- •Вступне слово
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Києва
- •1. 2. Соціальний та економічний розвиток Києва
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис.Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Києві
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •Основні забруднювачі атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в м. Києві
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідеміологічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення.
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень м.Києва
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в м.Києві
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду м.Києва
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3 Якість грунтів
- •6.3.1 Якість грунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2 Забруднення грунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7 Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Cтруктура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти підвищеної екологічної безпеки
- •Виходячи із небезпеки, яка потенційно існує у місті Києві, є ряд пропозицій, а саме:
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Києва
- •Рисинук 11.1 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі т.У.П. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1 Транспортна система м. Києва
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика м. Києва
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4 Державна екологічна експертиза проектної документації.
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природокористування
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення систем управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної бепеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •Громадські рухи
- •13.13. Виконання державних екологічних програм
- •Висновки і пропозиції
8.3. Використання відходів як вторинної сировини
Об`єми утворення відходів в найбільшому мегаполісі країни постійно зростають і лише 10-15 відсотків використовується як вторинний ресурс, хоча розраховані потенційні можливості складають 75 % вторинної сировини. Решта відходів – 85-90 відсотків потрапляє на звалища без сортування. До морфологічного складу ТПВ належать наступні компоненти: папір, картон 20-30%, харчові відходи 28-45%, деревина 1,5-4%, метал чорний 1,5-4,5%, текстиль 4-7%, скло 3-8%, шкіра, гума, взуття 1-4%, фаянс 1-3%, пластмаса 1,5-5%.
Існуюча система збору побутових відходів не дозволяє охопити і виділити із загальної маси відходів фракції ресурсоцінних матеріалів (паперу, картону, скла, металу, пластмаси і інших корисних матеріалів).
Динаміка використання відходів
Таблиця 8.6
№ з/п |
Показник |
2000 рік |
2007 рік |
2008 рік |
2009 рік |
1 |
Обсяги утворення відходів, т |
4728,5 |
13451,1 |
10880,9 |
5358,708 |
2 |
Обсяги використання відходів, т |
2357,0 |
7009,0 |
5793,2 |
1182,504 |
3 |
Рівень використання, % |
50 |
52 |
53 |
22 |
Рисунок 8.2. Динаміка утворення-використання відходів
Одним із болючих питань є питання створення та розміщення об`єктів по збиранню відходів рослинного походження (опале листя, трава, дрібне гілля деревини) для подальшого їх компостування (спецмайданчики). На сьогоднішній день спецмайданчики створено не в усіх районах міста, в результаті чого відходи рослинного походження в перемішку з побутовими і іншими відходами вивозяться на полігони міста Києва і завод «Енергія», що є порушенням чинного законодавства.
Для вирішення вказаних проблем необхідно використати комплексний підхід, складовою частиною якого є впровадження системи роздільного збору ресурсноцінних компонентів твердих побутових відходів.
Комплексний підхід до вирішення задач по впровадженню системи роздільного збору ресурсноцінних компонентів ТПВ включає необхідність вирішення наступних задач:
-екологічна - зменшення використання природних ресурсів за рахунок повернення у цикл виробництва вторинних матеріалів, а також подовження терміну дії існуючих полігонів ТПВ за рахунок зменшення об`ємів відходів, які надходять для захоронення;
-естетична - впровадження системи роздільного збору передбачає використання євроконтейнерів і мусоровозів із заднім завантаженням, які білиш гармонійно вписуються в інфраструктуру міста і не спричиняють забрудненню території як при збиранні, так і при транспортуванні відходів;
-економічна – одержання додаткового доходу від реалізації вторинних ресурсів і їх витрати на подальший розвиток системи поводження з відходами, а також зменшення витрат на вивезення і захоронення ТПВ.
Практичний досвід впровадження системи роздільного збору ресурсноцінних компонентів ТПВ показує, що її використання дозволяє лише на початковому етапі скоротити об`єми ТПВ, які раніше вивозилися на полігон, мінімум на 20 – 30 %. В м. Києві з 2007 року розпочато впровадження системи роздільного збору ТПВ.
Для удосконалення системи використання вторинних ресурсів в народногосподарському комплексі міста необхідно вирішити комплекс питань інформативного, організаційно-правового, науково-технічного та економічного характеру. Більшість цих питань для свого вирішення не потребує значних капіталовкладень, а залежить лише від зацікавленості та організаційної діяльності місцевих органів управління.
