Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
17-02-2013_14-56-04 / История Украины.doc
Скачиваний:
54
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
2.06 Mб
Скачать

Шад и. Е. Речь о возвращении Европе свободы: Пер. С латин. — х., 1815. — с. 4—10.

Завдання: 1. Виведіть із вміщених нижче уривків публіцистичних праць М. Гоголя «Авторська сповідь», «Вибрані місця з листування з друзями» його концепцію призначення людини. Визначте вплив на зміст цієї концепції екзистенційно-антропологічного характеру філософствування в межах української культури.

2. Спробуйте порівняти концепцію призначення людини М. Гоголя та концепцію «сродної праці» Г. Сковороди.

Запитання до тексту

  1. Що розуміє М. Гоголь під «посадою» чи «місцем», які повинна обіймати кожна людина?

  2. Яким чином людина на одній посаді має ставитись до людини на іншій посаді?

  3. Що чекає на людину, котра не знає, у чому її посада?

  4. Які посади М. Гоголь вважає «вищими», а які — «нижчими?»

  5. До якої мети має прагнути людина, перебуваючи «на посаді»?

Нам наданий найповніший закон усіх дій наших, той закон, якого не може утиснути або зупинитиніяка влада, який можна внести навіть утюремністіни, але який, однак, не можна виконувати на повітрі: треба для того стояти хоч на якому-небудь земному ґрунті.Перебуваючина посаді і на місці, все-такийдешпо дорозі; не маючи певного місця і посади,йдешчерез кущі і яри як доведеться, хоч і та сама мета. По дорозійтилегше,ніжбез дороги.Якщопоглянеш на місце і посаду як на засіб до досягнення не мети земної, але мети небесної, допорятункусвоєї душі — побачиш, що закон, даний Христом, даний наче для тебе самого, наче спрямований особисто до тебе самого; потім, щоб ясно показати тобі, як бути на своєму місці навзятійтобою посаді. Християнинові сказано ясно, як йому бути з тими, хто нижче за нього, тож-бо,якщохоч трохи вінзтого виконає, усі, хто вищі за нього, йогополюблять. Християнинові сказано ясно, як йому бути з тими, хто нижче за нього, тож-бо,якщохоччасткововін це виконає, всі, хто нижче за нього, йому віддадуться всією душею своєю. Усю цю всесвітність людинолюбивого закону Христова, усе це ставлення людини до людства може кожензнас перенести на свій невеликий терен. Варто тільки всіх тих людей, з якимивідбуваютьсяунас деякіприкрощінайделікатніші, обернути саме у тих самихближніхі братів, яких наказує понад усепробачатиі любити Христос. Варто тільки не дивитися на те, як інші з тобою поводяться, а дивитися на те, як самповодишсяз іншими. Варто тільки не дивитися на те, як тебе люблять інші, а дивитися тільки на те, чи любиш сам їх. Варто тільки, не ображаючись нічим, подавати першому руку на примирення. Вартоповодитисятак протягом невеликого часу — і побачиш, що і тобі легше з іншими, і іншим легше з тобою, і в силах будеш точно здійснити багато корисних справ майже на непомітному місці.Важчеза все на світі тому, хто неприкріпивсебе до місця, не визначив себе, в чому його посада: йомуважчеза все застосувати до себе закон Христовий, який на те, щоб виконуватися наземлі, а не на повітрі; а тому і життяповиннебути для нього вічною загадкою.Протинього в’язень у тюрмі має перевагу: він знає, що він в’язень, а тому і знає, що братиіз закону.Протинього жебрак має перевагу: вінтакожприпосаді, він убогий, а тому і знає, що братиіз закону Христова. Але людина, яка не знає, в чому її посада, де її місце, яка не визначила собі нічого і яка не зупинилася ні на чому, перебуває ні у світі, ні поза світом, недізнається, хтоближнійїї, хто брати, кого треба любити, комупробачати. Увесь світ неполюбиш,якщонерозпочнешраніше любити тих, якістоятьближче до тебе і мають нагоду засмутити тебе. Вона ближче за всіх до холодної черствості душевної <…>.

Ніяк не можу сказати вам, чий жереб на землівище і комусудиласякраща доля. Раніше, коли я був глупішим, я віддавав перевагуодномузванню над іншим, тепер же бачу, що доля всіх давно принадлива. Усіотримаютьрівну віддяку — як той, кому ввірений буводинталант і він приніс на нього інший, так і той, кому наданобуло п’ять талантів і хто приніс на них інші п’ять. Навіть, ядумаю, доля першого ще краща, саме через те, що він не користувався наземліпопулярністю і не куштувавчарівногонапою земної слави,подібноостанньому. Чудесна милість Божа, що визначила рівну віддяку кожному, хто виконав чесно обов’язок свій, чи цар він або останній жебрак. Усі вони там зрівняються, тому що всівнідуту радість Господаря свого і будуть перебувати рівно в Богові <…>.

Гоголь Н. В. Авторская исповедь; Избранные места из переписки с друзьями // Соч.: В 7 т. — М., 1983. — Т. 6. — С. 503, 685—687.

Завдання: порівняйте ставлення М. Гоголя до розуму, освіти й поширених у його часи просвітницьких ідеалів з просвітницькою позицією знаменитого німецького філософа І. Канта. Поясніть виявлені розбіжності, виходячи з особливостей тих інтелектуальних традицій, до яких належали М. Гоголь та І. Кант:

«ПРОСВІТА — це вихід людини зі стану неповноліття, в якому вона знаходиться із власній провини. Неповноліття — це нездатність користуватися своїм розумом без керівництва з боку когось іншого…

Лінощі і боягузтво — ось причини того, що така велика частина людей, які вже давно звільнилися від чужого їм керівництво природи, все-таки охоче залишаються на все життя неповнолітніми; із цих самих причин так легко інші привласнюють собі право бути їх опікунами. Адже так зручно бути неповнолітнім! Якщо у мене є книга, що мислить за мене, якщо у мене є духовний пастир, совість якого може замінити мою, і лікар, котрий приписує мені певний спосіб життя, і т. ін., то нема чого мені утруднювати себе…».*

Соседние файлы в папке 17-02-2013_14-56-04