Cakici проти Туреччини

8 листопада 1993 р. Аhmet Cakici був затриманий жандармами в ході операції в селі Citlibahce. Коли рано вранці почалася операція, Cakici сховався в будинку біля фонтану, тоді як інші чоловіки були зібрані на площі. Сили безпеки почали підпалювати будівлі. В той момент, коли Аhmet Cakici покидав будинок, його заарештувала служба безпеки. На це також указують свідчення інших сільських жителів. При затриманні у нього були вилучені гроші, на що вказують свідчення дружини потерпілого і хлопчика з села.

Спочатку він був доставлений у населений пункт Hazro, де він знаходився якийсь час, перш ніж був доставлений до районного управління жандармерії Діярбакиру. Там він пробув приблизно шість-сім днів, і був у результаті переведений в одну камеру з іншими ув’язненими, де пробув ще шістнадцять-сімнадцять днів.

Ув’язнені, які були разом із ним указують на те, що Ahmet Cakici був побитий, у нього було зламано ребро і перелом був відкритим. Кілька разів його виводили з камери і він піддавався катуванням струмом і побиттям. Пробувши 85 днів у штабі районної жандармерії, Ahmet Cakici був переведений в Hazro, де він знаходився ще протягом декількох місяців. Звідти він був переміщений ще в одне поліцейське відділення.

У травні 1996 р. родичі Аhmet Cakici дізналися від представників влади, що він був убитий у зіткненні між представниками сил безпеки 17 і 19 лютого 1995 року. Ідентифікація, виявляється, базувалася виключно на заяві, що посвідчення особи Аhmet Cakici було знайдено на одному з тіл. Ніяких дій для збору доказів, окрім протоколів затримання, до комунікації скарги Комісією і її направлення Уряду Туреччини зроблено не було.

Суд визнав обґрунтованою скаргу брата загиблого, який скаржився, що він був позбавлений ефективних засобів розслідування факту зникнення його брата і посилався на статтю 13 Конвенції, яка зобов’язала державу гарантувати його. Він стверджував, що розслідування зникнення його брата мало неефективний характер, було повільним і поверховим. Він посилався на небажання прокурорів розглядати оригінальні звіти і їх упевненість у тому, що тіло Аhmet Cakici було знайдено після зіткнення з терористами.

Суд підтвердив результати роботи Комісії за фактом затримання, жорстокого поводження, зникнення і смерті Аhmet Cakici та зобов’язав Туреччину виплатити значну грошову компенсацію [15].

Kelly проти Великобританії

Після наради про те, що можливий терористичний напад на поліцейську дільницю Loughgall 8 травня 1987 р., двадцять чотири солдати і три офіцери поліції приїхали на станцію рано вранці. Солдати, переодягнувшись у цивільний одяг, розмістилися на шести точках довкола дільниці.

Приблизно о 2.30 дня двоє невідомих викрали синій фургон Toyota Hiace. Господаря налякали і наказали не повідомляти про викрадення в поліцію протягом 4-х годин. Поліція отримала інформацію приблизно о 18.50.

Близько 18.00 троє озброєних чоловіків, які сказали, що вони з IRA, увірвалися в будинок сім’ї Mackle. Чоловіки сказали, що їм потрібен екскаватор. У його ківш було поміщено щось схоже на бомбу. Після цього чоловіки покинули будинок разом з екскаватором. Поліцію вдалося проінформувати набагато пізніше, бо телефон виявився виведеним із ладу.

Враховуючи, що екскаватори були використані у вчинених раніше нападах на дільниці, – отримана інформація насторожила поліцію. Ближче до вечора синій фургон був припаркований біля дільниці. З нього вийшов чоловік, одягнений у синій комбінезон і в’язану шапочку, і попрямував до дільниці. Він був озброєний гвинтівкою і відкрив вогонь по дільниці.

Ще принаймні четверо чоловіків вискочили з фургона і почали стрільбу по дільниці. Після безперервного вогню частина нападаючих сховалися за фургоном, а частина – в ньому самому.

У цей час один із терористів спробував атакувати дільницю на екскаваторі, але був зупинений вогнем одного з солдатів. Екскаватор вибухнув, причому вибухом поранило декількох поліцейських.

Продовжуючи перестрілку, один із солдатів наблизився до фургона і застрелив одного з терористів, який був поранений і зробив якийсь різкий рух, який тлумачився як загроза. Декількох громадян, які випадково опинилися біля зони вогню, було обстріляно або арештовано, оскільки підозрювалися в причетності до нападу. Так піддався обстрілу білий Ситроєн, який намагався втекти з місця перестрілки, внаслідок чого загинули двоє людей. Перестрілка продовжувалася, поки солдати не наблизилися безпосередньо до фургона і не знешкодили терористів.

Підсумковий огляд місця події показав, що у фургоні Toyota Hiace виявилося близько 125 кульових отворів у кузові. 34 кульові отвори виявилися в білому Ситроєні, тому що вогонь вівся з автоматичної зброї. На місці події були знайдені тіла. П’ять тіл, деякі з яких були з різними видами озброєння (гвинтівки, патрони, пістолети) були знайдені безпосередньо біля фургона. В самому фургоні було знайдено чотири гвинтівки і один дробовик. Ще один терорист був убитий, знаходячись прямо за кермом фургона. При ньому був знайдений пістолет. Огляд місця події показав, що деяких терористів добивали пострілами впритул.

Ще одна людина лежала в провулку навпроти дільниці, у неї було знайдено гранату.

На дорозі також було знайдено тіло Джеральда О’Коллагана з дванадцятьма кульовими пораненнями. За кермом білого Ситроєна сидів убитий, з двадцятьма кульовими пораненнями Ентоні Хьюз.

Під час розслідування для родичів загиблих було вкрай утруднено отримання будь-якої інформації про хід і обставини справи [15].