Практичне заняття 5

Задача 1

П'ятикласник Андрій Г. був непосидючий хлопець, часто виявляв невеликі порушення дисципліни, заважав товаришам на уроках, часто вдавався до бійки під час ігор на шкільному подвір'ї.

Класний керівник повідомляла про витівки Андрія його батьків, роблячи записи в щоденнику або окремими записками. Іноді телефонувала батькові на роботу. Неодноразово запрошувала батька до школи для детальної розмови про поведінку сина.

Йшов час. У поведінці Андрія проглядалися певні позитивні зміни.

Класний керівник час від часу давала учневі цікаві доручення, з якими він справлявся добре. Почав допомагати товаришам. Його навіть похвалили на загальношкільній лінійці за активну участь у конкурсі всезнайок.

Потрібно було закріпити позитивні якості, що формувалися у поведінці школяра. Учителька написала коротеньку записку батькові Андрія: "Шановний Сергію Петровичу!

Прошу Вас у зручний для Вас час прийти до школи. Класний керівник". Андрій особисто віддав записку татові. Наступного дня хлопчина прийшов до школи засмучений. Усі дивувалися його мовчанці. Учень неприязно поглядав на вчительку.

Батько чомусь не приходив на зустріч із класним керівником. І лише на третій день зателефонував учительці і сказав: "Вибачте, що я не зміг прийти до школи: були складнощі на роботі. Але Ви не турбуйтесь: я Андрія вже відлупцював, провчив його як слід. На деякий період вистачить"...

1. Чим викликані такі дії батька?

2. Яку помилку допустила класний керівник у спілкуванні з батьками Андрія?

3. Що ви порадите класному керівникові, аби грамотно вийти з цієї ситуації?

4. Яких треба дотримуватися правил учителям-вихователям у листуванні з батьками?

Задача 2

Учень 6-го класу Андрій Т. "славився" як "важкий" учень. Він постійно не ладнав з учителями, тримався якось відособлено від товаришів. Діти часто називали його на прізвисько "Валянок". Учителі постійно скаржилися класному керівникові Галині Тимофіївні на те, що Андрій порушує дисципліну, часто грубіянить учителям, просили певним чином вплинути на Андрія.

Г.Т. з цим дитячим колективом працювала перший рік. Не встигла навіть відвідати усіх батьків. Тому відвідання батьків Андрія запланувала на найближчу суботу. Знайомство з батьками не принесло задоволення класному керівникові. Батько працював вантажником, часто випивав, бив дружину і дітей (а їх четверо); дома брудно, немає затишку; двоє старших дітей-школярів не мають постійного робочого місця. Мати стомлена, залякана жінка. Бесіда з батьком не залишила будь-якої надії на можливі зміни у поведінці Андрія.

Наступного дня Г.Т. зібрала усіх учителів, які працюють в її класі, розповіла про обставини, що зумовлюють негативну поведінку Андрія, і попросила колег виявити до нього якомога більше теплоти, добра і ласки. Скористалась також випадком, коли Андрія не було у школі, і поговорила відверто з учнями про те, що йому живеться важко, що він не знає від своїх рідних добра, і попросила дітей змінити своє ставлення до свого товариша, забути прізвисько "Валянок", допомогти у навчанні та ін.

Одного вихідного дня запросила Андрія та його найближчих сусідів до себе в гості. Пили чай, розглядали ілюстровані книги, альбоми ілюстрацій, грали в лото. А в день народження Андрія діти подарували йому шашки і конструктор.

Спостерігаючи пошуки класного керівника, дехто з учителів кепкував над колегою: "Галина Тимофіївна розпочала "кампанію сюсюкання". Добренькою хоче бути".

1. Як ви оцінюєте дії класного керівника?

2. Які принципи виховання вчителька поклала у першу чергу в основу своєї діяльності?

3. Чи можна назвати дії Г.Т. "кампанією сюсюкання"?