- •Семеног Олена Миколаївна
- •Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
- •Розділ 1 теоретико-методологічні основи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.1. Проблеми підготовки вчителя української мови і літератури в сучасних соціокультурних умовах
- •1.2. Методологічні основи компетентнісно-орієнтованого підходу в системі професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.2.1. Системний аналіз у професійній підготовці майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.2.2. Професійна компетентність учителя української мови і літератури
- •Визначення понять "компетенція" і "компетентність"
- •Мета професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •Учитель української мови і літератури як компетентний фахівець-дослідник і культуромовна особистість
- •Висновки до розділу 1
- •2.1. Становлення і розвиток національної системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •2.1.1. Підготовка вчителів словесності в кінці хіх ст. – у 30-х р. Хх століття
- •2.1.2. Професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури в 40-60 - х рр. Хх століття
- •2.1.3. Розвиток професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в 70 – 80-х рр. Хх ст.
- •2.1.4. Тенденції професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в 90-х роках хх ст. Та на початку третього тисячоліття
- •2.2. Особливості підготовки вчителів рідної мови і літератури в зарубіжних країнах: сша, Велика Британія, Франція, Німеччина, Росія, Польща
- •Висновки до розділу 2
- •3.1. Готовність майбутніх учителів української мови і літератури до педагогічної діяльності
- •Компоненти готовності майбутнього вчителя української мови і літератури до педагогічної діяльності
- •3.2. Формування професійної готовності майбутніх учителів української мови і літератури
- •3.2.1. Філологічна підготовка в системі шкільної освіти
- •3.2.2. Формування професійної компетентності вчителя української мови і літератури на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях у педагогічному університеті
- •3.3. Стан підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в умовах вищого педагогічного навчального закладу
- •Висновки до розділу 3
- •4.1. Навчально-пізнавальна діяльність майбутніх учителів української мови і літератури як основа формування професійної компетентності
- •4.1.1. Формування професійної компетентності студентів-філологів при вивченні психолого-педагогічних курсів
- •4.1.2. Розвиток професійної компетентності студентів-філологів у процесі вивчення лінгвістичних дисциплін
- •4.1.3. Удосконалення професійної компетентності студентів-філологів засобами літературознавчих курсів
- •4.1.4. Поглиблення професійної компетентності студентів-філологів при вивченні методичних курсів
- •4.2. Науково-дослідна робота студентів-філологів як засіб удосконалення професійної компетентності
- •Підготовка майбутнього вчителя української мови і літератури як дослідника
- •4.3. Практика – невід'ємна складова апробації професійної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури
- •Система безперервної практики студентів-філологів у педагогічному університеті
- •Майбутніх учителів української мови і літератури
- •Висновки до розділу 4
- •5.1. Інтеграція в навчальних курсах філологічної, психолого-педагогічної, методичної підготовки
- •5.1.1. Інтегративні знання в курсі “Український фольклор”
- •5.1.2. Інтегративні знання в курсах сучасної української мови і народознавства
- •5.1.3. Інтегративні знання в курсі “Вступ до слов'янської філології”
- •5.1.4. Філологічний аналіз тексту в системі професійної підготовки майбутніх учителів-словесників
- •Наприклад, пропонується виконати філологічний аналіз тексту, з′ясувати історико-культурологічні коментарі до слів "козацької тематики", визначити, з якого художнього твору поданий уривок.
- •5.1.5. Формування культури педагогічного спілкування засобами української літератури
- •5.2. Інтегровані спецкурси у професійній підготовці студентів-філологів
- •5.3. Інтеграція сучасних інформаційних технологій у професійну підготовку майбутніх учителів української мови і літератури
- •5.3.1. Структурні і змістові аспекти інтерактивних навчальних книг
- •5.3.2. Електронний навчально-методичний комплекс "Словесник"
- •5.4. Науково-дослідна лабораторія як форма інтеграції навчальної, наукової, освітньо-виховної роботи зі студентами-філологами
- •Висновки до розділу 5
- •Розділ 6
- •В умовах дослідно-експериментального навчання
- •6.1. Організація і методика проведення дослідно-експериментальної роботи
- •6.2. Вияв сформованості базових компетентностей мабутніх філологів на допрофесійному етапі
- •6.3. Динаміка сформованої готовності майбутніх учителів української мови і літератури до педагогічної діяльності в умовах експерименту
- •6.3.1. Ефективність навчально-пізнавальної діяльності студентів-філологів
- •Зростання науково-дослідної роботи
- •Динаміка формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до виконання наукових досліджень, у %
- •Вияв професійних умінь студентів-філологів на педагогічній практиці (5 курс), у %
- •6.4. Експертиза навчально-методичного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •Зведена таблиця якості навчальних посібників (у балах)
- •Висновки до розділу 6
- •Загальні висновки
6.4. Експертиза навчально-методичного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
Дослідно-експериментальна робота передбачала також апробацію й експертне оцінювання охарактеризованих у розділі 5.3. навчальних посібників на паперових та електронних носіях. Метою такої роботи було з'ясувати думку фахівців щодо якості книг, їх ролі і потреби у фаховій підготовці майбутнього вчителя української мови і літератури, а також у формуванні базових компетентностей в учнів загальносвітніх навчальних закладів. Експертне оцінювання допомагало здійснити подальшу ґрунтовну корекцію змісту і форми книг, перевидати окремі з них для більшого загалу користувачів або вдосконалити їх комп'ютерну презентацію.
Зазначимо, що студіювання наукових публікацій і довідників [69, с.116; 77, с.142; 93, с.257; 397, с.637] дає підстави визначити поняття "експерт" (від лат. ekspertus) як компетентного, досвідченого фахівця, яка може об′єктивно оцінити спірне питання, дати правильну оцінку відповідному явищу. Розробляючи методику експертного оцінювання, ми спиралися на ідеї і концептуальні положення В.Беспалька, Н.Буринської, А.Киверялга, В.Чернілевського, дисертаційне дослідження з організації експертизи навчальних книг, виконане О.Бідою [43; 51; 82; 302; 677]. У якості експертів залучалися викладачі вищих навчальних закладів освіти III-IV рівнів акредитації: досвідчені фахівці в галузі української мови, літератури, методики викладання цих предметів, працівники науково-дослідних інститутів АПН України, які складали першу робочу групу, а також учителі-словесники, які становили другу робочу групу. Для визначення компетентності експертів використовувалося інтерв′ювання, з допомогою якого ми з′ясовували стаж роботи в галузі даної проблеми, ступінь ознайомлення з пропонованою проблемою, наявність вченого ступеня і звання (для викладачів і наукових співробітників).
З кожної групи учасників експертного оцінювання було створено експертну комісію в кількості семи чоловік (див. дод. М.1, М.2). Завданням цих комісій було методом ранжування визначитися з кількісними показниками якості книг, ретельно проаналізувати отримані експертні оцінки викладачів та вчителів, наукових співробітників за кожним із показників, мотивувати власну оцінку проведеної нами роботи. Це давало можливість отримати об'єктивне бачення процесу впровадження запропонованих книг у навчальний процес вищого та загальноосвітнього навчального закладу. Експертне оцінювання навчально-методичного супроводу професійної підготовки студентів-філологів виконувалося на кафедрах української мови, літератури, методик, педагогіки Глухівського ДПУ, Луганського НПУ, Переяслав-Хмельницького ДПУ, Тернопільського НПУ, Житомирського ДПУ, Кам'янець-Подільського ДУ, Черкаського НУ, Миколаївського ДУ, а також учителями Сумської, Вінницької, Житомирської, Полтавської областей, м.Києва, учасниками Всеукраїнського конкурсу "Учитель року" в номінації "Українська мова і література". Окремі експертні оцінки і рецензії були опубліковані в освітянській пресі [184; 484; 498; 701].
Укладаючи інструкцію оцінки якості підручника експертним методом, ми користувалися методикою розробки експертних оцінок О.Біди [51, с.351]. Експертне оцінювання навчальних посібників на паперових і електронних носіях здійснювалося в балах і стосувалося: 1) змісту (визначалася його науковість, доступність, логіка викладу, чіткість визначень, обсяг); 2) побудови (з'ясовувався поділ тексту на модулі і теми, наявність чіткої рубрикації, додатків, словника термінів); 3) методичного апарату (оцінювалися тестові, контрольні завдання, творчі завдання, завдання, спрямовані на самостійний пошук, логічне мислення); 4) мови книги (наскільки представлений матеріал є науково доцільним, чітким, зрозумілим, містить діалоговий режим спілкування). Для книги "Організація науково-дослідної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів" ураховувалися такі показники, як наявність апарату орієнтування, методичні поради щодо написання наукових робіт, оформлення результатів, мови і стилю, наукових виступів, оцінка оформлення (якості паперу, чіткість друку, розмір шрифтів, рисунки). Зразки індивідуальної експертної оцінки кожного навчального засобу представлені в дод. М.3. На основі аналізу навчальних книг експерти заповнювали бланки "Експертних оцінок якості", виставляючи бали за кожний показник якості, виходячи з максимально можливої кількості. Одержані цифрові дані показників якості посібників піддавалися статистичній обробці: обчислювалося середньоарифметичне значення для кожного з показників, визначалася їх оцінка придатності у цілому. Дані оцінки подані в дод. М.4.
За наслідками експертизи, проведеної групами компетентних фахівців, оцінки придатності посібників були визначені як “добрі”. Експерти вважали за доцільне впровадження цих посібників у навчально-виховний процес, підкреслювали їх роль у підвищенні активності й зацікавленості студентів і школярів до вивчення української мови, фольклору в діалозі культур, проведення пошуково-дослідницької роботи. Зведені таблиці експертної оцінки якості навчальних посібників подані в додатку М.5.
Особливо були відмічені посібники “Український фольклор", "Мовне родинознавство", показники якості яких виявилися найвищі. Найбільш було високо оцінено такі якості посібника, як зміст, реалізація основних функцій, мова. Водночас експерти зауважували щодо розширення навчального посібника “Український фольклор" творчими і проблемними завданнями, чіткішого укладання словникових статей тощо. Нижчий бал одержало оформлення посібників. В експертних оцінках навчального посібника "Мовне родинознавство" пропонувалося чіткіше давати визначення, до модуля 4 включити завдання, спрямовані на дослідження й осмислення сучасного (особливо молодіжного) мовленнєвого етикету, з'ясувати його "духовну місткість", розширити спектр завдань творчого характеру, активніше використовувати проблемні ситуації.
Аналізуючи посібник "Організація науково-дослідної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних інститутів", експерти звертали увагу на необхідність урізноманітнити апарат орієнтування, деталізувати характеристику етапів проведення педагогічного експерименту, вказували на включення тем наукових робіт, присвячених аналізу творчості сучасних авторів, компаративному аналізу літературних творів, психологічним аспектам захисту тощо. Відповідно до зауважень експертів у посібниках "Український фольклор", "Мовне родинознавство", "Вступ до слов'янської філології", "Організація науково-дослідної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних інститутів" була здійснена корекція змісту методичного апарату та структури, їх перевидання або внесення змін в електронний варіант.
Протягом дослідної роботи в навчально-виховний процес вищої школи впроваджувався ЕНМК "Словесник".Метою його введення було побудувати цілісну систему інформаційного забезпечення взаємопов'язаних складових професійної підготовки – навчально-пізнавальної, науково-дослідної діяльності, комплексу практик – на засадах культурознавчого, особистісно, компетентнісно зорієнтованих підходів. Експертне оцінювання комп'ютерних книг проводили викладачі-філологи, педагоги, вчителі української мови і літератури. Кількісні показники подані в табл. 6.12. Аналіз таблиці показує, що електронні книги отримали дещо
Таблиця 6.12