Електронні гроші як результат еволюції економічних відносин

Сьогодні при розгляді різних способів платежів під терміном «електронні гроші» розуміють гроші, які припускають наявність деякого носія із записаною на ньому інформацією про кількість розміщених в системі грошей. У звіті Європейського центрального банку дається таке визначення: «Електронні гроші припускають наявність технічного пристрою, на якому зберігається електронна інформація про кошти, ці гроші можна використовувати при розрахунку з організаціями, які не є емітентами, без залучення банківського рахунку для проведення транзакції» [1].

Нас цікавлять електронні форми грошей, які можна визначити наступним чином: це гроші, які не мають матеріального втілення, інформація про які зберігається на рахунках фінансових організацій, основна функція яких – платіжна. Тому найчастіше за допомогою електронних грошей здійснюються дистанційні, електронні платежі на товари та послуги. Це гроші, що зберігаються на пластикових банківських картах (рахунках), а також у різних платіжних системах (WebMoney, Яндекс.Деньги, Qiwi, Z-Payment, LiqPay тощо) для оплати товарів і послуг в Інтернеті.

Однією з особливістю електронних грошей є їхнє цільове призначення. Так, В. Зелізер звертає увагу, що люди наділяють гроші різним соціальним сенсом. Відмінності в сенсах можуть формуватися залежно від того, з якого джерела вони отримані, ким і з якою метою будуть використані. У випадку електронних грошей, в першу чергу, мова йде про купівлю товарів або оплату послуг у мережі Інтернет. Тут віртуальні гроші створюють нові переваги: відсутність незручного графіку роботи організації, немає необхідності бути фізично присутнім у магазині, оплату можна здійснити в будь-якому місці. Сенси, якими наділяються електронні гроші, можуть бути інтерпретовані в рамках теорії соціальної множинності грошей, запропонованої В. Зелізер. Затребуваність електронних грошей пов'язана з певними практиками, але якщо вони відсутні у повсякденному житті людини, то й у використанні електронних грошей не буде потреби.

У зв'язку з користуванням електронними грошима споживча поведінка індивідів змінюється. Стає актуальною проблема довіри до таких платіжних систем і небезпека махінацій та маніпуляцій. Вже підтвердженим є факт, що віртуальні гроші витрачаються легше і швидше. Вони використовуються переважно для купівлі послуг, при цьому середній чек при он-лайн купівлі вищий, ніж при традиційній купівлі в магазині [2].

За умови використанні електронних грошей процес покупки сприймається споживачем, як гра для розваги, задоволення, а електронні гроші в такому контексті сприймаються як ігрові жетони. Вони змінюють споживчу цінність товарів в процесі покупки. Споживачеві легше розлучитися з електронними грошима, оскільки він не відчуває їхньої реальної значущості, не виникає почуття провини за витрачені гроші після здійснення платежу. Найчастіше споживачі не керують своїм електронним бюджетом, а покладаються на те, що витрати їх враховуються автоматично, тому збільшується частка імпульсивних покупок.

Електронні гроші стають все більш популярними, однак разом з цим виникає низка проблем, які потребують вивчення. Електронні гроші здатні привести до суттєвих зрушень у сферах обміну, зайнятості, споживання, а також в системах цінностей і соціальних взаємодій.

Література. 1. Report on electronic money / European Central Bank // European Central Bank: [веб-сайт]. 1998. URL: http://www.ecb.int/pub/pdf/other/emoneyen.pdf. 2. Проект «Человек и деньги». Чем деньги в Интернете отличаются от реальныхденег?.URL: http://fomfinance.wordpress.com/2010/03/04/чем-деньги-в-интернете отличаются-от-р/.

Екимова Мария

Национальный технический университет

«Харьковский политехнический институт»

(Украина, Харьков)