Зростання науково-дослідної роботи

у викладацькому та студентському середовищі

Рік	Викладачі з наук. ступ., званнями			Студенти
	Кількість захищ. канд. дисертацій, присвоєння звання доцента	Кількість наук. шкіл	Кількість наук.-досл. лабораторій	Вид діяльності
				Кільк. студентів у НДРС	Кількість пробл. груп	Здійснено публікацій	Участь у вузів. конференціях та олімпіадах	Участь у Всеук-раїнських заходах (кон-курсах, конфе-ренціях, олімпіадах)
1999	9	2	-	620	59	5	307	6
2000	7	2	-	656	56	8	291	19
2001	9	2	2	690	48	10	294	25
2002	14	2	3	810	56	23	294	60
2003	9	-	4	903	79	36	457	57
2004	10	-	7	1011	85	28	425	44

Т.Клейменова, М.Марисик, Т.Скляр, Н.Медвідь), учителі шкіл, котрі працювали в нашій науково-дослідній лабораторії (Г.Гаврилова, Т.Дятленко, С.Привалова), згодом стали викладачами університету. Окремі співробітники, закінчивши аспірантури ВНЗ (Л.Базиль, Н.Гоголь, Т.Дятленко), успішно захистили кандидатські дисертації.

Наприкінці дослідно-експениментальної роботи у студентів ЕГ зросли кількісні показники щодо розвитку таких мотивів: інтерес до відповідного навчального предмету, потреба в загальному і фаховому вдосконаленні, прагнення до активної участі в колективно-групових видах дослідної діяльності, розуміння необхідності науково-дослідної роботи в майбутній педагогічній діяльності. Зіставлення показників констатувального і формувального етапів показувало динаміку на всіх рівнях і компонентах готовності до педагогічної діяльності. Відсотки подано в табл. 6.7. Зокрема, мовно-мотиваційна готовність студентів ЕГ

Таблиця 6.7

Динаміка формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до виконання наукових досліджень, у %

Вид готовності Рівень	Мовно-мотиваційний				Комунікативно-інформаційний				Операційно-діяльнісний
	ЕГ		КГ		ЕГ		КГ		ЕГ		КГ
	КЕ	ФЕ	КЕ	ФЕ	КЕ	ФЕ	КЕ	ФЕ	КЕ	ФЕ	КЕ	ФЕ
Високий	2,4	13	2,3	4,6	3,8	18,6	3,9	9,1	3,2	19,2	3,2	12,5
	t=3,78				t=3,50				t=2,31
Достатній	26	49,1	24	33,3	27,3	49,6	27,2	36,2	26,8	42,5	20,8	34,6
	t=4,08				t=3,42				t=2,04
Низький	67	37,9	68,4	60,1	68,9	31,8	68,9	54,7	58,2	38,3	59,3	46,8
	t=5,71				t=5,95				t=2,16
Початковий	4,6	0	5,3	2	0	0	0	0	11,8	0	16,7	3,7
	t=2,49								t=4,44

підвищилася з 2,4% до 13%, тоді як у студентів КГ - з 2,3% до 4,6%. Комунікативно-інформаційна готовність у студентів ЕГ зросла з 3,8% до 18,6%, тоді як у КГ з 3,9% до 9,1%. В операційно-діяльнісній готовності теж відбулися зміни: у студентів ЕГ зросла з 3,2% до 19,2%, тоді як у КГ з 3,2% до 12,5%.

У процесі дослідної роботи здійснювалася експериментальна перевірка ефективності удосконалених навчально-пошукових і педагогічної практик. Досвід показав: виконання завдань педагогічної практики на випускних курсах у тісному взаємозв'язку з метою попередніх навчальних і педагогічних практик сприяє вдосконаленню лінгвістичної, мовної, етнокультурознавчої, комунікативної, літературної, психологічної, педагогічної, методичної, дослідницької компетенцій, опануванню нових освітніх технологій, вивченню педагогічного досвіду, набуттю навичок проведення науково-педагогічного дослідження, формуванню цілеспрямованості, організаторських здібностей, вмінь будувати взаємовідносини з колегами, дітьми та батьками, глибокому осмисленню вікових та індивідуально-психологічних особливостей школярів сучасного закладу.

Реалізація окремих положень дослідно-експериментальної роботи, спрямованої на скоординованість функцій практик, відбувалася під час кожної з них. Зокрема підготовка фольклорної та літературно-краєзнавчої практики студентів І курсу відбувалася не лише у процесі викладання відповідних курсів, а й частково при читанні розділу курсу педагогіки "Вступ до спеціальності", психології, виразного читання, а також під час виконання ними обов'язків помічника вчителя на пасивній педагогічній практиці в загальноосвітніх навчальних закладах. Студенти проводили первинні опитування школярів на знання фольклору та літератури рідного краю, з'ясовували, як проводиться краєзнавча робота в колективі і на який регіональний навчально-методичний комплект очікують педагоги. Допомагали вчителям підготувати наочність і фольклорно-краєзнавчий дидактичний матеріал для уроку чи виховного заходу, працювали в електронному архіві науково-дослідної лабораторії "Формування національно-мовної особистості майбутнього вчителя української мови і літератури". За аудіо-, відеозаписами попередніх експедицій складали соціолінгвістичний портрет різних прошарків сільського населення, визначали власну схильність до вивчення автентичного матеріалу. Постійно накопичувана інформація щодо потреб сучасної школи, інтересів студентів спонукала до вдосконалення цілей фольклорної практики. Матеріали діалектологічних експедицій (соціолекти, діалекти, етноніми, ойконіми тощо) стали основою як для моделювання фрагментів навчальних та виховних занять, так і проведення студентами-практикантами цілісної лінгво-краєзнавчої роботи в загальноосвітніх закладах, зокрема ознайомлення школярів з предметом і завданням діалектології, розгляд співвідношення літературної мови і діалектів, ставлення до говірок та їх носіїв.

Коригувати власну дослідницьку діяльність під час педагогічної практики допомагав спецкурс "Практика в системі професійної підготовки вчителя-словесника", який пропонувався студентам, які готувалися до першої педагогічної практики на місці вчителя. Матеріали спецкурсу проходили експериментальну перевірку у Глухівському ДПУ, Луганського НПУ, Черкаського НУ, Херсонського ДУ, на курсах підвищення кваліфікації вчителів у Сумському інституті післядипломної педагогічної освіти. У процесі вивчення спецкурсу теоретичний матеріал обов’язково ілюструвався прикладами з педагогічної практики. На семінарах використовувалися активні методи навчання: дискусії, відеофрагменти педагогічних ситуацій, відеоуроки та їх аналіз, творчі завдання та ін.

З урахуванням особливостей проведених навчально-пошукових практик студенти аналізували фрагмент уроку з регіональним фольклорним, лінгвогеографічним, етнографічним, літературно-краєзнавчим компонентом, готували різноманітні домашні, творчі, пошукові, навчальні тексти, багатоваріантні тести, завдання для уроків різних видів (традиційного, комбінованого, проблемного, інтегрованого, уроку-лекції). Важливе значення мало моделювання фрагментів уроку проблемного характеру з регіональним компонентом на основі залучення технічних засобів навчання, уроку або позакласного заходу з використанням фольклорно-етнографічного інсценування, уроку-екскурсії у лінгвогеографічний музей.

Результатом проведеної роботи стала сформована у більшості студентів потреба вивчати, пізнавати культуру рідного краю, якісно зросли спостережливість, самоконтроль; 42% студентів взяли участь у написанні курсових, дипломних, магістерських робіт методичного характеру з використанням краєзнавчих матеріалів, 51% практикантів проводили уроки і позакласні заходи на регіональному матеріалі. Динаміка складових професійної компетентності студентів-філологів під час педагогічної практики представлена в табл. 6.8. Після проведеної дослідницької роботи 20,3% студентів ЕГ (на високому рівні) моделювали і проводили уроки різних видів, тоді як таку ж роботу могли виконувати лише 4,8% студентів КГ. 39,7% студентів ЕГ і лише 15,1% студентів КГ вміли доцільно використовувати міжпредметні зв‘язки на уроці, завдання з регіональним компонентом використовували 45,3% студентів ЕГ і лише 24,8% студентів КГ.

Таблиця 6.8