Професійна ідентичність студентів-соціологів: результати пілотажного дослідження

Сучасна ситуація на ринку праці в Україні викликає інтерес у дослідників різних спеціальностей: філософів, журналістів, правознавців, психологів, соціологів. Актуальність цієї тематики полягає у наявності високого показника освіченості українців і водночас – високого рівня безробіття, а також проблеми працевлаштування випускників ВНЗ (табл.1).

Дослідження професійної ідентичності студентів – тема, яка не є поширеною серед українських дослідників. Відтак, отримані в результаті дослідження дані дають можливість виявити та оцінити ситуацію, яка відбувається безпосередньо у вузах України.

Проблемна ситуація у дослідженні професійної ідентичності студентів полягає в суперечності між відсутністю соціологічного знання щодо усвідомленого ототожнення студентів себе з конкретною професійною групою / спільнотою та необхідністю такого знання для виявлення ступеня усвідомленості вибору спеціальності абітурієнтами, а також для залучення майбутніх фахівців професійної сфери на ринок праці.

Таблиця 1. Показники України

Індекс розвитку освіти (ІНР за даними ООН, 2012)	Кількість випущених фахівців (Держстатистика України, 2012/2013рр. )	Який вид зайнятості Ви маєте на роботі? (Інститут соціології НАН України, 2012, N= 1800)	Робота за спеціальністю? (Дослідницький центр порталу HeadHunter, 2013, N= 1638 )
99%	612,7 тис.	43,5% - в даний час не працюю	44% - змушені змінити професію

Для отримання соціологічних даних застосована методика mixed-methods (М. Смолл, С. Грін, П. Бейзлі та ін.), яка поєднує кількісний (роздаткове анкетування) та якісний (фокусоване групове інтерв’ю) методи із використанням проективної техніки «Експресивний малюнок». Перевагою даного підходу є те, що в результаті можливо комплексно зрозуміти проблемне поле дослідження – професійну ідентифікацію студента – із урахуванням контексту ситуації (чинників, які впливають на формування професійної ідентичності). Крім того, досягається зменшення суб’єктивності інтерпретацій при аналізі даних.

В результаті узагальнення теоретичних розвідок категорій ідентичності та студентства нами запропоновано розглядати професійну ідентичність студентів як усвідомлене співвіднесення студентами себе з конкретною професією через наявність безпосередньої взаємодії із працюючими представниками професії.

Першим кроком залучення майбутніх фахівців у процес формування професійної ідентичності є реалізація ними усвідомленого вибору спеціальності та вступ до ВНЗ. До факторів, які впливають на вибір абітурієнтів спеціальності, потрібно віднести: соціальне оточення (батьки та інші особи, які ознайомлені із професією соціології); інтерес до суспільства та гуманітарних наук; престиж університету та швидкість закриття набору студентів. За даними фокус-групового інтерв’ю (3 групи по 7 чол.) було виявлено, що студенти молодших курсів більш свідомо вступали на факультет соціології у порівнянні зі старшими курсами.

Зважаючи на високий рівень успішності студентів усіх трьох груп (в середньому 4,5) та наявність у них зацікавленості навчанням на даному факультеті, не всі студенти мають чітке уявлення щодо професійної спільноти, до якої вони себе усвідомлено відносять.

У свідомості студентів 1 та 2 курсів переважають образи «соціолога-фахівця» як соціолога-вченого та соціолога-дослідника. У свідомості студентів 3 та 4 курсів уявлення щодо образу диференціюються іншим чином. Так, студенти ототожнюють образ «соціолога-фахівця» із соціологом-вченим, особою, що включена як у дослідницьку діяльність, так і у викладацьку у ВНЗ. В образ «соціолога-прикладника» студенти включають не лише дослідницьку діяльність, а й аналітичну, що дає можливість прослідкувати більшу диференційованість образів у студентів старших курсів, де уявлення образу «експерт» кількісно збільшується. В уявленнях випускників переважають образи «соціолога-експерта», «соціолога-дослідника» та «соціолога-вченого».

За результатами групових інтерв’ю можливо прослідкувати, що залежно від курсу залученість у професійну діяльність студентами відрізняється за напрямком діяльності. Так, переважна кількість студентів молодших курсів не мають досвіду, лише одиниці говорять про залученість до проведення соціологічних досліджень (на етапі збору даних – інтерв’юери, анкетери). Окрім цього, професійними практиками старших курсів є кодування отриманих результатів. Варто відмітити, що за наявності досвіду уявлення студентів щодо власної професії змінюються. Так, студент Т. зазначив: «працював інтерв’юером на CATI. Більше поки що не шукаю, та й не хочу йти у всілякий маркетинг».

Цікавим є те, що серед студентів-випускників соціологічного факультету дану спеціальність за можливості повторного вибору обрали б 72,1%. Серед студентів-випускників, які упевнені у правильності свого професійного вибору, 65,2% мають досвід роботи за фахом (Кореляція Пірсона = 0,019). Серед студентів, які вагаються, однак скоріше знову надали б перевагу даній професії, 53,6% мають досвід роботи у професійній діяльності. Серед студентів, які категорично не обрали б повторно дану спеціальність (а це 14%), 54,5% не мали досвіду роботи за напрямком власної спеціальності (UNIDOS, 2012, N=82).

Проведення дослідження щодо професійної ідентичності студентів на різних факультетах дасть можливість виявити, чи свідомо було обрано спеціальність студентом, виявити фактори впливу; дізнатися, яким чином студент позиціонує себе відносно професійної спільноти на момент отримання спеціальності та чи пов’язує студент свою трудову позицію із обраною ним спеціальністю.

Нурматова Юлия

Белгородский государственный национальный

исследовательский университет

(Россия, Белгород)