- •Семеног Олена Миколаївна
- •Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
- •Розділ 1 теоретико-методологічні основи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.1. Проблеми підготовки вчителя української мови і літератури в сучасних соціокультурних умовах
- •1.2. Методологічні основи компетентнісно-орієнтованого підходу в системі професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.2.1. Системний аналіз у професійній підготовці майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.2.2. Професійна компетентність учителя української мови і літератури
- •Визначення понять "компетенція" і "компетентність"
- •Мета професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •Учитель української мови і літератури як компетентний фахівець-дослідник і культуромовна особистість
- •Висновки до розділу 1
- •2.1. Становлення і розвиток національної системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •2.1.1. Підготовка вчителів словесності в кінці хіх ст. – у 30-х р. Хх століття
- •2.1.2. Професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури в 40-60 - х рр. Хх століття
- •2.1.3. Розвиток професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в 70 – 80-х рр. Хх ст.
- •2.1.4. Тенденції професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в 90-х роках хх ст. Та на початку третього тисячоліття
- •2.2. Особливості підготовки вчителів рідної мови і літератури в зарубіжних країнах: сша, Велика Британія, Франція, Німеччина, Росія, Польща
- •Висновки до розділу 2
- •3.1. Готовність майбутніх учителів української мови і літератури до педагогічної діяльності
- •Компоненти готовності майбутнього вчителя української мови і літератури до педагогічної діяльності
- •3.2. Формування професійної готовності майбутніх учителів української мови і літератури
- •3.2.1. Філологічна підготовка в системі шкільної освіти
- •3.2.2. Формування професійної компетентності вчителя української мови і літератури на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях у педагогічному університеті
- •3.3. Стан підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в умовах вищого педагогічного навчального закладу
- •Висновки до розділу 3
- •4.1. Навчально-пізнавальна діяльність майбутніх учителів української мови і літератури як основа формування професійної компетентності
- •4.1.1. Формування професійної компетентності студентів-філологів при вивченні психолого-педагогічних курсів
- •4.1.2. Розвиток професійної компетентності студентів-філологів у процесі вивчення лінгвістичних дисциплін
- •4.1.3. Удосконалення професійної компетентності студентів-філологів засобами літературознавчих курсів
- •4.1.4. Поглиблення професійної компетентності студентів-філологів при вивченні методичних курсів
- •4.2. Науково-дослідна робота студентів-філологів як засіб удосконалення професійної компетентності
- •Підготовка майбутнього вчителя української мови і літератури як дослідника
- •4.3. Практика – невід'ємна складова апробації професійної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури
- •Система безперервної практики студентів-філологів у педагогічному університеті
- •Майбутніх учителів української мови і літератури
- •Висновки до розділу 4
- •5.1. Інтеграція в навчальних курсах філологічної, психолого-педагогічної, методичної підготовки
- •5.1.1. Інтегративні знання в курсі “Український фольклор”
- •5.1.2. Інтегративні знання в курсах сучасної української мови і народознавства
- •5.1.3. Інтегративні знання в курсі “Вступ до слов'янської філології”
- •5.1.4. Філологічний аналіз тексту в системі професійної підготовки майбутніх учителів-словесників
- •Наприклад, пропонується виконати філологічний аналіз тексту, з′ясувати історико-культурологічні коментарі до слів "козацької тематики", визначити, з якого художнього твору поданий уривок.
- •5.1.5. Формування культури педагогічного спілкування засобами української літератури
- •5.2. Інтегровані спецкурси у професійній підготовці студентів-філологів
- •5.3. Інтеграція сучасних інформаційних технологій у професійну підготовку майбутніх учителів української мови і літератури
- •5.3.1. Структурні і змістові аспекти інтерактивних навчальних книг
- •5.3.2. Електронний навчально-методичний комплекс "Словесник"
- •5.4. Науково-дослідна лабораторія як форма інтеграції навчальної, наукової, освітньо-виховної роботи зі студентами-філологами
- •Висновки до розділу 5
- •Розділ 6
- •В умовах дослідно-експериментального навчання
- •6.1. Організація і методика проведення дослідно-експериментальної роботи
- •6.2. Вияв сформованості базових компетентностей мабутніх філологів на допрофесійному етапі
- •6.3. Динаміка сформованої готовності майбутніх учителів української мови і літератури до педагогічної діяльності в умовах експерименту
- •6.3.1. Ефективність навчально-пізнавальної діяльності студентів-філологів
- •Зростання науково-дослідної роботи
- •Динаміка формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до виконання наукових досліджень, у %
- •Вияв професійних умінь студентів-філологів на педагогічній практиці (5 курс), у %
- •6.4. Експертиза навчально-методичного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •Зведена таблиця якості навчальних посібників (у балах)
- •Висновки до розділу 6
- •Загальні висновки
Висновки до розділу 4
Формування готовності до педагогічної діяльності, професійної компетентності найкраще виявляється у збагаченні складових навчально-методичної системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури: навчально-пізнавальної діяльності, самостійної науково-дослідної роботи студентів, навчально-пошукових і педагогічної практик.
У навчально-пізнавальній діяльності формування, розвиток, удосконалення професійної компетентності відбувається під час вивчення лінгвістичних, літературознавчих, психолого-педагогічних, методичних курсів. Зміст кожної з наступних навчальних дисциплін логічно доповнюється і подається в тісному взаємозв'язку з іншими дисциплінами гуманітарного, психолого-педагогічного, методичного циклів. В основу занять має бути покладено акцент на антропоцентризм, органічний зв'язок з культурою рідного народу, орієнтація на мислення, спілкування, пізнання, тенденції змістової модернізації дисциплін і наповнення їх елементами сучасних досягнень філологічної і психолого-педагогічної науки, єдність теорії і практики, навчальної, виховної, дослідної роботи.
Мета науково-дослідної складової системи професійної підготовки – збагачення студентів методологією дослідницької роботи, поглиблення знань, розширення світогляду, стимулювання розвитку самостійності і творчого потенціалу, особистісного і професійного самовизначення. Система організації наукових досліджень студентів може бути такою: 1 курс - школа основ наукової культури, самопізнання, саморегуляції; 2 курс - школа наукового мислення і гуманістичного виховання; 3 – 4 курси - школа опанування освітніх інновацій, діалогу культур; 5 курс - школа науково-педагогічної майстерності і творчості; магістерський курс – оволодіння теорією і технологіями науково-дослідницької діяльності, спеціалізацією з наукової проблематики, розробка власного шляху наукового пошуку для вирішення обраної проблематики. Якісне виконання наукових досліджень залежить від скоординованості всіх компонентів професійної підготовки, внутрішньої морально-вольової регуляції, підтримки обдарованої молоді, що реалізується в участі в конференціях, олімпіадах, конкурсах тощо.
Невід′ємною складовою системи професійної підготовки є навчально-пошукові і педагогічна практики. Побудовані з урахуванням принципів наступності, тісного взаємозв'язку і взаємодоповнюваності, ці практики мають становити цілісну особистісно-орієнтовану систему, яка забезпечує перевірку дієвості набутих знань і вмінь, більш усвідомлену потребу вдосконалення професійної компетентності, зміцнює впевненість у правильності вибору вчительського фаху, сприяє загальнокультурному розвитку особистості студента-філолога.
Ефективність функціонування системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури визначається повнотою реалізації тісних взаємозв'язків між навчально-пізнавальною, науково-дослідницькою, практично-діяльнісною підсистемами, вияву міжпредметного, інтегративного потенціалу традиційних та авторських навчальних курсів, інноваційних, зокрема сучасних інформаційних технологій, інтегративних функцій науково-дослідних лабораторій тощо. Про це йдеться в наступному розділі.
Положення цього розділу висвітлені у 9 наукових публікаціях [див. 348; 452; 517; 518; 530; 532; 534; 535; 543].
РОЗДІЛ 5.
ІНТЕГРАЦІЯ РІЗНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ
У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ
Одним із завдань оновлення системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури є вияв інтегративного потенціалу навчальних дисциплін філологічного, психолого-педагогічного, методичного, загальнокультурного блоків та ініціювання нових курсів, які володіють такою інтегративною властивістю. У розділі з'ясовано інтегративний потенціал філологічних курсів, представлено інтегровані філологічно-педагогічні спецкурси, шляхи інтеграції сучасних інформаційних технологій у професійну підготовку майбутніх учителів-словесників, охарактеризовано особливості науково-дослідної лабораторії як засобу інтеграції навчальної, наукової, освітньо-виховної роботи зі студентами-філологами.