6.2. Вияв сформованості базових компетентностей мабутніх філологів на допрофесійному етапі
Допрофесійний етап передбачав системне вивчення учнями старших класів класів фольклорно-, лінгво-, літературно-, краєзнавчого матеріалу на уроках української мови і літератури, формування у школярів фольклорної, лінгвокультурознавчої, дослідницької компетенцій. Цілеспрямована дослідна робота в цьому напрямі проводилася безпосередньо нами під час занять з учнями 10 – 11 класів Глухівської ЗОШ № 2 ще у 1993 році, а також за нашими методичними матеріалами вчителями-словесниками м.Глухова протягом 1997 – 2004 рр. У контрольних групах було 136 чол. (загальноосвітні школи № 6, 5, 4), в експериментальних – 149 чол. (загальноосвітні школи № 1, 2, школа-інтернат).
Нами було організовано консультаційні практикуми, підготовлені посібники для читання української мови, фольклору, народознавства на регіональній основі, в тому числі й електронні [527; 548], за нашою участю проводилися предметні олімпіади, конкурси "Чи знаєш ти свій рідний край" тощо. У навчання школярів, зокрема м.Глухова, поступово впроваджувалася логіка навчального процесу, властивого педуніверситету: лекції, семінарські заняття в жанрі "круглого столу", диспутів тощо, які проводили викладачі філологічного факультету, студенти під час педагогічних практик.
Аналіз дослідної роботи засвідчив, що у відносно однакових за рівнем підготовки групах на початковому зрізі і наприкінці експерименту спостерігалися істотні відмінності: кількість учнів ЕГ, які виявляли активність у вивченні фольклорного краєзнавства, лінгвокультурології рідного краю, прагнули глибше пізнати виховний потенціал фольклору у форматі національної і світової культури виявилося відповідно 34,5% (було 16,1%) і 46% (було 21%). У КГ, де підготовка з української мови і літератури здійснювалася традиційно, кільнісні і якісні зміни були не такими суттєвими: таких учнів виявилося 27,2% (було 15,1%) і 32% (було 26%). Зазначимо, що до уваги бралися кількість повних правильних і неповних правильних відповідей, які стосувалися характеристики фольклорних жанрів, семантико-етимологічних ознак лінгвокультурем, що стосувалися назв спорідненості, свояцтва, мовного етикету. В учнів зросло бажання глибше пізнати рідний фольклор, опанувати ним у розрізі національної та світової культури.
Змінилася і кількість учнів ЕГ, які активно виконували пошуково-дослідницькі роботи з лінгвокультурології рідного краю, фольклорного краєзнавства. Їх виявилося 39% (було 14%), у КГ таких учнів виявилося 19,6% (було 15%). Певна кількісна різниця між результатами (t відповідно склало 4,65 і 4,76) засвідчує істотні відмінності між групами, дає підстави зробити висновок, що програма збагачення уроків української мови і літератури компетентнісним, культурознавчим, дослідницьким матеріалом є позитивною. На рисунках 6.1-6.3
Рис. 6.1. Формування фольклорно-, літературно-краєзнавчої компетенції учнів
Рис. 6.2. Формування лінгвокультурознавчої компетенції учнів
Рис. 6.3. Формування дослідницької компетенції учнів
подано динаміку формування лінгвокультурознавчої, фольклорної, дослідницької компетенцій учнів 10-11 класів шкіл м.Глухова протягом 1997 – 2004 рр.
Зазначимо, що учні міських шкіл, ліцею, колегіуму стали активними учасниками експериментальних пошуків студентів, магістрантів. Зокрема, в НВК №2-ліцей м. Глухова Сумської області здійснювалася апробація дипломних і магістерських досліджень студенток Н.Медвідь “Лінгвістичне краєзнавство як засіб виховання національно-мовної особистості учнівської молоді”, Н.Кабанової "Ремесла та промисли Глухівщини в навчально-виховному процесі загальноосвітнього закладу", Т.Клейменової “Формування національно-мовної особистості на уроках української літератури", Н.Ткач “Формування мовної особистості студента в умовах білінгвізму”.
Водночас частина школярів теж брала активну участь у науковій роботі, була слухачами Малої академії. Так, успішно виконували наукові роботи під нашим керівництвом учениці загальноосвiтньої школи-інтернату I-II ступенів – лiцею iм. М.I.Жужоми м.Глухова Н.Кострова ("Історико-культурна характеристика лексеми "мама") та О.Лошкарьова ("Весільний обряд на Глухівщині"). Школярки брали активну участь у студентських наукових конференціях, а після успішного захисту наукових робіт з української мови, літератури на Всеукраїнських конкурсах стали студентами філологічних факультетів педагогічних університетів.
Важлива ділянка роботи з учнями – проведення профорієнтаційних виховних заходів. Школярі стали учасниками вечорів "Майстри філологічної науки", свята "Рідна мова – це музика і малюнок душі людської", вистав за творчістю письменників, звітних концертів за результатами фольклорно-етнографічної, літературно-краєзнавчої практик, диспутів "Мовний портрет нашого сучасника", "Національно-культурна специфіка мовної поведінки", які проводилися кафедрами та науково-дослідницькою лабораторією Глухівського ДПУ. Такий спектр діяльності дав можливість виявити в учнів інтерес і потребу до вивчення рідної мови і літератури, бажання володіти високодуховним рідним словом, задоволення від проведення науково-, пошуково-дослідницької роботи на регіональній основі. Крім того, залучення в навчально-виховний процес електронних навчальних посібників дало можливість поглибити інформаційну компетенцію. Продовження формування готовності майбутніх учителів-словесників тривало в педагогічному університеті.