Контрольні запитання

1. В чому полягає специфіка практичного політичного знання?

2. Охарактеризуйте технологію створення іміджу політичного лідера. Визначте передумови широкої популярності та розповсюдженості застосування політичних технологій на сучасному етапі розвитку суспільства. Які з них, на ваш погляд, здійснили найбільш суттєвий вплив? Відповідь обґрунтуйте.

3. Назвіть причини виникнення політичних технологій.

4. Які стадії включає розробка плану політичної діяльності?

5. Які критерії оцінки плану політичної діяльності мають домінуючий вплив на розробку ефективної та результативної програми (платформи) суб’єкта діяльності?

6. Визначте сутність девіантних політичних технологій. Наведіть приклади їхнього застосування.

7. Визначте сутність та призначення створення іміджу лідера в політиці.

8. Охарактеризуйте основні підходи до визначення поняття політичного іміджу.

9. В чому полягає комунікативне розуміння іміджу?

10. Визначте особливості існуючих класифікацій типів політичних іміджів.

11. Визначте специфіку прототипу як базового елемента структури політичного іміджу.

12. Охарактеризуйте класифікацію рекламних технологій.

13. Розкрийте зміст створення та застосування політичної реклами. Наведіть приклади використання політичної реклами як технології девіантного характеру.

Контрольні тести

1. Слоган – це:

а) коротка словесна формула-символ для маркування політичного товару;

б) короткий вислів політичної кампанії;

в) короткий план діяльності команди політичного лідера;

г) коротка карта створення іміджу політичного лідера.

2. Техніка, що спирається на широке застосування висловів відомих та авторитетних людей для підсилення створюваного іміджу – це:

а) техніка «ефект імені»;

б) техніка «залучення експерта»;

в) техніка «знаходження знаменитості»;

г) техніка «особисті свідчення».

3. Техніка «закладання шашок» – це:

а) формування очікування по відношенню до певної події;

б) формування особливого відношення до певної події;

в) формування відношення до події у найбільш яскравому вигляді;

г) формування власної позиції по відношенню до певної події.

4. Найбільш ефективним способом формування політичних технологій є:

а) суб’єктивний та аналітичний способи;

б) аналітичний та об’єктивний способи;

в) синтез об’єктивного та суб’єктивного способів;

г) науковий аналіз політичної ситуації.

5. План політичної діяльності складається на основі:

а) інформації та знання;

б) свідчень про умови діяльності;

в) інформації про конкретну ситуацію;

г) політичних традицій та інформації про розстановку соціальних сил.

6. Сукупність форм, методів і технологій дослідження, проектування, регулювання та впровадження в суспільно-політичну практику певних настанов суспільної свідомості з метою завоювання та утримання контролю за ринком влади – це:

а) політичний маркетинг;

б) політичний менеджмент;

в) політичні технології;

г) виборча інженерія.

7. Оберіть відповідне визначення терміну «виборча інженерія».

а) пристосування виборчих процедур до реалізації інтересів правлячої та політичної еліт щодо завоювання і збереження влади в державі (регіоні, місті тощо);

б) аналіз ринкових можливостей певних партій, суспільних інституцій, ідей, особистостей;

в) оцінювання й аналіз умов політичного ринку, маркетингового середовища (мікро й макро);

г) дослідження характеристик іміджу реального кандидата, сформованого громадськістю на основі спонтанних, незрежисованих виступів кандидата в засобах масової інформації.

8. Імідж, який створюється на основі сприйняття суб'єкта політики зовнішнім середовищем, виборцями, колегами, пресою:

а) поточний імідж;

б) дзеркальний імідж;

в) бажаний імідж;

г) множинний імідж.

9. Оберіть вірне визначення терміна «виборчі технології».

а) сукупність політико-організаційних, інформаційних, пропагандистських та інших дій з метою приведення до влади певного політика, групи політиків, політичної організації чи їхнього об'єднання;

б) сукупність методів і систем послідовних дій, спрямованих на досягнення необхідного політичного результату;

в) діяльність соціальних груп, які обстоюють свої особливі політичні інтереси; групи тиску на органи законодавчої та виконавчої влади;

г) пристосування виборчих процедур до реалізації інтересів правлячої та політичної еліт щодо завоювання і збереження влади в державі (регіоні, місті тощо).

10. Сукупність методів і систем загравання певних політиків і політичних сил із масами, гра на їхніх труднощах та обіцянки надзвичайних успіхів у вирішенні соціально-економічних проблем у разі приходу до влади – це:

а) політичній лобізм;

б) політичний популізм;

в) політичний конформізм;

г) політичний маркетинг.

11. Технологія прийняття політичного рішення належить до:

а) функціонального типу;

б) предметного типу;

в) рівневого типу;

г) інструментального типу.

12. Спорадичні політичні технології – це технології, що передбачають:

а) єдиноразове застосування в політичній діяльності;

б) спрямованість на віддалений результат діяльності політичних акторів;

в) спрямованість на короткостроковий результат;

г) періодичне застосування в структурі політичної діяльності суб’єкта.