- •ПедагогікА (за кредитно-трансферною системою)
- •13, 23 Групи
- •1 Курс іі семестр
- •2 Курс і семестр
- •Лекційні заняття
- •Лекція 7 Методи виховання та їх класифікація
- •Лекція 8 Особистість і колектив
- •Лекція 12 зміст освіти у світлі державних стандартів
- •3. Навчальні плани і програми
- •4. Підручники і посібники
- •5. Види освіти, особливості повноцінних знань
- •Лекція 13-14 Методи й засоби навчання. Педагогічні технології
- •4. Проблема вибору методів навчання
- •5. Засоби навчання
- •Лекція 18 майстерність педагогічного спілкування
- •3. Контакт у педагогічному діалозі
- •6. Конфлікт у педагогічній взаємодії
- •Практичні заняття
- •Питання й завдання для опрацювання на занятті
- •Додаток Поняття педагогічної етики та її складові
- •Педагогічний такт учителя
- •Педагогічні здібності
- •Практичне заняття 2
- •Література
- •Питання й завдання для опрацювання на занятті
- •Додаток Сутність педагогічної діяльності
- •Структура педагогічної діяльності
- •Специфіка педагогічної діяльності
- •Гуманістична природа педагогічної діяльності
- •Творчий характер праці вчителя
- •Практичне заняття 3
- •Література
- •Соціальна місія педагога прогностичний характер
- •Питання й завдання для опрацювання на занятті
- •Додаток Соціальна місія педагога
- •Професійні функції педагогічної діяльності
- •Основні види професійної діяльності
- •Навчання (спільна діяльність)
- •Практичне заняття 4
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на заняття
- •Хто не правий в цій ситуації?
- •Як би ви повелися у цьому випадку?
- •Чим викликані подібні помилки виховання? додаток Сім'я як соціально-педагогічне середовище
- •Особливості й перспективи розвитку сучасної сім'ї
- •Форми й методи роботи вчителя з батьками учнів
- •Практичне заняття 5
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на заняття
- •Додаток Класний керівник у школі
- •Функції класного керівника
- •Напрями роботи класного керівника
- •Практичне заняття 6
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на занятті
- •Додаток Позакласна виховна робота
- •Колективні творчі справи
- •Позашкільні заклади в системі освіти і виховання
- •Практичне заняття 7
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на занятті
- •Додаток Поняття «педагогічно занедбані діти»
- •Принципи, шляхи й засоби перевиховання
- •Практичне заняття 8
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на занятті
- •Додаток
- •Личностно-ориентированное образование
- •Особистісно зорієнтований урок: планування й технологія проведення
- •Рекомендації щодо підготовки, проведення й аналізу особистісно зорієнтованого уроку
- •Практичне заняття 9
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на заняття
- •Додаток 1
- •Процес навчання, його структура Функції процесу навчання
- •Структура процесу навчання
- •Структура діяльності вчителя
- •Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Основні види навчання
- •Додаток 2
- •Практичне заняття 10
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на заняття
- •Додаток 1 Діагностика навченості учнів. Контроль та оцінювання навчальних досягнень
- •Додаток 2 система контролю та оцінювання навчальних досягнень
- •Практичне заняття 11
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на заняття
- •Додаток методи й засоби навчання
- •Практичне заняття 12
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на заняття
- •Додаток 1 Форми навчання. Форми організації навчання
- •Додаток 2 форми організації навчання
- •Практичне заняття 13-14
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Додаток сучасний урок
- •Практичне заняття 15
- •Література
- •Додаток 2 Технологія організації педагогічної взаємодії в процесі індивідуальної бесіди
- •Практичне заняття 16
- •Література
- •Запитання і завдання
- •Додаток 1 Майстерність організації педагогічної взаємодії в навчанні
- •Елементи технології уроку-діалогу
- •Додаток 2 Майстерність побудови діалогічної взаємодії на уроці
- •Самостійна робота студента
- •Зміст самостійної роботи
- •Теми для самостійного опрацювання
- •Завдання теоретичного характеру
- •Завдання практичного характеру
- •Завдання теоретичного характеру
- •Завдання практичного характеру
- •Творчі завдання
- •Завдання теоретичного характеру
- •Завдання практичного характеру
- •Творчі завдання
- •Система контролю та оцінювання
- •Система контролю
- •Оцінювання успішності студентів
- •Система оцінювання навченості студентів
- •Критерії оцінювання тестових завдань
- •Алгоритм оцінювання тесту відкритого типу
- •Питання для самоперевірки
- •Питання до екзамену
- •Список літератури з дисципліни Основна література
- •Додаткова література
Питання й завдання для опрацювання на занятті
Перевірка виконання завдання 2 практичного блоку.
Згрупувати складові педагогічної етики за класифікаційними ознаками: «якості педагога відносно себе як суб’єкта педагогічної діяльності»; «якості педагога відносно дитини як суб’єкта педагогічної діяльності» (скласти таблицю) (письмово).
Встановити відповідність між якостями в першій і другій колонках таблиці (попереднє завдання). Обґрунтувати й аргументувати свої рішення.
Перевірка виконання завдання 3 практичного блоку.
Додаток Поняття педагогічної етики та її складові
Педагогічна діяльність як сфера духовного виробництва характеризується глибоким проникненням у неї етичних та естетичних начал. Етичне (моральне) й естетичне (прекрасне) тісно пов’язані й переплетені в особистості вчителя, у його спілкуванні з учнями й колегами, у ставленні до праці й професії. Комплекс вимог суспільства до рівня професійно-етичної культури педагога закріплений у педагогічній етиці. Етика – вчення про мораль. Педагогічна етика – складова частина етики, яка віддзеркалює специфіку функціонування моралі в умовах педагогічного процесу та розробляє моральні норми, що лежать в основі моральної свідомості й ставлення педагога до учнів, до своєї праці, до самого себе.
Любов до дітей – одна з найголовніших вимог педагогічної етики, найнеобхідніша якість учителя. Любов – це моральне почуття, тому справедливий афоризм: «Легко любити все людство, значно важче – конкретну людину». Деякі педагоги скептично ставляться до цієї вимоги педагогічної етики, вважаючи, що змусити себе любити іншу людину неможливо. Разом з тим, любов є найвищою духовною напругою людини, яка спирається на усвідомленні максимальної цінності іншого, на безкорисливому й самовідданому бажанні йому добра та щастя. Любов до дітей – це також і характеристика такого рівня педагогічної свідомості вчителя, якому властиве безумовне прийняття дитини з усіма її достоїнствами й вадами, визнання його права бути такою, якою вона є, розуміння співпереживання, співчуття, бажання допомогти дитині в її розвиткові.
Найбільш повно й точно означено любов у Біблії:
«Любовь долготерпит, милосердствует, любовь не завидует, любовь не привозносится, не гордится.
Не бесчинствует, не ищет своего, не раздражается, не мыслит зла.
Не радуется неправде, а радуется истине.
Все покрывает, всему верит, всего надеется, все переносит.
Любовь никогда не перестает».
Називаючи якості, які вони найбільш цінують в учителеві, учні передусім включають у перелік чуйність, чутливість, доброзичливість, людяність, повагу до їх особистості, і лише потім – знання предмету й уміння пояснити навчальний матеріал. Без любові вчителя до своїх учнів не народжується любов навзаєм і довіра.
Із любові до дітей виростає педагогічний оптимізм учителя – віра в можливості дитини, уміння бачити в ній краще й спиратися на це краще у вихованні, а також віра у свої власні можливості й успіх своєї справи.
Любов до дітей є підґрунтям професійного обов’язку й відповідальності, педагогічної совісті, педагогічної справедливості, професійної самовідданості.
Джерелами професійного обов’язку й відповідальності є не лише соціальна відповідальність учителя, але передусім – відповідальність перед кожною конкретною
дитиною.
Професійна совість учителя – це суб’єктивне усвідомлення ним свого обов’язку й відповідальності перед своїми учнями, яке спонукає внутрішню потребу чинити у відповідності з цінностями й нормами педагогічної етики. Професійна самовідданість учителя – це готовність служити дітям і своєму покликанню, готовність подолати егоїстичні інтереси й потреби, не рахуватися з часом, а іноді і зі здоров’ям, віддавати свої сили тій справі, яку він вважає найважливішою та найголовнішою в житті.
Педагогічна справедливість – це якість учителя, яка виявляється в об’єктивному
ставленні до кожного учня, у визнанні права кожного на повагу його особистості, у відмові від вибіркового ставлення до учнів. Передусім особисте ставлення не повинно впливати на оцінку та прийняття педагогічних рішень.
Серед категорій педагогічної етики особливе місце посідає професійна честь педагога, яка диктує нормативні вимоги до його поведінки й спонукає в різних ситуаціях поводити себе у відповідності із соціальним статусом його професії. Соціальна й професійна роль учителя передбачає особливі вимоги до рівня його загальної культури, морального обличчя.
Педагогічна етика – це гармонія моральних почуттів, свідомості та поведінки вчителя, які цілісно виявляються в культурі спілкування його з учнями та іншими людьми, у педагогічному такті.