Висновки до розділу 6

Результати дослідно-експериментальної роботи засвідчують динамічний характер розвитку готовності майбутніх учителів української мови і літератури до педагогічної діяльності як процесу, що має ступеневий, кумулятивний характер. Аналіз досягнутих результатів підтверджує, що цей процес забезпечується тісним взаємозв'язком навчально-пізнавальної, науково-дослідної, практичної педагогічної діяльності студентів. Удосконалені компетентнісним і етнокультурознавчим підходом навчальні курси, інтегративні спецкурси, науково-дослідна робота, навчально-пошукові і педагогічні практики, як свідчить діагностика знань, і вмінь, зростання мовно-мотиваційного компоненту готовності студентів, сприяють формуванню, поглибленню і вдосконаленню складових професійної компетентності, розвивають культуромовну особистість педагога.

Різні темпи розвитку готовності студентів пов’язані, як показала дослідна робота, з впливом таких чинників: індивідуальні психологічні, особистісні, творчі відмінності студентів; варіативність навчальних планів у різних ВНЗ; недостатня узгодженість між дисциплінами психолого-педагогічного, літературознавчого циклів, між навчально-пошуковими і педагогічною практиками.

Аналіз результатів експертних оцінок свідчить про загальну ефективність запропонованих автором навчальних посібників, у т.ч. електронних. Концептуально нові посібники отримали достатні оцінки щодо їх придатності та доцільності впровадження у навчально-виховний процес вищої школи з метою підвищення рівня готовності майбутніх учителів-словесників до професійної діяльності. Позитивними наслідками апробації інтерактивного ЕНМК "Словесник" стали доступність і оперативність навчального матеріалу; діалоговий режим навчальної інформації, індивідуалізація навчання, диференціація запропонованих завдань залежно від пізнавальних можливостей студентів. Інтерактивний комплекс сприяє розширенню й поглибленню не лише фундаментальних знань та відповідних умінь, що необхідні для майбутньої педагогічної діяльності, а й удосконаленню практичних навичок оперування комп’ютерними засобами навчання.

Провідними психолого-педагогічними умовами ефективності реалізації моделі системи професійної підготовки майбутніх учителів-словесників виявилися: цілеспрямована допрофесійна підготовка філологів у системі шкільної освіти; вироблення у викладачів готовності бути носіями високої мовної культури, нових освітніх технологій, у т.ч. інформаційних; орієнтація студентів на формування складових професійної компетентності на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях; збільшення питомої ваги етнокультурознавчого матеріалу у навчальних дисциплінах з метою удосконалення складових професійної компетентності на курсів ступеневої підготовки; розширення діапазону організаційних форм навчально-пізнавальної, науково- і пошуково-дослідницької, практичної педагогічної діяльності студентів і раціональне їх поєднання у конкретних ситуаціях навчально-виховного процесу; активне залучення студентів – майбутніх учителів до науково-дослідної лабораторії викладача; забезпечення студентів і викладачів інтерактивними навчальним і навчально-методичними посібниками, в т.ч. електронними.

Динаміка формування професійної готовності майбутніх учителів-словесників дали змогу оцінити ефективність функціонування запропонованої навчально-методичної системи професійної підготовки, побудованої з урахуванням компетентнісно-орієнтованого підходу, зміст, форми і методи організованої роботи в межах експерименту; виявити характер взаємозв’язку основних структурних компонентів системи професійної підготовки вчителя; визначити проблеми і суперечності, що ускладнюють процес формування готовності.