2. Громадські рухи

Українське товариство охорони природи

Українське товариство охорони природи (УкрТОП) засноване 28 червня 1946 року і має цікаву та сповнену боротьби історію першопочатківців українського природоохоронного руху. З одержанням Україною незалежності УкрТОП було перереєстроване Мін'юстом 2 грудня 1992 року (свідоцтво № 335) згідно Статуту, затвердженого 9-им з'їздом УкрТОП від 21 листопада 1991 року (зі змінами).

З'їзд УкрТОП формує Всеукраїнську раду (та її Президію), більшість членів якої традиційно здійснюють повноваження на громадських засадах.

З самого початку свого заснування УкрТОП очолювали віддані природоохоронній справі громадські діячі та науковці, під чиїм керівництвом виборювалось право громадян на чисте довкілля. УкрТОП проводило громадський контроль за екологічними забрудненнями внаслідок господарювання.

Відстоювання екологічних прав в умовах відсутності демократії було важким навіть для всесвітньо відомих науковців. Однак, під тиском УкрТОП Уряд Української РСР у 1967 році прийняв рішення створити Державний комітет охорони природи, як центральний орган влади. Він став праобразом Мінекоресурсів, створеного у 1992 році.

З 2002 року головою Президії Всеукраїнської ради УкрТОП є Шевчук В. Я. (див. список членів Президії та Всеукраїнської ради УкрТОП).

УкрТОП є всеукраїнською громадською неприбутковою організацією.

Вищим керівним органом управління УкрТОП є з'їзд, а в період між з'їздами, що відбуваються раз на 5 років, є Всеукраїнська рада та її Президія.

Всеукраїнській раді підпорядковані 21 обласна, Київська та Севастопольська міські організації УкрТОП. У складі обласних та Київської і Севастопольської міських організацій є 354 районних і 70 міських осередків, до складу яких входить 23 тисячі первинних організацій та більше 10 тисяч колективних членів, понад 2 мільйони індивідуальних членів.

Українська екологічна асоціація "Зелений світ"

Головною метою діяльності організації є сприяння координації зусиль у справі докорінного виправлення екологічної ситуації на території України і сприяння забезпеченню стійкого співіснування людини, довкілля та захисту спільних інтересів своїх членів.

Головні напрямки діяльності:

• брати участь, сприяти, організовувати і проводити наукові конференції, семінари, лекції, конкурси, фестивалі, святкові заходи, прес-конференції, пікетування, мітинги, демонстрації та інші заходи з екологічних питань;

• порушувати питання перед державними та правозахисними органами про притягнення до адміністративної і матеріальної відповідальності осіб, які порушують екологічне законодавство України;

• залучати фахівців та громадськість для проведення в установленому порядку громадських екологічних експертиз та висвітлення результатів цих експертиз в органах масової інформації;

• створювати банк інформації УЕА «ЗС» про екологічну ситуацію в Україні;

створювати громадську екологічну інспекцію УЕА «ЗС», як проблемний осередок національного рівня, та її органи на місцях.

Досвід діяльності організації зі збереження малих річок.

З 1994 р. по 1998 р. виконано понад 18 проектів за фінансової підтримки організації ISAR (як на розв'язання організаційних питань, так і на численні екологічні акції). У 1999-2001 рр. був виконаний проект, підтриманий міжнародним фондом "Відродження", на видання неурядової екологічної газети України «Зелений Світ», а також громадських наукових та науково-популярних видань різних видів. З 2002 року до травня 2003 року виконувався проект «Київ-2003».

Українська екологічна асоціація "Зелений світ" неодноразово брала участь у різноманітних акціях, спрямованих на вивчення та покращення стану водного басейну України. Разом із студентами вищих навчальних закладів проводилися екологічні експедиції (зокрема на Вінниччині), головною метою яких було вивчення стану малих річок Тяжилівка, Вишня, Вінничка, Сільниця, Бернадинка, а також екологічного стану поверхневих та підземних вод. Результати цих експедицій були оприлюднені на фотовиставках, на засіданні Вченої Ради Вінницького Державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, а також у місцевих та обласних теле- і радіопрограмах.

Члени УЕА "Зелений світ" брали активну участь у конференціях, семінарах, круглих столах та інших заходах, присвячених проблемам водних ресурсів України, в тому числі, організованих Українською річковою мережею.

Українська екологічна академія

Академію екологічних наук заснував Президент України Віктор Ющенко. Ця наукова установа повинна забезпечувати комплексний розвиток екологічної науки, проведення фундаментальних і прикладних досліджень з питань екологічної безпеки, а також, раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища.

Академія також проводитиме науково-аналітичний огляд сучасних особливостей переходу України до гармонійного розвитку, сприятиме становленню та розвитку вітчизняної екологічної наукової школи, формуванню системи підготовки високопрофесійних наукових кадрів у сфері екології.

Крім того, в обов'язки установи увійде: прогнозування розвитку науково-технічного прогресу і його впливу на навколишнє середовище, визначення пріоритетних напрямків розвитку екологічної науки для забезпечення сталого розвитку України, а також координація діяльності науково-дослідних і методичних установ, наукових підрозділів вищих навчальних закладів щодо проведення наукових екологічних досліджень.

Академія екологічних наук займатиметься і внесенням в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно із Указом, в Академії буде 25 дійсних членів і 52 членів-кореспондентів.

Також Ющенко доручив Кабінету Міністрів здійснити необхідні заходи, пов'язані із створенням Академії екологічних наук України, фінансуванням і забезпеченням умов для її роботи, а також визначити перелік установ і закладів, які передаються Академії.

Президент також доручив кабміну затвердити згідно із законодавством Статут Академії.

Українське відділення міжнародної організації "Грінпіс".

Міжнародну громадську організацію охорони природи Грінпіс (Greenpeace) було засновано 1971 року. Основним завданням є вирішення глобальних екологічних проблем.

Діяльність спрямована на запобігання радіаційного зараження, хімічного і нафтового забруднення  навколишнього середовища, на запобігання катастрофічних змін клімату, пошук нешкідливих шляхів вироблення енергії, інформування людей про екологічні злочини.

Існує на пожертви громадян і внесків благодійних фондів, не приймає фінансової допомоги від державних організацій, комерційних структур і політичних партій. Грінпіс не підтримує жодну політичну партію.

Національні офіси Грінпіс відкриті в 40 країнах світу як самостійні одиниці, що працюють над реалізацією своїх національних проектів. Керування кожним таким відділення здійснює національне правління. На чолі кожного відділення стоїть виконавчий директор Загальна політика і стратегія міжнародних проектів визначається на щорічних зустрічах виконавчих директорів і директорів з кампаній всіх офісів Грінпіс.

Фінансується організація і її відділення виключно за рахунок особистих добровільних пожертвувань прихильників руху у світі. Головним керівним органом є Рада «Грінпіс», що складається з представників всіх офісів організації. Рада щорічно збирається для обговорення подальшої діяльності організації, розробки щорічного бюджету й обрання міжнародного Правління, яке звітує за свою роботу перед Радою. У свою чергу Правління обирає голову Правління і призначає виконавчого директора, відповідального за щоденну роботу організації. Виконавчий директор звітує про свою роботу перед Правлінням. Правління відповідає за фінансові справи організації, за виконання рішень Правління і прийняття довгострокової політики «Грінпіс».

Національний екологічний центр України

Національний екологічний центр України (НЕЦУ) - неприбуткова громадська природоохоронна організація національного рівня. Дата заснування - 30 серпня 1991 р. НЕЦУ має 25 територіальних відділень, що діють по всій Україні.

Діяльність задля створення здорового довкілля та поліпшення якості життя людей в Україні, що ґрунтується на підтримці державної незалежності України, побудові громадянського суспільства та втіленні ідей збалансованого розвитку в Україні.

Головною метою діяльності oрганізації є консолідація інтелектуального і творчого потенціалу України, налагодження та підтримання неформальних зв’язків між науковцями, фахівцями з питань екології, вивчення, охорони та управління станом довкілля, урядовцями, громадськими діячами.

Головні напрямки діяльності:

- сприяння створенню дієвої системи управління охороною довкілля;

- збереження біологічного та ландшафтного різноманіття;

- сприяння створенню екологічної мережі;

- сприяння розвитку природно-заповідного фонду;

- проведення наукових екологічних експертиз;

- розвиток екологічної освіти та просвіти;

- підготовка та видання книжок, буклетів і журналів з питань екології та збереження довкілля;

- наукова підтримка та проведення громадських природоохоронних проектів та акцій;

- протистояння екологічно шкідливим і небезпечним технологіям та проектам;

- сприяння розвитку енергозбереження;

- створення екологічної мережі;

- проведення наукових екологічних експертиз;

- розробка та видання книжок, буклетів та журналів з екології та збереження довкілля;

- наукова підтримка і проведення громадських природоохоронних проектів та акцій.

Досвід діяльності і досягнення.

Серед наукових досягнень НЕЦУ - успішне виконання проектів Міністерства науки і технологій України:

- “Комплексна оцінка гідросфери району Азовського моря – відновлення можливостей”;

- “Розвиток концепції розповсюдження рослинності на Україні”;

- “Пріоритети, концепція та національна програма використання природи на Україні”;

- “Дослідження Чорнобильської катастрофи, вплив на рослинність в 30 км Чорнобильській зоні”.

НЕЦУ брав активну участь у роботі над законами України “Про природно-заповідний фонд України”, “Про тваринний світ”, “Про охорону рослинного світу”; у розробці Концепції і проекту Державної програми “Збереження біологічного різноманіття в Україні".

У 1993 р. на замовлення Міністерства екології та природних ресурсів України НЕЦУ підготував до видання та видрукував “Національну доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні" за 1992 рік. НЕЦУ виконав міжнародний проект “Подвійний зелений еліпс”, розробив проект створення природного заповідника “Єланецький степ”, здійснив розробку наукової програми “Створення географічної інформаційної системи (ГІС) і підготовка її елементів до впровадження у “Карпатському біосферному заповіднику” та заповіднику “Дунайські плавні” (ІНЕКО).

НЕЦУ ініціював та брав участь у створенні низки важливих об’єктів природно-заповідного фонду, таких як регіональні ландшафтні парки “Гранітно-степове Побужжя”, “Кінбурнська коса”, “Тилігульський”, “Прип'ять-Стохід”, “Згарський”, “Дніпрова лука” тощо.

У 1995-1996 рр. НЕЦУ спільно з Інститутом сталих спільнот (Вермонт, США) при підтримці Міністерства екології та природних ресурсів України успішно виконав проект “Екологічне телебачення та громадська обізнаність”. Головною метою цього проекту було залучення громадськості до розробки низки програм охорони довкілля.

У 1995 р. НЕЦУ був членом Національного оргкомітету Європейського року охорони дикої природи (ENCY-95). У рамках заходів, присвячених цій події, при підтримці Ради Європи та Мінекоресурсів України НЕЦУ провів конференцію “Урбанізація навколишнього середовища: охорона природи та здоров'я людини”.

НЕЦУ виконував проекти IUCN “Збереження та раціональне використання лісів у Центральній та Східній Європі”, "Розвиток екомережі в країнах Центральної та Східної Європі (українська частина)", “Стійке сільське господарство та збереження біорізноманіття степів в Україні і Росії” (ІНЕКО), брав участь у підготовці та проведенні Української установчої конференції IUCN.

НЕЦУ здійснював згідно з угодою між урядом України та США проект UNDP "Заснування Нового регіонального екологічного центру – Київ (РЕЦ-Київ)”.

НЕЦУ виконав освітній проект “Навчайтесь з нами” (фонд “Відродження” – програма “Схід-Схід”), провів загальнонаціональні кампанії “Жива вода–96” і “Жива вода–98”, які були підтримані Адміністрацією Президента України, курував виконання проекту для Регіональної мережі причорноморських НУО “Розвиток сільського зеленого туризму на заповідних територіях і рекреаційних зонах Північного Причорномор’я”.

У 1999 р. НЕЦУ реалізував проект “Участь громадськості і засобів масової інформації у прийнятті рішень у галузі охорони довкілля, в рамках якого було проведено аналіз діяльності NGO в Україні.

Організація брала участь у низці Державних екологічних експертиз, виступала ініціатором перших в Україні Громадських слухань з цілого ряду важливих екологічних питань.

У 1997 році НЕЦУ було нагороджено Європейською премією Фундації Гете (Базель) за досягнення у галузі охорони природи. Цей вибір було зроблено серед багатьох НУО континенту. Вперше цю відзнаку отримав представник громадських організацій Центральної та Східної Європи

З метою поліпшення взаємодії між екологічними НУО та активізації їхньої участі у підготовці V Міністерської конференції "Довкілля для Європи" (Київ-2003), НЕЦУ був одним з ініціаторів створення коаліції "Громадськість за нову екологічну політику" (АЛЬТЕР-ЕКО).

У червні 2000 р. НЕЦУ організував та успішно провів Міжнародну конференцію Ради Європи і Міністерства екології та природних ресурсів України "Збереження та моніторинг біологічного і ландшафтного різноманіття в Україні".

У вересні 2002 року НЕЦУ за підтримки Всесвітньої спілки охорони природи (IUCN) розпочав трирічний проект “Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення у пілотній зоні”.

У квітні 2003 р. НЕЦУ спільно з організацією Fondazione Lanza (Італія) провів 5-у Міжнародну конференцію з етики та екологічної політики "Бізнес стилі і сталий розвиток".

За час існування організації, лише Центральним офісом НЕЦУ було здійснено понад 50 проектів та проведено більше 20 конференцій та семінарів.

Зараз організація виконує такі проекти:

- “Знамениті та історичні дерева України” (за підтримки амбасади Королівства Нідерланди);

- Моніторинг соціологічних та соціальних аспектів діяльності міжнародних фінансових інституцій в Україні, а також у регіоні Європи та Центральної Азії (CEE Bankwatch Network);

- Екологічні та соціо-екологічні засади розвитку фермерського рибництва в Україні (RSS).

НЕЦУ є офіційним членом IUCN (МСОП), мережі CEE Bankwatch Network, мережі Climate Action Network у Центральній та Східній Європі (CAN CEE), номінує в Україні міжнародну програму “Global Releaf International”, входить до Регіональної мережі причорноморських НУО, має акредитацію як НУО при Всесвітній екологічній фундації (GEF).

Досвід діяльності організації зі збереження малих річок.

У 1996 р. НЕЦУ ініціював проведення загальнонаціональної кампанії зі збереження малих річок "Жива вода", яка проводилась за підтримки Мінекобезпеки України та Інституту збалансованих спільнот (США). Головною метою кампанії було привернути увагу громадськості до проблеми малих річок України. Кампанію підтримали Адміністрація Президента України, Верховна Рада України, Мінекобезпеки України, Міносвіти України, Держкомітет України з питань телебачення та радіомовлення. Було виготовлено 2500 листівок та 500 прес-релізів для засобів масової інформації, які містили аналітичну інформацію про стан річок України. Прес-релізи було надіслано на адресу газет різного рівня (центральні, обласні, місцеві), а листівки - майже усім екологічним НУО України та по каналам Мінекобезпеки і Міносвіти - державним установам. По радіо і телебаченню транслювалися спеціально підготовлені передачі та короткі повідомлення про кампанію та проблеми збереження річок. Кампанія знайшла підтримку у багатьох людей. Близько 8 тис. чоловік взяли участь у кампанії. Вони садили дерева вздовж берегів річок, прибирали сміття, розчищали струмки і джерела, проводили експедиційні дослідження, читали лекції, подавали статті в газети тощо.

У 1998 р. НЕЦУ спільно з Мінекобезпеки України за фінансової підтримки програми TACIS провів кампанію “Жива вода – 98” (До чистих джерел). Цього разу у кампанії взяли участь 17 тис. чоловік.

У 1999 р. НЕЦУ та Інститут екології НЕЦУ підготували “Концепцію діяльності українських неурядових організацій зі збереження та відновлення річок”, яку було схвалено за засіданні Громадської Ради при Мінекобезпеки України 22 вересня 1999 р.

У листопаді 2000 р. НЕЦУ спільно з Чорноморською програмою “Wetlands International” підготували та провели загальнонаціональний семінар “Участь громадськості у збереженні малих річок України”. У роботі семінару взяли участь 74 представники екологічних неурядових організацій, які займаються збереженням малих річок, Мінекоресурсів України, Державного комітету України з водного господарства, Державної екологічної інспекції України, науково-дослідних установ. 19 листопада учасники зустрічі ухвалили “Декларацію про створення Української річкової мережі (УРМ)”.

У 2001-2003 рр. НЕЦУ брав активну участь в організації щорічних робочих зустрічей української річкової мережі.

У червні 2002 р. НЕЦУ провів Дніпровський форум НУО України, на якому обговорювалися екологічні проблеми басейну Дніпра і перспективи участі громадськості у вирішенні цих проблем та у Програмі ПРООН-ГЕФ екологічного оздоровлення басейну Дніпра.

У жовтні 2002 р. НЕЦУ організував і провів в Києві Міжнародний Дніпровський форум НУО, на якому було створено Міжнародну Дніпровську річкову мережу, в яку увійшли НУО Білорусі, Росії та України.

Упродовж 2001-2003 рр. НЕЦУ видав 5 інформаційних бюлетенів Програми ПРООН-ГЕФ екологічного оздоровлення басейну Дніпра "Дніпро: партнерство в ім'я відродження" українською, російською та англійською мовами.