- •Семеног Олена Миколаївна
- •Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
- •Розділ 1 теоретико-методологічні основи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.1. Проблеми підготовки вчителя української мови і літератури в сучасних соціокультурних умовах
- •1.2. Методологічні основи компетентнісно-орієнтованого підходу в системі професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.2.1. Системний аналіз у професійній підготовці майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.2.2. Професійна компетентність учителя української мови і літератури
- •Визначення понять "компетенція" і "компетентність"
- •Мета професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •Учитель української мови і літератури як компетентний фахівець-дослідник і культуромовна особистість
- •Висновки до розділу 1
- •2.1. Становлення і розвиток національної системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •2.1.1. Підготовка вчителів словесності в кінці хіх ст. – у 30-х р. Хх століття
- •2.1.2. Професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури в 40-60 - х рр. Хх століття
- •2.1.3. Розвиток професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в 70 – 80-х рр. Хх ст.
- •2.1.4. Тенденції професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в 90-х роках хх ст. Та на початку третього тисячоліття
- •2.2. Особливості підготовки вчителів рідної мови і літератури в зарубіжних країнах: сша, Велика Британія, Франція, Німеччина, Росія, Польща
- •Висновки до розділу 2
- •3.1. Готовність майбутніх учителів української мови і літератури до педагогічної діяльності
- •Компоненти готовності майбутнього вчителя української мови і літератури до педагогічної діяльності
- •3.2. Формування професійної готовності майбутніх учителів української мови і літератури
- •3.2.1. Філологічна підготовка в системі шкільної освіти
- •3.2.2. Формування професійної компетентності вчителя української мови і літератури на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях у педагогічному університеті
- •3.3. Стан підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в умовах вищого педагогічного навчального закладу
- •Висновки до розділу 3
- •4.1. Навчально-пізнавальна діяльність майбутніх учителів української мови і літератури як основа формування професійної компетентності
- •4.1.1. Формування професійної компетентності студентів-філологів при вивченні психолого-педагогічних курсів
- •4.1.2. Розвиток професійної компетентності студентів-філологів у процесі вивчення лінгвістичних дисциплін
- •4.1.3. Удосконалення професійної компетентності студентів-філологів засобами літературознавчих курсів
- •4.1.4. Поглиблення професійної компетентності студентів-філологів при вивченні методичних курсів
- •4.2. Науково-дослідна робота студентів-філологів як засіб удосконалення професійної компетентності
- •Підготовка майбутнього вчителя української мови і літератури як дослідника
- •4.3. Практика – невід'ємна складова апробації професійної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури
- •Система безперервної практики студентів-філологів у педагогічному університеті
- •Майбутніх учителів української мови і літератури
- •Висновки до розділу 4
- •5.1. Інтеграція в навчальних курсах філологічної, психолого-педагогічної, методичної підготовки
- •5.1.1. Інтегративні знання в курсі “Український фольклор”
- •5.1.2. Інтегративні знання в курсах сучасної української мови і народознавства
- •5.1.3. Інтегративні знання в курсі “Вступ до слов'янської філології”
- •5.1.4. Філологічний аналіз тексту в системі професійної підготовки майбутніх учителів-словесників
- •Наприклад, пропонується виконати філологічний аналіз тексту, з′ясувати історико-культурологічні коментарі до слів "козацької тематики", визначити, з якого художнього твору поданий уривок.
- •5.1.5. Формування культури педагогічного спілкування засобами української літератури
- •5.2. Інтегровані спецкурси у професійній підготовці студентів-філологів
- •5.3. Інтеграція сучасних інформаційних технологій у професійну підготовку майбутніх учителів української мови і літератури
- •5.3.1. Структурні і змістові аспекти інтерактивних навчальних книг
- •5.3.2. Електронний навчально-методичний комплекс "Словесник"
- •5.4. Науково-дослідна лабораторія як форма інтеграції навчальної, наукової, освітньо-виховної роботи зі студентами-філологами
- •Висновки до розділу 5
- •Розділ 6
- •В умовах дослідно-експериментального навчання
- •6.1. Організація і методика проведення дослідно-експериментальної роботи
- •6.2. Вияв сформованості базових компетентностей мабутніх філологів на допрофесійному етапі
- •6.3. Динаміка сформованої готовності майбутніх учителів української мови і літератури до педагогічної діяльності в умовах експерименту
- •6.3.1. Ефективність навчально-пізнавальної діяльності студентів-філологів
- •Зростання науково-дослідної роботи
- •Динаміка формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до виконання наукових досліджень, у %
- •Вияв професійних умінь студентів-філологів на педагогічній практиці (5 курс), у %
- •6.4. Експертиза навчально-методичного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •Зведена таблиця якості навчальних посібників (у балах)
- •Висновки до розділу 6
- •Загальні висновки
5.1.4. Філологічний аналіз тексту в системі професійної підготовки майбутніх учителів-словесників
Текстоцентризм і антропоцентризм мовно-літературної освіти спрямовують пошук на вирішення проблеми взаємозв΄язку лінгвістичного, стилістичного, літературознавчого аспектів аналізу тексту, впровадження в систему професійної підготовки майбутнього вчителя-словесника як тем з філологічного аналізу художнього тексту до існуючих навчальних курсів, так і аналогічного інтегрованого курсу. Цілком правомірною, на наш погляд, є позиція дослідника Ш.Махмудова щодо потреби в такій навчальній дисципліні. Якщо філолог-науковець представляє громадськості або лінгвістичний, або літературознавчий, або стилістичний опис і аналіз художнього тексту, то вчитель-словесник повинен одночасно подати і лінгвістичну, і літературознавчу, і стилістичну характеристику в комплексі, в системі. Учитель-словесник виконує аналіз художнього тексту для навчального коментування словесно-художньої системи [339, с.112].
Упровадження такого курсу з урахуванням науково-методичних розробок [23; 65; 94; 685] дає можливість реалізувати у професіограмі сучасного педагога-словесника такі вимоги, як знання теорії художнього тексту, вміння професійної роботи з текстом художнього твору (вміння здіснювати компетентний переказ, професійний коментар ліричного, драматичного і епічного тексту), з науково-критичною літературою, розвиток філологічної культури вчителя. Професійна спрямованість занять допомагає студентам осягнути зміст, значення, естетичні функції мовних одиниць у художньому тексті, з′ясувати їх пізнавальний і почуттєвий вплив на читача, на основі цього сформувати цілісне сприйняття фольклорного чи художнього тексту, а також навчитися реалізовувати набуті знання у практичній педагогічній діяльності.
У курсі важливо розглянути такі питання, як фольклорний і художній текст, реалізація естетичної функції мови, особливості художньої експресії, її джерела, типи художніх прийомів (звукозапис, поетична паронімія, ритмо-мелодична організація, образні засоби мови тощо). Принципами, на яких ґрунтується філологічний аналіз, виступають принципи історизму, антропоцентризму, культурознавчої спрямованості, діалогічності, інтеграції, "педагогічної доцільності" (Ш.Махмудов). Джерельною базою слугують фольклорні і художні твори, з якими студенти познайомилися на заняттях з дисциплін літературознавчого циклу або які вони безпосередньо аналізуватимуть у період педагогічної практики чи в реальній педагогічній діяльності.
Завдання практичних занять, самостійної дослідницької роботи передбачаємо, за М.Шанським, у "прищепленні" навичок лінгвістичного "бачення" художнього твору, лінгвістичного коментування мовних елементів, їх функціональних можливостей у мовній тканині тексту. Працюючи з текстами, визначаємо історико-соціальну основу тексту з урахуванням тієї епохи, коли було написано цей твір, представляємо лінгвістичну оцінку тексту, характеризуємо функції мовних одиниць (застарілої лексики, фразем, грамем), їх ідейно-тематичне значення, естетичне забарвлення.