5.4. Науково-дослідна лабораторія як форма інтеграції навчальної, наукової, освітньо-виховної роботи зі студентами-філологами

Удосконаленню складових професійної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури, розвитку їх як культуромовних особистостей значною мірою сприяє діяльність науково-дослідних лабораторій. В умовах тенденції до університетизації педагогічної освіти, профілізації загальноосвітніх навчальних закладів така форма інтеграції навчальної, наукової, освітньо-виховної роботи спрямовується на створення особливої творчої атмосфери, забезпечення спадкоємності наукових методичних знань, самостійності мислення студентів, активізацію наукового пошуку, активізує вияв складових професійної компетентності.

На філологічних факультетах українських університетів досліджуються різні наукові напрями, проводяться історико-етнографічні дослідження традиційної культури регіону, працюють науково-дослідні лабораторії, зокрема ономастичних і діалектологічних досліджень, зіставного мовознавства (Кіровоградський ДПУ імені В.Винниченка); українського фольклору і народних говорів Придніпров'я (Дніпропетровський НУ); фольклористики та художнього перекладу (Запорізький ДУ); лабораторія інноватики в системі філологічної освіти (Миколаївський ДУ); "В.Сухомлинський і школа ХХІ століття", "Етнологія Черкаського краю" (Уманський ДПУ). У дослідженні Г.Кловак, присвяченому формуванню дослідницькій компетентності майбутніх учителів, на прикладі науково-дослідних лабораторій Уманського ДПУ розкрито сутність творчої лабораторії викладача як початкової ланки формування його наукової школи [244].

Студіювання літературних джерел і практичного досвіду підтверджує: проблеми досліджень наукових лабораторій пов'язані з пошуками нових підходів до лінгвістичної, літературознавчої, методичної підготовки вчителя-словесника до роботи в загальноосвітніх закладах різного типу, формування його дослідницької компетенції, розвиток у молодого дослідника критичного, творчого мислення, особистісних якостей тощо. Діяльність лабораторій регламентується відповідними нормативними актами, постановами і спрямована на проведення фундаментальних і прикладних досліджень у галузі визначеної проблематики, що реалізуються у формах курсових, дипломних, магістерських, кандидатських, докторських робіт, а також на розробку моделі філологічної освіти в системі безперервної і різнорівневої освіти - "школа - ВНЗ – післявузівська освіта", популяризацію нових педагогічних технологій, передового педагогічного досвіду освітян.

Кращі підходи науковців закладів України, Росії, власний науковий пошук, бажання і наукові можливості більшості опитаних студентів першого-другого курсів займатися пошуковою діяльністю спонукали викладачів філологічного факультету Глухівського ДПУ створити науково-дослідні лабораторії з фундаментальних і прикладних наук. Окреслимо діяльність цих лабораторій.

Зокрема, науково-дослідна лабораторія "Дослідження проблем ареології та генези східнополіського діалекту української мови" (керівник – проф. Куриленко В.М.) здійснює лінгвістичне та етнолінгвістичне дослідження східнополіського діалекту української мови на широкому східнослов’янському фоні з урахуванням принципу історизму, лінгвогеографічного, описового, порівняльно-історичного та етнолінгвістичного методів. Особлива увага колективу лабораторії звертається на вивчення мовних, фольклорних та етнографічних рис етнічної групи горюнів, які проживають на території сучасного Путивльського району Сумської області. Зібраний під час діалектологічної практики і систематизований студентами-пошуковцями етнолінгвістичний матеріал спрямовується на розкриття широкого кола проблем етногенезу, глотогенезу та етнокультурної історії слов’ян; доповнення науковим матеріалом курсів сучасної української літературної мови, української діалектології, історії української мови, історичної граматики української мови, етнографії та фольклору; набуття системних знань з української діалектології; формування умінь досліджувати мовні факти, залучати теоретичний матеріал для розв'язування нових практичних завдань прикладного характеру; розширення світогляду, виховання потягу до самоосвіти. За результатами діалектологічних експедицій лабораторії укладається картотека, видано "Атлас тваринництва у поліських діалектах", проведено Міжнародну наукову конференцію "Діалектна лексика: лексикологічний, лексикографічний та лінгвогеографічний аспекти".

Концепція створеної на громадських засадах науково-дослідної лабораторії "Формування національно-мовної особистості майбутнього вчителя української мови і літератури", якою керує дисертант, побудована на врахуванні функцій інтеграції навчальної, наукової, освітньо-виховної роботи. Мета діяльності лабораторії (її програма діяльності подана в дод. К) – реалізувати педагогічні умови взаємозв'язку навчально-пізнавальної (філологічної, українознавчої, психолого-педагогічної, методичної підготовки), науково-дослідної діяльності, навчально-пошукових і педагогічної практик в педагогічному університеті для формування культуромовної особистості майбутнього вчителя-словесника, поглиблення складових його професійної компетентності. Лабораторія створена з урахуванням положення про "спеціально обладнане приміщення для проведення науково-дослідної роботи, наукових або навчальних експериментів, практичних занять, оснащеного спеціальним обладнанням, апаратурою й матеріалами для демонстраційних дослідів і виконання самостійних робіт" [129, с.185].

Концептуальна ідея лабораторії – ствердження пріоритету наукового діалогу із студентами, молодими вчителями - однодумцями з метою проведення спільного пошуку в галузі етнокультури рідного краю, в даному випадку Східного Полісся. Принципами реалізації концептуальної ідеї лабораторії визначено: взаємозв′язок навчальної і наукової діяльності, наступність (до творчого пошуку залучаються студенти від першого по останній курс), етнокультурознавчий, особистісно-діяльнісний підходи, педагогіка співпраці і співтворчості, креативність, розвиток здібностей; орієнтація на кінцевий результат (захист наукової роботи, публікація у науковому збірнику, участь у конкурсі наукових робіт, виступ на конференції). Співробітниками лабораторії є викладачі, учителі, краєзнавці, студенти.

Функціональна діяльність лабораторії підпорядкована наступним цілям:

науково-дослідницькій - вивчення культурологічних, соціо-, етнолінгвістичних факторів впливу на формування національно-мовної особистості; проведення історико-фольклорних, етнографічних, лінгвокультуро-, лінгво-краєзнавчих, соціолінгвістичних, літературно-краєзнавчих досліджень; створення фольклорно-діалектного атласу Сумської області;

навчально-методичній - підготовка методичного забезпечення курсів і спецкурсів з фольклору, народознавства, слов'янської філології, етнолінгво-дидактики та педагогічної практики з урахуванням освітніх інновацій; організація і проведення фольклорної, літературно-краєзначої, етнографічної практик; керівництво науковими роботами учнів, курсовими, дипломними, магістерськими роботами студентів;

освітньо-виховній - проведення виховних заходів, фольклорно-етнографічних виставок, олімпіад, конкурсів, екскурсій, мовних вікторин; здійснення профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітніх закладів і педагогічних коледжів, популяризація нових освітніх технологій, передового педагогічного досвіду; надання методичної допомоги шкільним науковим товариствам;

- науково-організаційній - здійснює розробку, апробацію, експертизу і впровадження інноваційних освітніх технологій у систему мовно-літературної,

методичної, психолого-педагогічної підготовки вчителів-словесників; вивчає досвід взаємодії загальноосвітньої школи, закладів нового типу і філологічних факультетів педуніверситетів щодо формування національно-мовної особистості, естетичного виховання учнівської і студентської молоді; проводить методологічні, науково-практичні семінари, "круглі столи", всеукраїнські конференції, зустрічі з мовознавцями, етнографами, фольклористами України. Заходи відбуваються за активної участі студентів – членів лабораторії, які виступають у ролі організаторів, дослідників, експериментаторів, доповідачів. Така форма, вважає більшість наших вихованців, сприяє формуванню їх дослідницької, комунікативної компетенцій, поглибленню психологічної та педагогічної компетенцій: вони більш виважено обирають тему наукового дослідження, ґрунтовніше опрацьовують літературні джерела, намагаються осягнути культуру мови наукового виступу, педагогіку толерантної дискусії тощо.

-інформаційно-технологічній - створення електронних посібників, інформаційно-пошукової системи "Традиційна культура Східного Полісся", електронної версії фольклорно-етнографічного архіву, що включає текстові та аудіо-, відеоматеріали навчальних практик, електронного каталогу та повнотекстової бази курсових, дипломних, магістерських робіт; створення відеотеки фольклорної та етнографічної практик. Це слугує наочним посібником, який допомагає урізноманітнювати й активізувати заняття з літературознавчого, народознавчого, мовознавчого, педагогічного, методичного циклів, створити атмосферу календарного чи родинного свята, провести зіставний аналіз серії відеофрагментів відповідного дійства (весілля, народин тощо) різних регіонів, дослідити психологію головних героїв, унаочнити уроки української мови і літератури в загальноосвітніх закладах регіональним матеріалом. Окрема ділянка роботи лабораторії – створення відеотеки педагогічної практики із записами уроків української мови, української та зарубіжної літератури кращих учителів регіону, країни, лауреатів конкурсу "Учитель року". Широкий спектр методичних реалізацій, представлений у відеофільмах, зактуалізовує поглиблене вивчення вузлових питань теми навчальних занять, створює можливості для внесення змін у моделювання уроків і виховних заходів, підвищує рівень пізнавальної діяльності, посилює професійний інтерес.

Діяльність лабораторії здійснюється у кількох формах – аудиторній (проведення занять і самостійної наукової роботи з курсів сучасної української літературної мови, українського фольклору, української діалектології, вступу до слов′янської філології, інтегрованих спецкурсів); позааудиторній (виконання пошукових досліджень, підготовка до написання курсових, дипломних, магістерських робіт, проведення навчально-пошукових практик, підготовка до уроків та виховних заходів з української мови і літератури); дистанційній (ЕМНК "Словесник" на лазерних дисках або в локальній мережі використовувався студентами філологічного факультету Глухівського ДПУу Могилів-Подільському, Барському консультаційних пунктах для підготовки наукових робіт, а представлений на освітньому порталі "Діти України" (htpp://www.children.edu-ua.net) та в електронній бібліотеці Тернопільського НПУ (htpp://www. tnpu.edu.ua.) давав можливість більшій кількості користувачів ознайомитися з філологічними і методичними ресурсами).

Робота лабораторії здійснюється у фольклорно-етнографічному, соціолінгвістичному, лінгвокультурологічному, літературно-краєзнавчому та методичному напрямах. Секція історико-, фольклорно-етнографічних досліджень представлена, наприклад, дипломними роботами "Ремесла та промисли Глухівщини в історико-фольклористичній спадщині”, "Поховальні звичаї Глухівщини" та ін., секція лінгвокультурознавчих, лінгвокраєзнавчих досліджень - дипломними і магістерськими роботами “Лінгвістичне краєзнавство як засіб виховання національно-мовної особистості учнівської молоді”, "Формування культурознавої компетенції майбутніх учителів-словесників (на матеріалі народознавчих дисциплін)", "Культурознавчий аспект у викладанні української літератури в гімназії", "Мовний етикет жителів Глухівщини", "Назви спорідненості і родинних зв'язків", секція соціолінгвістичних досліджень - "Формування мовної поведінки особистості студента в умовах білінгвізму", секція літературно-краєзнавчих робіт "Народнопісенна основа творчості О.Довженка", "Літературне краєзнавство у навчально-виховному процесі загальноосвітнього закладу" та ін.

При формуванні тематики наукового пошуку враховуються актуальні проблеми етнокультурознавчої підготовки вчителя-словесника, який працюватиме в сільському регіоні, коло наукових інтересів викладачів – керівників наукових робіт і студентів філологічного факультету; проблематика, над якою працює школа, загальноосвітній заклад нового типу. Лабораторія дає можливість організувати пошуково-дослідницьку діяльність, створити особливу творчу атмосферу, що забезпечує самостійність мислення студентів, сприяє їх науковій ініціативі.

Науково-дослідна лабораторія функціонує на принципах відкритості і співпраці: діють угоди про співпрацю з лабораторіями "Етнологія Черкаського краю" Уманського ДПУ, "Інноватика в системі філологічної освіти" Миколаївського ДУ, філологічними і методичними кафедрами Кам'янець-Подільського ДУ, Ніжинського ДПУ, Тернопільського НПУ, Севастопольського індустріально-педагогічного коледжу, відділом гуманітарної освіти Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, загальноосвітніми закладами. Діяльність науково-дослідних лабораторій як складових такої системи забезпечує неперервність науково-дослідної роботи, сприяє реалізації педагогіки співробітництва, формуванню навичок наукової роботи, розвитку особистості та індивідуальності студентів, опануванню ними нових способів саморегуляції власної діяльності. У реальній педагогічній діяльності, як показує досвід, такі вчителі-дослідники компетентно вирішують освітні завдання, активно залучають учнівську молодь до проведення наукових досліджень.