Філософський практикум

Завдання: розгляньте вступні промови одного з найвідоміших професорів Києво-Могилянської академії Г. Кониського до власних курсів з різних філософських дисциплін. Зважаючи на те, що в цій Академії філософія вперше в українській культури відокремилася у самостійну сферу духовної діяльності людини, визначте її тогочасну структуру за такою моделлю:

Філософія

Основні види філософії

Основні розділи філософського знання

Внутрішні підрозділи кожного із розділів

Дайте визначення кожному з внесених у схему розділів і підрозділів філософії та порівняйте їх із сучасним підходом до структури філософського знання. Для цього складіть таку таблицю:

Назва розділу чи підрозділу	Визначення	Що вивчає	Який сучасний відповідник має — чи в якості розділу філософського знання, чи в якості самостійної наукової дисципліни (вкажіть)

[ФІЛОСОФІЯ]

ВСТУП

1. Філософія, — що стосується назви, — означає любов мудрості, оскільки філософ з грецької — любитель або друг мудрості. Ця назва взята у Піфагора, який перший користувався нею…

А з цієї назви, вважають деякі [автори], треба брати визначення філософії. Вони говорять, що філософія — це любов мудрості, а насправді таке пояснення не робить ніякого відрізнення філософії від якоїсь любові до мудрості; і відчужену від неї властивість душі ставить замість неї; бо філософія знаходить собі місце не у волі, в якій вміщена любов, а в інтелекті.

2. Отже, найкращим є визначення, яке подає Святий Дамаскін у 4-й кн. своєї діалектики з Арістотеля, кн. 10 «Метафізики», розділ 4, а саме таке: «Філософія є пізнанням речей, як вони є». Під назвою речей розуміється все, що може бути пізнане людським інтелектом. А те «як вони є» означає відмінність філософського пізнання, а саме: філософ намагається пізнати будь-яку річ так, щоб він мав пізнані її причини, з чого вона виникла чи постає, з чого складається і для якої мети існує. Речі не інакше одержують своє буття, як через свої причини.

3.Матерія [предмет], про яку говорить філософія, — це всі речі, як вони самі повинні бути причинами свого буття, або, якщо волієш сказати, є самі причини речей, бо займатись філософією означає не що інше, як досліджувати причини речей.

4. Загально і добре філософія поділяється на раціональну, моральну і натуральну.

Раціональна — це та, яка вчить керувати діями розуму; моральна — яка встановлює дії волі, тобто звичаї; натуральна — та, яка розглядає всі інші речі, які є в природі, і вона дуже обширна. Вона знову ділиться трояко: на фізику, математику і метафізику. Фізика розглядає тілесну природу. Математика говорить про її величину. Метафізика відноситься до духів, позбавлених матерії, до небесних сутностей, до самого Бога, наскільки їй можна; і вона досліджує найвищі роди речей, які хоч і знаходяться в тілах, однак властиві й безтілесним і, самі собою розглянуті інтелектом, не мають в собі нічого матеріального. Цей поділ добрий, як і достатній, бо охоплює своїм розглядом усі речі. і не залишає нічого, як буде видно тому, хто досліджує.

Крім того, треба знати, що з тих видів так поділеної філософії одні називаються теоретичними, або спекулятивними, які розглядають не що інше, як чисте пізнання речей, — такими є всі натуральні; а інші — практичними, або активними, які вчать щось правильно робити, — такими є раціональна і моральна [філософія].

5. А у викладі їх будемо дотримуватись того переліку, який, здається, більше полегшує навчання, а саме: перший трактат поставимо про діалектику, або логіку, яка є воротами до інших, проте так, щоб слідувати традиційній звичці філософів, подамо спершу вступ до логіки, тоді скажемо про метафізику, тому що об’єкт метафізики набагато загальніший від фізичного, а порядок навчання вимагає, щоб виклад ішов від більш загального до більш конкретного. Після цього викладемо фізику і тоді настанови етики.