Джерела інформації

1. Бакан Г.М. Вступ до теорії експертних систем та баз знань.– К.:ВПЦ «Київський університет», 2005. – 90 с.

2. Гаврилова Т.А., Хорошевский В.Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. – СПб.: Питер, 2001. – 384 с.

3. Герман О.В. Введение в теорию экспертных систем и обработку знаний.– Мн.: ДизайнПРО, 1995 – 255 с.

4. Осуга С. Обработка знаний: Пер. с япон. – М.: Мир, 1990. – 293 с.

5. Приобретение знаний: Пер. с япон. / Под ред. С.Осуги, Ю. Саэки. – М.: Мир, 1990. – 304 с.

Ба́за зна́нь, БЗ (англ. Knowledge base, KB) — це особливого роду база даних, розроблена для управління знаннями (метаданими), тобто збором, зберіганням, пошуком і видачею знань. Розділ штучного інтелекту, що вивчає бази даних і методи роботи із знаннями, називається інженерією знань.

Інше визначення ж говорить, що: База знань — це сукупність відомостей (про реальні об'єкти, процес, події або явища), що відносяться до певної теми або задачі, організована так, щоб забезпечити зручне представлення цієї сукупності як в цілому так і будь-якої її частини. Це означає, що система управління базою знань (саме знань, а не даних) повинна забезпечити уявлення і обробку моделі, зіставною за своєю складністю з моделлю, що використовується свідомістю людини.

Найважливіший параметр БЗ — якість знань, що накопичені в ній. Кращі БЗ містять релевантну і свіжу інформацію, мають довершені системи пошуку інформації і ретельно пророблену структуру і формат знань.

Залежно від рівня складності систем, в яких застосовуються бази знань, розрізняють:

• БЗ всесвітнього масштабу, наприклад: Інтернет чи Вікіпедія

• БЗ національні — наприклад, Вікіпедія

• БЗ галузеві — на кшталт автомобільної енциклопедії

• БЗ організацій — див. Управління знаннями

• БЗ експертних систем — див. Експертна система

• БЗ спеціалістів Гідрологічна

Тип інформації і її місцезнаходження в базі визначаються системою підтримки бази знань. Гарна підтримка — гарантія високої продуктивності БЗ.

Застосування бази знань

Прості бази знань можуть використовуватися для зберігання даних про організації: документації, інструкцій, статей технічного забезпечення. Головна мета створення таких баз — допомогти менш досвідченішим людям знайти існуючий опис способу вирішення якої-небудь проблеми предметної області.

Онтологія може служити для представлення в базі знань ієрархії понять і відношень між ними. Онтологія, яка ще містить і екземпляри об'єктів не що інше, як база знань.

Довідково. Онтоло́гія — представлення деякою мовою знань про певну предметну область (середовище, світ). Онтологію неодмінно супроводжує деяка концепція цієї області інтересів. Найчастіше ця концепція виражається за допомогою визначення базових об’єктів (індивідуумів, атрибутів, процесів) і відношень між ними. Визначення цих об'єктів і відношень між ними зазвичай називають концептуалізацією.

Наступне визначення онтології є узагальнюючим: Онтологія — це загальноприйнята і загальнодоступна концептуалізація певної області знань (світу, середовища), яка містить базис для моделювання цієї області знань і визначає протоколи для взаємодії між агентами, які використовують знання з цієї області, і, нарешті, включає домовленості про представлення теоретичних основ даної області знань.

Перспективи використання

Літературні джерела багаті описом різних онтологій і очікуваних від їхнього використання перспектив. Ці перспективи можна підрозділити на наступні категорії:

• поліпшення взаємодії розробників та програмних агентів;

• уніфікація обміну даними;

• формалізація процесів специфікації, підвищення надійності і забезпечення багаторазовості використання.

Відмінності від філософського поняття онтології

Хоча термін «онтологія» споконвічно філософський, в інформатиці він набув самостійного значення. Тут є дві істотні відмінності:

• Онтологія в інформатиці повинна мати формат, який комп'ютер зможе легко обробити;

• Інформаційні онтології створюються завжди з конкретними цілями — рішення конструкторських задач; вони оцінюються більше з погляду застосовності, ніж повноти.

Елементи онтологій

Сучасні онтології будуються в більшій мірі однаково, незалежно від мови написання. Зазвичай вони складаються з екземплярів, понять, атрибутів і відношень.

Екземпляри

Екземпляри (англ. instances) або індивіди (англ. individuals) — це основні, низькорівневі компоненти онтології. Екземпляри можуть являти собою як фізичні об'єкти (люди, будинки, планети), так і абстрактні (числа, слова). Строго кажучи, онтологія може обійтися й без конкретних об'єктів. Однак, однією з головних цілей онтології є класифікація таких об'єктів, тому вони також включаються.

Поняття

Поняття (англ. concepts) (або класи (англ. classes)) — абстрактні групи, колекції або набори об'єктів. Вони можуть містити в собі екземпляри, інші класи, або ж сполучення й того, і іншого. Приклад:

• Поняття «люди», вкладене поняття «людина». Чим є «людина» — вкладеним поняттям, чи екземпляром (індивідом) — залежить від онтології.

• Поняття «індивіди», екземпляр «індивід».

Атрибути

Об'єкти в онтології можуть мати атрибути. Кожен атрибут має принаймні ім'я й значення, і використовується для зберігання інформації, що специфічна для об'єкта й прив'язана до нього. Наприклад, об'єкт the Ford Explorer має такі атрибути як:

• Назва: Ford Explorer

• Кількість-Дверей: 4

• Двигун: {4.0 КС, 4.6 КС}

• Коробка-Передач: 6-швидкісна

Значення атрибута може бути складеним типом даних. У даному прикладі значення атрибута, що називається Двигун, є списком значень простих типів даних.

Якщо ви не визначаєте атрибути для концепцій, вам доведеться визначати або таксономію (якщо між концепціями існує відношення включення (Гіпонім, англ. Hyponym)), або Керований Словник (англ. Controlled Vocabulary). Вони корисні, але не вважаються справжніми онтологіями.