Філософський практикум Завдання: прочитайте фрагмент промови й. Шада «Повернення свободи Європі» і вкажіть:

• У чому ви вбачаєте вплив на автора цієї промови німецької класичної філософії, зокрема діалектики г. В. Ф. Гегеля;

• Які з висунутих у даному фрагменті ідей могли здатися царському урядові «антидержавницькими»?

Загальний закон життя, дії і продуктивності увсесвіті полягає впротиволежності речей за єством своїм однакових; отже,якщоонуюзнищити, то природа вічною бездіяльністю буде обійнята.Чрезпротилежність цю кинута іскра життя у всьому світі фізичному і етичному, і вона, у кожній точцізагальногорозвитку виявляючись, у новій різноманітності стає вічною стихією, що сама себе живить. По сім природаувсіх творіннях, що належать добеззнарядного, знарядного і тваринного царств, діє силами,началамиі речовинами протилежними. Чим більша, різноманітніша і складніша ця протилежність,тимдовершенішимявляєсебе організм (членоустрій),тимбільшим, діяльнішим ідосконалішим постаєжиття. Згідно із сім законом, який у всій природі панує,немаєсмертіувсесвіті, отож все, що ні існує, саме по собі є життя і дух; і сама смерть є не щоінше, як явище рівноваги сил, яке залежить від взаємної їх між собою взаємодії.

Людина між усіма творіннями посідає вищий щабель, тому що творча могутність, як джерело нескінченного життя, найбільш у ній сяє. Єство її тілесне і душевне так улаштовано, що воно містить у собі велику кількість і вельми значних протилежностей, з яких безупинною битвою іпротиборствомпоходить життя,подібновогню, що в тілах збуджується.Сієвочевидь довести можна. Бо хоч тіло є єдинийорганізм, однак всічастинионоготак улаштовані, що у сферіодногоорганізмузнаходитьсянезліченна кількість окремих і особливих організмів, яких найтонкіший зір розрізнити не може. Кожна мала і на перший погляд незначначастинастановитьі мету, і засіб, тобто дією і протидією своєю спонукає собі служити інші, оскільки і сама, будучиураженаїх силою і доведена до відомогостан, необхідно служить іншим.

Кожний член таким чином виявляє свою дію, що завдяки зусиллям отриматиоднувласну користь, сприяєзагальній; рівно, дбаючи і про цю останню,сприяєсвоїй власній. Хвороба буває від того, коли вільна дія і протидія, або безперешкодне сполучення міжчастинамизнищується, колиодназних скористаєтьсянад іншою правом найсильнішого або самовладдя. І якщо яка-небудь системачастинпочинаєабсолютнонад іншою панувати, так що з іншого боку не буває взаємності, а залишається в нійоднатокмопідлеглість, то затимнеобхідно настає услід смерть.

Те саме можна сказати і про душу, яка, складаючись з двох єств, чуттєвогоі розумового, являє собою довершений організм. У подвійності єства їїполягаєістотна і загальна протилежність, від якої походить незліченна кількість інших протилежностей, що прагнуть до єдності.Чрезбезупинну між обома єствами боротьбу народжується істина, краса, честь і все чудове. Здоров’я душі залежить від узгодженої дії і протидії як єствапочуттєвогоі розумового, так і сил, що вонихмістяться. Властивість єствапочуттєвогополягає в тому, що воно через здивування предметами, постачає душі речовину, якою вона займається; розумового ж [єства властивість полягає в тому. –К. К.], щооноєнадаєвидвсім враженням і діям душевним. Досконалість і благополуччя людини залежить від того, щоб речовина (матерія) узгоджувалася з видом (формою)…

Людина до того призначена, щоб завжди живитив собіогнь, що народжується від битви сіх єств, і незгода, якавиникаєбезперервнозбудь-якоїзгоди,призводитьдо нової, більшдосконалоїстрункості. Таким тільки чином можна уявити собі досягнення великих успіхів людиною до нескінченності, так що жодногоступеняпізнання і моральністноїосвітидосягнути вона не може, який б не містив у собі деякої нестачі абопротиріччя; але душа нестачі абопротиріччяперенестиніяк не може.Сієсаме спонукає її до нових зусиль розв’язатионоє, або доповнити. Сімспособомвідкривається в ній нове і безупинне джерело життя…

… як тіло людське, так і будь-яке сімейство, суспільство, держава і весь рід людський маютьвиглядорганізму, який чим стрункіше улаштований,тиму більшій досконалості він перебуває. Але цією перемогою [коаліції європейських держав над Наполеоном. —К. К.] відновлена єдина умова, від якої залежить можливість організму між народами, тобто протилежність.

Відповідно до неї токмовони діють і протидіють вільно і відповідно своїм вдачам, рівнюосвіти, тілесним і душевним якостям, що визначаються місцевим їхположенням… Удосконалення кожної людини нарізно і всіх людей взагалі залежить від необмеженої різноманітності в кількості, якості і мірі використовуваних ними речей, так само відмірисил, якими вони для того вдіють. Алесіярізноманітність залежить від розвитку, що буває в кожній людині, у кожному сімействі,суспільстві, державі і різних класах народних.Нескінченнийвсіх благрозподіл, премудрим Творцемувсьому всесвіті, а особливо в людському родівстановлений,складаєту самунескінченнупротилежність, яка дає всьому життя, діяльність, походження і нескінченно багатоманітні прагнення; азвідсипоходитьнескінченнеудосконалення ізгода…

Сія природна і необхідна відмінність є причиною того, що досконалість однійлюдині,одній родині,одномусуспільствувластиве, виявляє недосконалість або нестачу іншого, і для того примушує, щоб людина шукала людину, сімействосполучалосьіз сімейством, народвідносивсядо народу. — Від цього весь рід людський, приходячи до найтіснішогосоюзу,складаєнемов єдину родину, і досконалості, нескінченно у різній спосіб розділені,приводятьсядоєдиноїзагальноїдосконалості, яка охоплює все те, що в кожній точці розвитку особливого міститься.