Контрольні тести

1. Що сформувалось швидше в розвитку людства: держава чи політика?

а) держава;

б) політика;

в) вони формувалися одночасно, але існують окремо як паралельні явища;

г) вони з'явилися одночасно і є взаємозв'язаними, у певній мірі тотожними феноменами.

2. Яке головне питання політики?

а) узгодження інтересів різних груп населення;

б) влада, її завоювання і використання;

в) створення умов для ефективної економіки;

г) налагодження співпраці з сусідніми державами.

3. В яку історичну епоху політична наука виділилась в окрему науку?

а) наприкінці 19-го - початку 20-го ст.;

б) в епоху перших буржуазних революцій (17-18 ст.);

в) в епоху Відродження, завдяки зусиллям Н.Макіавеллі;

г) в античну добу за часів Платона й Арістотеля.

4. Що є предметом політології?

а) реальні політичні процеси;

б) закономірності політичного життя;

в) методи політичних досліджень;

г) функції політології.

5. Яка із функцій політології «відповідає» за включення у політичне життя нових поколінь народу?

а) інноваційна;

б) світоглядна;

в) методологічна;

г) соціалізаційна.

Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів

1. Проблемність предмета дослідження політології.

2. Політологія в системі соціально-гуманітарних наук.

3. Основні парадигми і школи політичної науки.

4. Методика політологічного дослідження.

5. Порівняльна і прикладна політологія.

6. Політична наука в сучасній Україні: основні завдання, шляхи розвитку і перспективи.

7. Основні етапи розвитку політичної науки.

8. Біхевіоризм і політична наука.

9. Політична наука в США: традиції та основні напрям­ки дослідження.

10. Особливості європейської політичної науки.

Логічні завдання

1. Незважаючи на негативне ставлення до політики значної частини населення в різних країнах, без політики не може обійтись жодне суспільство. Як на вашу думку, з чим це пов'язано?

2. Яке твердження ближче до істини, на вашу думку:

а) політика є мистецтво управління людьми (Платон);

б) політика є «найголовнішою із всіх наук і мистецтв» (Арістотель);

в) політика може бути визначена як мистецтво і практика забезпечення групових цілей, які досягаються шляхом подолання опору інших груп (сучасний американський політолог К.Райт). Так що ж таке політика: мистецтво, наука чи практика?

3. Що є предметом політичної науки?

а) суспільство в цілому; ж) політичні відносини;

б) класи та соціальні групи; з) політична влада;

в) права людини; і) нерівність;

г) політичні інститути; к) держава;

д) політичні ідеї; л) соціальні конфлікти;

е) процес владного розподілу; м) еволюція суспільних відносин, цінностей в суспільстві.

4. Який з перерахованих методів політологія використовує для вивчення політичної поведінки людини або соціальних груп?

а) антропологічний; в) психологічний;

б) системний; г) біхевіористський.

5. Визначте сильні й слабкі сторони окремих методів до­слідження, що використовуються політологами.

Дискусія «Політична наука в Україні»

Дискусія, що наводиться нижче, відображає той спектр думок, який склався щодо стану і перспектив української політичної науки. Думки учасників дискусії відображають ті точки зору, які існують у вітчизняній політології. Познайомтеся з наведеними точками зору. Сформулюйте свою думку щодо досягнень і проблем української політології.

Перший учасник. Політична наука в сучасній Україні — нова галузь знання. Період її розвитку налічує не більш ніж десять років. Процес становлення вітчизняної політичної науки виявився достатньо складним і суперечливим.

Другий учасник. Виникнення політичної науки в Україні слід відносити не до початку 90-х рр. XX ст., а до кінця XIX — початку XX ст. Саме у цей період з'являються перші роботи про політику, які, хоча і були пов'язані з філософією, юриспруденцією, історією, мали достатньо самостійний і відносно автономний характер. Проблеми, які ставили і вирішували перші вітчизняні дослідники політики, були багато в чому схожі з тими, які аналізувалися політичною наукою, що зароджується, на Заході. Цей процес розвитку української політології був перерваний революцією. Але і за радянських часів (1960–1980-і рр.) дослідження політичних проблем, знайомство з досягненнями зарубіжної політичної науки продовжувалося окремими фахівцями. Початок 1990-х рр. ознаменувався справжнім політологічним бумом у нашій країні. Публікації по політологічній проблематиці, виступи політологів привертали увагу громадськості, почали з'являтися спеціалізовані наукові видання, політологічні фонди, організації політологів.

Третій учасник. Мені здається, проблема не стільки в тому, щоб визначити, коли виникла і почала розвиватися політична наука в Україні, а в тому, щоб визначити її нинішній стан і перспективи подальшого розвитку.

Перший учасник. Минуле двадцятиріччя ознаменувалося знайомством українських дослідників з основними досягненнями зарубіжної політичної науки, з основними методологічними підходами, теоріями і концепціями. Саме на основі досягнень світової політичної науки і може грунтуватися наша вітчизняна політологія.

Четвертий учасник. Запозичення досягнень зарубіжної політичної науки, яка виникла в абсолютно іншому соціокультурному середовищі, і вирішувала проблеми західного суспільства, не стимулює розвиток вітчизняної науки про політику, а лише заводить її в безвихідь. У результаті некритичного сприйняття теорій, які були покликані пояснювати зовсім інші реальності у зовсім інших умовах, і застосування їх для аналізу українських реалій виникають концептуальні натяжки, невірні і неадекватні пояснення політичного процесу в сучасній Україні.

Другий учасник. Якщо прийняти тезу про те, що теоретичні побудови західної політології «не працюють» в українських умовах, виникає питання: чи можлива взагалі політична наука в Україні?

Четвертий учасник. Не тільки можлива, але і необхідна. Проте вітчизняна наука повинна «будуватися» на власних методах досліджень, формулювати і досліджувати проблеми української політики.

Третій учасник. У цьому випадку існує небезпека ізоляціонізму української політичної науки від світової політології. Таким чином, українська наука знов може опинитися на помилковому шляху.

Четвертий учасник. Розробка власних методів дослідження, створення теорій, адекватно тих, що описують реалії української політики, не означає ізоляціонізму від світової політичної науки. Навпаки, такий підхід збагачує політологію як з погляду методології і точних теорій і концептів, так і з погляду точних і вірних висновків і рекомендацій.