- •Політологія навчальний посібник
- •За редакцією
- •Тема 2. Історія політичної думки 22
- •Тема 11. Політична культура 187
- •Тема 15. Технології політичної діяльності 268 тема 1. Предмет і методологія науки про політику
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •1.1. Політика як суспільне явище
- •1.2. Політологія як наука й навчальна дисципліна
- •1.3. Методи та функції політології
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання
- •Дискусія «Політична наука в Україні»
- •Література до дискусії
- •Тема 2. Історія політичної думки
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •2.1. Політична думка Стародавнього світу та Середньовіччя
- •2.2. Політичні вчення доби відродження та Просвітництва
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •А) держава – це велика родина, де правитель – батько, а підлеглі – сини;
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання
- •Дискусія «Проблеми співвідношення моралі і політики в історії політичної думки»
- •Тема 3. Історія політичної думки україни
- •3.2. Політична думка козацько-гетьманського періоду
- •3.3. Політична думка нової доби
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання
- •Дискусія «Соборність України в концепціях українських мислителів»
- •Тема 4. Політична система суспільства
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •1.1. Поняття політичної системи і історія проблеми
- •4.2. Структура і функції політичних систем
- •4.3. Типи політичних систем
- •4.4. Політична система сучасної України
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання
- •Тема 5. Політична влада та механізм її функціонування
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •1.1. Концепції влади
- •5.2. Ознаки та функції політичної влади
- •Риси політичної і державної влади
- •5.3. Структура влади
- •5.4. Механізм реалізації влади
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •В) владу, яка забезпечує економічну ефективність і стабільність;
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів:
- •Логічні завдання та проблемні запитання:
- •Дискусія (за методом «Прес»)
- •Метод «Прес»
- •Тема 6. Політичний режим
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •6.1. Поняття політичного режиму та його типи
- •6.2. Типологія політичних режимів
- •Арістотелівська класифікація політичних режимів
- •6.3. Тоталітарний політичний режим
- •6.4. Авторитарний політичний режим
- •6.5. Демократичний політичний режим
- •Порівняльне дослідження загальних характеристик авторитарних, тоталітарних і демократичних режимів
- •6.6. Політичний режим в україні, його риси та особливості
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання
- •Тема 7. Демократія як форма організації політичного життя
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •7.1. Поняття демократії
- •7.2. Принципи та ознаки демократичного устрою
- •7.3.Форми демократії
- •7.4. Моделі та теорії демократії
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання та проблемні запитання
- •Тема 8. Держава як основний політичний інститут
- •Змістовний блок Вузлові питання
- •8.1. Виникнення і сутність держави
- •8.2. Форми державного правління і державного устрою
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання
- •Дискусія «Правова держава»
- •Тема 9. Політичні партії та партійні системи
- •9.2. Типологія політичних партій
- •Концентричні кола участі в партійному житті
- •Ознаки масових та виборчих партій
- •9.3. Сутність та різновиди партійних систем
- •Класифікація змагальних партійних систем за кількістю партій та ступенем міжпартійного антагонізму
- •9.4. Сучасні тенденції формування партійної системи в Україні
- •9.5. Ідеологічна ідентифікація політичних партій України
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей, рефератів
- •Логічні завдання
- •Дискусія (ділова гра)
- •Тема 10.Громадянське суспільство
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •Розвиток концепції громадянського суспільства в класичній суспільно-політичній теорії.
- •10.1. Розвиток концепції громадянського суспільства в класичній суспільно-політичній теорії
- •10.2. Сутність та структура громадянського суспільства
- •10.3. Проблеми розвитку громадянського суспільства в сучасній Україні
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання та проблемні запитання
- •Дискусія «Механізм взаємодії держави та громадянського суспільства в Україні»
- •Тема 11. Політична культура
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •11.1. Поняття, структура та функції політичної культури
- •11.2. Політична свідомість як елемент політичної культури
- •11.3. Політична культура нації, суспільної групи, особи
- •1.4. Моделі та типи політичної культури
- •Патріархально-підданська політична культура.
- •Піддансько-активістська політична культура.
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Ресурси
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольний тест
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання
- •Дискусія «Альтернативи розвитку української політичної культури»
- •Тема 12. Політична ідеологія
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •12.1. Сутність, рівні та функції політичної ідеології
- •Узагальнюючи основні підходи, можна вокремити характерні риси політичної ідеології:
- •12.2. Глобальні політичні ідеології
- •12.3. «Посткласичні» ідеологічні течії
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання та проблемні запитання
- •Дискусія (ділова гра)
- •Тема 13. Особистість у політичному процесі. Політична соціалізація особистості
- •13.2 Сутність та функції процесу політичної соціалізації
- •13.3. Основні типи процесу політичної соціалізації
- •13.4. Політична участь як наслідок політичної соціалізації
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей, рефератів
- •Логічні завдання
- •Дискусія «Концепції політичної участі. Що вдалося пояснити?»
- •Тема 14. Політичні еліти та політичне лідерство
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •14.1. Політична еліта: поняття, характерні риси, функції
- •14.2. Способи формування політичних еліт і їхні типи
- •14.3. Лідерство як політичний феномен: типологія та стилі
- •14.4. Політичні еліти та політичне лідерство в сучасній Україні
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання та проблемні запитання
- •Дискусія «Характер правлячої еліти»
- •Типологія концепцій політичної влади (кінець хх ст.)
- •Тема 15. Технології політичної діяльності
- •Змістовний блок Вузлові питання теми
- •15.1. Сутність і особливості політичних технологій
- •15.2. Структура технологій політичної діяльності, способи їх створення
- •15.3. Політичні технології та антитехнології
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Теми доповідей, рефератів
- •Логічні завдання
- •Дискусія (ділова гра)
- •Тема 16. Міжнародна політика
- •Змістовий блок Вузлові питання теми
- •16.1 Міжнародні відносини й міжнародна політика
- •16. 2. Зовнішня політика держав
- •16. 3. Політичні технології в міждержавних відносинах
- •16.4. Зовнішня політика України: інтереси і пріоритети
- •Література основна
- •Література додаткова
- •Контрольний блок Контрольні запитання
- •Контрольні тести
- •Адаптаційний блок Теми доповідей та рефератів
- •Логічні завдання
- •Україна XXI ст. В «європейському домі»
- •1. Підготовчий:
- •2. Дослідницький:
- •3. Підсумковий:
- •Основні поняття та категорії
3.3. Політична думка нової доби
Наприкінці XVIII – початку XIX століття політична думка в Україні вступає у новий період свого історичного розвитку. Головними джерелами відродження національної свідомості були вплив західноєвропейських політичних ідей, зокрема ідей Французької революції.
У першій половині XIX століття в Україні виникло Кирило-Мефодіївське товариство, яке уособлювало цвіт української політичної думки, об'єднувало людей, котрі справили величезний вплив на хід і подальший розвиток українського відродження.
До складу Кирило-Мефодіївського товариства входили: Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Микола Гулак, Василь Білозерський, Опанас Маркович, Тарас Шевченко. Основними завданнями вони вважали побудову слов'янської спілки християнських республік; знищення кріпацтва та абсолютистської влади в Російській імперії як необхідної умови створення цієї спілки; поширення християнського суспільного ладу на весь світ як наслідок здійснення християнського заповіту слов'янами.
Кирило-Мефодіївське товариство закликало слов'ян до об'єднання, але за умов утворення кожним народом своєї власної суверенної республіки, не залежної від інших, збудованої на демократичних засадах. Члени товариства прагнули досягти свого ідеалу як через державні реформи, так і завдяки поширенню освіти, моральному вдосконаленню людини. Головною передумовою ідеального суспільного ладу вони вважали особисту чесність і порядність обраних правителів.
Михайло Драгоманов вважав, що чим більш високим є рівень розвитку суспільної організації, тим вищим має бути ступінь соціального прогресу.
Основними постулатами політичної концепції Драгоманова були визнання за державою з її політичною системою і конституцією можливості координації соціально-економічного життя; ідея щодо еволюції існуючої політичної системи як засобу проведення широких політичних реформ; проведення визвольної боротьби лише просвітницькими засобами та розуміння культури як основи для функціонування майбутньої республіканської держави; євроцентризм, тобто переконання, що історичний процес в Російській імперії має пройти той самий політичний шлях, що і в країнах Західної Європи із заміною абсолютистської монархії на так званий парламентсько-земський варіант; ідея федерації як вирішальної умови перебудови імперії на засадах широкої автономії.
Одним із видатних представників політичної думки України був Іван Франко – мислитель, письменник, громадсько-політичний діяч. У своїх творах він приділяв значну увагу кооперації, організації взаємодопомоги для соціального захисту, боротьбі за просвіту працівників, підвищення їх культурного рівня. Проте він не виступав за диктатуру пролетаріату, а був за широке самоврядування і акцентував увагу на загальнолюдських, а не класових цінностях.
Як і Драгоманов, Франко виступав з позицій федералізму. Він вважав, що формою самостійності може бути демократична автономія у складі федерації, яка б спиралась на солідарність інтересів. Основою такого суспільства мають бути рівність людей, забезпечення прав і свобод для кожної людини.
Михайло Грушевський – історик і політичний діяч, перший Президент Української Народної Республіки (УНР), пройшов певну еволюцію у поглядах, зокрема від історичної народницької концепції у бік державницької, від федералістичної до самостійницької. Спочатку він підтримував ідеї федеративних форм організації державного життя нації і виступав за національно-культурну автономію України в рамках Російської імперії. Це було пов'язано з його думкою про те, що народність для свого розвитку не потребує обов'язково політичної самостійності, а вирішення українського питання тісно пов'язане з перетворенням Росії у правову державу.
Проте більшовицька революція та новий характер українсько-російських відносин внесли значні корективи у політичні погляди Грушевського. Він піддає різкій критиці політику радянської Росії в Україні, оскільки, на його думку, більшовицькі керівники під своїм федералізмом приховують найгірший терористичний централізм. Такі зміни у політичних поглядах Грушевського не в останню чергу привели на початку 1918 року до проголошення України IV Універсалом Центральної Ради самостійною, незалежною республікою.
Важливою віхою в історії української політичної думки була творча спадщина Володимира Винниченка – українського письменника і політичного діяча. Він висунув власну концепцію української робітничо-селянської революції. Головним її структурним елементом було поєднання соціально-економічних чинників із національно-політичними при перевазі перших. Тим самим, на його думку, російських більшовиків було б позбавлено можливості виступити проти України і прагнути до захоплення влади.
У разі спрацювання ідеї здійснення пролетарської революції в Україні як окремо взятій країні вторгнення московських більшовиків мало б виключно національну, а не ідеологічну основу.
Представником національно-державницького напрямку в політичній думці України був Дмитро Донцов. Його націоналізм являв собою світогляд, що є стимулом усіх людських починань та взаємин. Проголошуючи головним чином діяльності людини вольовий аспект людської психіки, він підносив до рівня абсолютних людських цінностей ірраціоналізм, експансію, насильництво і фанатизм. При цьому фанатизм випливає з релігійного характеру, бо віруючі дивляться на свої ідеї, як на правду, що обов'язкова для всіх. Спираючись на ідеї Макіавеллі, Донцов обстоював тезу про придатність більшості засобів у безкомпромісній боротьбі за виживання нації. Він також висував ідею переорієнтації України на Захід, оскільки вважав, що вона у політичному, економічному, соціальному, культурному та релігійному житті є цілковито європейською державою.
Видатним українським політичним мислителем консервативного напрямку був В'ячеслав Липинський. Він сформулював найоригінальнішу доктрину державного устрою України.
Суть даної доктрини полягала у спадковій трудовій монархії на чолі з гетьманом. Вона базувалась на концепції хлібороба як головної рушійної сили політичного процесу. Саме хлібороби-власники мали б відновити втрачену державність. Почуття власності на землю настільки сильне, що воно переможе інші прагнення, бо є найстабільнішим і навіть постійним. Отже, гетьманська династія мала походити саме з класу хліборобів-власників.
Липинський вважав також, що українцем є всякий, хто хоче, щоб Україна перестала бути колонією, щоб з різних її племен, рас і вір постала одна єдина українська держава. Тобто кожен, хто робить свій внесок у справу незалежності держави, приносить усе найкраще, що є в нього, й буде справжнім патріотом України.
Щодо союзу трьох слов'янських держав – України, Білорусії та Росії, на думку Липинського, він є можливим лише на рівноправній основі незалежних країн на засадах політичного та економічного партнерства.