Висновки до розділу 3

На основі синтезу психолого-педагогічних досліджень і застосування професіографічного методу в дослідженні розроблено модель готовності майбутнього вчителя української мови і літератури до педагогічної діяльності. Така готовність є складним соціально-психологічним утворенням, що містить у собі комплекс мотиваційно-оцінних якостей особистості, професійно-педагогічних знань і вмінь, навичок і досвіду роботи, необхідних для здійснення успішної педагогічної діяльності в умовах особистісно-, компетентнісно-орієнтованого навчання і виховання студентів. Компонентами готовності виступають мовно-мотиваційний, комунікативно-інформаційний, операційно-діяльнісний.

Мовно-мотиваційна готовність передбачає формування у студентів позитивного емоційно-оцінного ставлення та інтересу до професії вчителя української мови і літератури, стійкої усвідомленої потреби в опануванні української мови, літератури в контексті культури, переконаності в їх суспільній і духовно-моральній значущості, готовність до постійного самовдосконалення, самовизначення і самореалізації. Комунікативно-інформаційна готовність сприяє свідомому засвоєнню певної сукупності знань, які складають систему професійної діяльності. Операційно-діяльнісна готовність спрямовується на вдосконалення вмінь, що необхідні для педагогічної діяльності: здійснювати наукові пошуки в галузі мовних, літературних, українознавчих, методичних дисциплін, користуватися інструментарієм науково-дослідної роботи; володіти навичками роботи збирача й обробки, у т.ч. комп’ютерної, автентичного матеріалу тощо.

Проведений аналіз стану підготовки майбутніх учителів української мови підтверджує: актуальною є потреба у вдосконаленні системи професійної підготовки студентів філологічних факультетів педуніверситетів. Така система підготовки має спрямовуватися на формування компетентного фахівця і культуромовної особистості. У дослідженні виділено такі етапи процесу професійної підготовки: допрофесійний (на етапі підготовки учнів у системі шкільної освіти), на ступені бакалавра (актуалізаційний, навчально-інформаційний, навчально-дослідницький), на ступені спеціаліста і магістра ( навчально-науковий, творчий). На кожному з цих етапів пропонуються шляхи збагачення кожної із складових системи професійної підготовки: інтегровані навчальні курси, науково-дослідна робота, навчально-пошукові і педагогічні практики, побудовані на засадах компетентнісно-орієнтованого, культурознавчого підходів.

Доводиться, що одним із головних чинників професійної пiдготовки майбутнього вчителя української мови і літератури має стати етнокультурознавчий, українознавчий напрям. Це дає студентам можливість через етнокультуру, етнопедагогіку, етнопсихологію, етнолінгводидактику, регіональний компонент відтворювати світогляд українського народу, особливості його історії, культури, характеру, мовної картини світу, глибше усвідомити україномовну картину світу в зіставленні з національно-мовною картиною світу інших народів. Якість педагогічного процесу на факультеті забезпечується поєднанням традиційних і інноваційних моделей підготовки майбутніх педагогів; поглибленням інтеграції і міждисциплінарних зв'язків освітніх програм; збагаченням результативними педагогічними технологіями. Кожний з умовно визначених етапів пропонується доповнити відповідним навчально-методичним забезпеченням.

Навчально-методична системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури розглядається як система поетапної неперервної особистісно орієнтованої педагогічної освіти. Основним психолого-педагогічним механізмом забезпечення підходів є науково-дослідна лабораторія викладача. Кожний наступний етап професійної підготовки (бакалавр – спеціаліст – магістр) характеризується різним часовим і змістовим наповненням, є якісно новою перебудовою у професійній свідомості та діяльності, в рефлексії, функціях.

Відповідно до визначеної моделі розроблена педагогічна технологія формування професійної компетеності майбутніх учителів-словесників, яка включає відповідний зміст підготовки, зокрема на допрофесійному етапі - формування мовної, лінгвістичної, лінгвокультурознавчої, комунікативної, фольклорної, літературної, інформаційної, дослідної компетенцій засобами навчальних, позакласних занять, олімпіад, конкурсів наукових досліджень, на етапі підготовки бакалавра – високопрофесійне володіння українською літературною мовою, орієнтування в дискусійних питаннях сучасного мово- і літературознавства, усвідомлення закономірності розвитку наук в їх історичному розвитку і на сучасному етапі; проведення філологічного аналізу твору; знання форм, засобів і методів педагогічної діяльності; володіння навичками аналізу навчально-виховних ситуацій; психолого-педагогічними методами дослідження і діагностики розвитку учня та дитячого колективу; досконале володіння дидактичними, організаторськими, комунікативними здібностями у процесі навчання учнів предметам філологічного й українознавчого циклу та проведенні виховної роботи; здійснення навчальної і виховної взаємодії з учнями на рівні співробітництва і співтворчості; творча робота над удосконаленням власних професійних здібностей; на етапі підготовки спеціаліста - фундаментальна наукова і практична підготовка, проведення наукових пошуків у галузі мовознавчих, літературознавчих та українознавчих дисциплін на основі використання багатоманітніх методів наукового дослідження та з урахуванням сучасних інформаційних технологій; аналіз і узагальнення передового педагогічного досвіду; використання отриманих знань у вирішенні педагогічних, навчально-виховних та науково-педагогічних завдань із урахуванням вікових та індивідуально-типологічних особливостей учнів (розвиток філологічної творчості учнів, організація роботи гуртків і секцій за профілем навчання; робота з професійної орієнтації молоді, агітаційна робота з питань лінгвокультури тощо); на етапі підготовки магістра - широка ерудиція в основних галузях гуманітарного знання, володіння фундаментальною науковою базою, опанування логіки розвитку наукового знання, психології наукової творчості, оволодіння професійними вміннями і навичками викладання обраного предмету, методикою підготовки і проведення різноманітних форм навчальних занять у закладах різних типів з урахуванням закономірностей педагогіки і психології, сучасних вимог дидактики, власних наукових інтересів.

Визначення моделі дає змогу встановити основні якісні характеристики рівнів готовності студентів-філологів до майбутньої педагогічної діяльності: високого, достатнього, низького, початкового. Формування готовності до педагогічної діяльності найкраще виявляється у збагаченні складових навчально-методичної системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури компетентнісно-орієнтованим, етнокультурознавчим підходами: формування професійної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури у процесі навчально-пізнавальної діяльності, самостійної науково-дослідної роботи студентів, навчально-пошукових і педагогічних практик, про що йдеться в наступному розділі.

Положення цього розділу висвітлені в 6 наукових публікаціях [див. 522; 531; 540; 551; 552; 553].

РОЗДІЛ 4.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА СИСТЕМА

ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

У розділі розглянуто особливості формування професійної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури у процесі навчально-пізнавальної, науково-дослідної діяльності, навчально-пошукових і педагогічних практик.