Кониський Гр. Загальна філософія, поділена на чотири відділи // Філософські твори: в 2 т. — к., 1990.— т. 2 .— с. 44—46.

[МЕТАФІЗИКА]

ПЕРЕДМОВА

1.…Ця назва надана їй як через висоту дослідження, що піднімається якимсь чином над природою, так і через висоту самих речей, які розглядає, бо одні з них є цілком над матерією, а інші, хоч містяться в матеріальних, однак є понад смислом матерії і споріднені з чистими духами, і тому відповідають не цим чи тим, а всесвітові й усім речам, які є якимись найвищими родами. Метафізика означає знання понад природою, і тому правильно визначиш її так:

2.Метафізика —це споглядальна наука про речі, підняті над матеріальною природою.

Із цього видно, що матерією, або об’єктом її [метафізики], є все те, що поза матерією; а те, що поза матерією, треба розуміти двояко: реально і через смисл… Тому він повинен визначатися двояко. Перший —усе, що дійсно є поза матерією, як , добрі й злі ангели; а другий —все те, що є і в матеріальних речах, і в речах, позбавлених матерії. Але, розглянутий сам по собі, він абстрагується від обох, і таким є все те, що справді властиве речам і що можемо сказати про речі, але так загально, що це було властиве і матеріальним [речам], і нематеріальним, як «буття», «бути істинним» або «істинне», «бути добрим», «стосуватись» або «відноситись до чогось», «бути одним і тим самим», «бути цього чи іншого роду» <…>.

3.Згідно з цим подвійним поділом об’єкта, поділимо цю філософію на дві книги. Перша з них говоритиме про сутнє взагалі, його принципи, властивості й види, а саме: субстанцію та акциденцію. У другій розглядатиметься , тричі найкращий і найбільший, наскільки й силами якої природи його можна пізнати; водночас буде сказано дещо про ангелів.

Першу частину сучасні [філософи] називають онтологією, а другу — пневматологією…

Кониський Гр. Філософія надприродна, або Метафізика // Філософські твори: в 2 т. — к., 1990. — т. 2 — с. 510—512.

[ФІЗИКА]

ПЕРЕДМОВА, В ЯКІЙ ВИКЛАДАЄТЬСЯ НАЗВА, ПРИРОДА, ПРЕДМЕТ ФІЗИКИ, А ТАКОЖ МЕТОД І ПОДІЛ ЦІЛОГО ТВОРУ, ЗГІДНО З ПОДІЛОМ СУБ’ЄКТА

2. Фізика або фізіологія є споглядальною наукою про природні речі та їхню матеріальність; називається наукою, бо більшість її висновків необхідні, чи є в необхідній матерії, і виводить їх із причин, отже, доводить… Називається споглядальною, щоб ти не думав, що вона практична, як хибно деякі думають: хай навіть фізик у більшості випадків багато займається збором експериментальних [даних] і докладає великих зусиль, однак ці операції робить не задля себе і не самі по собі, а спрямовує їх на пізнання речей, як для своєї мети. Говориться: «матеріальних природних речей», ці слова містять відмінність фізики, бо речі нематеріальні і позбавлені матерії, якими є і ангели, породили собі в людей окрему науку, а саме: метафізику…

Щодо методу й поділу твору, то вони виходять із поділу самого об’єкта…

Поки розпочнемо цей виклад, щоб ми не упустили в такій великій кількості всю різноманітність речей, про які треба сказати, то цей наш твір поділимо на шість книг.

Перша трактуватиме про природне тіло взагалі. Тут [говориться] і про принципи, і про причини, також про афекти природного тіла. Друга — про тіло зокрема. Де спершу — про створення світу і його систему чи структуру, потім про небо і елементи.

Третя — про мішані неживі тіла. Де спершу про народження і знищення, потім про мішані недосконалі, або метеори, і досконалі, як метали, камені тощо.

Четверта — про живе тіло, де спершу [говориться] про душу взагалі, потім про душу рослин, або вегетативну, її властивості, потім про частини і види рослин.

П’ята — про тіло одушевлене чуттєвою нерозумною душею, де спершу йтиметься про чуттєву душу зокрема і її властивості, потім про види тварин (виклад про їхні частини, які найбільше спільні у тварин з людиною, віднесений до шостої книги).

Шоста, насамкінець, [говорить] про тіло, одушевлене розумною душею, або про людину, де спершу викладається анатомічна структура людського тіла і призначення його частин, потім [йдеться] про раціональну душу і властиві їй здатності та як в тілі вона ними користується. Тоді говориться про неї ж, як вона є поза тілом. Це загальний поділ фізики…