Методичні рекомендації

Готуючись до практичного заняття, необхідно опрацювати лекційний матеріал, рекомендовану літературу, усвідомити сутність дидактики як науки та навчальної дисципліни, методологічної основи дидактики, особистісно зорієнтованого навчання (підходу). Варто пам’ятати, що знання мають бути суб’єктними, тому слід відстежувати рефлексивне ставлення до навчального матеріалу, намагатися формулювати власні визначення, особистісне розуміння.

Виконуючи завдання практичного блоку заняття, варто критично й творчо ставитися до теоретичного матеріалу, ставити за мету розвиток аналітичних здібностей. Під час підготовки до заняття усвідомити важливість упровадження особистісно зорієнтованого підходу в усі ланки освіти.

Запитання й завдання для опрацювання на занятті

1. Особистісно зорієнтований підхід в освіті (сутність, необхідність, специфіка).

2. Технологія особистісно зорієнтованого навчання. З’ясувати сутність понять:

• суб’єктний досвід життєдіяльності

• «окультурення» індивідуального суб’єктного досвіду дитини;

• учень – суб’єкт навчання;

• рефлексія;

• досвід співробітництва «учитель – учень»;

• індивідуальна освітня програма;

• навчальний діалог.

3. Продовжити речення.

Основний задум особистісно зорієнтованого уроку полягає в тому, щоб ......................................…………………………………………………………………………...…………………………………..,і тим самим домогтися особистісного засвоєння змісту матеріалу.

Добір дидактичного матеріалу до особистісно зорієнтованого уроку вимагає від учителя знання не лише його об’єктивної складності, але й ………………………………………………………...……………….……………………………………………………………………………………………. .

Якщо на традиційному уроці основну увагу учитель приділяє колективним (фронтальним) формам і методам роботи, то на особистісно зорієнтованому він має прийняти на себе роль …………………………………….…………………….……

………………………………………………………………………. , з метою створення максимально сприятливих умов для прояву ………………………………………………… ………………………………….……………………………………………………………………………….…………… .

4. Концептуальні орієнтири особистісно зорієнтованого уроку.

5. Проектування особистісно зорієнтованого уроку.

6. Проведення особистісно зорієнтованого уроку.

7. Аналіз особистісно зорієнтованого уроку.

Додаток

О. Я. Савченко

ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАН­НЯ  організація навчання на засадах всебічного врахування індивід. потреб і можливостей учня, глибокої поваги до його особистості, ставлення до нього як до свідомого і відповідального суб’єк­та навч.-виховної взаємодії з учителем і ровесни­ками. Метою цього типу навчання є створення умов (змісту, методів, середовища) для індивід. самореалізації учня, розвитку і саморозвитку його особистісних якостей.

Сутнісними ознаками О. о. н. є: гуманне суб’єкт-суб’єктне співробітництво всіх учасників навч.-виховного процесу; діагностично-стимулюючий спосіб організації навч. пізнання; діяльнісно-комунікативна активність учнів; проектування вчителем (а згодом й учнями) індивід. досягнень з усіх видах пізнавальної діяльності, сенситивної їх віку; якомога повнішого врахування у доборі змісту, в методиках, стимулах навчання та систе­мі оцінювання діапазону особистісних потреб. Сутнісні характеристики і способи організації О. о. н. в різних умовах активно досліджуються психологами й педагогами з кінця 80-х років XX ст.

Процес освоєння шкільною освітою цінностей О. о. н. вимагає системного забезпечення. На методологічному рівні  визначення теор. засад освітнього процесу, побудованого на цілях і цін­ностях особистісного розвитку; організаційно-уп­равлінському  створення відповідної норматив­ної бази, функціонування різних типів шкіл, мож­ливостей рівного доступу дітей до якісної освіти, незалежно від їх фізичних і пізнавальних можли­востей, потреб, соціального статусу батьків; психол.-пед.  зміни у підготовці й перепідготовці вчителів на засадах О. о. н. з обов’язковим осво­єнням діагностичних методик, гуманної профес. етики і оцінювання. Дидактико-метод. забезпечен­ня О. о. н. передбачає посилення у змісті людино­знавчого, особистісно значущого, емоціогенного матеріалу, створення методик і підручників на засадах діалогічної взаємодії, пізнавального інтересу. співтворчості, ситуацій вибору, рефлексії, сти­мулювання, збереження емоційної комфортності та реалізації «педагогіки успіху». Ергономічний ас­пект О. о. н.  цілеспрямоване створення навч.-виховного і розвивального середовища, зорієнто­ваного на врахування актуальних і перспективних потреб навчання і розвитку дітей різних вікових груп, пізнавальних і фізичних можливостей.

Особливу роль в О. о. н. відіграє стиль навч. спілкування, який змінює взаємостосунки педагога і учнів з авторитарного на гуманний, стимулюючий стиль, персоніфікованість, діалог, дискусія, поєднання розумної вимогливості з утвердженням людської гідності учнів, уміння вчителя володіти різними засобами мотивації індивід. діяльності тощо.

Отже, О. о. н. передбачає рух від учня до змісту й методики, а не навпаки, врахування його типологічних та індивід. особливостей в усіх вимірах навч.-виховного процесу, утвердження суб’єкт-суб’єктних відносин.

Савченко О. Я. Особистісно орієнтоване навчання // О. Я. Савченко // Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; головний ред. В.Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 626-627.

В.В. Сериков