- •Семеног Олена Миколаївна
- •Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
- •Розділ 1 теоретико-методологічні основи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.1. Проблеми підготовки вчителя української мови і літератури в сучасних соціокультурних умовах
- •1.2. Методологічні основи компетентнісно-орієнтованого підходу в системі професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.2.1. Системний аналіз у професійній підготовці майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.2.2. Професійна компетентність учителя української мови і літератури
- •Визначення понять "компетенція" і "компетентність"
- •Мета професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •Учитель української мови і літератури як компетентний фахівець-дослідник і культуромовна особистість
- •Висновки до розділу 1
- •2.1. Становлення і розвиток національної системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •2.1.1. Підготовка вчителів словесності в кінці хіх ст. – у 30-х р. Хх століття
- •2.1.2. Професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури в 40-60 - х рр. Хх століття
- •2.1.3. Розвиток професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в 70 – 80-х рр. Хх ст.
- •2.1.4. Тенденції професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в 90-х роках хх ст. Та на початку третього тисячоліття
- •2.2. Особливості підготовки вчителів рідної мови і літератури в зарубіжних країнах: сша, Велика Британія, Франція, Німеччина, Росія, Польща
- •Висновки до розділу 2
- •3.1. Готовність майбутніх учителів української мови і літератури до педагогічної діяльності
- •Компоненти готовності майбутнього вчителя української мови і літератури до педагогічної діяльності
- •3.2. Формування професійної готовності майбутніх учителів української мови і літератури
- •3.2.1. Філологічна підготовка в системі шкільної освіти
- •3.2.2. Формування професійної компетентності вчителя української мови і літератури на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях у педагогічному університеті
- •3.3. Стан підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в умовах вищого педагогічного навчального закладу
- •Висновки до розділу 3
- •4.1. Навчально-пізнавальна діяльність майбутніх учителів української мови і літератури як основа формування професійної компетентності
- •4.1.1. Формування професійної компетентності студентів-філологів при вивченні психолого-педагогічних курсів
- •4.1.2. Розвиток професійної компетентності студентів-філологів у процесі вивчення лінгвістичних дисциплін
- •4.1.3. Удосконалення професійної компетентності студентів-філологів засобами літературознавчих курсів
- •4.1.4. Поглиблення професійної компетентності студентів-філологів при вивченні методичних курсів
- •4.2. Науково-дослідна робота студентів-філологів як засіб удосконалення професійної компетентності
- •Підготовка майбутнього вчителя української мови і літератури як дослідника
- •4.3. Практика – невід'ємна складова апробації професійної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури
- •Система безперервної практики студентів-філологів у педагогічному університеті
- •Майбутніх учителів української мови і літератури
- •Висновки до розділу 4
- •5.1. Інтеграція в навчальних курсах філологічної, психолого-педагогічної, методичної підготовки
- •5.1.1. Інтегративні знання в курсі “Український фольклор”
- •5.1.2. Інтегративні знання в курсах сучасної української мови і народознавства
- •5.1.3. Інтегративні знання в курсі “Вступ до слов'янської філології”
- •5.1.4. Філологічний аналіз тексту в системі професійної підготовки майбутніх учителів-словесників
- •Наприклад, пропонується виконати філологічний аналіз тексту, з′ясувати історико-культурологічні коментарі до слів "козацької тематики", визначити, з якого художнього твору поданий уривок.
- •5.1.5. Формування культури педагогічного спілкування засобами української літератури
- •5.2. Інтегровані спецкурси у професійній підготовці студентів-філологів
- •5.3. Інтеграція сучасних інформаційних технологій у професійну підготовку майбутніх учителів української мови і літератури
- •5.3.1. Структурні і змістові аспекти інтерактивних навчальних книг
- •5.3.2. Електронний навчально-методичний комплекс "Словесник"
- •5.4. Науково-дослідна лабораторія як форма інтеграції навчальної, наукової, освітньо-виховної роботи зі студентами-філологами
- •Висновки до розділу 5
- •Розділ 6
- •В умовах дослідно-експериментального навчання
- •6.1. Організація і методика проведення дослідно-експериментальної роботи
- •6.2. Вияв сформованості базових компетентностей мабутніх філологів на допрофесійному етапі
- •6.3. Динаміка сформованої готовності майбутніх учителів української мови і літератури до педагогічної діяльності в умовах експерименту
- •6.3.1. Ефективність навчально-пізнавальної діяльності студентів-філологів
- •Зростання науково-дослідної роботи
- •Динаміка формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до виконання наукових досліджень, у %
- •Вияв професійних умінь студентів-філологів на педагогічній практиці (5 курс), у %
- •6.4. Експертиза навчально-методичного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •Зведена таблиця якості навчальних посібників (у балах)
- •Висновки до розділу 6
- •Загальні висновки
4.3. Практика – невід'ємна складова апробації професійної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури
У соціокультурних умовах третього тисячоліття підсистема практик у системі професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури доповнюється, розширюється й ускладнюється. На сучасну систему професійних практик значною мірою впливають нові тенденції в розвитку вищої педагогічної освіти в Україні і за кордоном, зростання соціальної ролі особистості, акцент на культуроцентризм, технологізація навчально-виховного процесу. Аналіз різних підходів [134; 162; 226; 286; 443; 447; 567; 589; 658] підтверджує, що система практик буде досконалою, якщо вона будуватиметься з урахуванням загальнодидактичних принципів, визначених у педагогічних дослідженнях (А.Алексюк, С.Архангельський, Ю.Бабанський, В.Краєвський, В.Казаков, О.Савченко, В.Ягупов та ін.) і забезпечуватиме підготовку вчителя як професійно компетентного фахівця-дослідника і культуромовної особистості. Це відображається у змісті практик, поступовому збільшенні обсягу їх завдань на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні (від індивідуальної роботи до організації роботи з колективом), у характері виконуваної діяльності студентів (репродуктивна – реконструктивна – творча). Орієнтовна система безперервної практики майбутніх учителів-словесників представлена в табл. 4.2. Розглянемо її наповнення. На ступені бакалаврату на 1 курсі передбачається пасивна педагогічна (пропедевтична), фольклорна і літературно-краєзнавча, на 2-ому – пасивна педагогічна аналітична і діалектологічна або соціолінгвістична, на 3-ому - комплексна аналітична і літня виховна, на 4-ому - комплексна навчально-виховна у 5-9 класах і етнографічна або музейна тощо. Підготовку спеціаліста завершує комплексна навчально-залікова практика в 10 - 11 класах загальноосвітньої школи та закладах нового типу, професійне становлення магістра відбувається під час педагогічної практики в закладах нового типу та ВНЗ.
Побудовані з урахуванням принципів наступності, тісного взаємозв'язку і взаємодоповнюваності, ці практики мають становити цілісну особистісно-орієнтовану систему. Така система забезпечує більш усвідомлену фахову потребу перевірки дієвості набутих знань і вмінь, зміцнення впевненості у правильності професійного вибору, сприяє загальнокультурному розвитку особистості студентів-філологів, формуванню їх педагогічної, методичної, психологічної компетенцій і паралельно вдосконаленню мовної, лінгвістичної, фольклорної, літературної, культурознавчої, комунікативної, інформаційної, дослідницької компетенцій. Спільною рисою практик є професійна педагогічна спрямованість. Провідними принципами організації практик виступають принципи взаємозв′язку і взаємопроникнення теоретичної підготовки і практичної діяльності, інтеграції навчальної і дослідницької діяльності, етнокультурознавчого, особистісно-діяльнісного, компетентнісно-орієнтованого підходів, педагогіки співробітництва, наступності, неперервності, варіативності у виборі змісту і форм діяльності. Розглянемо особливості вдосконалення й апробації складових професійної компетентності під час навчально-пошукових практик і експедицій.
Таблиця 4.2