- •Політологія навчальний посібник
- •За редакцією
- •Тема 2. Історія політичної думки 22
- •Тема 11. Політична культура 187
- •Тема 15. Технології політичної діяльності 268 тема 1. Предмет і методологія науки про політику
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •1.1. Політика як суспільне явище
- •1.2. Політологія як наука й навчальна дисципліна
- •1.3. Методи та функції політології
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання
- •Дискусія «Політична наука в Україні»
- •Література до дискусії
- •Тема 2. Історія політичної думки
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •2.1. Політична думка Стародавнього світу та Середньовіччя
- •2.2. Політичні вчення доби відродження та Просвітництва
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •А) держава – це велика родина, де правитель – батько, а підлеглі – сини;
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання
- •Дискусія «Проблеми співвідношення моралі і політики в історії політичної думки»
- •Тема 3. Історія політичної думки україни
- •3.2. Політична думка козацько-гетьманського періоду
- •3.3. Політична думка нової доби
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання
- •Дискусія «Соборність України в концепціях українських мислителів»
- •Тема 4. Політична система суспільства
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •1.1. Поняття політичної системи і історія проблеми
- •4.2. Структура і функції політичних систем
- •4.3. Типи політичних систем
- •4.4. Політична система сучасної України
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання
- •Тема 5. Політична влада та механізм її функціонування
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •1.1. Концепції влади
- •5.2. Ознаки та функції політичної влади
- •Риси політичної і державної влади
- •5.3. Структура влади
- •5.4. Механізм реалізації влади
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •В) владу, яка забезпечує економічну ефективність і стабільність;
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів:
- •Логічні завдання та проблемні запитання:
- •Дискусія (за методом «Прес»)
- •Метод «Прес»
- •Тема 6. Політичний режим
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •6.1. Поняття політичного режиму та його типи
- •6.2. Типологія політичних режимів
- •Арістотелівська класифікація політичних режимів
- •6.3. Тоталітарний політичний режим
- •6.4. Авторитарний політичний режим
- •6.5. Демократичний політичний режим
- •Порівняльне дослідження загальних характеристик авторитарних, тоталітарних і демократичних режимів
- •6.6. Політичний режим в україні, його риси та особливості
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання
- •Тема 7. Демократія як форма організації політичного життя
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •7.1. Поняття демократії
- •7.2. Принципи та ознаки демократичного устрою
- •7.3.Форми демократії
- •7.4. Моделі та теорії демократії
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання та проблемні запитання
- •Тема 8. Держава як основний політичний інститут
- •Змістовний блок Вузлові питання
- •8.1. Виникнення і сутність держави
- •8.2. Форми державного правління і державного устрою
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання
- •Дискусія «Правова держава»
- •Тема 9. Політичні партії та партійні системи
- •9.2. Типологія політичних партій
- •Концентричні кола участі в партійному житті
- •Ознаки масових та виборчих партій
- •9.3. Сутність та різновиди партійних систем
- •Класифікація змагальних партійних систем за кількістю партій та ступенем міжпартійного антагонізму
- •9.4. Сучасні тенденції формування партійної системи в Україні
- •9.5. Ідеологічна ідентифікація політичних партій України
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей, рефератів
- •Логічні завдання
- •Дискусія (ділова гра)
- •Тема 10.Громадянське суспільство
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •Розвиток концепції громадянського суспільства в класичній суспільно-політичній теорії.
- •10.1. Розвиток концепції громадянського суспільства в класичній суспільно-політичній теорії
- •10.2. Сутність та структура громадянського суспільства
- •10.3. Проблеми розвитку громадянського суспільства в сучасній Україні
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання та проблемні запитання
- •Дискусія «Механізм взаємодії держави та громадянського суспільства в Україні»
- •Тема 11. Політична культура
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •11.1. Поняття, структура та функції політичної культури
- •11.2. Політична свідомість як елемент політичної культури
- •11.3. Політична культура нації, суспільної групи, особи
- •1.4. Моделі та типи політичної культури
- •Патріархально-підданська політична культура.
- •Піддансько-активістська політична культура.
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Ресурси
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольний тест
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання
- •Дискусія «Альтернативи розвитку української політичної культури»
- •Тема 12. Політична ідеологія
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •12.1. Сутність, рівні та функції політичної ідеології
- •Узагальнюючи основні підходи, можна вокремити характерні риси політичної ідеології:
- •12.2. Глобальні політичні ідеології
- •12.3. «Посткласичні» ідеологічні течії
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання та проблемні запитання
- •Дискусія (ділова гра)
- •Тема 13. Особистість у політичному процесі. Політична соціалізація особистості
- •13.2 Сутність та функції процесу політичної соціалізації
- •13.3. Основні типи процесу політичної соціалізації
- •13.4. Політична участь як наслідок політичної соціалізації
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей, рефератів
- •Логічні завдання
- •Дискусія «Концепції політичної участі. Що вдалося пояснити?»
- •Тема 14. Політичні еліти та політичне лідерство
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •14.1. Політична еліта: поняття, характерні риси, функції
- •14.2. Способи формування політичних еліт і їхні типи
- •14.3. Лідерство як політичний феномен: типологія та стилі
- •14.4. Політичні еліти та політичне лідерство в сучасній Україні
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання та проблемні запитання
- •Дискусія «Характер правлячої еліти»
- •Типологія концепцій політичної влади (кінець хх ст.)
- •Тема 15. Технології політичної діяльності
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •15.1. Сутність і особливості політичних технологій
- •15.2. Структура технологій політичної діяльності, способи їх створення
- •15.3. Політичні технології та антитехнології
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Теми доповідей, рефератів
- •Логічні завдання
- •Дискусія (ділова гра)
- •Тема 16. Міжнародна політика
- •Змістовий блок Вузлові питання теми
- •16.1 Міжнародні відносини й міжнародна політика
- •16. 2. Зовнішня політика держав
- •16. 3. Політичні технології в міждержавних відносинах
- •16.4. Зовнішня політика України: інтереси і пріоритети
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання
- •Україна XXI ст. В «європейському домі»
- •1. Підготовчий:
- •2. Дослідницький:
- •3. Підсумковий:
- •Основні поняття та категорії
Класифікація змагальних партійних систем за кількістю партій та ступенем міжпартійного антагонізму
|
Двопартійна система |
Система коаліцій більшості |
Багатопартійна система |
Консенсусна |
Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Австрія 1966-1980 |
Західна Німеччина |
Норвегія |
Узгоджувальна |
Австрія 1948-1966 |
Нідерланди |
Бельгія |
Конфліктна |
Австрія 1918-1934 |
П’ята Французька республіка |
Італія, Веймарська Німеччина, Четверта Французька республіка |
Мажоритарні та багатопартійні системи відрізняються кількістю політичних партій, що впливає на законодавчий процес та шляхи формування уряду. В мажоритарних системах просто домінують дві партії (США) або існують дві провідні партії та діють електоральні закони, що забезпечують одній з них парламентську більшість (Велика Британія). В чисто багатопартійних системах співвідношення партій, структура виборчої підтримки та електоральні закони практично виключають завоювання однією партією більшості в законодавчому органі. Агрегація інтересів в ході після виборчого торгування між партіями відіграє там вирішальну роль у визначенні правлячого курсу.
Ступінь антагонізму або поляризації партій впливає на рівень стабільності уряду. В консенсусних партійних системах партії, що контролюють більшість місць в парламенті, не дуже відрізняються одна від одної з точки зору політичних курсів і в достатній мірі довіряють одна одній і політичній системі (США. Велика Британія, Німеччина). В такого роду системах може вестися напружена торгівля та йти жваве політичне життя, але це не загрожує системі.
В конфліктних політичних системах в законодавчому органі домінують партії, що сильно розходяться між собою по принципових питаннях або вороже налаштовані по відношенню одна до одної і до політичної системи (Росія, Україна). Якщо партійна система має змішані характеристики і консенсусної, і конфліктної. Г. Алмонд та Дж. Пауелл називають її консоціативною або узгоджувальною.
Авторитарна партійна система також є спеціалізованою структурою агрегації інтересів. Тут агрегація інтересів проходить в межах партії або в ході взаємодії між групами підприємців, землевласників та інституціональними групами всередині бюрократії або воєнних. Громадяни не мають можливості впливати на цей процес через вибір партійних альтернатив.
Авторитарні партійні системи розрізняються по рівню контролю в нутрі партії та ступеню контролю партії над іншими групами в суспільстві. Наявність ексклюзивної правлячої партії передумовлює повний контроль партійного керівництва над політичними ресурсами. Така партія заперечує будь-яку легітимну агрегацію інтересів внутріпартійними групами та не допускає ніякої свободи діяльності соціальних груп, громадян або інших урядових органів. Вона пронизує усе суспільство та мобілізує підтримку політики, яка вироблена партійним керівництвом. Засобом легітимації її політичного курсу виступає всезагальна політична ідеологія, що претендує на знання істинних інтересів громадян, якими б не були їх дійсні бажання.
Авторитарні партійні системи можуть також базуватися на інклюзивній політичній партії, яка визнає і намагається координувати різні соціальні групи, що існують в суспільстві. Вона приймає та агрегує певні автономні інтереси, одночасно придушуючи інші та заперечуючи будь-які форми діяльності, здатні підірвати її панування.
Важливий внесок в теорію партійних систем вніс Дж. Сарторі. Він підкреслював, що, перш за все, дуже важливо визначитися з критерієм підрахунку кількості партій. Це необхідно зробити, оскільки можна помилково вирішити, що варто підрахувати усі партії, що існують в будь-якій партійній системі. Необхідно враховувати не усі, а лише впливові партії, що визначають природу партійної системи. З цією метою Дж. Сарторі запропонував два правила для підрахунку партій.
Правило 1. Партію меншості можна не враховувати, поки вона не розглядається як реальний або можливий учасник коаліції більшості. І, навпаки, партію меншості варто враховувати, незалежно від її розмірів, якщо вона вбачає своє призначення в тому, щоб через деякий час стати одним з союзників урядової більшості. Це правило слід застосовувати лише для партій, орієнтованих на уряд або ідеологічно близьких партнерів з коаліції.
Правило 2. Партію вважають значною, якщо її існування чи поява впливає на тактику партійної конкуренції партій, орієнтованих на уряд, і, особливо, коли вона змінює напрям конкуренції... або ліворуч, або праворуч, або в обох напрямах.
Таким чином, значні партії повинні володіти або коаліційним потенціалом, або потенціалом, що шантажує. Партії, які не володіють нічим із перерахованого вище , не слід враховувати.
Дж. Сарторі запропонував 7-ступеневу класифікацію типів партійних систем, яка базується як на кількісних, так і на якісних критеріях:
Система з однією партією – характеризується тим, що тут єдина партія монополізує політичне життя. Вона перетворюється на керівну силу держави, приймає усі важливі державні рішення. Партія, таким чином, фактично зростається з державою. При цій партійній системі існування інших політичних партій офіційно заборонено. Така система існує на Кубі в КНДР, за тоталітарного минулого існувала в Радянському Союзі.
Система з партією-гегемоном – утверджується провідна роль однієї партії, але не заперечується існування інших. Для цієї системи характерна така ситуація, коли в країні існує декілька партій, але при владі лише одна з них. Другі партії існують до тієї межі, поки підтримують правлячу і не перебувають до неї в опозиції. Така партійна система існує у сучасному Китаї, де окрім правлячої комуністичної партії функціонують ще чотири політичні партії.
Система з пануючою партією – характеризується тим, що хоча і формально і фактично можливості усіх партій однакові, уппродовж значного історичного періоду при владі зостається одна й та ж партія. Така партійна система ґрунтується на національних особливостях та своєрідному досвіді окремих країн. Достатньо довго така партійна система існувала, наприклад, в Японії та Швеції.
Двопартійна – при такій системі незалежно від загальної кількості партій лише дві мають вирішальне значення та здатні замінювати одна одну при владі. Класичний приклад такої системи – Сполучені Штати Америки. Різновид двопартійної системи представляє система 2,5 або «2+1». Вона існує, наприклад, в Німеччині, де основні партії ХДС/ХСС та СДПН здатні створити правлячу більшість лише в союзі з третьою силою. Така ж система існує у Великобританії, Канаді, Австрії та Австралії.
Система помірного плюралізму – це один з різновидів багатопартійної системи. Головна ознака – орієнтація усіх політичних партій на участь в роботі уряду. Ідеологічна спрямованість політичних партій при цій системі відрізняється несуттєво. Прикладом країни з такою політичною системою є Бельгія.
Система надмірного плюралізму – цей тип партійної системи характеризується наявністю політичних партій, що виступають проти існуючого суспільно-політичного устрою, формуванням «лівої» та «правої» опозиції, що критикує уряд і своїх політичних конкурентів, наявністю політичного «центру» (Польща).
Атомізована система – це багатопартійні системи, що налічують десятки, або навіть сотні партій, які ще не виробили конструктивного механізму співробітництва та участі в діяльності уряду (Болгарія, Малайзія).