Додаткова література

1. Кочина Л.П. Навчання математики в 2-му класі: Посіб. для вчителів. – К.: Літера ЛТД, 2003. – 160 с.

2. Кочина Л.П. Навчання математики в 3-му класі: Посіб. для вчителів. – К.: Літера ЛТД, 2005. – 160 с.

3. Кочина Л.П. Навчання математики в четвертому класі: Посіб. для вчителів. – К.: Літера ЛТД, 2005. – 128 с.

4. Скворцова С.О., Мартинова Г.І., Шевченко Т.О. Математика в 3-му класі чотирирічної початкової школи. – Одеса: Автограф, 2003. – 268 с.

5. Скворцова С.О., Мартинова Г.І., Шевченко Т.О. Математика в 4-му класі чотирирічної початкової школи. – Одеса: Автограф, 2003. – 309 с.

6. Уроки математики. 2 клас: Посібник для вчителя / Шост Н.Б. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 320 с.

7. Уроки математики. 3 клас: Посібник для вчителя / Козак М.В., Корчевська О.П. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 280 с.

8. Уроки математики. 4 клас: Посібник для вчителя / Бакан Н.А., Шост Н.Б. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 320 с.

Практичні завдання

1. Складіть порівняльну характеристику опрацювання тем „Додавання та віднімання двоцифрових чисел”, „Додавання та віднімання в межах 1000”, „Додавання та віднімання багатоцифрових чисел” за чинними підручниками.

2. Розробіть фрагмент уроку щодо вивчення нового матеріалу з тем „Додавання і віднімання двоцифрових чисел”, „Додавання та віднімання в межах 1000”, „Додавання та віднімання багатоцифрових чисел”. Тему уроку визначити самостійно, користуючись відповідним календарним плануванням.

3. Запропонуйте і обґрунтуйте систему диференційованих завдань на етапі закріплення нового матеріалу на одному уроці з теми „Додавання та віднімання чисел двоцифрових чисел”. Тему уроку визначити самостійно, користуючись відповідним календарним плануванням.

4. Розв’яжіть методичні задачі:

а) пояснити учням як знайти значення виразу 37+28 способом порозрядного додавання;

б) пояснити учням , як віднімати трицифрові числа без переходу через десяток, виду 870-260. Знайти значення виразу можна різними способами, розкрийте зміст кожного з них;

в) пояснити на конкретних прикладах, чим відрізняються усні обчислення від письмових. Подати зразки різних форм запису;

г) пояснити учням додавання та віднімання іменованих чисел: 14 ц 70 кг + 9 ц 09 кг = 23 ц 79 кг, 53 м 08 см – 9 м 37 см = =43 м 71 см. Подати зразки запису різних способів обчислень.

5. Доповніть список додаткової літератури.

Рефлексія

Проаналізуйте ступінь складності кожного із завдань які були запропоновані в практичному занятті. Визначте, що найбільш допомогло при виконанні цих завдань.

Завдання для самостійної роботи

Запропонуйте учням диференційовані завдання у системі уроків з тем „Додавання та віднімання в межах 10”, „Додавання та віднімання багатоцифрових чисел”.

Методичні рекомендації до виконання завдань самостійної роботи

1. При виконанні завдання для самостійної роботи зверніть увагу на таку дидактико-методичну літературу:

- Логачевська С.П. Диференціація у звичайному класі: Посібник для вчителів, методистів студентів / За редакцією О.Я. Савченко. – Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. – 288 с.

- Логачевська С.П. Дійти до кожного учня: Методичний посібник / За ред. Савченко О.Я. – К.: Рад. шк., 1990. – 157 с.

- Шпакова В.С. Диференційовані завдання на уроках математики. Навчання і виховання учнів 2-го класу/ Упорядник О.Я. Савченко – К.: Початкова школа, 2003. – С. 354-384 .

2. Виконуючи завдання пам’ятайте, що диференціювати навчальні завдання на уроках математики можна за змістом, формою, а також за джерелом виконання завдань.

Диференціювання завдань за формою та джерелом виконання відносяться до її зовнішньої організації, за змістом – до внутрішньої.

Диференціювання навчальних завдань за змістом є домінуючим у всіх класах і здійснюється з урахуванням обсягу та складності їх виконання молодшими школярами. Про це детально описано тамм, де розглядається технологія організації диференційованого навчання

При цьому форма виконання таких завдань може бути різноманітною: фронтальною, індивідуальною, груповою та ін.

Фронтальна, або її ще називають колективна, діяльність передбачає виконання всіма учнями класу під безпосереднім керівництвом учителя однакових завдань. Під час фронтальної роботи вчитель організує весь клас на діяльність в однаковому темпі та прагне впливати одночасно на всіх учнів. Фронтальна діяльність учнів на уроці має як недоліки, так і переваги в її організації. До недоліків слід віднести складності забезпечення високої активності всіх учнів, оскільки між ними існують суттєві відмінності за рівнем готовності до засвоєння навчального матеріалу. Крім того, фронтальна навчальна діяльність має обмежені можливості реалізації навчального спілкування школярів. Незважаючи на вказані недоліки, організація фронтальної навчальної діяльності, особливо доцільна на уроках на етапі первинного сприймання та засвоєння нового матеріалу. Саме тут вона використовується з метою накопичення учнями досвіду самостійної роботи. За умов колективного способу навчання фронтальна форма роботи дозволяє вчителю донести нову інформацію одночасно до значної кількості учнів.. Тому, враховуючи переваги і недоліки фронтальної діяльності її використання доцільно поєднувати з іншими формами.

Індивідуальна форма навчальної діяльності на уроці – це одноосібне вирішення школярем навчальних задач, повна самостійність у засвоєнні навчального матеріалу. Дидактична суть цієї форми навчання полягає в тому, що їй властива не пряма взаємодія учнів між собою, а контакти з учителем, опосередковані різною мірою педагогічної допомоги. Роль „опосередкованого викладача” може виконувати підручник, довідкова література, комп’ютер та ін. Організація індивідуальної навчальної діяльності має здійснюватися у двох напрямках з метою усунення прогалин в засвоєнні навчального матеріалу для дітей з низьким рівнем підготовки; для учнів з достатнім рівнем підготовленості мета індивідуальних завдань полягає в розширенні їхніх знань, збагаченні пізнавального досвіду.

Навчальна діяльність учнів не може обмежуватися лише фронтальною та індивідуальною роботою. У таких випадках навчальна взаємодія на уроці практично відсутня, бо зусилля учнів щодо осмислення і засвоєння навчального матеріалу майже не перетинаються. Цей недолік фронтальної та індивідуальної роботи вдало компенсує групова діяльність, що й зумовлює педагогічну доцільність її впровадження в навчальний процес.

Групова навчальна діяльність спрямована на досягнення освітніх, виховних і розвиваючих цілей навчально-виховного процесу та на відміну від фронтальної та індивідуальної не ізолює учнів один від одного, а, навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги й співробітництва, що є одночасно умовою й результатом її здійснення. Суттєвою особливістю групової діяльності учнів на уроці є створення можливості вчитися не лише з підручників та за вказівками вчителя, а й один у одного.

Важливу роль групова діяльність відіграє і в досягненні виховних цілей навчання. Тут формуються організаційні та лідерські вміння дитини: прийти на допомогу іншим, пояснити, перевірити, порадити тощо.

Завдяки груповій діяльності досить успішно реалізуються розвивальні цілі навчання, школярі привчаються мислити, оскільки контакти й обмін думками істотно стимулюють його.

Щоб правильно здійснити групову навчальну діяльність учнів на будь-якому уроці, учитель має чітко розуміти закономірності комплектування навчальних груп та розподіл обов’язків між її членами; функції своєї діяльності на етапі підготовки й організації повноцінного групового навчання; вимоги до оцінювання групової діяльності учнів.

Групова навчальна діяльність школярів може бути доцільною на різних етапах уроку: на початку з метою оперативного усного опитування учнів всього класу; перед поясненням нового матеріалу з метою актуалізації попередньо здобутих знань; під час пояснення з метою ефективнішого засвоєння нової інформації; після пояснення нового матеріалу з метою його закріплення і систематизації.

Хоча групова форма роботи в початковій школі має значні переваги порівняно з іншими, проте вона не є ізольованим або вичерпним методом, її ефективність залежить від правильного поєднання з фронтальною та індивідуальною діяльністю учнів.

Добираючи завдання пам’ятайте, що крім диференціювання за змістом і формою слід враховувати і джерело їх виконання.

Джерелом виконання навчальних завдань на уроках математики має виступати не тільки підручник, а й інші джерела: дидактичний матеріал, довідкова література, спостереження, особистий досвід, телебачення і т.п.

Усі види розглянутих диференційованих завдань мають використовуватись на різних етапах уроку математики та поєднуватися в системі уроків математики з метою створення найсприятливіших умов для розвитку самостійної діяльності молодших школярів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 7

Методика навчання арифметичних дій ( множення та ділення ) та формування обчислювальних умінь і навичок

Ключові поняття: конкретний зміст арифметичних дій множення та ділення; взаємозв’язок арифметичних дій множення та ділення; властивості арифметичних дій множення та ділення (множення та ділення з нулем та одиницею); закони множення та ділення (переставний, сполучний, розподільний закон множення щодо додавання, розподільний закон ділення щодо додавання); способи складання та запам’ятовування таблиць множення та ділення; відношення кратного порівняння; правила множення та ділення (правило множення числа на добуток, правило множення добутку на число, правило ділення числа на добуток, правило ділення добутку на число, правило множення добутку на число та числа на добуток, правило ділення суми на число); усні прийоми позатабличного множення та ділення, письмові прийоми множення та ділення, обчислювальні навички.

Студент знає й усвідомлює:

процес ознайомлення учнів з операціями множення та ділення, назви компонентів та результатів арифметичних дій множення та ділення; процес ознайомлення учнів з властивостями та законами арифметичних дій множення та ділення;

процес ознайомлення з відношеннями „більше в кілька разів”, „менше в кілька разів”, „кратне порівняння чисел”;

особливості вивчення таблиць множення та відповідних випадків ділення, прийомів усного позатабличного множення та ділення в межах ста й тисячі;

особливості вивчення письмових прийомів арифметичних дій (множення, ділення) у межах тисячі, мільйона;

особливості вивчення правил порядку виконання арифметичних дій у числових виразах, що містять дії множення та ділення, у тому числі з дужками.

Студент володіє практичними вміннями й навичками:

аналізувати методичний апарат підручників з тем: „Табличне множення та ділення”, „Позатабличне множення та ділення ” та „Письмове множення та ділення в межах тисячі та в межах багатоцифрових чисел”; розширювати його завданнями, спрямованими на розвиток логічного мислення, у тестовій формі, диференційованими, на вибір і самооцінку тощо;

складати систему навчальних завдань з метою формування в молодших школярів обчислювальних умінь і навичок табличного множення та ділення, позатабличного множення та ділення, письмового множення та ділення;

здійснювати розвиток розумових здібностей молодших школярів на уроках та в позаурочній діяльності з тем: „Табличне множення та ділення”, „Позатабличне множення та ділення” та „Письмове множення та ділення в межах тисячі та в межах багатоцифрових чисел”;

моделювати та проводити уроки за різними методичними системами з метою забезпечення реалізації вимог Державного стандарту освітньої галузі „Математика” зі змістової лінії „Числа та дії над ними”, вести їх обговорення, давати оцінку та самооцінку.