2) Надмірне або непропорційне застосування сили

Припинення публічних заходів працівниками міліції відбувається у формі, яка потребує швидкого прийняття рішень. У зв’язку із цим дуже важко оцінити, чи є в даному разі застосування сили надмірним, чи пропорційним. Разом із тим у цій ситуації слід керуватися статтями 12-15¹ Закону України «Про міліцію». Наприклад, однозначно неприйнятними можна вважати такі дії, щодо учасників мирного зібрання, що не чинять опору, які очевидно спричинять у них фізичні пошкодження.

Приклад. У ніч з 24 на 25 січня в місті Снятин Івано-Франківської області група людей в міліцейській формі та масках без пред’явлення документів і пояснень знесла наметове містечко акції «Україна без Кучми». За словами прес-секретаря УНА-УНСО Тетяни Чорновіл, близько 10 мешканців наметового містечка, члени місцевого осередку УНА-УНСО, були побиті і вивезені у невідомому напрямку. За даними на 25 січня, про їхню долю нічого не відомо. («Україна молода», № 16, 26 січня 2001 р.)

3) Затримання учасників мирного зібрання, не причетних до скоєння правопорушень

Практику, яка базується на затриманні осіб, учасників якогось мирного зібрання, саме на підставі участі в цьому мирному зібранні слід вважати такою, що не відповідає правовим вимогам у такій ситуації.

Приклад. На залізничному вокзалі 9 березня 2001 р. м. Києва та поблизу станцій метро міліція заарештовувала молодих людей – переважно учасників установчих зборів громадянської кампанії «За Прав­ду» на тій підставі, що вони мали емблеми та хустки з логотипами «За Правду» або говорили українською мовою, аж до висаджування з потягів та застосування гумових кийків. Хоча, ці арешти пов’язувалися представниками МВС із подіями «9 березня», однак самі події та установчі збори проходили приблизно в той самий час, але в різних частинах Києва. Згодом керівництво МВС визнало свою помилку в цій справі.

4) Застосування ст. 185 куап за відсутності реальних підстав

Мається на увазі кваліфікація дій учасника мирних зібрань як злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця у зв’язку з їх участю в охороні громадського порядку при відсутності такого законного розпорядження або при відсутності злісної непокори. Зокрема проведення на цій підставі адміністративного затримання особи, складання протоколу в тому випадку, коли насправді була відсутня злісна непокора або відсутнє законне розпорядження або законна вимога.

Приклад. Десятьох учасників акції «Україна без Кучми», які намагалися розбити намети і виставити інформаційний стенд пам’яті Георгія Ґонґадзе на Театральному майдані в Рівному, було затримано спецпідрозділом «Беркут». Їх було звинувачено у «злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівників міліції» на підставі статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Матеріали на них були передані до міського суду. Натомість ініціатори не погод­жуються з таким тлумаченням подій і звинуватили міліцію у брутальному нападі на людей і завданні тяжких тілесних ушкоджень. Двоє учасників акції з поламаними ребрами потрапили до міської лікарні. (Україна молода», № 16, 26 січня 2001 р.)