5.3. Інтеграція сучасних інформаційних технологій у професійну підготовку майбутніх учителів української мови і літератури

З існуючих визначень інформаційних технологій за основу приймаємо визначення, запропоноване М.Жалдаком [183]. Дослідник характеризує їх як сукупність методів, засобів зберігання, опрацювання, передавання, подавання різноманітних повідомлень і даних, які суттєво впливають на характер виробництва, наукових досліджень, освіту, культуру, побут, соціальні взаємини і структури.

Аналіз практичного досвіду в українських і зарубіжних ВНЗ щодо використання сучасних інформаційних технологій, їх позитивного й негативного моментів впливу на мотивацію навчання дало можливість розробити і зреалізувати програму інтеграції сучасних інформаційних технологій у навчально-пізнавальну, науково-дослідницьку підготовку, навчально-пошукові і педагогічну практику студентів філологічного факультету педуніверситету, подану в дод. И. табл.И.1.

1. Для підсилення етнокультурознавчим компонентом курсів навчально-пізнавальної підготовки було підготовлено навчально-методичний комплект, що містив навчальні посібники з народознавства, вступу до слов′янської філології.

2. Для забезпечення органічного взаємозв′язку між навчально-пізнавальною, науково-дослідницькою підготовкою, навчально-пошуковими і педагогічними практиками з акцентом на формування дослідницької компетенції студентів було розроблено електронний навчально-методичний комплекс "Словесник", що містив електронні навчальні посібники "Український фольклор", "Вступ до слов'янської філології", "Мовне родинознавство", "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника", "Наукова робота студентів-філологів" "Педагогічні ситуації в

українській художній літературі", інформаційно-пошукову систему "Традиційна культура Східного Полісся", де були представлені програми фольклорної, етнографічної, педагогічної практики та матеріали студентських наукових пошуків. Сучасні інформаційні технології були залучені при викладанні спецкурсів "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника", "Практика в системі професійної підготовки вчителя-словесника", "Професійна компетенція вчителя української мови і літератури", "Методика викладання української літератури у вищому навчальному закладі".

Розглянемо ці комплекти детальніше.

5.3.1. Структурні і змістові аспекти інтерактивних навчальних книг

У контексті оновлення змісту вищої педагогічної освіти, переходу на інноваційно-гуманістичний підхід до побудови навчально-виховного процесу, розвитку професійного мислення й інформаційної культури, пріоритету самостійної роботи студентів – майбутніх учителів української мови і літератури важливо осмислити проблеми навчальної книги як педагогічної системи. Створення цілісного підручникотворчого процесу має враховувати реальний стан справ у теорії і практиці навчально-виховного процесу в Україні, зарубіжний досвід і тенденції сучасного наукового моделювання навчальних книжок. У концепції, розробленій А.Фурманом, С.Атаманенко, В.Клименко, О.Цедик, наголошується на необхідності проектування і створення навчально-книжкового комплексу, який має включати навчальну програму, підручник, збірку творчих завдань для учнів, студентів; книжку для вчителя, викладача; робочий зошит; хрестоматію; навчально- наочні аудіовізуальні посібники; систему довідкової літератури, тести для формування творчого мислення [411, с.17]. Основне завдання такої літератури - допомогти в оволодінні мовою певної науки, сприяти вихованню у майбутнього фахівця культури наукового професійного мовлення і мислення.

Студіювання існуючого досвіду розробки посібників спонукало нас розробити й апробувати у процесі дослідно-експериментальної роботи інтерактивний навчально-методичний комплекс, т.зв. систему навчальних посібників, побудованих на діалогічних і культурологічних засадах, з урахуванням комптентнісно-орієнтованого, інтегративного підходів. Навчальні книги взаємодоповнюють одна одну так, що забезпечується сукупність умов, необхідних для досягнення поставленої мети навчання. Працюючи над структурою і змістом навчальних книг для майбутнього вчителя-філолога, ми спиралися на результати анкетувань, опитувань, інтерв′ювань, проведених серед викладачів, учителів, студентів, наукові публікації, а також на власний педагогічний досвід роботи.

Для поглибленого вивчення курсів українського фольклору, вступу до слов'янської філології, народознавства, історії української літератури та педагогіки, проведення науково-дослідної роботи нами запропоновані для студентів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів такі навчальні книги: "Український фольклор" (1 курс), "Вступ до слов'янської філології" (2 курс), "Мовне родинознавство (виховний потенціал лінгвокультури рідного краю)" (3 курс), "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника" (4 курс), "Організація науково-дослідної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів" (1-4 курси), "Формування культури педагогічного спілкування засобами української літератури" (3-4 курси) [520; 524; 527; 530; 548; 549]. Навчальний матеріал посібників спрямований на формування культуромовної особистості, фольклорної, лінгвокультурознавчої, дослідницької компетенцій. Ці навчальні книги підготовлено з урахуванням паралельної підготовки тексту на електронний варіант. При конструюванні книг ми керувалися рекомендаціями українського і російського дослідників А.Алексюка, Д.Чернілевського щодо необхідності в таких виданнях модульного принципу структури навчального матеріалу, інструкцій щодо самостійної роботи, обов'язкових контрольних завдань, глосарію, тренувальних завдань [13; 677, с.348], а також нормативними документами [351, с.51; 629] стосовно обсягу навчального видання.

Змістово-структурну архітектоніку запропонованих книг складають підсистеми: передмова, основна частина, висновки. У передмові характеризується призначення цього видання, місце пропонованого курсу в освітній програмі й серед інших навчальних дисциплін, відповідність вимогам чинної або авторської навчальної програми, розкриваються особливості побудови і змісту видання, відмінність від інших. Основна частина – це методично оброблений і систематизований автором навчальний матеріал. У висновках подається узагальнення навчального матеріалу.

На культурологічних засадах нової філософії освіти, яка спрямована на особистість студента, його розвиток, можливості, інтереси, побудований навчальний посібник "Український фольклор". Посібник містить програму курсу, літературні та інтернет-джерела, сім цілісних модулів, зміст яких реалізується у відповідних темах, а також іменний покажчик. Модуль 1 "Фольклор – невід'ємна складова національної культури" передбачає огляд особливостей історичного розвитку українського фольклору, міркування стосовно видів і жанрів народної творчості, значення курсу в системі підготовки майбутнього вчителя-словесника. У модулі 2 "Обрядова творчість" з'ясовуються особливості календарно- і родинно-обрядової поезії та народної драми. В модулі 3 "Героїчний епос" схарактеризовано окремі ознаки дум та історичних пісень. Модуль 4 "Балади і ліричні пісні" містить теми, присвячені баладам, родинно-, суспільно-побутовим, стрілецьким, повстанським, танковим пісням, а також пісням літературного походження. Модуль 5 "Казкова та неказкова історична проза" подає розгляд народних казок, легенд і переказів. У модулі 6 "Народна пареміографія" представлено коротку характеристику прислів'їв і приказок, народних повір'їв, байок, дитячого фольклору. Модуль 7 – "Місце фольклору в системі професійної парадигми вчителя української мови і літератури" – пропонує для розгляду матеріали польової фольклористики, узагальнює особливості фольклорної підготовки студентів на заняттях мовно-літературного, психолого-педагогічного циклів, під час педагогічної практики, знайомить з науково-дослідною роботою з фольклорного краєзнавства. У додатку міститься словник термінів, фольклорно-етнографічні розвідки про Глухівщину, тематика наукових робіт, питальник фольклорної практики.

Укладаючи навчальний матеріал тем, ми спиралися на сучасні підручники, посібники, монографії, словники, довідники, збірники, статті, Інтернет-сайти в галузі фольклористики, культурології, лінгвокультурології та лінгвофольклористики, етнолінгвістики, етнолінгводидактики, педагогіки, методики викладання української літератури, використовували матеріали фольклорних, етнографічних практик, записані студентами Глухівського ДПУ в різних регіонах України. Новизна посібника – в методичній багатоваріантності його структури. Поряд із стислим викладом теорії до кожної теми модулів пропонується система різнорівневих форм контролю набутих знань і умінь: контрольні, тестові запитання, творчі, проблемні завдання. Їх мета – спрямувати студента на самостійний пошук, сприяти розвитку творчого, аналітичного мислення.

У практикумі "Вступ до слов'янської філології" подано програму курсу, список основної і додаткової літератури та відповідних Інтернет-сайтів, модулі і теми з елементами методичних порад до окремих питань. Запитання і завдання для самоконтролю, що враховують особистісно-діяльнісне спрямування, проблемно-пошуковий підхід, побудовані за типом "технології самостійного добування знань", орієнтовані на пізнання, розвиток лінгвістичного мислення, мовного чуття, філологічних здібностей. Наявні також варіанти контрольної роботи, питання до заліку, критерії оцінювання знань студентів, словник термінів. Тематичне оцінювання навчальних досягнень здійснюється за допомогою завдань відповідних міні-модулів теми: установчо-мотиваційного, змістово-пошукового, системно-узагальнюючого, контрольно-смислового, контрольно-рефлексивного. Завдання установчо-мотиваційного міні-модуля сприяють усвідомленню місця теми, питання в курсі слов΄янської філології, змістово-пошукового – носять репродуктивно-пошуковий, креативний характер, формують дослідницьку компетенцію. Завдання контрольно-смислового міні-модуля спонукають до осмислення вивченого навчального матеріалу (це може бути самостійна, контрольна робота), контрольно-рефлексивний міні-модуль пропонує виконати творчу, пошукову, наукову роботу (дослідження). Отже, опанування курсу становить певну систему, де кожен елемент: лекції – практичні – колективна та індивідуальна самостійна науково-дослідницька робота – виконує певну практичну функцію підготовки майбутнього вчителя-словесника до педагогічної діяльності. В основі викладу тем враховуються принципи наступності, професіоналізації, діалогізації, етнокультурознавчого підходу, єдності навчання і виховання. Враховуючи те, що реальністю сьогодення стає полікультурна освіта майбутнього вчителя, передбачено пізнання культури рідного народу в діалозі з іншими слов'янськими культурами.

У навчальному посібнику "Мовне родинознавство (виховний потенціал лінгвокультури рідного краю)" розглядається виховний потенціал лінгвокультури рідного краю як засіб формування лінгвокультурознавчої компетентності майбутнього вчителя-словесника в системі професійної підготовки. Книга містить п'ять модулів. У модулі "Виховний потенціал лінгвокультури рідного краю" з’ясовуються ознаки лінгвокультурознавчої компетенції як складової професійної компетенції майбутнього вчителя української мови і літератури, її формування у процесі навчально-пізнавальної діяльності та практик. Наступні модулі будуються на характеристиці дидактичного матеріалу текстотеки фольклорно-етнографічних і діалектологічних практик. Модулі "Родина", "Громада" присвячені семантико-етимологічному аналізу назв спорідненості, свояцтва, громадських стосунків. Модулі "Мовленнєвий етикет", "Мова родинної педагогіки" пропонують ознайомлення з лексемами і фраземами на позначення вiтання, побажання, вибачення, з етнолінгвістичними особливостями весільної і поховальної обрядовості, ойконіміки, ремісничої лексики рідного краю.

Дидактичний матеріал українознавчих текстів, фольклорно-етнографічних і діалектологічних практик пропонується під кутом зору лінгвокультурологічного підходу, спрямований на формування і розвиток пізнавальної активності, стимулювання мисленнєво-мовленнєвої діяльності студентів і може використовуватися при підготовці до занять і виховних заходів із сучасної української мови, літературного краєзнавства, вступу до слов’янської філології, лінгвістичного аналізу тексту, народознавства, української етнопедагогіки.

Мета практикуму "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника"– висвітлити теоретико-методичні основи формування етнолінгводидактичної культури майбутніх учителів-словесників на заняттях з відповідного спецкурсу. Навчально-методичний комплекс містить програму курсу, літературні джерела, зокрема монографічні праці, підручники, посібники, статті, Інтернет-сайти, плани практичних занять, завдання і запитання для самостійної роботи, теми для наукового пошуку, словник використовуваних у курсі термінів.

У практикумі "Формування культури педагогічного спілкування засобами української літератури" наведені фрагменти з творів української художньої літератури ХІХ –ХХ століть, в яких знайшли відображення проблеми шкільної освіти. Літературний матеріал супроводжується системою завдань і запитань, які орієнтують студентів на глибоке осмислення педагогічних ситуацій і спрямовані на формування культури педагогічного спілкування, комунікативної компетенції. Представлені уривки дають можливість студентам стати умовними учасниками подій, поміркувати над психологією спілкування між учителем і учнями, навчитися виявляти педагогічні закономірності, обґрунтовувати власні позиції щодо різноманітних педагогічних ситуацій, спонукають прочитати тексти творів повністю.

Активізація самостійної науково-дослідної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів забезпечувалася як роботою в науково-дослідній лабораторії (детальніше це розкривається в розділі 5.4.), так і відповідним навчально-методичним посібником "Організація науково-дослідної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів". Зокрема, в посібнику розглядаються основні напрями активізації студентської науково-дослідної роботи в педагогічному університеті, особливості виконання й оформлення наукових робіт з сучасної української літературної мови, історії української літератури, методик викладання української мови і літератури, мова і стиль досліджень. Розділи „Мовні огріхи в науковій роботі" та „Вибір слова" зосереджують увагу на типових недоліках, що мають місце в наукових дослідженнях студентів, а також на т.зв. „наукових" епітетах, які допомагають уникнути небажаних повторів, увиразнюють мовлення, конструкціях для з'ясування авторської думки, висвітлення причинно-наслідкових та умовно-наслідкових відношень і т.п., на культурі публічного захисту, особистості молодого дослідника.

Розгортання глобальної інформаційної індустрії, модернізація освітньої діяльності у контексті європейських вимог, наповнення навчальних аудиторій ВНЗ комп′ютерною технікою мотивують упровадження у професійну підготовку майбутніх учителів української мови і літератури електронних навчальних книг. Їх змістове наповнення, структура розглядаються в наступному параграфі.