Основні види професійної діяльності

Основні напрямки та зміст діяльності педагога визначені кваліфікаційною характеристикою випускника за спеціальністю «учитель», представленою в Державному стандарті вищої професійної освіти.

Викладацька діяльність. Організація процесу навчання, управління пізнавальною діяльністю учнів. Учіння виступає провідною, смислоутворюючою діяльністю. Без неї або при її низькій результативності процес навчання неможливий, а діяльність учителя не має сенсу.

Викладання – це організація педагогом активної пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на вирішення ними пізнавальних задач. А пізнавальні задачі – засіб реалізації основних функцій освіти. Провідна мета викладацької діяльності – забезпечення рівня підготовки учнів у відповідності до вимог державних стандартів.

Навчання (спільна діяльність)

Вид:	викладання	учіння
Суб’єкт:	учитель	учень
Роль:	допоміжна	смислоутворювальна
Характер:	організаторська, управлінська	пізнавальна, дослідницька

Виховна діяльність, або виховна робота – вид педагогічної діяльності, що включає в себе два напрямки: організацію виховного середовища й управління різними позаурочними видами діяльності школярів. Учитель у школі зазвичай виконує функцію класного керівника, основними завданнями якого є: педагогічна допомога й підтримка індивідуального розвитку особистості, створення дитячого колективу як середовища, у якому росте й розвивається дитина.

Соціально-педагогічна діяльність учителя спрямована на соціалізацію дитини та її соціальний захист. Вона здійснюється як в умовах школи, так і через взаємодію педагога з батьками учнів і громадськими організаціями, що виконують функцію соціального виховання дітей і підлітків. Виховання відбувається не лише через педагогічний вплив, але й завдяки чинникам непередбачуваним, стихійним: масова комунікація, соціальне середовище, мікросередовище кожної особистості. Гармонізація й координація різноманітних педагогічних впливів, створення максимально сприятливих умов для розвитку дитини – провідне завдання вчителя як соціального педагога.

Культурно-просвітницька діяльність педагога полягає в залученні учнів до культури: в ознайомленні їх з досягненнями в різних сферах культури суспільства, у розвитку їх культурних інтересів і потреб. Вона безпосередньо включена у викладацьку та виховну діяльність учителя. Результатом освоєння культури є цінності, особистісні смисли, її логіка – розуміння, прийняття, любов. Педагог є представником певної культури, носієм певної системи цінностей, але він не може транслювати їх учням. Він може створити умови для того, щоб ввести учнів у культуру й допомогти їм самовизначитися в ній, сформувати свої цінності та смисли.

Корекційно-розвивальна діяльність полягає у виявленні й виправленні недоліків у розвиткові особистості учня, у допомозі йому в успішному засвоєнні шкільної програми й адекватної інтеграції в соціум. Змістом корекційно-розвивальної діяльності педагога є диференціація навчання й виховання дітей з недоліками в розвитку й відхиленнями в поведінці.

Науково-методична діяльність забезпечує організацію всіх інших її видів і реалізацію провідних професійних функцій педагога. Її зміст складають: засвоєння вчителем сучасних теорій і технологій виховання й навчання, розробка на їх основі своїх власних підходів, змісту, способів організації навчально-виховного процесу й оформлення їх у навчально-методичній документації та науково-методичних роботах (авторських програмах, тематичних планах і методичних розробках занять, методичних рекомендаціях і посібниках, доповідях на науково-практичних конференціях, наукових статтях). Педагогічна діяльність є діяльністю експериментальною та інноваційною, яка вимагає постійного пошуку й удосконалення вчителем способів організації навчально-виховного процесу.

Будь-яка діяльність, в основі якої взаємодія з іншими людьми, спрямована на організацію їх власної діяльності, є управлінською діяльністю. Педагог має бути готовий до організації різних видів діяльності школярів. Основний зміст її полягає у створенні мотивації учнів до їх діяльності, включення їх у процес постановки цілей і планування, реалізації планів, самоконтролю, самоаналізу й самооцінки результатів. Для того, щоб управляти діяльністю інших, педагог повинен навчитися управляти власною діяльністю, тобто передусім побудувати систему власних дій, спрямованих на організацію дій школярів.