Лекція 14. . Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції. (2 години)

План лекції:

1. Сутність і структура господарського механізму.

2. Основні форми і метоли державного регулювання та їхній

Механізм.

Тема 14 господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції

14.1. Сутність і структура господарського механізму

Господарський механізм можна визначити як сукупність основних форм, методів і важелів управління народним господарством, а отже використання економічних законів, розв'язання суперечностей економічної системи, реалізації відносин власності, а також розвитку людини та узгодження найважливіших типів інтересів.

Складовою господарського механізму є система управління, яка означає свідомо організований, цілеспрямований, і активний вплив різних суб'єктів управління на процес розвитку та функціонування суспільного способу виробництва, економічної системи, їх окремих ланок та елементів.

Ядро системи управління в економіці – цілеспрямований вплив на потреби, інтереси та цілі окремих індивідів, колективів людей, та прошарків населення для досягнення поставленої мети.

З урахуванням сказаного господарський механізм у політекономічному розумінні виражає сукупність виробничих відносин між державою з одного боку, та суб'єктами господарювання з другого, а також між суб'єктами ринкової економіки з приводу використання різних форм і методів управління народним господарством та саморегулювання, насамперед економічної власності.

Сутність господарського механізму повніше розкривається в його функціях. Першою функцією господарського механізму є використання економічних законів. Основною умовою такого використання є пізнання економічних законів, умов, за яких діє економічний закон. Оскільки існують закони розвитку продуктивних сил, техніко-економічних відносин, організаційно-економічних і виробничих відносин, то господарський механізм може бути локальним – як механізм використання законів кожної з цих підсистем.

Друга за значенням його функція розв'язання соціально-економічних суперечностей. Вона випливає з попередньої, бо кожний економічний закон містить у собі суперечність. Найважливіше значення для реалізації має використання суперечностей між продуктивними силами і виробничими відносинами, а також основної суперечності суспільного способу виробництва.

Третя функція господарського механізму – реалізація відносин економічної власності. У її межах вирішальна роль належить господарському механізму в економічній реалізації власності на засоби виробництва. Виконання цієї функції має спрямуватися на те, щоб відносини власності сприяли розвитку всієї системи продуктивних сил, насамперед основної продуктивної сили – людини, безпосереднього працівника.

Четверта функція господарського механізму – всебічний розвиток людини, її потреб, інтересів, стимулів. У даному випадку завдання господарського механізму полягає в тому, щоб людина стала активним суб'єктом відносин економічної власності, а також соціальних, політичних, правових і культурних відносин, щоб у кожній із цих форм могла реалізовуватися її соціальна природа. В останньому випадку господарський механізм набуває ознак соціального. Оскільки людина вступає у відносини з іншими людьми, завдання господарського механізму полягає в тому, щоб узгоджувати, насамперед, економічні інтереси людей.

До основних елементів господарського механізму відносяться: ринкове саморегулювання, державне регулювання та наднаціональне регулювання.

Ринкове саморегулювання здійснюється через механізм вільної конкуренції, вільного ціноутворення (ціни встановлюються лише на ринку під впливом стихійного переливу капіталу на галузевому і міжгалузевому рівнях), та ін.

Вперше в західній економічній літературі 20 ст. неспроможність ринкового саморегулювання визнав Дж. Кейнс, обґрунтувавши при цьому необхідність, регулювання економіки та його методи.

З урахуванням політекономічного аспекту господарського механізму сутність державного регулювання економіки полягає у функціонуванні та розвитку домінуючої підсистеми виробничих відносин між державою та суб'єктами господарювання з приводу виконання державою своїх економічних функцій, використання різних форм і методів впливу на процес розширеного відтворення економіки.

Державне регулювання економіки та ринкове саморегулювання є двома найважливішими ланками (підсистемами) господарського механізму.

Поряд із цими двома елементами господарського механізму важливу роль у регулюванні національної економіки відіграє корпоративна ( а у її межах монополістична, у т. ч.. олігополістична) планомірність.