
Розглядав ек-ну діяльність у тісному взаємозв`яз-ку з політикою та етикою, владою держави, пси-хологією. Його заслугою було твердження, що багатство й доходи розподіляються між людьми нерівномірно, а це є наслідком індивідуалістично-го принципу ведення ек-ки. Тому Хоутрі вважав, що ідеальною є така ек-на система, яка викорис-товує здатність людини до колективної праці.
Основне поняття в системі Хоутрі – це прагнення прибутку. Прибуток є наслідком торговельних зді-бностей, тобто здібностей реалізувати товари. Збільшення маси прибутку досягається збільше-нням обороту. Він чітко розмежовує фактори В та отримані на них доходи. Дохід на капітал, за його твердженням, включає премію за ризик. Процент – це винагорода за користування капіталом. Усю систему понять у Хоутрі пронизано ідеєю кредит-но-грошової політики, яка має бути гнучкою, ні надто експансіоністською, ні обмежувальною; по-літика високої зар-пл має забезпечувати пропор-ційно більший приплив грошей і пропорційно ви-щі прибутки і ціни. Політику у сфері зар-пл і кре-дитно-грошову політику треба тісно зв’язувати між собою, бо тільки так можна забезпечити гро-шову рівновагу, стабільність зар-пл й ціни.
Хоутрі належить пріоритет у створенні теорії, яка зв’язує споживчі доходи й витрати з ек-ним цик-лом. Кредитна сис-ма є важливою складовою йо-го моделі, тому що саме приплив грошей з банків для задоволення потреб торговців веде до підви-щення доходів. А звідси випливають доходи й ви-трати спож-чів, включаючи чисті інвестиції. Але основного фактора, який стимулює кругооборот доходу, потрібно шукати у зростанні споживчих витрат. Це кумулятивний процес, що відбиваєть-ся у зростанні рівня цін.
Ек-ні потрясіння в концепції Хоутрі спричиняють-ся переважно змінами грошових потоків, а не по-рушеннями процесу В. Вирішальні фактори він шукає не в галузях, що виготовляють товари ви-робничого призначення, а в тім, як банківські про-центні ставки зачіпають запаси торговців. Угаслі-док зростання грошових доходів підвищується попит на гроші, а це змушує банки збільшувати процентні ставки і тим самим припиняти бум. Спираючись на такі міркування, вважав, що за допомогою самих тільки грошових маніпуляцій можна поставити ек-ний цикл під контроль .