- •Розділ і
- •Філософський практикум
- •Митр. Іларіон. Слово про Закон і Благодать // Філос. Думка. — 1988. — № 4. — с. 91—96.
- •Володимир Мономах. Поучення // Літопис руський. — к., 1989. — с. 454—458, 461— 462.
- •Порівняйте поради Станіслава Оріховського-Росколана з порадами його сучасника — Ніколо Макіавеллі й висловіть власну позицію — до чиїх порад ви би дослухалися на місці правителя:
- •Про короля
- •Оріховський Ст. (Роксолан). Напучення польському королеві Сигізмунду-Августу // Українські гуманісти епохи Відродження: Антологія. — к., 1995. — ч. 1. — с. 27—60.
- •Вишенський і. Зачіпка мудрого латинника з дурним русином // Твори.— к., 1986. — с. 187—190.
- •Глава 9
- •Вишенський і. Книжка… // Твори.— к., 1986. — с. 136—137.
- •Філософський практикум
- •Кониський Гр. Загальна філософія, поділена на чотири відділи // Філософські твори: в 2 т. — к., 1990.— т. 2 .— с. 44—46.
- •Кониський Гр. Філософія надприродна, або Метафізика // Філософські твори: в 2 т. — к., 1990. — т. 2 — с. 510—512.
- •Кониський Гр. Філософія природи, або Фізика // Філософські твори: в 2 т. — к., 1990. —т. 2. — с. 6—10.
- •Кониський г. Загальна філософія, поділена на 4 відділи // Філософські твори: в 2 т. — к., 1990. — т. 1— с. 62—63.
- •Передмова
- •Кониський г. Моральна філософія, або Етика (Передмова) // Філософські твори: в 2 т.— к., 1990. — т. 1.— с. 385—387.
- •Прокопович ф. Натурфілософія, або Фізика [Частина друга. Книжка перша. Розд. 1, 9, 10] // Філософські твори: в 3 т. — к., 1980. — т. 2 — с. 285, 312—313.
- •Розділ V
- •Філософія григорія сковороди
- •Руссо ж. Ж. Об общественном договоре, или принципы политического права // Руссо ж. Ж. Об общественном договоре. Трактаты. — м., 1998. — с. 215, 241.
- •Сковорода г. Вступні двері до християнської добронравності. Перед дверима. // Григорій Сковорода. Твори: в 2 т. — к., 1994. — т. 1. — с. 140—141.
- •Ковалинський м. Життя Григорія Сковороди // Григорій Сковорода. Твори: у 2 т. — к., 1994. — т. 2. — с. 380—418.
- •Філософський практикум Завдання: прочитайте фрагмент промови й. Шада «Повернення свободи Європі» і вкажіть:
- •У чому ви вбачаєте вплив на автора цієї промови німецької класичної філософії, зокрема діалектики г. В. Ф. Гегеля;
- •Які з висунутих у даному фрагменті ідей могли здатися царському урядові «антидержавницькими»?
- •Шад и. Е. Речь о возвращении Европе свободы: Пер. С латин. — х., 1815. — с. 4—10.
- •Висловіть власну точку зору — чи заслуговує хxi ст. Назву «просвітницького» століття?
- •Гоголь н. В. Авторская исповедь; Избранные места из переписки с друзьями // Соч.: в 7 т.— м., 1983. — т. 6. — с. 343—347, 376—377.
- •Філософський практикум
- •Знайдіть власні аргументи на користь одного з підходів до людини — ідеалістичного п. Юркевича чи матеріалістичного м. Чернишевського – або не погодьтесь з обома.
- •П. Юркевич
- •Юркевич п. Вибрані праці. — к., 1994. — с. 73—76, 81, 90, 103—104, 112. М. Чернишевський
- •Гогоцкий с. С. Введение в историю философии. — к., 1871. — с. 31—32.
- •Філософський практикум
- •Запитання до тексту
- •Драгоманов м. Шевченко, українофіли і соціалізм // Вибране. — к., 1991. — с. 382.
- •Розділ IX
- •Філософсько-соціологічні погляди громадівців
- •Логіка викладу:Громадівський рух в Україні. — о. Потебня; філософське осмислення проблеми «мислення—мова». — Соціальна філософія м. Драгоманова.
- •Потебня о. Язык и народность; о национализме // Потебня о. Мова. Національність. Денаціоналізація: Ст. І фрагменти. — Нью-Йорк, 1992. — с. 83—84, 118.
- •Драгоманов м. Переднє слово [до «Громади» 1878 р.]; Шевченко, українофіли і соціалізм // Драгоманов м. Вибране. — к., 1991. — с. 295—318, 413.
- •Філософський практикум
- •Франко і. Що таке поступ? // Зібр. Творів: у 50 т. — к., 1986. —т. 45. — с. 300—346.
- •Українка л. Державний лад // Зібрання творів у 12 т. — к., 1977. — т. 8. — с. 220—221.
- •Дайте особисту відповідь на питання: «Що таке філософія?»
- •Кудрявцев п. Абсолютизм или релятивизм? Опыт историко-критического изучения чистого эмпиризма новейшего времени в его отношении к нравственности и религии. — Вып. 1.— к., 1908. — с. 2—48.
- •Дискусійні питання
- •Кістяківський б. О. Українці і російське суспільство // Філос. І соціол. Думка. — 1992. — №1. — с. 132—134.
- •Грушевський м. С. Історія України-Руси. В 11 т., 12 кн.— к., 1991—1996. —т. 1. — с. 1—20*.
- •Розділ XIII
- •Філософія в україні у XX ст. (20–80-ті роки)
- •Філософський практикум
- •Деборин а. Предмет философии и диалектика // Деборин а. Философия и политика. — м., 1961. — с. 173—174.
- •Донцов д. Націоналізм. — Лондон-Торонто, 1966. — с. 281—286.
- •Лисяк-Рудницький і. Україна між Сходом та Заходом // Лисяк-Рудницький і. Історичні есе: у 2 т. — к., 1994. — т. 1.— с. 1—9.
- •Література Першоджерела
- •Загальна і навчальна література до всього курсу
- •Додаткова література до всіх розділів До розділу I. « Історія української філософії. Її предмет, метод, значення»
- •До розділу II. «Філософська думка у культурі Київської Русі»
- •До розділу III. «Гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України (к. Хv — поч. Хvii ст.)»
- •До розділу IV «Філософія України доби бароко. Києво-Могилянська академія»
- •До розділу V. «Філософія Григорія Сковороди»
- •До розділу VI. «Філософія Просвітництва і романтизму в Україні к. Хviii— першої чверті хiх ст.»
- •До розділу VII. «Київська релігійно-філософська школа. Памфіл Юркевич»
- •До розділу VIII. «Початок розробки філософії української ідеї. Кирило-Мефодіївське товариство»
- •До розділу IX. «Філософсько-соціологічні погляди громадівців та «Молодої України» та до розділу X. «Філософські ідеї в творчості покоління «Молодої України»
- •До розділу XI. «Розвиток академічної філософії в Україні к. Хіх — поч. Хх ст.»
- •До розділу XII. «Філософські ідеї в творчості діячів української культури початку хх ст.»
Філософський практикум Завдання: прочитайте фрагмент промови й. Шада «Повернення свободи Європі» і вкажіть:
У чому ви вбачаєте вплив на автора цієї промови німецької класичної філософії, зокрема діалектики г. В. Ф. Гегеля;
Які з висунутих у даному фрагменті ідей могли здатися царському урядові «антидержавницькими»?
Загальний закон життя, дії і продуктивності увсесвіті полягає впротиволежності речей за єством своїм однакових; отже,якщоонуюзнищити, то природа вічною бездіяльністю буде обійнята.Чрезпротилежність цю кинута іскра життя у всьому світі фізичному і етичному, і вона, у кожній точцізагальногорозвитку виявляючись, у новій різноманітності стає вічною стихією, що сама себе живить. По сім природаувсіх творіннях, що належать добеззнарядного, знарядного і тваринного царств, діє силами,началамиі речовинами протилежними. Чим більша, різноманітніша і складніша ця протилежність,тимдовершенішимявляєсебе організм (членоустрій),тимбільшим, діяльнішим ідосконалішим постаєжиття. Згідно із сім законом, який у всій природі панує,немаєсмертіувсесвіті, отож все, що ні існує, саме по собі є життя і дух; і сама смерть є не щоінше, як явище рівноваги сил, яке залежить від взаємної їх між собою взаємодії.
Людина між усіма творіннями посідає вищий щабель, тому що творча могутність, як джерело нескінченного життя, найбільш у ній сяє. Єство її тілесне і душевне так улаштовано, що воно містить у собі велику кількість і вельми значних протилежностей, з яких безупинною битвою іпротиборствомпоходить життя,подібновогню, що в тілах збуджується.Сієвочевидь довести можна. Бо хоч тіло є єдинийорганізм, однак всічастинионоготак улаштовані, що у сферіодногоорганізмузнаходитьсянезліченна кількість окремих і особливих організмів, яких найтонкіший зір розрізнити не може. Кожна мала і на перший погляд незначначастинастановитьі мету, і засіб, тобто дією і протидією своєю спонукає собі служити інші, оскільки і сама, будучиураженаїх силою і доведена до відомогостан, необхідно служить іншим.
Кожний член таким чином виявляє свою дію, що завдяки зусиллям отриматиоднувласну користь, сприяєзагальній; рівно, дбаючи і про цю останню,сприяєсвоїй власній. Хвороба буває від того, коли вільна дія і протидія, або безперешкодне сполучення міжчастинамизнищується, колиодназних скористаєтьсянад іншою правом найсильнішого або самовладдя. І якщо яка-небудь системачастинпочинаєабсолютнонад іншою панувати, так що з іншого боку не буває взаємності, а залишається в нійоднатокмопідлеглість, то затимнеобхідно настає услід смерть.
Те саме можна сказати і про душу, яка, складаючись з двох єств, чуттєвогоі розумового, являє собою довершений організм. У подвійності єства їїполягаєістотна і загальна протилежність, від якої походить незліченна кількість інших протилежностей, що прагнуть до єдності.Чрезбезупинну між обома єствами боротьбу народжується істина, краса, честь і все чудове. Здоров’я душі залежить від узгодженої дії і протидії як єствапочуттєвогоі розумового, так і сил, що вонихмістяться. Властивість єствапочуттєвогополягає в тому, що воно через здивування предметами, постачає душі речовину, якою вона займається; розумового ж [єства властивість полягає в тому. –К. К.], щооноєнадаєвидвсім враженням і діям душевним. Досконалість і благополуччя людини залежить від того, щоб речовина (матерія) узгоджувалася з видом (формою)…
Людина до того призначена, щоб завжди живитив собіогнь, що народжується від битви сіх єств, і незгода, якавиникаєбезперервнозбудь-якоїзгоди,призводитьдо нової, більшдосконалоїстрункості. Таким тільки чином можна уявити собі досягнення великих успіхів людиною до нескінченності, так що жодногоступеняпізнання і моральністноїосвітидосягнути вона не може, який б не містив у собі деякої нестачі абопротиріччя; але душа нестачі абопротиріччяперенестиніяк не може.Сієсаме спонукає її до нових зусиль розв’язатионоє, або доповнити. Сімспособомвідкривається в ній нове і безупинне джерело життя…
… як тіло людське, так і будь-яке сімейство, суспільство, держава і весь рід людський маютьвиглядорганізму, який чим стрункіше улаштований,тиму більшій досконалості він перебуває. Але цією перемогою [коаліції європейських держав над Наполеоном. —К. К.] відновлена єдина умова, від якої залежить можливість організму між народами, тобто протилежність.
Відповідно до неї токмовони діють і протидіють вільно і відповідно своїм вдачам, рівнюосвіти, тілесним і душевним якостям, що визначаються місцевим їхположенням… Удосконалення кожної людини нарізно і всіх людей взагалі залежить від необмеженої різноманітності в кількості, якості і мірі використовуваних ними речей, так само відмірисил, якими вони для того вдіють. Алесіярізноманітність залежить від розвитку, що буває в кожній людині, у кожному сімействі,суспільстві, державі і різних класах народних.Нескінченнийвсіх благрозподіл, премудрим Творцемувсьому всесвіті, а особливо в людському родівстановлений,складаєту самунескінченнупротилежність, яка дає всьому життя, діяльність, походження і нескінченно багатоманітні прагнення; азвідсипоходитьнескінченнеудосконалення ізгода…
Сія природна і необхідна відмінність є причиною того, що досконалість однійлюдині,одній родині,одномусуспільствувластиве, виявляє недосконалість або нестачу іншого, і для того примушує, щоб людина шукала людину, сімействосполучалосьіз сімейством, народвідносивсядо народу. — Від цього весь рід людський, приходячи до найтіснішогосоюзу,складаєнемов єдину родину, і досконалості, нескінченно у різній спосіб розділені,приводятьсядоєдиноїзагальноїдосконалості, яка охоплює все те, що в кожній точці розвитку особливого міститься.