Контрольні тести

1. Масові політичні партії з’явилися:

а) в античні часи;

б) у середині XIX ст.;

в) в епоху Відродження;

г) у XX ст.

2. Багатопартійна система є ознакою:

а) тоталітарного політичного режиму;

б) авторитарного політичного режиму;

в) демократичного політичного режиму.

3. Нечисленна елітарна партія, що складається з професійних політиків і парламентаріїв – це:

а) масова партія;

б) централізована партія;

в) кадрова партія;

г) консервативна партія.

4. Партія, орієнтована на залучення до своїх лав великої кількості членів, що характеризується високим ступенем ідеологізації, орієнтована на постійну роботу, – це:

а) консервативна партія;

б) реформістська партія;

в) масова партія;

г) кадрова партія.

5. Чим відрізняються політичні партії від інших політичних інститутів?

а) масовістю;

б) організованістю;

в) боротьбою за владу;

г) членськими внесками.

6. Назвіть основні ознаки політичної партії:

а) наявність програми;

б) соціальна база;

в) основна мета – здобуття та реалізація політичної влади;

г) принцип демократичного централізму;

д) наявність місцевих осередків.

7. Наприкінці XIX – початку XX століття основними факторами формування сучасних партій були:

а) введення загального виборчого права;

б) розвиток інститутів громадянського суспільства;

в) пробудження національної свідомості народів;

г) всі перераховані.

8. За місцем в системі державної влади партії підрозділяються на:

а) кадрові та масові;

б) ліберальні та консервативні;

в) правлячі та опозиційні;

г) ліві та праві.

9. Назвіть окрему політологічну дисципліну, тематика дослідження якої – суспільно-політичні організації:

а) теологія;

б) партологія;

в) кратологія;

г) іміджологія.

10. Автором «залізного закону олігархії» є:

а) М. Дюверже;

б) Д. Істон;

в) М. Острогорський;

г) Р. Міхельс.

11. Класифікація політичних партій на кадрові, масові та строго централізовані, що базується на розгляді умов придбання партійного членства, була розроблена:

а) американським політологом Ч. Мерріамом у 40-х pp. XX ст.;

б) італійським соціологом В. Парето наприкінці XIX cт.;

в) французьким політологом М. Дюверже на початку 60-х pp. XX cт.;

г) німецьким соціологом М. Вебером на початку XX cт.

12. Політична партія – це:

а) об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів;

б) добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод;

в) громадська організація, яка об’єднує громадян, пов’язаних загальними інтересами за родом їхньої професійної діяльності;

г) добровільне об’єднання людей на ідеологічному та організаційному ґрунті з метою завоювання, утримання та використання державної влади для реалізації інтересів певних соціальних груп.

Адаптаційний блок Теми доповідей, рефератів

1. Етапи історичного розвитку політичних партій.

2. Джерела та напрями трансформації політичних партій.

3. Особливості головних типів партійних систем.

4. Роль ідеології у формуванні та функціонуванні політичної партії.

5. Політичні партії в системі громадсько-політичних об’єднань.

6. Розвиток української теорії політичних партій.

7. М. Дюверже про роль організації в діяльності політичних партій.

8. А. де Токвіль про американські політичні партії.

9. Тенденції розвитку партійної системи України.

10. Опозиція та її роль у політичній системі суспільства.