17.2. Глобальні проблеми і шляхи їх розв’язання людством

Загострення загальних для всього суспільства глобальних проблем посилює необхідність узгоджених дій з їх розв'язання, спільної розробки оптимальних варіантів розвитку. Світова спільнота може протистояти цьому лише об'єднавши зусилля та ресурси, оскільки вирішення глобальних проблем потребує величезних витрат. За деякими оцінками щорічні витрати на ці цілі мають становити не менше 1 трлн. дол. Сьогодні людство цими коштами не володіє. Можливості вирішення глобальних проблем залежать від визначення їх пріоритетності під час розподілу фінансових ресурсів. Небезпека глобальних проблем приводить до двох висновків: якщо тенденції розвитку глобальних проблем збережуться, то вже впродовж наступного століття людство наблизиться до меж свого зростання. Наймовірнішим буде значне зниження як чисельності населення, так і промислового виробництва; є можливості змінити тенденції зростання, характерні для кінця 20 ст., стабілізувати економічний та екологічний стан людства і підтримати його в майбутньому.

Шляхи розв'язання глобальних проблем.

Зростання ресурсів, що відволікаються на військові потреби, веде до загострення економічних і соціальних проблем у багатьох країнах, негативно впливає на розвиток цивілізованого виробництва і рівень життя народів. А потреби вирішення глобальних проблем постійно і гостро вимагають змін на користь цивільних потреб національних пропорцій між ресурсами, що йдуть на воєнні і мирні цілі, тобто на демілітаризацію економіки. Демілітаризація економіки країни - це роззброєння і ліквідація оборонних галузей виробництва.

Конверсія – це зміна пропорцій розподілу фінансових, людських і матеріальних ресурсів між цивільною і воєнною сферою, переключення в ході роззброєння воєнного виробництва та інших видів військової діяльності на мирні цілі.

У багатьох розвинутих країнах, а особливо в колишніх радянських республіках, активно триває процес конверсії воєнного виробництва, на яку покладали великі надії у зв'язку з вивільненням значної кількості виробничих потужностей і робочої сили. Проте в дійсності конверсія виявилась справою досить дорогою як в економічному аспекті (переоснащення складного і специфічного обладнання), так і в соціальному (масове скорочення працівників оборонних галузей і чисельності збройних сил). За оцінками експертів, початкові витрати на конверсію перевищують витрати на гонку озброєнь.

Складний комплекс проблем виникає на стику взаємовідносин суспільства, людини і природи. Глобальні проблеми суттєво впливають на структуру і механізм суспільного відтворення і формують якісно новий еколого-економічний тип відтворення; впливають на біологічні і соціальні аспекти відтворення не стільки робочої сили, але й людської популяції взагалі.

Однією з таких проблем є ліквідація зубожіння, голоду, хвороб, безробіття й неграмотності, які охоплюють великі зони сучасного світу. Бідність і відсталість характерні перш за все для країн, що розвиваються, де проживають майже 2/3 населення планети. Тому дану проблему часто називають проблемою подолання відсталості країн, що розвиваються.

Сьогодні у більшості країн близько 1,2 млрд. осіб живуть нижче порога зубожіння, понад 1 млрд. неграмотних, понад 1,5 млрд. позбавлені елементарної медичної допомоги. Відсталість слаборозвинутих країн ускладнюється демографічною проблемою, яка полягає у несприятливих для економічного розвитку динаміці населення та зрушення у його віковій структурі. Понад 80% приросту світового населення припадає на країни, що розвиваються.

Проблема рідкості ресурсів і зон зубожіння набувають загальносвітового характеру. Для її вирішення необхідна така система заходів: динамічний розвиток слаборозвинутих країн у соціально-економічній і науково-технічній сферах; новий світовий порядок, який гарантуватиме реальну допомогу відсталим країнам у вирішенні їх проблем.

До глобальних проблем слід віднести проблеми охорони здоров'я. Становлення і розвиток системи світового господарства сприяє розповсюдженню страшних епідемій (у масштабі окремої країни) і пандемій (у світовому масштабі). Боротьба проти них на національному рівні являється малоефективною. Потрібні узгоджені міжнародні дії щодо охорони здоров'я населення. Тому охорона здоров'я виступає функцією критерію оцінки гуманістичності глобальних проблем сучасності.

Взаємовідносини суспільства з природою характеризує екологія. На рубежі 21 ст. загострюється екологічна проблема. Вона зачіпає основи існування людської цивілізації; забруднення навколишнього середовища сьогодні досягло загрозливих масштабів. Екологічна криза характеризується невідповідністю розвитку продуктивних сил, суспільних форм їх розвитку і біологічних можливостей біосфери. Вона проявляється в напруженні стосунків між людиною і природою, результатом чого є порушення навколишнього середовища, забруднення і отруєння його відходами, загрозі існування людини.

Про масштаби екологічної кризи свідчать такі приклади. Інтенсивне знищення лісів та виснаження земельних ресурсів. Щорічно на планеті знищується понад 20 тис.км² лісів. Деградація земельних ресурсів відбувається під впливом надмірної водяної та вітрової ерозії, забруднення хімічними відходами, будівельних робіт та інших факторів. У результаті щорічно із світового сільськогосподарського обороту вилучається близько 7 млн. га родючих земель, які поступово перетворюються у пустище. За підрахунками американських вчених, тільки орні землі нашої планети щорічно втрачають 24 млрд. т. родючого шару.

Катастрофічне забруднення світової екологічної системи відходами виробничої та невиробничої діяльності людини.

Одним з головних наслідків екологічної кризи є скорочення генофонду планети, зменшення біологічної різноманітності, яка оцінюється 10-12 млн. видів. Учені вважають, що в разі збереження існуючих тенденцій у 1980-2000 рр. можливе зникнення 1/5 всіх видів рослин і тварин, що населяють нашу планету.

Незважаючи на різні підходи щодо захисту навколишнього середовища, учені – екологи, економісти єдині в тому, що захист природи потребує значних витрат – 3-5 % ВВП, тобто не менше 150 млрд. дол. щорічно.

Як і раніше, гостро стоїть проблема забезпечення людства сировиною та енергією. По суті глобальна енергетична проблема являє собою дві досить близькі за характером походження проблеми – енергетичну та сировинну. До того ж проблема забезпечення енергією є значною мірою похідною від проблеми сировинної, оскільки практично більша частина використовуваних нині способів отримання енергії по суті є переробкою специфічної енергетичної сировини.

Розрахунки спеціалістів Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) показують, що запаси енергоресурсів становлять: вугілля – на 340 років, нафти –на 30, газу – на 50 років.

Суттєвим напрямком вирішення енергетичної і сировинної проблеми є їх економія. Економія матеріальних ресурсів потребує реалізації різноманітних заходів як у національному, так і міжнародному масштабах. Серед них важливо виділити такі: обмін інформацією, науково-технічне співробітництво, розвиток обміну новими енерго- і матеріалозберігаючими технологіями. Це сприяє певним позитивним зрушенням у використанні енергії і сировини. Так, у світовій економіці енергоспоживання зросло на 5.1 % на рік, енергоємність ВВП знизилась на 15%, а нафтоємність – на 29%.

Ці глобальні проблеми постачання сировини і палива є надто гострими для України, особливо щодо постачання нафти, газу, вугілля, деревини, кольорових металів тощо. З іншого боку, українське виробництво є надто енерго- і матеріалоємними. Так, на 1 дол. ВВП ми споживаємо електроенергії в 4 рази, а металу в 2 рази більше ніж у середньому в західноєвропейських країнах.

Набула глобальності проблема освоєння Світового океану і космосу. Світовий океан займає 71% площі Землі. Величезні запаси мінеральних ресурсів океану. Так, біологічні ресурси становлять 40 % річної продукції рослин земної кулі. Проте вони теж не безмежні, їх треба використовувати грамотно, не порушуючи продуктивної сили океану. Хоча океанічні ресурси використовуються частково, але екологічний баланс уже порушується: підірвано сировинну базу світового виробництва; підвищення частки вуглекислого газу в атмосфері, зменшення озонового шару, посилення ультрафіолетового випромінювання земної поверхні негативно впливають на морські організми; здійснюється забруднення Світового океану стічними водами, відходами промисловості. Так, за оцінки експертів, у Світовий океан викидається до 20 млрд. т шкідливих речовин.

Для розв'язання глобальних проблем Світового океану необхідно грамотно освоювати океан і в таких межах, щоб не привести до згубних наслідків ні для океану, ні для навколишнього середовища.

Особливу роль у подальшому розвитку продуктивних сил людства має освоєння космічного простору. Космонавтика визначає рівень науково- технічного розвитку країни. Водночас вона відкриває широкі можливості для вирішення таких завдань, які мають глобальне значення: розвиток внутрішніх і міжнародних систем зв’язку; довгострокове прогнозування погоди; навігація морського і повітряного транспорту; створення глобальної геофізичної інформаційної системи; розвиток і вдосконалення таких галузей, як машинобудування, електроніка, обчислювальна техніка, енергетика, нові види матеріалів тощо.