Майбутніх учителів української мови і літератури

наочність і відповідний дидактичний регіональний матеріал для уроків і виховних заходів. Така робота формує індивідуальні якості, характер, цілеспрямованість, організаторські здібності, витримку, такт, уміння будувати взаємовідносини з дітьми та батьками і позначається якісними зрушеннями у професійному становленні майбутніх педагогів. Педагогічним і виховним завданням фольклорної практики передбачаємо також збір етнокультурознавчого матеріалу для розширення форм і методів проведення уроків і позакласних заходів, підготовки наукових досліджень.

Студенти другого курсу протягом навчального року залучаються до аналітичної педагогічної пасивної практики, мета якої – ознайомитися з організацією навчального процесу і виховною діяльністю загальноосвітньої школи. За визначений період студенти вивчають досвід роботи школи з актуальних проблем виховання учнівської молоді; виконують функції класного керівника, самостійно або під керівництвом викладача розробляють конспект виховного заходу; досліджують психологічні особливості, способи активізації і підтримки уваги, пам'яті, розвитку розумової діяльності учнів; спостерігають за навчальною діяльністю вчителя-словесника (використання ним різних способів формування практичних умінь і навичок, застосування індивідуального підходу до учнів); відвідують уроки української мови і літератури і на прохання вчителя виготовляють до них наочний і дидактичний матеріал.

Водночас триває підготовка студентів і до діалектологічної практики: це реалізується у проведенні соціолінгвістичних спостережень, опитувань школярів на знання говіркових особливостей рідного краю, вивченні досвіду лінгвокраєзнавчої роботи в загальноосвітньому закладі, в підготовці бесід для учнів про особливості говірки рідного села на основі матеріалів діалектологічних експедицій студентів старших курсів, у виготовленні необхідної наочності й дидактичного матеріалу. Набутий досвід збагачує освітні цілі літньої діалектологічної практики. Її педагогічним і виховним завданнями є розширення спектру форм і методів роботи з лінгвістичного краєзнавства, елементів соціолінгвістики на уроках української мови і літератури в загальноосвітніх закладах, а також здійснення відбору наукової інформації для подальших курсових досліджень. Знання фактів і усвідомлення їх ненормованого аспекту літературної мови допомагає студентам-філологам глибше зрозуміти мовний світ школярів, знайти ефективні способи вирішення навчально-виховних проблем, вибрати стиль взаємовідносин з учнями.

Завдання комплексної аналітичної педагогічної практики виконуються на третьому курсі під керівництвом викладачів кафедр педагогіки, психології, педагогічної майстерності. Студенти-практиканти знайомляться з матеріальною базою практики, шкільною документацією, особовими справами учнів, їх віковими і психологічними характеристиками, а також відвідують і аналізують уроки вчителів-словесників; надають допомогу вчителям в обладнанні навчального кабінету, виготовленні дидактичних матеріалів, у т.ч. з використанням комп'ютерної техніки; проводять індивідуальну консультативну роботу з української мови чи літератури з окремими учнями; надають допомогу класному керівникові в підготовці та проведенні різноманітних позакласних заходів, батьківських зборів, відвідують і аналізують заходи студентів-колег і вчителів; оволодівають технологіями проведення філологічного, народознавчого позакласного заходу (випускають фахову газету, готують заняття лінгвокраєзнавчого гуртка тощо); організовують цілісний контакт, педагогічне спілкування з класом; беруть участь у роботі методоб'єднання вчителів-словесників; аналізують власну педагогічну діяльність та ведуть психолого-педагогічний щоденник; визначаються з темами і розробляють план виконання завдань наукового дослідження.

Практика в літніх оздоровчих закладах проводиться під керівництвом викладачів кафедри педагогіки. Виховна робота здійснюється в короткочасних дитячих колективах, тому студентам важливо знати специфіку такої роботи, проводити спостереження за дітьми в різних видах діяльності (ігровій, пізнавальній, трудовій), вивчати досвід кращих вихователів, методистів, керівників гуртків, організовувати власну самостійну практичну діяльність в цій якості, брати участь у науково-дослідницькій роботі.

Неперервність і тісний взаємозв′язок між практиками передбачає активне використання методичних надбань попередніх навчально-наукових експедицій. В освітній пресі з′являються публікації щодо проведення в літньому профільному таборі лінгвокраєзнавчої роботи. Наприклад, у науковому об'єднанні учнів "Дерзание - 2002" пермські школярі під керівництвом педагога аналізували лінгвокультурологічні особливості прізвиськ учнів і вчителів, комп'ютерний жаргон у мовленні старшокласників, досліджували лексику пермських говорів тощо [695]. Результатом такої лінгвопедагогічної діяльності стало усвідомлення школярами нагальної потреби вдосконалення культури мовлення, важливості зв'язку з історією, культурою краю .

Мета комплексної навчально-виховної педагогічної практики у 5-9 класах у ЗОШ І-ІІІ ступенів і школах нового типу – ліцеях, колегіумах, гімназіях, яка виконується на 4 курсі бакалаврату, – опанувати розвивальні технології навчально-виховної діяльності, сприяти виробленню у студентів-філологів умінь і навичок моделювати і проводити традиційні уроки, різні види позакласної роботи з елементами інтерактивних технологій та наочності; виконувати повний аналіз уроку, проведеного вчителем-україністом; виховувати потребу систематично поповнювати свої знання і творчо використовувати їх у практичній діяльності; брати участь у методичній роботі, виконувати психолого-педагогічне спостереження за учнем, рівнем його мовного, літературного, культурного розвитку; здійснювати експериментальне дослідження з проблем курсової роботи.

Досвід показує важливість складання проекту наказу про проведення практики в попередньому семестрі. Це дає можливість студентам заздалегідь відвідати класи, довідатися про орієнтовні теми майбутніх уроків і співвіднести їх з виконуваною курсовою роботою, попередньо розробивши методику дослідної роботи. Практика підтверджує, що виконання завдань педагогічної практики в тісному взаємозв'язку з метою попередніх практик сприяє вдосконаленню фахової компетентності, формуванню цілеспрямованості, організаторських здібностей, глибокому осмисленню вікових та індивідуально-психологічних особливостей школярів.

Крім традиційних уроків, студенти проводять інтегровані уроки української мови чи літератури на основі залучення відповідного матеріалу з краєзнавства, етнографії, географії, інформатики тощо. Доречне використання відомостей з історії, естетики, живопису, музики, відповідної наочності (портретів письменників, ілюстрацій, аудіо-, відеозаписів) дає можливість студенту накопичувати відповідний методичний досвід, виконати наукові роботи.

Вагому групу становлять завдання, підготовлені студентами-практикантами на матеріалах навчально-пошукових експедицій і спрямовані на поглиблення знань з української мови: аналіз лексичних діалектизмів, представлені в текстах фольклору і творів письменників рідного краю, які акумулюють традиційну селянську культуру певного регіону. За можливості технічного забезпечення навчально-виховного процесу студенти прилучають школярів до перегляду відеозаписів фольклорно-діалектологічних, етнографічних експедицій. Це сприяє розвитку спостережливості за словом, рухами, мімікою, жестами оповідачів, навчає розуміти внутрішній стан інформаторів різного віку, глибше пізнавати мовну картину світу носіїв діалекту, збагачує лінгвокультурознавчу компетенцію учнів, виховує інтерес і любов до мови рідного краю.

Корисна справа – укладання етнолінгвістичних словників. У період педагогічної практики, на уроках української мови, студенти не лише демонструють учням ті чи ті лінгвістичні словники, а й навчають користуватися ними, пропонуючи цікаві пошукові завдання. Постановка пізнавальних задач при проблемному навчанні розвиває пошукові здібності учнів, навчає їх порівнювати, зіставляти, виділяти головне, робити висновки, а це, безумовно, позначається на розвитку логічного мислення і лінгвістичних здібностей.

Літературне краєзнавство, зазвичай, представлене в позакласній і позашкільній роботі з учнями: в гуртках, святах, зустрічах з місцевими виконавцями фольклорних творів, істориками і письменниками, в екскурсіях у музей, краєзнавчих експедиціях. З урахуванням особливостей проведених навчально-наукових практик студентам пропонуємо укласти план роботи фольклорного, лінгвогеографічного, етнографічного, літературно-краєзнавчого гуртка. Зібрані матеріали поповнюють фольклорно-етнографічний архів кафедри української літератури, успішно використовуються для написання наукових робіт як дидактичний матеріал на педагогічній практиці. Студенти також беруть участь у підготовці учнів до шкільних олімпіад, проводять народознавчу роботу.

Мета комплексної навчально-залікової педагогічної практики на п’ятому курсі – підготувати студентів до оволодіння сучасними методами і формами організації навчально-виховного процесу в 10 - 11 класах загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях, професійно-технічних закладах з урахуванням сучасних досягнень філологічних і психолого-педагогічних наук; цілісного виконання функцій учителя-предметника і класного керівника; оволодіння методами поглибленого психолого-педагогічного вивчення особистості, успішного педагогічного спілкування з учнем і класом; проведення дослідницької роботи за темою дипломного дослідження.

З урахуванням регіонального компоненту попередніх навчально-пошукових практик студентам пропонуємо проаналізувати фрагмент відповідного уроку, представити власний варіант його організації на основі залучення технічних засобів навчання, змоделювати з урахуванням матеріалів навчально-пошукових експедицій контрольні, творчі завдання, тести для уроків різних видів, систему вправ для роботи з обдарованими учнями; розробити конспект уроку з використанням фольклорно-етнографічного інсценування, урок-екскурсію в етнографічний, літературно-краєзнавчий музей (на вибір) тощо.

Корисними для формування лінгвістичної, мовної, етнокультурознавчої компетенції учнів стануть засідання краєзнавчих гуртків, які проводяться студентами-практикантами. Наприклад, мета занять етнолінгвістичної секції – ознайомлення учнів з мовними особливостями регіону, розвиток творчих і пізнавальних здібностей, навичок пошукової роботи, виховання національно-мовної особистості засобами зустрічей з місцевими краєзнавцями; підготовка проведення лінгвокраєзнавчих олімпіад, укладання словників топонімів, ойконімів тощо. Вивчення народно-розмовного мовлення здатне "прищепити" суспільній свідомості учня уявлення про діалектне мовлення як про невід'ємну частину загальнонаціональної мови.

Регіональний курс української літератури для старших класів будується таким способом, щоб відповідати особливостям епохи, творчості окремих письменників, які вивчаються в основному курсі. Це дає можливість представити літературний твір як явище культури, що безперервно розвивається. Однією з ефективних форм організації навчання, що дозволяє реалізувати в самостійній роботі літературні вміння, є факультатив "Фольклор рідного краю", заняття якого будуються на вивченні фольклорних творів різних регіонів України за матеріалами студентських навчальних експедицій. Зіставлення з аналогічними жанрами, включеними до чинної програми з української літератури як на рівні ідейного змісту, так і на рівні художньої форми, дають можливість визначати спільні ознаки, морально-етичні проблеми, відображені в цих творах, виявляти специфічні риси місцевого фольклору, краще пізнати культуру, своєрідність народу-творця.

У процесі підготовки до педагогічної практики з метою розвитку у студентів уміння спостерігати, аналізувати позитивні й негативні моменти уроків, робити висновки щодо ефективності тих чи інших методів, об’єктивно оцінити свою діяльність доцільно використати фонд відеозаписів уроків учителів-словесників та стажистів. Перевагою відеозапису як засобу професійно-педагогічного тренінгу є можливість багатократного перегляду уроку чи його частини, паралельного коментування змісту, аналізу структури, використаних прийомів, мови вчителя, емоційного стану учнів тощо.

Педагогічна практика передбачає багаті можливості для збору дослідницького матеріалу з теми дипломної роботи: здійснення педагогічного спостереження, анкет, контрольних, самостійних робіт, тестів, експериментальних уроків і виховних заходів, розвиває навички науково-методичної діяльності.

Магістерська практика проводиться в закладах освіти нового типу та при фахових кафедрах у вищому навчальному закладі. Її метою є поглиблення професійної підготовки, оволодіння магістрантами сучасними методами і формами організації навчально-виховного процесу в системі освіти, освітніми технологіями, методикою проведення лекційних, практичних, лабораторних занять з фахових дисциплін, набуття досвіду самостійної, науково-методичної, організаційно-керівної діяльності, культури педагогічного спілкування, оволодіння умінням застосовувати набутий досвід у професійній діяльності та подальшій самоосвіті, формування інтегративного стилю мислення, необхідного вчителеві- досліднику.

Завданням практиканта на цей період є ознайомитися з нормативно-правовою базою, науково-методичним забезпеченням навчально-виховного процесу; функціональними обов'язками й формами діяльності (навчально-предметною, науково- і організаційно-методичною, психолого-педагогічною, культурно-просвітницькою, виховною) вчителів-словесників, викладачів мовознавчих та літературознавчих дисциплін, передовим педагогічним досвідом; формами організації навчально-виховного процесу; психологічними основами навчання в закладах освіти нового типу і вищій школі, психолого-педагогічними особливостями студентського віку; особливістю навчальної, науково-дослідницької роботи викладача; організацією індивідуальної, самостійної роботи студентів; професійною, розвивальною і гуманітарно-, духовно-виховною спрямованістю навчальних дисциплін у вищому навчальному закладі; своєрідністю лекцій, практичних, семінарських занять; інноваційним досвідом ВНЗ щодо впровадження освітніх технологій на заняттях з філологічних дисциплін. Магістранти проводять всі навчальні заняття з фахової дисципліни, передбачені навчальним планом; розробляють і апробовують експериментальну методику з проблеми дослідження.

Зміст і організація практики будується на принципах науковості (відбір змісту занять у різних типах освітніх закладів з урахуванням закономірностей педагогіки і психології, сучасних вимог дидактики); креативності (актуалізація і стимулювання творчого підходу магістрантів до проведення занять з опорою на розвиток суб'єктів навчання), врахування наукових інтересів магістрантів.

Потреба у формуванні культуромовної особистості юних громадян України, їх національної самосвідомості, суттєві зміни в наповненні мовної, лінгвістичної, комунікативної, культурознавчої компетенцій школярів, уведення інтегрованих курсів словесності детермінують процес збагачення і поглиблення змісту, форм і методів професійної підготовки. Виконувані в період попередніх навчально-пошукових і педагогічних практик дослідницькі завдання дають можливість магістрантам урізноманітнити заняття і виховні заходи зі студентами-філологами. Зокрема, курси поглибленого вивчення української мови і літератури доцільно підсилюємо етнокультурознавчим аспектом як засобом духовного й естетичного виховання, більше уваги приділяємо філологічному і педагогічному розгляду рідного слова у фольклорному і художньому тексті, зіставному аналізу, комунікативному аспекту тощо.

Отже, практика як невід΄ємна складова системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури має бути цілісною і сприяти їх саморозвитку та професійному становленню.