- •Соціологія у (пост)сучасності
- •Соціологія у (пост)сучасності зміст
- •Хiі Міжнародна конференція студентів та аспірантів «Соціологія в (пост)сучасності»
- •Запрошуємо до співробітництва! Оргкомітет вітає учасників хii Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності»!
- •Innovation in the content of regional mass media communication
- •Проблеми формування представницьких органів
- •Місце творчих дозвіллєвих практик у структурі вільного часу шкільної молоді Харківщини
- •Проблема совмещения семьи и карьеры молодой женщиной
- •Виртуальное сетевое сообщество: проблема дефиниции
- •Трансформация семейно-ролевых отношений в современной украинской семье на примере роли бабушки
- •Роль экономической выгоды в мотивации азартной игровой деятельности
- •Динамика инвестиционного поведения россиян в современных условиях
- •Виртуализация института религии в современности
- •Социальная работа с зависимыми: теория и практика
- •Акт фотографирования как взлом повседневности
- •Европейская и американская традиции в социологическом осмыслении феномена (демонстративного) потребления
- •Ценностные ориентации студенческой молодежи Белгородского региона: к проблемной ситуации
- •Отношение студентов вузов к получению дополнительного профессионального образования
- •Государственное обеспечение информационной безопасности
- •Политический прагматизм как социальный феномен
- •Социальные перспективы «бального танца» как формы коммуникации молодёжи
- •Українське телебачення як засіб маніпулювання соціальною проблематикою
- •Практическое визуальное конструирование тела
- •Поняття, акценти, представники
- •Феномен компьютерных игр: некоторые проблемы социологической классификации
- •Инициирование смеха в официальной обстановке
- •Збереження історико-культурної спадщини України як головне завдання суспільства
- •Електронні гроші як результат еволюції економічних відносин
- •Эйджизм в управлении персоналом современных организаций
- •Проблемы занятости инвалидов в современном российском обществе
- •Жизненные ориентации и настроения современных подростков
- •Соціальні мережі як платформа соціально-мобілізаційної активності
- •Повсякдення та смерть у феноменології: історико-соціологічний аспект
- •Политические мифы как способ конструирования социальной реальности
- •Живопись в сетях: современность и перспективы
- •Удостоверение мастера спорта как проявление символической борьбы
- •Отношение студентов специальности «Социальная работа» к старости и пожилым гражданам как вектор профессиональной социализации
- •Перспективы социальной рекламы в формировании ценностей молодежи
- •Роль сетевых сообществ в организации протестных движений в современном информационном обществе
- •Социологические аспекты развития безвозмездного донорства крови
- •Основные измерения существования протестной культуры: в поисках системного подхода к исследованию
- •Использование метода неоконченных предложений для типологического анализа старшеклассников по характеру жизненных стратегий
- •Демократизация высшего образования
- •«Чайлдфри» – сознательный выбор или модное направление?
- •Жизненные ценности будущих полицейских
- •Анализ социальной эксклюзии пожилого населения в контексте демографической безопасности (по материалам социологического исследования в Алтайском крае)
- •Негодина Галина
- •Социологическое сопровождение социальной работы с девиантными подростками
- •Професійна ідентичність студентів-соціологів: результати пілотажного дослідження
- •Таблиця 1. Показники України
- •Тайм-менеджмент в высших учебных заведениях
- •Особенности политического дискурса: факторы осуществления
- •Репетиторство в умовах «тінізації» освіти в інформаційну епоху
- •Таблиця 1. Студентське ставлення до репетиторства і якість освіти в загальноосвітніх школах України в 2006 р. [4]
- •Прийомна сім'я як специфічна форма інституту сім'ї в сучасному суспільстві
- •Доверие к коммерческой рекламе
- •Формування випускника-інноватора як завдання автономного університету
- •Белорусский государственный университет
- •Демографическое движение как фактор воспроизводства белорусской идентичности в пограничных пространствах Польши и Литвы
- •Взаимоотношения «глобальных воителей» (э. Тоффлер) на примере растафарианства
- •Формирование Интернет-радио в Украине
- •Законодавче розмежування державного інформаційного забезпечення виборчого процесу та агітації
- •Особенности менеджмента в театре
- •Інтернет як сфера підприємницької діяльності
- •Электоральное поведение жителей Приморского края
- •К проблеме реализации смыслов жизни в условиях трансформирующегося социума
- •Волонтерський потенціал молоді міста Донецьк
- •Повседневность как область применения методов визуальной социологии
- •Академическая мобильность: проблема социокультурной адаптации
- •Изучение современных форм научной коммуникации в высшей школе
- •Відповідальність засобів масової комунікації: якість контенту та формування аудиторії
- •Дослідження соціально-психологічних механізмів групового тиску щодо вживання алкоголю серед молоді сільської місцевості
- •Идея ненасилия как попытка замещения политической власти общественной моралью
- •Молодіжне самоврядування як чинник соціальної активності молоді міста Донецьк
- •Роль общественного мнения в решении интеграционных вопросов
- •Позитивные девиации как социальное явление
- •Информационное неравенство: индикация проблемы
- •Соціологія у (пост)сучасності
Повсякдення та смерть у феноменології: історико-соціологічний аспект
Тема смерті та її стосунку до повсякдення є однією з наскрізних тем для феноменологічної соціології та соціальної феноменології. Вона сягає своїми витоками екзистенціальної аналітики М. Гайдеґґера, розгорнутої в праці «Буття та час». Ця робота належить до філософських, а тому викладені в ній положення, як правило, сучасною соціологією не розглядаються. Тим не менш, в межах історико-соціологічного дослідження вони становлять неабиякий інтерес, адже являють собою фундамент, на якому вибудовувалося феноменологічне тлумачення смерті А. Шюца, П. Бергера та Т. Лукмана.
За М. Гайдеґґером, у бутті-до-смерті, яке є однією з екзистенціалей людського існування, присутність віднесена до самої себе як особливої здатності бути. Але, оскільки самість повсякдення – це особа, що конституюється в публічному витлумачуванні, то розуміння того, як повсякденна присутність (німецькою Dasein, себто «тут-буття», ми даємо переклад В. Бібіхіна – «присутність») пояснює собі своє буття-до-смерті, надає нам мовлення, в якому це пояснення виражається вголос. В публічності повсякденного спілкування смерть тлумачиться як подія, яка повсякчас і повсюди трапляється, але трапляється з Іншими: близькими й чужими, знайомими та незнайомими людьми – непомітна, далека.
Щоб продемонструвати це, М. Гайдеґґер аналізує розхожу фразу «людина смертна, але я сам поки що ні». Перша частина цього вислову «людина смертна» зводить смерть до публічної події, яка стосується всіх, а значить, нікого конкретно. Двозначність твердження свідчить про прагнення якомога більше відсторонитися від смерті, приховати її можливість та властиві їй моменти безвідносності та необхідності. Як зазначає М. Гайдеґґер, прагнення ухилитися від смерті настільки панує над повсякденням, що в бутті-одне-з-одним близькі того, хто помирає, часто запевняють його, що він омине смерть і повернеться до заспокоєної повсякденності свого влаштовуваного турбуванням світу [2, с. 287-289].
І все ж, зауважує М. Гайдеґґер, другою частиною вислову «але я сам поки що ні» повсякдення визнає щось на зразок достовірності смерті. Утім, це «неадекватна достовірність», яка «тримає те, в чому впевнена, в прихованості» [2, с. 292]. Коли люди розуміють смерть як подію, яка просто трапляється в житті, то ця достовірність аж ніяк не стосується буття-до-кінця. Тобто люди знають про смерть взагалі, але живуть, власне кажучи, без впевненості у своїй. Цим «але…» люди остаточно відмовляють смерті в достовірності, приховують в достовірності смерті невизначеність її коли. Цій невизначеності коли смерті буденна турбування надає визначеності тим, що «вклинює перед нею осяжні невідкладності й можливості найближчих буднів» [2, с. 293].
Проведений аналіз буденного спілкування щодо смерті дозволяє М. Гайдеґґеру сформулювати повне екзистенціальне визначення смерті, яка «як кінець присутності є найбільш своя, безвідносна, достовірна й у якості такої невизначена, необхідна можливість присутності. Як кінець присутності, смерть є в бутті цього сущого до свого кінця» [2, с. 294]. Ми не будемо занурюватися глибше в ці рефлексії М. Гайдеґґера, які заслуговують, безперечно, і на критику, й на осмислення. Наразі для нас важливо, що М. Гайдеґґер звертає увагу на властивість повсякдення оберігати себе від руйнування через специфічні формули мислення та мовлення, в чому ми переконалися на прикладі аналізу публічного пояснення смерті.
У концепції А. Шюца проблематика смерті, акумульована в понятті фундаментальної тривоги, яке багато в чому нагадує гайдеґґерівське буття-до-смерті, осмислюється в контексті аналізу світів досвіду та феномену релевантності. «Вся система релевантностей, яка керує нами в природній установці, – пише А. Шюц, – базується на основоположному переживанні, властивому кожному з нас, а саме: я знаю, що я помру, і я боюся померти. Це базисне переживання ми пропонуємо називати фундаментальною тривогою» [3, с. 422]. Страх смерті, за А. Шюцем, вмотивовує індивіда в рамках природної установки висувати плани й проекти, докладати зусиль для їх досягнення. Втім, цей страх не є тотальним. Мислитель-теоретик, на думку А. Шюца, здійснивши «стрибок» у кінцеву область значення наукового теоретизування, звільняється від фундаментальної тривоги та пов’язаної з нею системи прагматичної релевантності [3, с. 441]. Але навіть якщо допустити, що зі зсувом у системі релевантності, який відбувається при переході від природної до наукової установки, наша власна скінченність перестає нас хвилювати, то це не означає, що автоматично нівелюється значущість факту смертності інших, особливо близьких нам, людей. Так, на думку М. Бахтіна, саме народження, життя та смерть інших є визначальними подіями нашого життя, що конституюють його сюжет та зміст, тоді як терміни нашого власного життя, парадоксально, такого визначального, сюжетного значення не мають [1, с. 180].
Окреслена проблема є багатоплановою, а отже, потребує міждисциплінарного дослідження. Однак феномен смерті у соціологічній перспективі не може бути повністю осмислений безвідносно до повсякдення. Осмислюючи повсякдення через ставлення до смерті, ми додаємо соціологічному вивченню повсякдення глибини та ґрунтовності, а осмислюючи смерть в контексті повсякдення – виходимо на проблему смерті як культурного феномену, що становить перспективний напрям подальших досліджень.
Література: 1. Бахтин М.М. Собрание сочинений в 7 томах. Том 1. Философская эстетика 1920-х годов / М.М. Бахтин. – М.: Изд-во «Русские словари», «Языки славянских культур», 2003. – 958 с. 2. Хайдеггер М. Бытие и время / М. Хайдеггер; пер. с нем. – Х.: «Фолио», 2003. – 503с. 3. Шюц А. Избранное: Мир, светящийся смыслом / А.Шюц; пер. с нем. и англ. − М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004.−1056 с.
Иванова Анна
Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина
(Украина, Харьков)