- •ПедагогікА (за кредитно-трансферною системою)
- •13, 23 Групи
- •1 Курс іі семестр
- •2 Курс і семестр
- •Лекційні заняття
- •Лекція 7 Методи виховання та їх класифікація
- •Лекція 8 Особистість і колектив
- •Лекція 12 зміст освіти у світлі державних стандартів
- •3. Навчальні плани і програми
- •4. Підручники і посібники
- •5. Види освіти, особливості повноцінних знань
- •Лекція 13-14 Методи й засоби навчання. Педагогічні технології
- •4. Проблема вибору методів навчання
- •5. Засоби навчання
- •Лекція 18 майстерність педагогічного спілкування
- •3. Контакт у педагогічному діалозі
- •6. Конфлікт у педагогічній взаємодії
- •Практичні заняття
- •Питання й завдання для опрацювання на занятті
- •Додаток Поняття педагогічної етики та її складові
- •Педагогічний такт учителя
- •Педагогічні здібності
- •Практичне заняття 2
- •Література
- •Питання й завдання для опрацювання на занятті
- •Додаток Сутність педагогічної діяльності
- •Структура педагогічної діяльності
- •Специфіка педагогічної діяльності
- •Гуманістична природа педагогічної діяльності
- •Творчий характер праці вчителя
- •Практичне заняття 3
- •Література
- •Соціальна місія педагога прогностичний характер
- •Питання й завдання для опрацювання на занятті
- •Додаток Соціальна місія педагога
- •Професійні функції педагогічної діяльності
- •Основні види професійної діяльності
- •Навчання (спільна діяльність)
- •Практичне заняття 4
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на заняття
- •Хто не правий в цій ситуації?
- •Як би ви повелися у цьому випадку?
- •Чим викликані подібні помилки виховання? додаток Сім'я як соціально-педагогічне середовище
- •Особливості й перспективи розвитку сучасної сім'ї
- •Форми й методи роботи вчителя з батьками учнів
- •Практичне заняття 5
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на заняття
- •Додаток Класний керівник у школі
- •Функції класного керівника
- •Напрями роботи класного керівника
- •Практичне заняття 6
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на занятті
- •Додаток Позакласна виховна робота
- •Колективні творчі справи
- •Позашкільні заклади в системі освіти і виховання
- •Практичне заняття 7
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на занятті
- •Додаток Поняття «педагогічно занедбані діти»
- •Принципи, шляхи й засоби перевиховання
- •Практичне заняття 8
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на занятті
- •Додаток
- •Личностно-ориентированное образование
- •Особистісно зорієнтований урок: планування й технологія проведення
- •Рекомендації щодо підготовки, проведення й аналізу особистісно зорієнтованого уроку
- •Практичне заняття 9
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на заняття
- •Додаток 1
- •Процес навчання, його структура Функції процесу навчання
- •Структура процесу навчання
- •Структура діяльності вчителя
- •Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Основні види навчання
- •Додаток 2
- •Практичне заняття 10
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на заняття
- •Додаток 1 Діагностика навченості учнів. Контроль та оцінювання навчальних досягнень
- •Додаток 2 система контролю та оцінювання навчальних досягнень
- •Практичне заняття 11
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на заняття
- •Додаток методи й засоби навчання
- •Практичне заняття 12
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Запитання й завдання для опрацювання на заняття
- •Додаток 1 Форми навчання. Форми організації навчання
- •Додаток 2 форми організації навчання
- •Практичне заняття 13-14
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Додаток сучасний урок
- •Практичне заняття 15
- •Література
- •Додаток 2 Технологія організації педагогічної взаємодії в процесі індивідуальної бесіди
- •Практичне заняття 16
- •Література
- •Запитання і завдання
- •Додаток 1 Майстерність організації педагогічної взаємодії в навчанні
- •Елементи технології уроку-діалогу
- •Додаток 2 Майстерність побудови діалогічної взаємодії на уроці
- •Самостійна робота студента
- •Зміст самостійної роботи
- •Теми для самостійного опрацювання
- •Завдання теоретичного характеру
- •Завдання практичного характеру
- •Завдання теоретичного характеру
- •Завдання практичного характеру
- •Творчі завдання
- •Завдання теоретичного характеру
- •Завдання практичного характеру
- •Творчі завдання
- •Система контролю та оцінювання
- •Система контролю
- •Оцінювання успішності студентів
- •Система оцінювання навченості студентів
- •Критерії оцінювання тестових завдань
- •Алгоритм оцінювання тесту відкритого типу
- •Питання для самоперевірки
- •Питання до екзамену
- •Список літератури з дисципліни Основна література
- •Додаткова література
Гуманістична природа педагогічної діяльності
Зміст і цілі педагогічної діяльності спрямовані на вирощування кращого в людині, розкриття його потенціалу, що надає їй гуманістичного характеру (людинотвірного). Однак гуманна ціль обертається в реальній педагогічній практиці протилежністю, коли вчитель, орієнтуючись на майбутнє дитини, забуває про сьогодення.
Актуальні (базові) потреби людини:
потреба в безпеці;
потреба в приналежності й любові;
потреба у визнанні;
потреба в самоактуалізації та самореалізації (визнання свого особистісного потенціалу; реалізація цього потенціалу не лише в майбутньому, але й у теперішньому.
Гуманістична природа праці вчителя вимагає створення умов, за яких дитина не лише готується до життя, але й жила повноцінно, розв’язуючи свої проблеми й задовольняючи свої актуальні потреби.
Гуманістична природа педагогічної діяльності виявляється лише в гуманній праці самого вчителя, у його педагогічній позиції, у тих засобах і методах, які він обирає для здійснення своєї діяльності.
Гуманістичний потенціал педагогічної діяльності полягає ще й у тому, що вона створює можливості для розвитку й особистісного зростання самого вчителя, задоволення його власних базових потреб.
Основні характеристики професійної діяльності, що впливають на вибір професії:
зміст професійної діяльності та обумовлені ним можливості самореалізації особистості (відповідність інтересам і здібностям, творчість у праці, можливість самовдосконалення);
суспільна значущість праці, що визначається її результатами та наслідками (корисність для людей і суспільства);
суспільна оцінка трудової діяльності людини, соціальний статус професії (повага оточуючих, суспільне визнання);
режим та умови праці: соціально-економічні (характер праці, оплата, інші види винагороди за працю); морально-психологічні (можливості міжособистісного спілкування, досягнення успіхів, професійне зростання) тощо.
Творчий характер праці вчителя
Творчий характер педагогічної діяльності пов’язаний з її гуманістичною природою, що спонукає вчителя до постійного пошуку й рішення складних педагогічних задач. Тому творчий потенціал педагога багато в чому залежить від ступеня його креативності – здатності створювати нове, оригінальне, приймати нестандартні рішення.
Рівні педагогічної творчості:
Репродуктивний – рівень відтворення готових рекомендацій, засвоєння того, що створено іншими.
Рівень оптимізації, що характеризується умілим вибором і доцільним поєднанням відомих методів і форм навчання.
Евристичний рівень – пошук нового, збагачення відомого своїми власними знахідками.
Дослідницький, особистісно самостійний – педагог сам продукує ідеї й конструює педагогічний процес, створює нові способи педагогічної діяльності, які відповідають його творчій індивідуальності.
Педагогічна творчість – це способи творчої самореалізації особистості, це процес розгортання та прояву універсальних здібностей і сутнісних сил педагога.
Творчий пошук і творче ставлення до справи є нормою, без якої педагогічна діяльність не може здійснюватися повноцінно. Креативне відношення до світу й до самого себе є умовою творчої діяльності. Самореалізація педагога може здійснюватися двома шляхами: 1) прогресивним, творчим, що спрямовує його діяльність на творення себе, саморозвиток; 2) регресивним, що веде до заспокоєності, самовдоволення, ілюзії невичерпності минулого досвіду, до відсутності прагнення до руху вперед.
Праця тільки тоді стає істинно творчою, коли по відношенню до неї поєднуються: 1) заінтересованість, захопленість працею; 2) почуття обов’язку, відповідальності перед суспільством. В.О. Сухомлинський писав про гармонію в педагогічній праці трьох начал: «треба», «важко», «прекрасно». Важке стає легшим, коли зрозуміло, в ім’я чого воно робиться. Усвідомлення суспільного смислу своєї праці – потужна передумова розвитку педагогічної творчості. А досягнення перших позитивних результатів у вихованні й навчанні дітей народжує почуття задоволеності, емоційний підйом, насолоду від праці соціальне почуття глибокого безкорисливого характеру.
Творчий характер педагогічної діяльності створює передумови для задоволення морально-психологічної потреби вчителя в досягненні успіху, професійно-особистісному зростанні, який вимірюється не стільки кар’єрним зростанням, скільки рухом до вищого рівня майстерності й життєвої мудрості, отже, набуття внутрішньої цілісності, реалізації свого людського призначення.