Зведена таблиця якості навчальних посібників (у балах)

№ п/п	Назва посібника	Максимальна оцінка		Оцінка посібника
				викладачами		вчителями
		друк.	електр.	друк.	електр.	друк.	електр.
	"Український фольклор	80	80	75,3	73,4	77,0	72,65
	Вступ до слов’янської філології"	75	75	71,4	66,89	64,92	64,37
	Мовне родинознавство	65	65	62,2	58,82	60,89	58,13
	"Організація науково-дослідної роботи студентів філологічних факультетів пед.університетів"	70	70	62,14	61,38	62,03	62,89

нижчі показники по перших трьох книгах, вищий – за останню. Це підтвердило необхідність подальшого вдосконалення курсів українського фольклору, вступу до слов′янської філології багатоваріантним комплексом завдань. Досвід показав, що використання ЕНМК дозволило викладачам і вчителям доповнити процес викладання навчальних дисциплін комп’ютерними технологіями, підвищити власну інформаційну культуру; студентам – отримати додатковий засіб інформації, поліпшити якість навчання завдяки розширенню різноманітних форм і методів подання теоретичної і практичної інформації. Позитивним аспектом використання навчального комплексу стало й те, що він подавав таку інформацію, яка не вимагає додаткової спеціальної підготовки і не відволікає від основного змісту навчального курсу. ЕНМК впливав на розвиток інтелектуального потенціалу студентів, сприяв формуванню умінь самостійного набування знань, здійснення інформаційної, навчальної, дослідницької діяльності.

Для експертного оцінювання електронних посібників залучалися також викладачі інформатики та психологи. Дослідники-інформатики доц., к.п.н. Зінченко В., Осадчий С., Шелудько В., Кухарчук С. оцінювали зокрема наявність діалогового режиму спілкування, підтримку броузерами, функціональність, простоту навігації, швидкість завантаження, відповідність рівню комп'ютерної техніки, наявної в навчальному закладі, дизайн-ергономіку, типи модулів навчального матеріалу (текстові модулі, гіпертекстові посилання, статичні ілюстрації, відео- і аудіофрагменти); модулі діагностики знань, систему багаторівневої допомоги. Кількісні показники оцінки якості подані табл. М.3. дод. М.

Експерти внесли пропозиції вдосконалити систему навігації та контролю, уникнути зайвих гіперпосилань, подавати невеликі порції інформації, розміщені у 2-3 екрани, список термінів із гіперпосиланнями на текст, зауважили на тому, щоб назви електронних файлів співпадали з назвами тем розділів. Загальна оцінка придатності посібників була визначена у 79 балів, тобто “добра”.

Психологи доц., к. псих. н. Дрозденко К., Ільїна Н., Карпенко Н. оцінювали зміст (науковість, логіку викладу, змістовність), реалізацію основних функцій (інформаційної, трансформаційної, самоконтролю, самоосвіти, виховної), структуру (структурування тексту на модулі і теми, поділ тексту на смислові частини, наявність апарату орієнтування (систему посилань)), методичний супровід (різноманітність завдань, контрольні, тестові завдання, творчі завдання, завдання, спрямовані на самостійний пошук, логічне мислення), психологічний супровід (урахування індивідуальних і вікових особливостей, вплив на розвиток професійної компетентності), мову (науково доцільну, чітку, зрозумілу), діалоговий режим спілкування, дизайн-ергономіку (читабельність інформації, комфортність (простоту) у використанні, естетику (поєднання фону і кольору шрифта), технічне забезпечення (швидкість завантаження, пошуку відповідної інформації, забезпечення гіпермедійності). Кількісні показники подані в табл. М.4. дод. М.

Визначалися також психолого-педагогічні особливості сприйняття студентами навчального матеріалу, реалізованого в чорно-білій та багатоколірній гамі. Проведений аналіз наукових джерел [669] показує, що вибір використання кольору як засобу залучення уваги до нового матеріалу дозволяє поліпшити результати роботи: створює додаткові умови залучення уваги, упорядковує запам'ятовування,

полегшує відтворення вивченого матеріалу. Разом з тим використання великої кількості кольорів не сприяло покращенню результату. Учасники експерименту віддавали перевагу кольоровим комп'ютерним навчальним матеріалам, посилаючись на його естетичні показники, але водночас негативно оцінювали використання насичених кольорів, які викликали втому очей. Тому, розробляючи програмний продукт, ми звертали увагу на вибір кольору фону і об'єкта: відповідно білий і чорний, жовтий і чорний, блакитний і чорний. Загальна оцінка придатності електронних книг була визначена у 113,6 балів, тобто “добра”.

Апробація навчальних книг, як показало експертне оцінювання, засвідчило як їх переваги, так окремі недоліки. Позитивними наслідками апробації стали доступність і оперативність навчального матеріалу для всіх бажаючих його опанувати; діалоговий режим навчальної інформації, індивідуалізація навчання, диференціація пропонованих завдань з курсу залежно від пізнавальних можливостей студента. Інтерактивні комплекси сприяли розширенню й поглибленню не лише професійних знань та відповідних умінь, необхідних для майбутньої педагогічної діяльності, а й удосконаленню практичних навичок оперування комп’ютерними засобами навчання в ході засвоєння філологічних знань. Респонденти відзначали виразність, інтелектуальну насиченість текстів, структурну витриманість. Електронні посібники дозволили частково автоматизувати навчання: давали можливість не тільки швидко опрацювати групу документів, а й вивчити механізм утворення асоціативних зв’язків, самостійно контролювати результати навчальної діяльності.

Залучення інформаційних технологій у професійну підготовку сприяла удосконаленню практичних навичок оперування комп'ютерними засобами навчання. Оформлення навчального матеріалу у вигляді гіпертекстів прискорювало передачу знань, активізувало процес засвоєння цих знань, удосконалювало прийоми самостійної роботи з навчальним матеріалом, підвищувало продуктивність навчальної праці. Відбулися зміни у ставленні до підготовки таких електронних курсів і у викладачів. Презентація тексту на локальних серверах, у відкритому освітньому просторі (електронні посібники "Український фольклор" і "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника" були подані на сервері "Весна" (htpp://www.vesna.org.ua/), а ЕНМК "Словесник" в цілому на освітньому порталі "Діти України" (htpp://www.children.edu-ua.net) та в електронній бібліотеці Тернопільського НПУ (htpp://www. tnpu.edu.ua.)) спонукала більшу кількість користувачів працювати з навчальним матеріалом.

Водночас аналіз апробації виявив також і низку недоліків у комплектуванні електронних навчальних курсів. Намагання перетворити, наприклад, посібник "Український фольклор" на медіапосібник, насичення його фотографіями фольклорно-етнографічних практик, фрагментами аудіозаписів, відеозаписів, хоч і було цікавим для студента, перевантажувало текст зайвою інформацією. Студенти вказували на не завжди вдало підібрані елемети дизайну, нечіткі розміри шрифтів, які повинні спеціально впроваджуватися у програму технічної реалізації електронного видання. Практика застосування електронних книг показала, що комп'ютерна техніка не може враховувати виховну функцію контролю, вміння письмово викладати думки. Отже, Web-посібники не повинні становити собою набори т.зв. слайдів, натомість мають спрямовувати користувача на пошук і аналіз інформації, формувати навички самостійної дослідницької діяльності. Важливими є вимога компресованості тексту, врахування індивідуально-психологічних аспектів спілкування з такою книгою.

Дослідно-експериментальна робота підтвердила потребу впровадження в систему професійної підготовки майбутнього вчителя-словесника предметної інформатики, вивчення і використання спеціальних засобів інформаційних технологій, найбільш характерних для педагогічної галузі. Досвід використання нових інформаційних технологій дозволив виокремити ті напрями роботи, які потребують удосконалення: необхідність активізації формування комплексної комп’ютерної діагностики, оперативної та об’єктивної оцінки теоретичних знань і практичних умінь студентів, підвищення зацікавленості у студіюванні навчального матеріалу; розвитку здібностей, стимулювання науково-пошукової діяльності. Актуалізується і проблема інформаційно-технологічної підготовки викладацьких кадрів, що зумовлюється необхідністю оновлення попередніх стереотипів.